Малассезія у собак: лікування грибка і симптоми.

Не секрет, що шкіра не стерильна і навіть у нормі несе на собі різні спільноти мікроорганізмів. Однак мирне носійство в деяких випадках може обернутися неприємним захворюванням, тобто запаленням шкірних покривів. Ця стаття про те, що таке малассезія у собак, лікування і симптоми ураження грибком теж не залишилися без уваги.

Ми розповімо вам, як лікарі знаходять хворобу, яким чином борються з нею, чи є особливості захворювання у цуценят, а також чи розроблена профілактика. Якщо вам цікаво дізнатися про схильні породи, причини виникнення захворювання і можливі ускладнення — наша стаття написана саме про це.

Головне

• Малассезія — це мікроскопічний грибок, який можна знайти на шкірі абсолютно здорових тварин, але під час перерозмноження він викликає шкірні та інші проблеми.
• До малассезіозу схильні собаки зі складчастою шкірою і пухнастою вушною раковиною, але захворіти може будь-яка тварина.
• Малассезіоз частіше виникає на тлі іншого захворювання, наприклад, при різних шкірних проблемах, гормональних хворобах або алергії.
• Малассезії вкрай рідко серйозно загрожують здоров’ю улюбленця, проте здатні погіршувати якість життя через постійний свербіж і дискомфорт.
• Найпоширеніші прояви хвороби — це свербіж, втрата шерсті, зміна кольору і товщини шкіри, а також неприємний запах.
• Для постановки діагнозу потрібен огляд лікаря, цитологія мазків або відбитків з проблемної ділянки тіла, а іноді необхідне пробне лікування.
• Лікування малассезій у собак зазвичай зводиться до зовнішніх обробок протигрибковими препаратами, наприклад, розчином міконазолу, також необхідно знизити вплив чинників, що сприяють проблемі.
• Хвороба трапляється і у цуценят, лікування яких ускладнене через вікові обмеження в призначенні деяких лікарських засобів.
• Догляд за улюбленцем на час лікування зазвичай складається зі щоденних обробок шкіри і регулярного очищення її від шкірного сала, але може включати і дачу таблеток, уколи, спеціальну дієту та інші заходи.
• Відмова від лікування може призводити до помітного погіршення стану шкіри та шерсті, приєднання бактеріальної інфекції та середнього отиту.
• В якості профілактики необхідно регулярно приділяти увагу грумінгу, раціону і стану шкіри вихованця.

Загальна інформація про грибок

Грибки роду Malassezia (спотворена вимова звучить як Малацезія) — це ціла група мікроскопічних організмів, які вельми широко поширені, і їх можна виявити на шкірних і слизових оболонках абсолютно здорових собак. При цьому вони практично не зустрічаються в навколишньому середовищі (ґрунті, воді тощо).

У нормі на здорових покривах грибок присутній в обмеженій кількості і не викликає проблем у свого носія. Однак грибки добре ростуть у певних умовах і мають можливість розщеплювати речовини, що входять до складу шкіри, що в разі перерозмноження призводить до руйнування захисного шкірного бар’єру, підвищеної проникності та інших ускладнень. Цікаво, що малассезії харчуються шкірним салом собак, а у відповідь виділяють специфічні речовини, що пригнічують ріст бактерій та інших видів грибків. Так чи інакше, відносно корисні взаємовідносини між мікроскопічними грибками і тваринами можуть у якийсь момент перейти в розряд хворобливих, і для цього є свої передумови.

Групи ризику

Скупчення шкірного секрету, підвищена вологість і температура шкіри, а також знижений контакт з киснем сприяють росту цих маленьких грибків. Як правило, за всіма пунктами підходять такі ділянки тіла, як складки шкіри, міжпальцевий простір, а також вушна раковина.

Ураження шкіри може виникнути у будь-якого собаки, проте є низка порід, які частіше за інших стикаються з цією проблемою через особливості свого зовнішнього вигляду. Наявність великої кількості складок шкіри, як у собак породи мопс, шарпей, бассет-хаунд або англійський бульдог, може бути сприятливим фактором для розмноження малассезій. Зазначається зв’язок між розмноженням мікроорганізмів і підвищеним оволосінням вушної раковини, яке характерне для собак деяких порід на кшталт пуделя або кокер-спанієля, що відбувається через підвищену температуру всередині вушної раковини та частоту виникнення грибкового отиту в таких особин.

