Лептоспіроз: загроза для собак і методи захисту.

В арсеналі інфекційних захворювань собак виділяють особливо небезпечні — ті, на які хворіє, зокрема, і людина, маючи високий ризик заразитися інфекцією від вихованця. Одна з них — лептоспіроз. Як інфекцією заражаються собаки, як вона проявляється, чи можливо її лікувати і профілактувати — докладно в нашій статті.

Загальні відомості

Лептоспіроз — захворювання інфекційної (бактеріальної) природи, на яке хворіють тварини і людина, і проявляється найсильнішою інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, нервової системи, розвитком жовтяниці та геморагій. Симптоми розвиваються швидко і можуть призвести до летального результату, тому лептоспіроз — досить небезпечна інфекція. Проблема полягає ще й у тому, що собака після одужання певний час продовжує виділяти небезпечні бактерії, а тому є джерелом інфекції для інших здорових тварин і людини.

Лептоспіроз описано ще наприкінці 19 століття, він мав різні назви: тиф собак, собача лихоманка, інфекційна жовтяниця, хвороба свинопасів, Штутгартська хвороба, хвороба Вейля, геморагічний ентерит. Хвороба виникає під час проникнення в організм бактерій із роду Leptospira, які входять до родини спірохет (Spirochaetaceae). Розрізняють кілька різновидів бактерій лептоспір, які називаються серогрупами (серовар). Лептоспіроз зустрічається в усьому світі, крім Арктики, і загалом налічується близько 200 варіацій.

Причини виникнення лептоспірозу в собак

На лептоспіроз хворіють ссавці: дикі тварини, домашня худоба, собаки та людина. У котів це захворювання майже не зустрічається, але вони можуть бути переносниками інфекції. Заразившись лептоспірою, хворі можуть передавати збудника іншим тваринам. Тому здоровий собака може заразитися від інших інфікованих собак, а також від свиней, корів, коней, кіз, овець. Але найчастіше джерелом інфекції є гризуни (миші, щури) та комахоїдні (землерийки, їжаки). Передається бактерія під час її проковтування або через пошкодження шкіри (рани, подряпини). Оскільки лептоспіра виділяється у хворих собак із сечею, здорові особини можуть підхопити інфекцію в місцях вигулу та утримання інфікованих тварин.

Лептоспіра не розмножується за межами господаря, але може зберігатися в навколишньому середовищі та жити у водоймах — найчастіше з повільно рухомою або стоячою водою (калюжі, ставки, болота). Тому купання собаки, а також пиття з таких джерел можуть нести небезпеку і призвести до інфікування бактерією Leptospira.

Третій шлях зараження лептоспірозом — вживання продуктів, заражених Leptospira, під час поїдання молока та м’яса від інфікованих тварин.

Симптоми лептоспірозу в собак

Лептоспіри проникають в організм собаки і з током крові розносяться у внутрішні органи: печінку, селезінку, нирки і наднирники, а також оболонки мозку. Там вони активно розмножуються, виділяючи токсини і руйнуючи капіляри, підвищуючи їхню проникність. Це призводить до розвитку геморагічного синдрому та пошкодження печінки, нирок і селезінки.

Через існування великої кількості штамів лептоспір, ознаки та перебіг захворювання можуть бути досить різними. У деяких собак відзначаються легкі ознаки захворювання або взагалі відсутні, в той час як в інших розвивається важке захворювання або смерть, часто в результаті пошкодження нирок. Зазвичай симптоми проявляються через тиждень після зараження. Перше, що може помітити власник у свого вихованця:

• млявість;
• підвищення температури;
• відмова від корму;
• діарея;
• спрага;
• прискорене сечовипускання;
• увеїт (запалення повік);
• порушення з боку нервової системи;
• жовтушність слизових.

Одними з найбільш явних ознак лептоспірозу у собаки є потемніння сечі та жовтяниця. Але, оскільки вони ідентичні і при зараженні піроплазмозом (паразитарне захворювання, що передається собаці під час укусу іксодовим кліщем, інфікованим піроплазмою), необхідно проявити уважність під час постановки діагнозу. Також можливий поєднаний перебіг захворювання — коли собака заражається одночасно і піроплазмозом, і лептоспірозом.

У показниках крові в собак із лептоспірозом можуть бути такі зміни, як анемія, зниження тромбоцитів, лімфоцитів, підвищення АСТ, АЛТ і загального білірубіну, що свідчить про порушення функції печінки, а також показники гострої ниркової недостатності — підвищені концентрації сечовини та креатиніну в сироватці, зниження натрію, калію, хлору та підвищення фосфору. Останній є дуже небезпечним, бо руйнівно діє на нирки.

