Мастит у кішки.

Мастит – запальне захворювання молочних залоз. Зазвичай воно (запалення молочних залоз – мастит) розвивається під час вагітності і після пологів, але може зустрічатися і у кішки, яка не народжувала. Патологія відрізняється швидкою течією, можливим переходом у хронічну форму, серйозними ускладненнями. За відсутності лікування, мастит може призвести до зараження крові та загибелі тварини. Щоб уберегти вихованку від страждань та уникнути трагічного результату, кожному власнику необхідно знати ознаки запалення молочних залоз, основи лікування та заходи профілактики. Про це та багато інших нюансів хвороби та догляду за кішкою ви дізнаєтеся зі статті.

Причини маститу

На розвиток маститу у кішок впливають зовнішні та внутрішні чинники. Найчастіше захворювання виникає на тлі ослабленого імунітету через хронічні запалення, погане харчування, гельмінтози.

До маститу можуть призвести:

• ушкодження, травми молочних залоз, наприклад, удари, забиті місця, подряпини, нанесені кошенятами;
• тріщини на сосках (особливо при першій лактації), які є «воротами / брамою» для різних патогенних мікроорганізмів;
• післяпологова інфекція, наприклад, піометра;
• закупорка молочних проток, застій молока;
• відсутність можливості годування кошенят внаслідок їхньої загибелі;
• раннє відлучення кошенят;
• переохолодження всього організму чи залоз;
• збої та хвороби ендокринної системи – діабет, ожиріння та інші;
• хибна вагітність;
• кесарів розтин;
• неповна стерилізація.

Ще одна причина маститу у молодої кішки – надто рання перша вагітність, коли молочні залози ще недостатньо сформовані. Крім того, фахівці зазначають, що існує генетична схильність до розвитку запального процесу.

Кішка, яка ще не народжувала

У вихованки, яка жодного разу не народжувала і не стерилізована, викликати запалення може гормональний збій. Репродуктивні органи синтезують статеві гормони, а запліднення немає. Крім того, таких тварин зазвичай «напихають» гормональними протизаплідними препаратами. У результаті порушення в ендокринній системі виявляються, наприклад, порожніми тічками, хибною вагітністю. У занедбаних випадках у кішки, перегодованої гормонами, розвивається не лише мастит, а й онкологія.

Також причиною патології може бути переохолодження чи травма молочних залоз. У такій ситуації важливо, щоб тварина мала сильний імунітет. Якщо імунний захист ослаблений або ще не до кінця сформувався, до маститу може призвести навіть протяг у квартирі.

Стерилізована тварина

Якщо під час стерилізації були видалені не всі репродуктивні органи, які залишилися впливати на гормональний фон вихованки, що може спровокувати такі ж порушення, як у нестерилізованої кішки. Результат: злоякісні пухлини, запальні процеси в молочних залозах і репродуктивних органах, які залишилися, хвороби ендокринної системи. Крім того, сама операція або недостатній догляд після неї, здатні спричинити ускладнення у вигляді інфікування.

Вагітна і годуюча кішка

Під час вагітності, запалення молочних залоз у кішки / вихованки часто виникає в результаті переохолодження або інфікування, наприклад, при утриманні тварини в поганих умовах. До того ж, вагітні кішки чутливі до стресів, стосунків з боку господаря та інших психологічних факторів. Відсутність уваги та ласки, переїзди, поява в будинку іншого вихованця і навіть звичайне відвідування клініки, можуть послабити імунітет тварини та запустити запальний процес.

У післяпологовий період, у процесі годування, інфекція може проникати у залози, якщо власник кішки не стежить за станом кігтів кошенят, які дряпають шкіру матері під час ссання. У первородящих кішок часто виникають тріщини сосків, що також є причиною проникнення патогенів. Раннє відлучення кошенят від матері або їх загибель призводить до надлишку молока в залозах, його застою з подальшим запаленням тканин. Застійні явища в молочній залозі можуть виникати внаслідок відмови кошенят від ссання (неприємний присмак у молока, тугі соски) або ігнорування певної залози.

Види маститу та супутні симптоми

Розрізняють лактаційний та нелактаційний мастит. Перший розвивається наприкінці вагітності, після пологів, пов’язаний із процесом утворення та виділення молока. Другий вид хвороби характерний для тих кішок, які ніколи не народжували та стерилізованих кішок, зустрічається рідше, протікає легше, ніж лактаційний.

Запалення може торкатися однієї залози або вражати кілька одночасно. З цієї причини вагітну і кішку, яка годує, рекомендується щодня оглядати. У деяких випадках тварина може не подавати жодних ознак хвороби, наприклад, занепокоєння.

Також мастит може мати приховану форму. У такій ситуації не лише відсутні поведінкові ознаки патології, а й зовнішній вигляд залоз залишається у нормі. Запідозрити запальний процес можна за відмовою кошенят від вигодовування або виникнення у них проблем з ШКТ (шлунково-кишковим трактом).

