Лімфаденіт у кішок: симптоматика і лікування.

У тілі кішки налічується кілька сотень різних лімфовузлів, і така кількість дійсно виправдана. Вони відіграють чималу роль у боротьбі організму проти атаки бактерій, вірусів, грибів, пухлинних клітин і токсинів. Але що має статися, щоб сам орган захворів і запалився?

У цій статті ми розповімо про лімфаденіт у кішок, причини захворювання, ризики для тварини, як проявляється проблема, а також поговоримо про діагностику стану, з чим можна сплутати цю патологію, вкажемо принципи лікування і ознаки ефективної терапії, правила догляду за хворим і методи профілактики проблеми.

Головне

• Лімфаденіт — це окремий випадок лімфаденопатії, тобто є запальним захворюванням лімфатичних вузлів.
• До поширених причин лімфаденіту можна віднести інфекційні хвороби, пухлинні процеси, аутоімунні захворювання, реакцію на вакцинацію і травми.
• Сам по собі лімфаденіт найчастіше не є небезпечним для улюбленця, проте пов’язані з ним захворювання можуть досить серйозно загрожувати його здоров’ю.
• Симптоми лімфаденіту можуть включати збільшення одного або декількох лімфовузлів, місцеву болючість і почервоніння, лихоманку, погіршення апетиту, млявість, а в окремих випадках можлива кульгавість.
• Лімфаденіт можна сплутати з хворобами слинних залоз, шкірними кістами, ліпомою, раком молочної залози та іншими захворюваннями.
• Для успішної діагностики може знадобитися ретельний огляд кішки, УЗД і відбір тканин для цитологічного та гістологічного досліджень.
• Лікування лімфаденіту у кішок залежить від виявленої причини і може включати призначення антибіотиків, гормональних протизапальних засобів, хіміотерапії або видалення органу.
• Успішне лікування досить помітне: у тварини зменшуються лімфовузли, зникає хворобливість і поліпшується загальне самопочуття.
• Догляд за хворими має включати збалансоване годування, організацію спокійної обстановки і ретельне дотримання приписів лікаря.
• Ускладнення хвороби можуть включати рубцеве заміщення тканин вузла, утворення нориці та залучення сусідніх тканин до хворобливого процесу.
• Прогнози залежать від захворювання, що стало причиною запалення лімфовузлів. Вони коливаються від сприятливих у разі реакції на вакцинацію до несприятливих у разі раку.
• Профілактика зводиться до своєчасної вакцинації та відмови від самовигулу, а також до грамотного годування і догляду за кішкою.

Що таке лімфаденіт у кішок?

Лімфатичні вузли є важливими органами імунної системи організму. Нерідко їх називають біологічними фільтрами через здатність вловлювати мікроорганізми, шкідливі речовини і пухлинні клітини в потоках лімфатичної рідини, які пропускаються.

Цікаво, що в кожного вузла є своя робоча зона, у межах якої він фільтрує лімфу. Так, підщелепні вузли відповідають за ротову порожнину, горло і шкіру морди. Підколінні лімфовузли очищають рідини, що збираються із задніх лап нижче коліна і т.д. Тому, якщо у кішки збільшені лімфовузли на шиї, перш за все, необхідно ретельно оцінити стан зубів.

Незважаючи на активну боротьбу з мікробами та іншими патогенами, сам орган може піддаватися різним хворобливим змінам.

Будь-яке збільшення лімфатичних вузлів називають лімфаденопатією. Вона може виникнути через активний поділ клітин органу у відповідь на інфекційний процес (реактивна гіперплазія лімфатичного вузла), а також через запалення тканин вузла, що й називається лімфаденітом, або пухлинний ріст у ньому (лімфома, метастази інших утворень).

Причини лімфаденіту

Лімфаденіт може бути пов’язаний з різними патологіями, що зачіпають не тільки сам вузол і тканини, що його оточують, а й весь організм.

