Купірування хвостів та вух у собак.

Все частіше на вулиці та виставках зустрічаються собаки в їхньому природному, даному природою вигляді. Для багатьох недосвідчених власників порід, вуха чи хвости яких прийнято купірувати, стає актуальним та спірним питання: чи потрібна ця процедура собаці?

Купірування – це видалення частини або всього хвоста або вушної раковини шляхом хірургічної операції. Сьогодні купірування заборонено для більшості порід у багатьох країнах Європейського Союзу, США, ПАР та Австралії.

Звідки походить ця традиція?

Перші згадки про купірування зустрічаються ще в V ст. до нашої ери. Тоді римляни обрізали вуха та хвости своїм собакам, бо вважали, що це надійний засіб від сказу. Пізніше протягом кількох століть цю процедуру застосовували для бійцевих / бійцівських і мисливських порід, оскільки ці частини тіла собаки, занадто вразливі в бою. Такий тривалий період купірування призвів до того, що люди відвикли від справжнього вигляду багатьох собак, тому саме на зміненій зовнішності і стали базуватися стандарти.

Як і коли відбувається купірування?

Хвіст купірують новонародженим цуценям. Залежно від породи це роблять на 2-7 день життя, поки хребці ще м’які. Процедуру проводять без наркозу – у такому віці він протипоказаний. Робити операцію самостійно не варто, якщо ви не заводчик з дуже великим стажем. Вуха обрізають за спеціальними формами, а потім стежать за тим, чи вони правильно встають. Оскільки дуже важливо дотримуватись пропорцій, ця процедура проводиться під наркозом — вуха купірують 2–3-місячним цуценям.

Помилки

Існує безліч помилок, які виправдовують необхідність купірування.

• Купірування знижує сприйнятливість вух до різних захворювань та запалень. Доведено, що форма вушної раковини на це ніяк не впливає. При регулярному чищенні, вуха вихованця залишаються здоровими незалежно від форми;
• Купірування безболісно / неболюче. Післяопераційний період проходить болісно у всіх живих істот. Більше того, операції з усунення вух проходять під наркозом, що негативно впливає на організм;
• Собака може обійтися без хвоста чи вух. Саме ці органи відповідають за спілкування. Їхня відсутність може негативно позначитися на соціальному житті вихованця. Наприклад, дослідження показують, що сторона, в яку хвіст при вилянні нахиляється сильніше (вправо чи вліво), показує настрій собаки.

Чи можна купірувати?

Наприкінці XX століття європейський парламент ухвалив конвенцію, яка забороняє купірування в косметичних цілях, що відбилося на більшості стандартів. Не торкнулися зміни лише тих порід, батьківщиною яких є країна, яка не ухвалила закону.

Наприклад, залишився тим самим стандарт середньоазіатської вівчарки. Однак, якщо у вас доберман, виступати на європейських виставках вашому вихованцю з купіруваним хвостом та вухами вже не можна. Повний перелік таких порід можна знайти на сайті FCI (Federal Cynologique Internationale).

Позбавлення собаки частини хвоста або вух завдає шкоди тварині, оскільки саме вони відповідають у її організмі за показ / передачу / відображення емоцій та комунікацію.

Ми підготували новий корисний матеріал, який краще допоможе зрозуміти, в яких випадках купірування вух показано з медичної точки зору, а коли є виключно примхою чи даниною моді / традиціям: Купірування вух у собак.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.