Діагностика

Для визначення наявності або відсутності лептоспір у собаки використовують лабораторні методи діагностики: визначення титру антитіл, ПЛР, посів і виявлення збудника під мікроскопом.

У собак з яскраво вираженими ознаками лептоспірозу відзначають високий титр антитіл крові. Але, якщо собака був раніше вакцинований від лептоспірозу, то титр може бути низьким. Також низький титр може бути в особин, які вже перехворіли раніше і є носіями інфекції.

Якщо визначати титр на самому початку захворювання, то результат може бути хибнонегативним через те, що організм ще не встиг виробити кількість антитіл, достатню для визначення реагентом тесту. Тому на початковій стадії захворювання рекомендується проводити ПЛР-діагностику. Також хибнонегативні титри можуть виникати, якщо серовар, що інфікує, не включений до панелі сероварів, які використовуються для проведення тесту.

ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) не є надійним методом діагностики, оскільки за недостатньої концентрації збудника може дати хибнонегативний результат. Але на ранній стадії захворювання може бути єдиним варіантом діагностики.

Під час мікроскопії сечі зараженого собаки лікар може виявити збудника, що є приводом для постановки діагнозу.

Лікування

Діагностику та лікування інфекції проводять в умовах ветеринарної клініки і суворо під наглядом лікаря, оскільки є високі ризики передання інфекції власнику та накопичення збудника в зоні утримання і звичного вигулу вихованця, що може згодом спричинити повторне зараження.

Лікування лептоспірозу засноване на застосуванні антибіотиків. Зазвичай призначаються досить сильні антибактеріальні препарати на термін не менше двох тижнів. Який саме застосувати антибіотик і як довго — вирішує лікар з урахуванням картини захворювання і визначення штаму лептоспіри.

Крім антибіотикотерапії лікар використовує методи лікування, спрямовані на боротьбу із симптомами захворювання. При лептоспірозі у собаки часто розвиваються ознаки гострої ниркової недостатності. При великому ураженні нирок пацієнту може допомогти процедура гемодіалізу.

Під час лікування собаки і після одужання рекомендується обробляти дезінфікуючими засобами місце утримання, а також місця його вигулу. Власнику рекомендується суворо дотримуватися правил гігієни з собакою, який хворіє і одужує, оскільки вихованець ще деякий час після закінчення лікування продовжує виділяти лептоспіри.

Харчування собак при лептоспірозі

За гострого перебігу захворювання, коли у собаки присутня блювота й апатія, прийом корму неможливий. У цьому випадку він отримує парентеральне харчування — підтримка організму за допомогою внутрішньовенних інфузій поживними розчинами (крапельниці). Надалі собаку переводять на дієтичне харчування, яке підбирають з урахуванням основних пошкоджень внутрішніх органів, викликаних розмноженням лептоспір. Найчастіше відзначається ураження нирок і печінки. Оскільки обидва ці органи не можуть при пошкодженні повноцінно виводити продукти білкового (азотистого) обміну, для зниження навантаження на них улюбленця рекомендується переводити на харчування зі зниженим вмістом тваринного білка. Дієта може бути рекомендована лікарем курсом або довічно в разі розвитку незворотних змін у нирках і печінці.

Профілактика

Єдиним ефективним методом профілактики зараження лептоспірозом у собаки є регулярна вакцинація. Найчастіше для цієї мети використовують вакцину Нобівак® Lepto (від лептоспірозу) або Нобівак® RL (від лептоспірозу та сказу), а також вакцину Еурікан® DHPPi2-L або Еурікан® DHPPi2-LR. Вакцинацію проводять щорічно один раз на рік. У деяких випадках — двічі на рік. Вакцинувати рекомендується з раннього віку. Перша вакцина робиться у віці 8 тижнів або старше, друга — через 2-4 тижні.

Які висновки випливають зі статті:

• Лептоспіроз небезпечний і для собаки, і для людини.
• Через велику варіабельність може мати різну картину симптомів і швидкість їх прояву.
• Лікування проводить тільки ветеринарний лікар.
• Необхідно дотримуватися заходів гігієни під час контакту із зараженим собакою.
• Після одужання вихованець деякий час продовжує бути джерелом інфекції.
• Щорічна вакцинація — єдиний ефективний спосіб профілактики лептоспірозу в собаки.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.