За особливостями перебігу у кішок виділяють такі форми маститу:

• серозна – уражена ділянка дуже щільна на дотик. Спостерігаються набряк, почервоніння шкіри, місцеве підвищення температури та болючі відчуття. Молоко набуває блакитнуватого відтінку, стає водянистим, містить пластів’єподібні включення;
• катаральна – протікає в основному без болю та пригнічення загального стану тварини, температура тіла в нормі. Симптоматика може бути відсутня, а ознаки запалення виявляються через кілька днів. В основі соска промацуються вузлики різного розміру – молочні згустки, що закупорили протоки залози. Зціджування призводить до зменшення чи зникнення застійних явищ;
• гнійна – замість молока з сосків виділяється каламутна рідина, що погано пахне, з включеннями гною. Характерні симптоми: лихоманка, біль, набряк та почервоніння ураженої залози, молоко не виробляється. За відсутності терапії, захворювання набуває хронічного перебігу;
• геморагічна – наслідок нелікованого / занедбаного серозного та катарального маститу. При цій формі порушується структура стінки кровоносних судин, змінюються властивості крові, що призводить до численних крововиливів у всі тканини залози. Ознаки патології: набряк, почервоніння залози, біль, пропасниця (іноді), на шкірі можуть з’являтися цятки червоного кольору (підшкірні крововиливи), які також можна помітити на лежанці (сліди кров’янистих виділень);
• абсцедуюча – наслідок гнійної патології. Нагромаджений у ураженій залозі гній покривається капсулою, яка будь-якої миті може розірватися і спровокувати сепсис. Після лікування приблизно в 80% випадків, захворювання переходить у хронічну форму, але стінка абсцесу (капсули) не зникає, а заповнюється сполучнотканинними клітинами. Згодом лактація стає неможливою;
• фібринозна – розвивається при закупорці молочних проток та відсутності лікування. Характерною ознакою є хрумкі звуки при натисканні на набряклу і щільну залозу. Інші симптоми: сильна слабкість кішки, пропасниця, збільшення розташованих поруч лімфовузлів, болі;
• флегмонозна – наслідок гнійного маститу. До запального процесу залучені всі тканини ураженого органу. Гній «розплавляє» клітини залози, що супроводжується болями, найсильнішою інтоксикацією, лихоманкою, втратою свідомості. Якщо вчасно не надати тварині допомогу, виникає зараження крові, можливий смертельний результат;
• гангренозна – теж є наслідком нелікованої / занедбаної гнійної форми, розвивається при проникненні в молочну залозу мікроорганізмів по лімфо-і кровотоку або через соски. Уражені тканини стають темно-коричневими або темно-синіми, поступово відмирають, що супроводжується сморідом, виділенням гною, кровотечами, формуванням виразок. Інші симптоми: лихоманка, слабкість вихованки, збільшення лімфовузлів, що розташовані поблизу. Патологія загрожує поширенням запального процесу на м’язові та шкірні тканини, формуванням вогнищ сепсису у різних органах тіла кішки, наприклад, у печінці чи головному мозку. Відсутність лікування веде до смерті.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Оглядати кішку потрібно періодично, а годуючу – бажано кожен день, навіть якщо вона не подає ознак нездужання. Слід показати вихованку фахівцю, якщо були помічені такі симптоми маститу:

• гарячий живіт;
• червона шкіра навколо сосків;
• явна набряклість залози;
• болючість – кішка не дає доторкнутися до ураженої ділянки;
• тріщини на сосках;
• незвичайні виділення з сосків – пластів’я, жовтуваті, зелені, темні, з кров’ю або гноєм, з неприємним запахом;
• тварина нявкає під час годування або уникає потомства;
• слабість кішки, вона майже не пересувається, відмовляється від їжі.

Додатковими ознаками захворювання можуть стати поведінка та самопочуття кошенят. Якщо молоко поганої якості, або мати ігнорує вигодовування, голодні кошенята виявляють занепокоєння, не сплять, пищать, мають такі ознаки отруєння, як блювання та діарея.

Діагностика котячого маститу

Хоча симптоми маститу у кішки можна побачити неозброєним оком, ставити діагноз самостійно не можна через різноманітні форми хвороби. Більше того, навіть якщо власник упевнений, що патологія має інфекційний характер, у домашніх умовах виявити збудника не вдасться. Так як мастит можуть спровокувати бактерії, віруси чи грибкова інфекція, у кожному випадку лікування буде різним.

У клініці ветеринарний лікар, окрім огляду тварини, візьме кров, молоко (якщо є лактація), виділення із сосків для лабораторного дослідження. У складних випадках фахівець призначить комплексне обстеження кішки, яке може включати:

• полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для визначення виду інфекції;
• цитологічне дослідження, що точно вказує форму маститу;
• ультразвукове дослідження, що допомагає оцінити поширення та ступінь тяжкості запального процесу.

Якщо інфекційний агент встановлений, можливе призначення тестів на його стійкість до антибіотиків, щоб підібрати найбільш підходящий медикаментозний препарат.