Причини патології

Самі по собі грибки малассезії в невеликих кількостях не приносять занепокоєння собакам, однак, за їхнього активного розмноження виникають такі захворювання, як малассезійний отит і дерматит.

Для активації цього процесу необхідний якийсь поштовх, і серед частих причин патології можна відзначити такі стани:

• Алергія. Порушення роботи імунної системи через підвищену чутливість організму до тих чи інших речовин часто впливає на стан шкірних покривів. Так, улюбленці з харчовою та контактною алергією ризикують постраждати ще й від малассезіозу.
• Захворювання шкіри. Такі захворювання, як піодерма й атопічний дерматит, здатні призводити до порушення складу здорового мікробіома шкіри та перерозмноження грибків. Крім цього, зафіксовано випадки спільного активного зростання малассезій і стафілококових бактерій, що може свідчити про успішний симбіоз цих організмів.
• Гормональні збої. Цукровий діабет, гіпотиреоз і гіперадренокортицизм досить часто призводять до супутніх проблем, серед яких і малассезіозний дерматит.
• Проблеми з обміном речовин. Дефіцит або надлишок різних речовин позначається і на здоров’ї шкірних покривів. Наприклад, дефіцит цинку може призводити до виникнення цинк-залежного дерматозу, який нерідко супроводжується збільшенням кількості малассезій на поверхні шкіри собаки.
• Порушення будови шкіри. Вроджені або набуті захворювання, пов’язані з неправильним злущуванням верхнього шару шкіри, такі як епідермальна дисплазія або ідіопатична себорея, можуть сприяти активному розмноженню грибків та інших мікроорганізмів.
• Тривале лікування антибіотиками та гормонами. Будь-які ліки мають побічні ефекти, особливо при тривалому застосуванні. Довгострокове призначення стероїдних препаратів здатне значно пригнічувати роботу імунної системи. Тривале приймання антибактеріальних препаратів зі свого боку збільшує ризик розвитку грибкових інфекцій, зокрема й малассезіозу.
• Вологий клімат. Грибки люблять вологе середовище, тому постійне зволоження шерсті, особливо в жаркому / спекотному вологому кліматі, створює сприятливі умови для активного розмноження цих мікроорганізмів.
• Відсутність гігієни. Не всім собакам необхідний частий грумінг, проте деякі тварини схильні до підвищеного виділення шкірного сала або мають інші особливості будови шкіри, що сприяють грибковому заселенню, що вказує на необхідність регулярного очищення шерсті та шкірних покривів. Особливу увагу необхідно приділяти великим постійним складкам, нерідко вони вимагають щоденного очищення і контролю стану.

Чи небезпечний малассезіоз для собак?

Грибкове ураження шкіри здебільшого не загрожує здоров’ю і життю наших вихованців. Однак малассезіозний дерматит і отит приносять чималий дискомфорт хворому улюбленцю, насамперед через свербіж і хворобливі відчуття через розчухи. Самотравмування на тлі свербіння здатне призводити до вторинних бактеріальних інфекцій через потрапляння бактерій у дрібні ранки, розвитку психозу в улюбленця, зниження апетиту і втрати ваги.

Малассезії іноді спільно з іншими мікроорганізмами можуть викликати запалення не тільки на шкірі, а й у ротовій, носовій порожнині, на поверхні очей і в інших місцях. Також варто знати, що в рідкісних випадках у собак розвивається генералізована форма малассезіозу, і грибки виявляються вже не тільки на шкірі та слизових, а також у сечі, у внутрішніх органах і тканинах, що значно ускладнює лікування і загрожує розвитком хронічних захворювань.

Симптоми зараження малассезією у собак

Зазвичай малассезіозний дерматит вражає такі зони, як вушна раковина, губи, шкіра в районі горла, ділянка пахв, паху і живота, міжпальцевий простір, а також зону навколо анального отвору. Клінічні ознаки захворювання можуть різнитися навіть у вихованців однакових порід. Пов’язано це зі здатністю мікроскопічних грибків як пригнічувати, так і активувати відповідь імунної системи. При цьому найчастіші ознаки проблеми у собак — це розвиток свербіння і почервоніння уражених ділянок шкіри, а також поява специфічного неприємного запаху.

До інших ознак можна віднести лущення шкіри, випадання шерсті, потовщення шкірних покривів і зміну їхнього кольору. Ураження кігтів малассезією може викликати збліднення їхнього кольору і виділення коричневої рідини з навколокігтьового простору, а також розшарування і розм’якшення самого кігтя собаки. Малассезійний отит проявляється нав’язливим свербінням, почервонінням і потовщенням стінок вушної раковини, а також заповненням вушного простору в’язкою воскоподібною рідиною, що неприємно пахне.

