Косоокість у кішок — причини та лікування.

Косоокість — не тільки естетична проблема, а й можливий сигнал про наявність серйозних захворювань. Нерідко власники домашніх улюбленців стикаються з патологією, вважаючи її нешкідливою. Однак косоокість може бути не тільки вродженою, а й набутою, вказуючи на різні серйозні проблеми зі здоров’ям.

Давайте розберемося, чи завжди кіт із косими очима — це нормальне явище, коли все ж таки варто звернутися до клініки. Ми також розглянемо методи діагностики, лікування та можливі ускладнення, а ще відповімо на питання, чи можна профілактувати цей стан. Ця стаття стане вашим надійним керівництвом у розумінні цієї патології у вихованців.

Косі очі у кішок — головне

• Косоокістю (страбізмом) вважається стан, за якого очі не дивляться в одному напрямку. Це може призвести до порушення зорової координації.
• Косоокість може бути викликана різноманітними факторами, включно з генетичною схильністю, травмами голови, інфекційними хворобами, а також неврологічними та офтальмологічними захворюваннями.
• Косоокість класифікується за напрямком відхилення очей (конвергентна, дивергентна), за часом виникнення (вроджена, набута), а також за причинами її появи (паралітична, обмежувальна).
• Діагностика охоплює повний офтальмологічний огляд, а також може вимагати застосування спеціалізованих досліджень, таких як МРТ, КТ і цитологічні аналізи, для виявлення основного фактора розвитку цього стану.
• Лікування кота з косими очима залежить від причини появи патології. Може включати медикаментозне лікування (наприклад, антибактеріальні та протизапальні краплі), фізіотерапію, а в деяких випадках — хірургічне втручання для корекції положення очних м’язів.
• Профілактика ґрунтується на регулярних ветеринарних оглядах для своєчасного виявлення і лікування захворювань, здатних призвести до розвитку косоокості. Важливо також забезпечити кішці безпечне середовище для запобігання травм.

Що таке косоокість?

Косоокість — це стан, за якого очі тварини дивляться в різні боки, не здатні фокусуватися на одному об’єкті одночасно. Для розуміння цієї патології важливо знати, як влаштоване око.

Око кішки — складний орган зору, що дає змогу бачити в умовах низької освітленості, завдяки великій кількості паличок у сітківці та устрою зіниці, здатної значно розширюватися. Зоровий нерв передає візуальну інформацію від сітківки до мозку, де вона обробляється, даючи змогу тварині орієнтуватися в просторі.

Косі очі у кота сприяють порушенню координації між очними м’язами, відповідальними за рух очного яблука.

Це може статися через дисфункцію нервів, що керують м’язами, або через ураження м’язів.

У результаті одне або обидва ока не можуть правильно сфокусуватися на об’єкті, що призводить до двоїння, погіршення глибини зору і просторового сприйняття.

Кішки з косоокістю можуть зазнавати труднощів з оцінкою відстаней, що ускладнює полювання та ігри. Втім, у багатьох випадках тварини адаптуються до свого стану і ведуть порівняно нормальний спосіб життя. Незважаючи на це, косоокість, особливо набута, вимагає уваги фахівця для виявлення і лікування можливих захворювань, що спровокували цей симптом.

Причини

Кішки можуть ставати косоокими як протягом життя, так і народжуватися такими. Тобто причини патології можуть бути як вродженими, так і набутими.

Вроджена косоокість часто пов’язана з генетичними факторами, особливо в таких порід, як сіамська чи персидська. Вони мають особливу схильність до косоокості через особливості будови черепа й очних м’язів.

Набута косоокість, зі свого боку, може бути результатом різних зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на здоров’я і нормальне функціонування очних м’язів і нервової системи.

