Лямбліоз у котів: причини, симптоми та лікування.

Ця стаття призначена для власників котів і пояснює деталі лямбліозу — паразитарного захворювання, яке може вражати багатьох ссавців, включно з кішками, собаками і людьми. Мета статті — надати просте і зрозуміле пояснення про лямбліоз для власників котів.

Короткий огляд: Лямбліоз у котів

• Основні симптоми: Діарея, гази, блювота, поганий апетит, млявість, втрата ваги.
• Діагностика: Аналізи калу можуть виявити ооцисти (яйця) Giardia. Для виявлення лямблій також можна використовувати тести ELISA (імуноферментний аналіз) і ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Мокрий мазок калу іноді використовується для виявлення рухомої форми (трофозоїтів), але має низьку ефективність.
• Чи потрібне постійне лікування?: Ні.
• Вакцина доступна?: Ні.
• Варіанти лікування: Якщо кішка не проявляє симптомів і живе одна, лікування може не знадобитися. Однак у будинках із кількома вихованцями лямблії можуть передаватися іншим тваринам, і в них може розвинутися хвороба. Існують кілька ліків для лікування лямблій. Під час лікування необхідно ретельно очищати та мити лотки.
• Ризики зараження людиною: Ризик передачі від тварини до людини (зооноз) вважається дуже низьким. Однак важливо дотримуватися гігієни, якщо у вашого вихованця виявлено лямблії.

Що таке лямбліоз?

Лямбліоз (також відомий як «боброва лихоманка») — це стан, що виникає у ссавців після зараження кишковим мікроскопічним найпростішим кишковим паразитом Giardia lamblia (також відомим як Giardia duodenalis і G.intestinalis). Люди теж можуть бути заражені цими паразитами, що викликає додаткову стурбованість у власників, коли їхні улюбленці отримують такий діагноз.

Наскільки поширений лямбліоз?

Цей паразит зустрічається в усьому світі, включно зі США. Він може заражати всіх ссавців і виявлений у 5-15% кішок і собак. Однак часто ці інфекції протікають безсимптомно, і власники навіть не підозрюють про проблему.

Який життєвий цикл паразита лямблій?

Giardia lamblia (G. lamblia) — це найпростіший, одноклітинний паразит, настільки крихітний, що його можна побачити тільки під мікроскопом. Раніше вважалося, що різні види Giardia заражають різні види ссавців, але зараз їх класифікують як варіанти одного виду.

За допомогою молекулярних технологій було виявлено вісім різних типів (асамбляжів), позначених буквами від A до H, які використовуються для розрізнення цих варіантів.

Кішки найчастіше заражаються типом F, собаки — типами C і D, а люди — типами A і B. У рідкісних випадках у кішок і собак можуть бути діагностовані типи A і B, що іноді викликає занепокоєння з приводу можливості зараження людей від вихованців.

Життєвий цикл паразита

Життєвий цикл лямблій складається з двох стадій: цист і трофозоїтів.

• Цисти лямблій — це міцні структури, які дають змогу паразиту виживати в навколишньому середовищі протягом багатьох місяців. Зазвичай кожна циста містить два трофозоїти. Коли циста потрапляє в організм, вона «вибухає» в кишечнику, випускаючи трофозоїтів.
• Трофозоїти — це активна форма паразита, яка взаємодіє з організмом господаря в кишечнику кішки і викликає симптоми хвороби. У навколишньому середовищі трофозоїти недовговічні, але якщо вони виділяються з калом, вони утворюють цисти, які можуть довго зберігатися в навколишньому середовищі.

Як кішки заражаються лямбліями?

Кішки можуть заразитися, проковтнувши цисти лямблій, які можуть перебувати в забрудненій їжі, воді або на предметах у навколишньому середовищі.

Кішки, люди та інші види можуть заразитися лямбліями, проковтнувши цисти або трофозоїти, виділені з калом інфікованих тварин. Зараження може статися через прямий контакт з іншими кішками або їхніми фекаліями (наприклад, під час вилизування шерсті одна одної), або через заражену їжу, питну воду чи навіть ґрунт. Трофозоїти недовго залишаються активними в навколишньому середовищі, тому цисти є основним способом передачі інфекції.

Як інфіковані кішки поширюють лямбліоз?

Інфіковані кішки починають виділяти трофозоїти або цисти лямблій з калом через 5-15 днів після зараження. Передача паразита іншим кішкам може відбуватися або через прямий контакт, або опосередковано — через їжу, воду або предмети в навколишньому середовищі, такі як лоток.

Як лямблії викликають захворювання у кішок?

Захворювання викликають трофозоїти. Коли кішка проковтує цисти, вони руйнуються в кишечнику, вивільняючи трофозоїтів. Або ж кішка може заразитися безпосередньо через проковтування трофозоїтів.

Трофозоїти розмножуються і переміщаються в кишечнику, прикріплюючись до слизової оболонки його стінок. Вони залишаються всередині кишківника і не проникають в організм або кров тварини.

Лямблії спричиняють діарею, порушуючи нормальну роботу кишечника. Вони збільшують секрецію рідини в кишечнику, що підвищує вміст рідини в калі, і перешкоджають нормальному всмоктуванню поживних речовин у кров, що також посилює діарею.

Не у всіх заражених тварин проявляються симптоми хвороби: лямбліоз часто протікає безсимптомно. Діарея частіше спостерігається в молодих тварин або в тих, у кого ослаблений імунітет (наприклад, у кішок із вірусом імунодефіциту (FIV), які перебувають на хіміотерапії, у літніх тварин або тих, що страждають від інших захворювань).