Діагностика

З урахуванням виявлення грибків на шкірі та слизових оболонках здорових тварин діагностика малассезіозу видається не найпростішим завданням і повинна містити аналіз клінічних ознак, даних з опитування власників, а також результатів лабораторних досліджень. Для виявлення грибків малассезій використовують такі методи, як цитологічне дослідження зіскрібків, відбитків або інші способи відбору матеріалів зі шкіри собаки з подальшим фарбуванням та мікроскопуванням.

Мікроорганізми під мікроскопом мають вигляд подвійних круглих фігур у вигляді сніговика або матрьошки, що спрощує діагностику і дає змогу ветеринарним лікарям, особливо дерматологам, самостійно дослідити матеріал, узятий у хворих тварин, без звернення до сторонніх лабораторій. Для виявлення грибкової причини тих чи інших уражень шкіри та інших тканин необхідно враховувати кількість знайдених мікроорганізмів, наявність супутніх змін у клітинному складі, а також виявлення бактеріальної чи іншої мікрофлори. Як правило, кількість грибків у мазках зі шкіри здорових особин багаторазово поступається такій у тварин з ознаками захворювання. У складних випадках лікар може призначити пробне лікування. Поліпшення стану в такому разі свідчитиме про правильний діагноз.

Лікування собак з малассезією

Лікування шкірного малассезіозу у тварин зазвичай зводиться до місцевих обробок і ліквідації виявлених чинників, що привертають увагу. Для місцевих обробок можна використовувати доволі широкий список препаратів, серед яких водні розчини хлоргексидину різної концентрації, розчини сірки, 2% міконазол, 2% розчин саліцилової кислоти та низка інших засобів. Варто враховувати, що ці препарати потенційно здатні висушувати шкіру і, можливо, їх доведеться поєднувати зі зволожувальними лосьйонами та іншими доглядовими засобами. Для спрощення обробок існують спеціальні лікувальні шампуні, які знежирюють шкіру і пригнічують ріст мікрофлори. Чим лікувати малассезію у собак, лікар вирішує в кожному випадку індивідуально з урахуванням стану шкіри, шерсті, породних особливостей та інших важливих чинників.

Для деяких тварин необхідне призначення системних протигрибкових препаратів, тобто ліки будуть вводитися всередину організму. Зазвичай це необхідно в разі масивного поширення процесу поверхнею шкіри, а також у разі позашкірних грибкових інфекцій на кшталт малассезіозного стоматиту. З цією метою використовують такі препарати, як Кетоконазол, Ітраконазол і Тербінафін. Важливо пам’ятати, що ці засоби можуть викликати побічні ефекти у вигляді блювоти, діареї, відмови від корму, млявості, проблем з печінкою. Їх не можна вагітним і годуючим самкам, що допускає використання таких препаратів тільки в крайніх випадках і робить їх незастосовними у звичайній ситуації.

Особливості у цуценят

Для маленьких цуценят потрібен більш ретельний підбір лікарських засобів з урахуванням їхнього віку з метою уникнути отруєння і розвитку інших побічних ефектів. Захворювання протікає у молодих тварин аналогічно дорослим, проте допитливі і не завжди дисципліновані цуценята можуть ускладнювати зовнішні обробки, тому їм частіше доводиться надягати захисний комір.

Для тих тварин, які ніяк не можуть заспокоїтися або бояться обробок, може знадобитися привчання до миття, чищення вух та інших гігієнічних процедур.

Чи потрібен особливий догляд за собакою?

Після виявлення проблеми і можливих сприятливих чинників лікар призначить обробки для улюбленця і терапію основного захворювання. Це можуть бути уколи і таблетки, спеціальна дієта, постійний догляд за шкірою і вухами, вистригання шерсті у вухах і міжпальцевому просторі. Деяким собакам на час обробок від малассезій необхідне носіння захисного коміра через небезпеку злизування препаратів зі шкіри або самотравмування.

Важливо навчитися правильно чистити вуха.

Не можна використовувати ватяні палички для очищення вушної раковини, все, що потрібно від власника, — це залити призначений ветеринаром лосьйон кімнатної температури у вушну раковину, потім акуратно / обережно помасажувати вухо і відпустити голову улюбленця, після чого тварина обов’язково буде трясти головою, що дасть змогу їй самостійно очистити цю зону від забруднень. Залишки лосьйону і зовнішні залишки бруду необхідно видалити м’якою марлевою серветкою, не заглиблюючись у слуховий прохід.