Серед основних причин набутої косоокості виділяють:

• Травми голови та очей. Удари та падіння можуть призвести до пошкодження очних м’язів або нервів, які контролюють їхню роботу, що згодом спричиняє косоокість.
• Інфекційні захворювання. Деякі вірусні та бактеріальні інфекції (наприклад, наслідки отиту) можуть вражати очі та зоровий нерв, призводячи до порушення їхніх функцій.
• Неврологічні проблеми. Захворювання мозку, такі як менінгіт або енцефаліт, можуть порушувати іннервацію очних м’язів, спричиняючи косоокість.
• Пухлини очей. Новоутворення в ділянці ока або його орбіти можуть чинити тиск на м’язи та нерви, відповідальні за рух органу, що призводить до їхньої дисфункції.
• Патології розвитку. Аномалії розвитку очних яблук, очних м’язів або черепа також можуть бути причиною косоокості.

Види

Косоокість у кішок можна класифікувати на основі декількох критеріїв, включно з напрямком відхилення очей, характером захворювання (тимчасове або постійне), а також його походженням. Розгляд різних видів косоокості допомагає в діагностиці та виборі методу лікування.

За напрямком відхилення очей виділяють:

• Конвергентну косоокість (езотропія) — одне або обидва ока спрямовані в бік носа. Це найпоширеніший тип.
• Дивергентна косоокість (екзотропія) — при цьому типі очі відхиляються в бік, тобто до скронь. Це менш поширена форма.

За характером захворювання може бути вродженим і набутим. Перший тип присутній у тварини з народження і часто зумовлений генетичними факторами. Зустрічається у певних порід, наприклад, у сіамської. Набута косоокість розвивається протягом життя і може бути викликана різними причинами, включно з травмами, інфекційними захворюваннями або неврологічними проблемами у кішок.

За походженням виділяють паралітичну та обмежувальну косоокість. Перша виникає через параліч одного або декількох окорухових м’язів. Зазвичай пов’язана з ураженням нервової системи. Другий тип розвивається внаслідок механічного обмеження руху очного яблука, наприклад, через травму або розвиток пухлини.

Чи можуть косі очі у кішки бути нормою?

Косі очі можуть викликати занепокоєння у власників, проте в деяких випадках це явище може бути абсолютно нормальним, особливо якщо воно не впливає на зір і загальний стан тварини. Важливо розрізняти, коли косоокість є вродженою особливістю і коли вона може вказувати на захворювання.

Вроджена косоокість як норма:

• Породні особливості. У деяких кішок, таких як сіамські або хайлендфолд, косоокість є дозволеною стандартом особливістю. У цих випадках косі очі не заважають нормальній життєдіяльності і не вимагають лікування.
• Генетична схильність. Навіть у особин без породної приналежності косоокість може бути спадковою рисою, що не впливає на здоров’я або зір.

Незважаючи на те, що в деяких випадках такий стан може бути нормою, будь-які зміни в зовнішньому вигляді або поведінці мають бути обговорені з ветеринаром.

Це стосується ситуацій, коли:

• Косі очі з’являються раптово у дорослої кішки;
• Стан супроводжується іншими симптомами, такими як виділення з очей, запалення або ознаки болю;
• Порушення впливає на здатність тварини нормально орієнтуватися і переміщатися.

У цих випадках косоокість може бути ознакою травми, інфекції або інших захворювань, що вимагають втручання фахівця.

Симптоми косоокості

Прояви можуть варіюватися залежно від причини і тяжкості стану. У той час як основною і найочевиднішою ознакою косоокості у кішки є розбіжність напряму очей, існують і інші симптоми, які можуть вказувати на патологію і супутні захворювання.

Основні симптоми косоокості у тварини:

• Напрямок погляду. Одне або обидва ока не дивляться прямо вперед. Вони можуть бути спрямовані всередину, до носа, до вух, а іноді вгору або вниз.
• Труднощі з координацією. Кішки з косоокістю можуть відчувати проблеми з оцінкою відстаней, що може проявлятися в незграбності при стрибках або іграх.
• Подвоєння в очах. Хоча складно визначити, чи відчуває кішка цей стан, деякі поведінкові зміни, такі як невпевнений рух або спроби «зловити» неіснуючі об’єкти, можуть вказувати на двоїння.

До супутніх симптомів відносять потирання очей. Кішка може часто терти очі лапою через дискомфорт. Крім того, можуть спостерігатися виділення: наявність гною або надмірна сльозотеча, що вказують на інфекцію або інші проблеми. Ще вихованець може стати більш пасивним, уникати світла, ігор або активності. Крім зміни напрямку погляду, виявляються почервоніння, набрякання або зміна кольору райдужки.