Найпоширеніші причини запалення лімфовузлів у кішок можна поділити на групи:

• Інфекції, такі як вірусна, бактеріальна, грибкова. Наприклад, досить характерне виникнення лімфаденіту на тлі інфекційного перитоніту або вірусного лейкозу.
• Пухлинні захворювання, які можуть розвиватися від самого початку в самих вузлах (наприклад, у разі лімфоми) або потрапляти туди з потоком лімфи (пухлина молочної залози, рак легені та ін.). При цьому сам лімфовузол реагує на неоплазію запаленням.
• Аутоімунні стани, за яких імунітет кішки атакує власні клітини, як, наприклад, при системному червоному вовчаку.
• Реакція на вакцинацію, при якій на тлі щеплення у деяких кішок можуть запалюватися прилеглі лімфатичні вузли.
• Травматична причина, через яку тканини лімфовузла були пошкоджені, що трапляється іноді під час бійок з іншими тваринами або на тлі відкладення солей.

Небезпека лімфаденіту

У переважній більшості випадків лімфаденіт виникає у відповідь на будь-яке захворювання в організмі та не становить самостійної загрози, адже, по суті, є симптомом іншої хвороби.

Однак у багатьох випадках у кішок запалення і збільшення лімфовузлів — це єдиний помітний прояв небезпечних патологій на початкових етапах. Цей стан може супроводжувати такі неприємні захворювання, як лімфома, рак молочної залози, панлейкопенія і повільні інфекції, серед яких вірусний імунодефіцит, інфекційний перитоніт. Саме тому так важливо вчасно показати тварину зі збільшеними лімфовузлами лікарю.

Симптоми

До типових ознак лімфаденіту у кішок можна віднести збільшення самого вузла, помітне під час огляду тварини, якщо уражені поверхневі лімфовузли. Воно буде помітним під час УЗД.

Також можлива болючість органу, почервоніння шкіри над вузлом, підвищення місцевої або загальної температури тіла, поява млявості та зниженого апетиту в улюбленця, не є винятком проривання і виділення гною, якщо патологія пов’язана з гнійним запаленням. Також залежно від розташування вузла через сильне збільшення його об’єму можливі кульгавість, порушення роботи внутрішніх органів, утруднене проковтування корму, важке дихання тощо.

На які патології схожий лімфаденіт?

Запалення лімфовузла характеризується появою припухлостей у передбачуваному місці знаходження органу.

З урахуванням, що під шкірою і всередині тіла розташовується багато інших органів, лімфаденіт у кішок можна сплутати з такими захворюваннями:

Захворювання	Симптоми	Методи діагностики
Хвороби слинних залоз	Припухлість, біль у ділянці нижньої щелепи і щік, місцеве запалення, рясна слинотеча, утруднення під час ковтання, відмова від корму, гарячка, нудота тощо.	Ретельний огляд, цитологічне та гістологічне дослідження тканин припухлості, інколи інформативними є результати УЗД і рентгена
Абсцес м’яких тканин	Гаряча болюча припухлість під шкірою, можливе утворення отвору і витікання гнійного вмісту	Огляд тварини і розтин порожнини найчастіше допомагають установити діагноз, рідше необхідне цитологічне дослідження
Ліпома	Частіше м’яка, безболісна припухлість різних розмірів у будь-яких тканинах і органах	Цитологічне та гістологічне дослідження
Рак молочної залози	Припухлості в ділянці молочних залоз, іноді з набряканням сосків і витіканням із них кров’янистого секрету	Огляд тварини, гістологічне дослідження
Шкірні кісти	М’які, іноді напівпрозорі безволосі пухирі на шкірі	Цитологічне та гістологічне дослідження в пріоритеті

Діагностика

Для постановки діагнозу необхідний ретельний огляд тварини з обмацуванням припухлостей і виявленням усіх змінених лімфовузлів, для чого може знадобитися УЗД черевної та грудної порожнин, а також КТ.