Чи можливі ускладнення?

Зазвичай своєчасне виявлення хвороби та призначення терапії залишає малассезіоз без ускладнень. Однак затяжні випадки ураження малассезією здатні призводити до таких станів у собаки, як розвиток вторинних інфекційних процесів на шкірі, втрата шерсті, зміна її кольору і якості. Малассезіозний отит, залишений без уваги, здатний ускладнюватися середнім отитом, який є набагато серйознішим станом, що погіршує якість життя. У будь-якому разі, розвиток ускладнень пов’язаний, як правило, з ігноруванням проблеми і рідше викликаний неефективним лікуванням грибкової інфекції.

Профілактика

Специфічна профілактика малассезіозу у собак не розроблена, проте є низка загальних рекомендацій, дотримання яких дасть змогу знизити ризики виникнення проблеми:

• Забезпечте вихованця регулярним якісним грумінгом, відповідним йому за типом шерсті та іншими параметрами. У цій справі допоможе досвідчений грумер, а багато процедур можна виконувати самостійно (мова про чищення вух, купання тощо).
• Своєчасно звертайтеся по допомогу в клініку, якщо ви помітили шкірні проблеми у вихованця, не ігноруйте постійний свербіж і випадання шерсті.
• Якщо ви помітили алергічну реакцію у пса на ту чи іншу речовину, постарайтеся максимально обмежити контакти з виявленим алергеном.
• Не займайтеся самолікуванням і не застосовуйте препарати, призначені лікарем довше зазначеного ним курсу. Пам’ятайте, що деякі ліки призводять до шкірних та інших проблем у улюбленця при неправильному використанні.

Чек-ап: Малассезія у собак

Швидкий огляд симптомів, лікування та профілактики грибкової інфекції

Аспект	Основна інформація	Поради та дії
Що це?	Грибок (Malassezia pachydermatis), який у невеликій кількості живе на шкірі здорових собак, але при розмноженні викликає запалення.	Не є небезпечним для життя, але викликає сильний дискомфорт. Потребує лікування.
Основні причини активізації	Вторинна проблема на тлі: алергії, гормональних порушень (гіпотиреоз), піодермії, себореї, вологих складок шкіри, тривалого лікування антибіотиками або стероидами.	Лікування спрямоване не лише на грибок, але й на усунення первинної причини.
Хто в групі ризику?	Собаки зі складчастою шкірою (шарпей, мопс, бульдог), з багатою шерстю у вушних раковинах (пудель, кокер-спанієль), але може виникнути у будь-якої породи.	Власникам таких собак потрібен посилений гігієнічний догляд за шкірою та вухами.
Типові симптоми	Сильний свербіж, неприємний «жирний» або сирний запах, почервоніння шкіри, лущення, потемніння або потовщення шкіри, випадання шерсті, буро-жовті липкі виділення з вух.	Симптоми часто посилюються у вологих ділянках: пахви, пах, міжпальцеві проміжки, складки, вуха.
Діагностика	Цитологія: мікроскопічне дослідження мазка або відбитка з ураженої шкіри/вуха. Лікар шукає характерні дріжджові клітини у великій кількості.	Проста та швидка процедура, яку часто проводять прямо в клініці.
Лікування	Місцеве: протигрибкові шампуні (з хлоргексидином, міконазолом), лосьйони, вушні краплі. Системне (у важких випадках): протигрибкові таблетки (кетоконазол, ітраконазол).	Курс лікування довгий (тижні, іноді місяці). Не переривайте його, навіть якщо симптоми зникли!
Профілактика	Регулярний гігієнічний догляд (купання, чищення вух, вистригання шерсті між пальцями). Контроль алергій та інших хронічних хвороб. Підтримання здорового стану шкіри та шерсті.	Сухість та чистота шкіри — найкращий спосіб запобігти розмноженню грибка.

Головний висновок: Малассезія — це не діагноз, а наслідок. Успішне лікування залежить від виявлення та усунення первинної причини, яка порушила мікроклімат шкіри. Якщо у вашого собаки з’явився стійкий свербіж та неприємний запах, обов’язково зверніться до ветеринара для точної діагностики. Самолікування може лише приховати симптоми, але не вирішить проблему.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.