Будь-який із цих проявів є приводом для звернення до ветеринара.

Діагностика

У процесі діагностики ветеринарний лікар проводить низку досліджень, починаючи з ретельного збору анамнезу і закінчуючи спеціалізованими методами обстеження.

• Збір анамнезу. Перший крок — це детальна розмова з власником. Ветеринар з’ясовує, коли вперше були помічені ознаки косоокості у кота, чи прогресував стан з часом, чи були травми, інфекційні захворювання або інші медичні проблеми. Також важливо дізнатися, чи приймав вихованець будь-які медикаменти.
• Візуальний огляд. Ветеринарний фахівець проводить огляд кота, звертаючи увагу на положення очей, чи дивляться вони в різні боки, оцінює симетрію обличчя, наявність виділень, почервоніння тощо. Огляд може включати перевірку реакції зіниці на світло, що допомагає оцінити функціональність зорової системи.
• Отоскопія та офтальмоскопія. Для детальнішого вивчення стану очей і слухового апарату може бути проведена отоскопія (огляд вушного каналу) і офтальмоскопія (огляд глибоких структур ока). Ці процедури дають змогу оцінити стан сітківки, зорового нерва та інших структур ока.

Додаткові методи дослідження. За необхідності ветеринар може призначити додаткові методи діагностики.

Такі, як:

• МРТ або КТ голови для дослідження мозку і орбіт очей на предмет травм, пухлин або запальних процесів.
• Цитологічні та біохімічні аналізи крові для виявлення інфекційних захворювань, запальних процесів або інших патологій, які можуть призвести до косоокості.
• Електроретинографія — метод, що дає змогу оцінити функціональний стан сітківки.

• Консультація фахівців. У деяких випадках для діагностики та розробки плану лікування може знадобитися консультація вузьких фахівців, таких як невролог або офтальмолог. Це дає змогу підібрати індивідуальну програму терапії, спрямовану на усунення першопричини захворювання і корекцію зору.

Лікування косоокості у кішок

Терапія вимагає індивідуального підходу і залежить від першопричини, виявленої під час діагностики. Варіанти лікування можуть варіюватися від консервативних методів до хірургічного втручання, водночас основна мета полягає в корекції зорової функції та запобіганні можливих ускладнень. Будь-яке застосування препаратів можливе тільки за призначенням лікаря.

До консервативного лікування відносять:

• Медикаментозна терапія. Залежно від причини косоокості можуть бути призначені різні препарати.
• Антибактеріальні краплі для очей. Наприклад, «Ципровет» або «Тобрекс». Застосовуються в разі бактеріальних інфекцій очей, що викликали косоокість.
• Протизапальні краплі. Наприклад, «Дексаметазон», для зменшення запалення очних тканин.
• Антигістамінні препарати. «Клемастин» або «Лоратадин» можуть бути призначені у випадках, коли косоокість викликана алергічною реакцією.
• Препарати для корекції неврологічних порушень. У разі якщо косоокість пов’язана з неврологічними проблемами, можуть бути призначені спеціалізовані невропротектори і вітамінні комплекси, наприклад, «Нейрорубін» або «Мільгамма».
• Медикаменти для поліпшення метаболізму тканин очей. «Таурин» у краплях може бути рекомендований для стимуляції обмінних процесів у тканинах ока і поліпшення їхньої функції.
• Корекція раціону. За наявності загального зниження імунітету або специфічних недоліків харчування, корекція раціону може сприяти загальному зміцненню здоров’я кішки і поліпшенню стану її очей.

Хірургічне втручання може бути рекомендовано у випадках, коли косоокість у кота викликана, наприклад, пухлинами, або якщо консервативне лікування не принесло очікуваних результатів. Вид операції залежить від особливостей захворювання і може включати корекцію положення очних м’язів або видалення новоутворень.

Для полегшення симптомів і поліпшення якості життя кішки можуть застосовуватися підтримувальні методи лікування, як-от використання захисних нашийників для запобігання травмуванню, регулярний огляд ветеринаром, підтримання оптимальних умов у будинку (чистота, вологість, мінімізація стресу).