Після виявлення всіх збільшених вузлів, необхідно виконати пункцію кількох із них для подальшого цитологічного та гістологічного досліджень, які можуть уточнити причину запалення органу.

Також для виявлення причин лімфаденіту можуть знадобитися спеціальні тести на різні інфекції, аналізи крові та більш детальний розбір анамнезу пацієнта, наприклад, допоможуть відомості про вакцинації або випадки травматизації.

Лікування лімфаденіту в котів

Лікування запаленого лімфовузла можливе тільки через усунення причин захворювання:

• Інфекційні хвороби лікують залежно від їхньої природи, а схема терапії може включати введення антибактеріальних і протигрибкових засобів, крапельниці, протиблювотні, знеболювальні та інші симптоматичні ліки.
• Лікуванням ракових хвороб займається, як правило, спеціальний лікар-онколог, який може призначити видалення пухлини, хіміотерапію та інші методи придушення злоякісного процесу.
• Аутоімунні стани вимагають придушення імунної відповіді за допомогою таких препаратів, як Преднізолон, Хлорамбуцил, Циклофосфамід тощо.
• Реакція на вакцинацію, ймовірно, усувається самостійно протягом деякого невстановленого часу, іноді лікарі можуть призначити знеболювальні та протизапальні засоби.
• За травматичної природи лімфаденіту кішці може знадобитися призначення антибіотика, знеболювання і навіть видалення органу.

Ознаки успішного лікування

Успішне лікування залежить від правильно встановленого діагнозу. У разі сприятливого вирішення проблеми розміри вузла поступово повертаються до нормальних, зникає біль і почервоніння, а стан тварини помітно поліпшується. Варто розуміти, що не всі причини лімфаденіту повністю виліковні.

Так, лікування лімфоми може поліпшити якість життя пацієнта і значно подовжити його, але навряд чи призведе до повного одужання.

Догляд і відновлення

Усім улюбленцям на час лікування необхідно забезпечити спокійну обстановку, збалансоване годування і обмеження у вигулі. Для кішок з інфекційною природою лімфаденіту, можливо, буде потрібна ізоляція від інших улюбленців. Вкрай важливо дотримуватися всіх лікарських призначень, не пропускати уколи і не ігнорувати повторні візити в клініку.

Можливі ускладнення при лімфаденіті

До ускладнень лімфаденіту можна віднести рубцеве заміщення тканин запаленого органа, утворення норицевих ходів у разі гнійного або пухлинного ураження вузла, не є винятком залучення до болісного процесу сусідніх тканин і органів. У тому разі, якщо першопричиною запалення вузла є особливо небезпечний мікроорганізм або злоякісний пухлинний процес, можливе поширення патогена по всьому організму і сильне погіршення загального стану.

Прогноз захворювання

Прогнози залежать від захворювання, що стало причиною лімфаденіту у кішок. Несприятливі прогнози частіше супроводжують злоякісні пухлини, особливо небезпечні інфекції, такі як інфекційний перитоніт, панлейкопенія або вірусний лейкоз. Аутоімунні захворювання нерідко мають сумнівний прогноз. У разі реакції на вакцинацію або травматичної природи запалення прогноз, як правило, сприятливий.

Профілактика лімфаденіту в котів

До профілактичних дій, ефективних проти причин лімфаденіту, можна віднести такі заходи:

• Регулярна вакцинація вихованця. При виникненні реакції лімфовузлів на певну вакцину можна спробувати змінити виробника препарату.
• Недопущення контактів з явно хворими тваринами.
• Мінімізація можливості бійок із родичами та іншими тваринами.
• Грамотне годування і догляд за улюбленцем також допоможуть профілактувати багато проблем, здатних викликати лімфаденопатію у кішок.
• Відмова від самовигулу, під час якого коти можуть піддаватися різним травматичним впливам і заражатися інфекційними хворобами.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.