Симптоми лямбліозу у кішок

У деяких кішок симптоми лямбліозу відсутні. У інших може спостерігатися діарея, пов’язана з тонким кишечником. Ступінь діареї варіюється від злегка розм’якшеного стільця до водянистого.

Кал може містити слиз і мати особливо неприємний запах. Може також відзначатися метеоризм, біль у животі та блювота. У рідкісних випадках у калі може з’являтися кров, а у кішки може підвищитися температура. При важких або хронічних формах хвороби спостерігаються здуття живота, млявість і втрата ваги.

Наскільки поширений лямбліоз у кішок?

Через те, що багато кішок є безсимптомними носіями, визначити поширеність захворювання складно. Дослідження, проведені на популяціях кішок, показали, що рівень інфікування варіюється від 5 до 30%. Це свідчить про те, що лямбліоз, ймовірно, більш поширений, ніж багато хто думає, і безліч випадків залишаються непоміченими.

Найчастіше зараження відбувається в будинках із кількома кішками, а також у місцях з обмеженим простором (наприклад, притулках, розплідниках і котячих готелях). Молоді кішки (молодше шести місяців) більш схильні до зараження через менш розвинену імунну систему. Дорослі кішки частіше є безсимптомними носіями.

Діагностика лямбліозу в котів

Якщо ветеринар (DVM) підозрює у вашої кішки лямбліоз, можуть бути зроблені такі кроки для діагностики:

1. Докладний збір анамнезу. Ветеринар обговорить усі аспекти життя і здоров’я вашої кішки, включно з контактом з іншими кішками та медичною історією. Існує багато інших причин, які можуть викликати схожі симптоми, як-от запальні захворювання кишечника (IBD) або круглі черв’яки. Збір анамнезу допомагає звузити коло можливих причин.
2. Фізичний огляд. Ветеринар ретельно огляне кішку, відзначаючи будь-які фізичні ознаки захворювання і виключаючи інші можливі причини діареї.
3. Загальні аналізи крові. Звичайні аналізи крові, включно з гематологічними та біохімічними дослідженнями, допоможуть виключити інші приховані причини хвороби вашої кішки.
4. Аналізи калу. Ветеринар може запропонувати один або кілька наступних тестів для діагностики лямбліозу. Ці тести також допоможуть виключити інші причини, наприклад криптоспоридії.
   • Прямий мазок калу (Fecal wet mount): Дослідження мазка калу або кишкового вмісту під мікроскопом може виявити трофозоїти безпосередньо. Однак, через те що виділення організмів може бути періодичним, цей тест має відносно низький відсоток успішного виявлення.
   • Флотація з використанням сульфату цинку (Zinc Sulfate Fecal Flotation): Цей тест часто рекомендують як початкову процедуру. Однак він виявляє лише близько 70% випадків, оскільки лямблії можуть виділятися з калом періодично. Успішність діагностики збільшується до 90%, якщо перевіряються кілька зразків (наприклад, протягом трьох днів).
   • Імуноферментний аналіз калу (ELISA): Цей тест виявляє антигени від трофозоїтів лямблій, а не самі організми, що робить його менш залежним від періодичності виділення паразитів. Успішність діагностики перевищує 95%.
   • Імунофлуоресцентний аналіз (IFA): IFA виявляє антитіла до Giardia spp і також має високий успіх у діагностиці (понад 95%).
   • Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР): Цей тест дає змогу виявити ДНК лямблій для молекулярної діагностики. Однак він використовується рідше порівняно з іншими методами.

Варто знати: Аналіз калу у котів: що фекалії говорять про здоров’я вашого улюбленця.

Лікування лямбліозу у кішок

Багатьом кішкам лікування від лямбліозу не потрібне: їхня імунна система самостійно справляється з інфекцією, і вони залишаються безсимптомними.

Якщо кішка хворіє через лямбліоз, можливе застосування різних препаратів, таких як фенбендазол, метронідазол, фуразолідон, февантел, нітазоксанід і куінакрін.

Деякі з цих препаратів доступні тільки за рецептом, і їх слід застосовувати тільки під наглядом ветеринара. Деякі з них використовуються «поза інструкцією», тобто не мають спеціальної ліцензії для лікування лямбліозу, що робить ветеринарне керівництво особливо важливим для безпечного застосування.

Крім медикаментів, зазвичай рекомендується легкозасвоювана дієта для зниження подразнення кишечника. Часто використовуються пробіотики, а останнім часом було запропоновано відновлювальну терапію мікробіома (PMBRT), яка включає введення кишкових мікроорганізмів від здорової тварини через рот або ректально.

Реінфекція можлива, тому в будинках, де діагностовано лямбліоз, важлива сувора гігієна. Необхідно ретельно дезінфікувати місця, які можуть бути забруднені фекаліями. Для цього можна використовувати стандартні дезінфекційні засоби, такі як сполуки четвертинного амонію або хлорне вапно.

Висновок

Лямблії — це мікроскопічні паразити, які можуть спричиняти діарею у кішок. Кошенята і кішки з ослабленим імунітетом більш уразливі, як і тварини, що живуть у багатокотячих будинках, притулках і розплідниках.

Діагностика лямбліозу може бути ускладнена, оскільки організми виділяються з фекаліями періодично. Однак, після постановки діагнозу існує ефективне лікування. Контроль поширення захворювання в групі кішок може бути складним через наявність безсимптомних носіїв.

Запитання, які часто ставлять

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.