Після початку лікування необхідне регулярне спостереження за станом кішки, щоб своєчасно коригувати терапію і запобігати розвитку ускладнень. Повторні консультації з ветеринарним лікарем допоможуть відстежувати прогрес і робити необхідні коригування в лікуванні.

Лікування косоокості має бути спрямоване не тільки на усунення зовнішніх проявів, а й на боротьбу з основною причиною захворювання. Тільки так можна домогтися стабільного поліпшення і забезпечити кішці повноцінне і щасливе життя.

Можливі ускладнення при косоокості

Косоокість, особливо якщо вона не діагностована і не лікується своєчасно, може призвести до низки ускладнень, які негативно позначаються на здоров’ї та якості життя тварини. Важливо розуміти можливі наслідки, щоб запобігти їхньому розвитку і забезпечити улюбленцю належний догляд.

Можливі ускладнення включають:

• Погіршення зору. Тривала косоокість без належного лікування може призвести до зниження гостроти зору і, в деяких випадках, до його повної втрати. Це пов’язано з постійним неправильним фокусуванням і напруженням очних м’язів.
• Страбічна амбліопія. Розвиток «ледачого ока» — стан, за якого одне око стає домінуючим, а інше втрачає свою функціональність через недостатнє використання. Це може призвести до незворотного зниження зору ураженого ока.
• Хронічне запалення. Неправильне розташування очей може викликати постійне подразнення і запалення, особливо якщо кішка часто намагається «виправити» положення органу, потираючи його лапами.
• Психологічні проблеми. Особи з косоокістю можуть зазнавати труднощів з оцінкою відстаней і координацією, що може зробити їх більш незграбними і невпевненими. Це може призвести до зниження активності та грайливості, зміни поведінки.
• Соціальні проблеми. У будинках, де проживає кілька вихованців, косоокі кішки можуть зіткнутися з труднощами у взаємодії з іншими тваринами через порушення зорової комунікації, що може викликати стрес і конфлікти.
• Вторинні інфекції очей. Неправильне положення очей збільшує ризик розвитку інфекційних і запальних захворювань через недостатній захист і очищення органу.

Чи можливо профілактувати хворобу?

Хоча вродженій косоокості, пов’язаній з генетикою, запобігти складно, є заходи, спрямовані на мінімізацію ризику виникнення набутої косоокості та підтримання загального здоров’я очей у вихованців.

Основні заходи профілактики:

• Регулярний ветеринарний огляд. Важливо регулярно відвідувати ветеринара для профілактичних оглядів, що дає змогу своєчасно виявляти та лікувати захворювання, здатні призвести до косоокості.
• Правильне харчування. Збалансоване харчування, збагачене вітамінами і мінералами, необхідними для підтримки здоров’я очей, допомагає запобігти багатьом захворюванням.
• Уникнення травм. Забезпечення безпеки тварини в будинку і на вулиці допомагає мінімізувати ризик травм, зокрема тих, які можуть призвести до косоокості.
• Контроль за інфекційними захворюваннями. Своєчасна вакцинація і лікування інфекційних захворювань є ключовими моментами в запобіганні ускладнень, включаючи косоокість.
• Захист від паразитів. Регулярна обробка від зовнішніх і внутрішніх паразитів допомагає виключити захворювання, які можуть викликати косоокість.
• Мінімізація стресу. Оскільки стрес може сприяти розвитку багатьох хвороб, важливо створювати комфортне та безпечне середовище для вашої кішки.

Якщо косоокість є вродженою особливістю, пов’язаною з породою, повна її профілактика може бути неможлива. Однак відповідальне розведення з виключенням з племінної роботи тварин з вираженими дефектами зору може допомогти знизити поширеність цієї ознаки.

За матеріалами

• Кірк Н. Гелатт, Гіл Бен-Шломо, Брайан К. Ґілґер, Діана В. Г. Х. Гендрікс, Томас Дж. Керн, Керін Е. Пламмер. Ветеринарна офтальмологія. 6-те видання

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.