Лікування маститу

Лікування запалення молочних залоз у кішки проводять у домашніх умовах. У стаціонар тварину поміщають, якщо стан вкрай тяжкий або потрібна операція.

Медикаментозне лікування

Мастит потребує комплексного підходу до терапії. Залежно від встановленої форми патології та збудника, ветеринар може призначити такі групи препаратів:

• антибіотики (Ампіцилін, Цефалоридин);
• противірусні;
• протигрибкові (амфотерицин);
• протизапальні (Мастометрін, Травматін);
• знеболювальні (блокади Новокаїну);
• сечогінні;
• засоби, що підвищують імунітет (Неоферон, Гамавіт);
• вітамінно-мінеральні склади / комплекси.

Зовнішньо показано використання мазей чи гелів. Полегшення приносить, наприклад, іхтіолова мазь, Мастісан А Форте, Левоміцетин. Щоб кішка не злизувала препарат, рекомендується надіти на неї захисний комір.

Фізіотерапія та народні методи

Коли симптоми запалення молочних залоз зникнуть, тварині стане набагато краще і можна буде використовувати фізіопроцедури. Себе добре зарекомендували примочки та компреси, масажі, аплікації парафіну чи озокериту.

Для компресів та примочок беруть розчин кімнатної температури. Робоча рідина може бути представлена ​​відваром або настоєм трав (кора дуба, ромашка, шавлія) або розчином антисептика, наприклад, Хлоргексидину. І те, й інше готують безпосередньо перед процедурою, за вказаним дозуванням на упаковці або за рекомендаціями ветеринарного лікаря. Тривалість накладення також визначається спеціалістом.

Техніку масажу при маститі бажано також уточнити / узгодити у лікаря. Зазвичай це погладжування чи чухання ураженої ділянки та прилеглої зони у напрямку від країв залози до центру. Натискання неприпустимо! Для кращого ковзання і плавності рухів, можна використовувати олію, наприклад камфорну.

Оперативне втручання

Серйозний запальний процес, який загрожує життю кішки, вимагає операції. Втручання проводиться під загальною анестезією, видаляється уражена ділянка чи вся залоза повністю.

Серед основних показань до операції при маститі можна відзначити:

• запалення швидко прогресує, терапія не допомагає;
• в органі розпочалися деструктивні зміни тканин;
• у залозі виявлено порожнину, заповнену гноєм (або кілька порожнин).

Якщо є можливість, молочну залозу зберігають. У такому випадку після розкриття гнійника, порожнину промивають та встановлюють дренаж. Подальші перев’язки здійснюють лише за умов клініки. При тяжкому стані тварини, поширенні запалення у тканині легень, зараження крові та інших ускладненнях через мастит, кішку поміщають у реанімацію.

Як доглядати за кішкою вдома?

Як швидко видужає кішка, залежить від якості догляду за нею та дотримання господарем рекомендацій ветеринарного лікаря. Звернути увагу слід на такі моменти:

• на тварину надягають конус (захисний комір);
• потомство має бути ізольоване від матері;
• дотримується найсуворіша гігієна, регулярно проводиться дезінфекція спального місця тварини та квартири;
• якщо молоко продовжує прибувати, необхідно періодично зціджувати його, а також обмежити прийом рідини.

Як потрібно зціджувати молоко у кішки, і чи це треба робити, слід дізнатися у ветеринара. У деяких випадках будь-яке здавлювання залози, може призвести до погіршення стану!

Ускладнення при маститі

Самостійні спроби лікування маститу у кішки без попередньої діагностики, а також невчасне звернення до лікаря, відсутність лікування та недотримання рекомендацій фахівця загрожують сумними наслідками:

• поширення запалення у сусідні органи (легені, серце);
• зараження крові;
• токсичний шок;
• больовий шок;
• формування ракових пухлин;
• летальний кінець.

Особливості лікування вагітної кішки

Якщо мастит діагностований у вагітної кішки, антибактеріальні препарати призначають лише у разі високого ризику ускладнень. Антибіотики можуть негативно вплинути на внутрішньоутробний розвиток плодів і навіть призвести до їх загибелі. Найчастіше тваринам під час вагітності показано застосування місцевих засобів, фізіолікування та народні методи.

Профілактика захворювання

Що робити, щоб уникнути виникнення маститу у кішки? Фахівці рекомендують такі правила:

• не допускати знаходження тварини на протягу;
• по можливості унеможливити травмонебезпечні ситуації;
• вчасно проводити дегельмінтизацію;
• ставити щеплення від інфекцій відповідно до графіка;
• стежити за гігієнічним станом приміщення та самої кішки;
• стежити за станом кігтів потомства;
• регулярно оглядати тварину, у кішки, яка годує, проводити огляд молочних залоз щодня.

Якщо поповнення в сімействі не планується, вихованку потрібно стерилізувати. При цьому обов’язково обговоріть з лікарем нюанси операції, наголошуючи на повному видаленні репродуктивних органів.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.