Короста у кішок / котів.

Короста у котів та / або кішок є шкірним заразним захворюванням, спричиненим паразитами — мікроскопічними кліщами. Незалежно від виду кліща характерним симптомом патології є сильний свербіж. Без лікування короста може призвести до фізичного і психічного виснаження вихованця, спровокувати сепсис і загибель кішки / кота. Які ознаки котячої корости? Як лікувати захворювання і чи можна його попередити? Чи передається людині або іншому улюбленцю котячий коростяний кліщ?

Особливості розвитку хвороби

Потрапляючи на шкіру тварини, паразит проникає в епідерміс і прогризає в ньому ходи. Швидкість просування невелика — приблизно 1-3 мм на добу, проте одночасно самка кліща відкладає яйця, які дозрівають до стадії личинки.

Личинки теж переміщуються під шкірою кота, але в напрямку назовні. Після виходу на поверхню шкіри вони стають статевозрілими особинами, спаровуються і знову вгризаються в епідерміс. Пересування паразитів призводять до сильного свербіння, сильно знижуючи якість життя тварини.

Шляхи зараження коростою

Котяча короста передається кількома шляхами.

1. Через прямий контакт. Домашній вихованець може заразитися коростою від іншого кота, собаки. Трапляються випадки передачі інфекції від птахів, наприклад, голубів (під час полювання на вулиці). Навіть якщо кішка абсолютно домашня, вона може «підхопити» коростяного кліща у ветеринарній клініці або на виставці. Кошенята через слабкий імунітет швидко заражаються коростою від хворої матері.
2. Через предмети. Підстилка, миска, іграшки хворої кішки є джерелами коростяних кліщів. Якщо в будинку мешкають кілька тварин, тією чи іншою мірою інфіковані будуть усі вихованці. Виявивши ознаки корости у одного кота, обстежити та лікувати доведеться всіх.
3. Через одяг хазяїна. Людині достатньо погладити заражену тварину, щоб занести / принести додому коростяних кліщів. Крім того, паразити можуть бути присутніми на взутті та інших предметах гардеробу.

Які фактори сприяють розвитку хвороби?

Слід зазначити, що домашня кішка не обов’язково занедужає на коросту, навіть якщо на неї потраплять паразити. Крім того, тривалість періоду до моменту явних симптомів теж різниться: в одних випадках інфекція поширюється швидко, в інших потрібно кілька тижнів. Також може настати самовилікування вихованця ще до прояву ознак корости. На це впливає кількість паразитів, які атакували кота, так і стан його імунної системи.

До групи ризику входять такі категорії кішок:

• вагітні;
• ослаблені після хвороби;
• вихованці у літньому віці та кошенята;
• схильні до алергії;
• довготривалі прийоми антибіотиків;
• страждають на аутоімунні патології.

Послаблює організм вихованця і робить його беззахисним перед коростою постійне переохолодження, мізерне харчування. Низька імунна відповідь спостерігається у кішки під час тічки або за наявності гельмінтів. Стреси та порушення психіки також є факторами, що послаблюють імунну систему тварини.

Клінічна картина котячої корости

Для корости у кішок та котів характерні такі симптоми:

• постійний свербіж;
• втрата апетиту та порушення сну;
• дратівливість;
• випадання шерсті на місцях розчесів, утворення залисин;
• збільшення вогнищ ураження у кількості та розмірах;
• висипання у уражених ділянках;
• утворення в місцях розчухів нагноєнь, виразок, кірочок.

Насамперед страждає голова: кішка чухає надбрівні дуги, перенісся, вуха (у нижній частині раковин), ділянки навколо пащі. Згодом кліщі вражають лапи, хвостову частину тіла, спину і так далі.

Які кліщі викликають коросту?

Існує кілька видів кліщів, що викликають ураження шкіри тварини зі схожими симптомами. У побуті всі ці захворювання називають коростою.

Саркоптоз

Збудник — білий або жовтуватий кліщ завдовжки близько 0,2 мм. Під ураженою шкірою він залишає світлі лінії (ходи), які закінчуються ледь помітною бульбашкою. Кліщ вражає все тіло кішки.

Нотоедрос

Збудник найчастіше селиться на зовнішній поверхні вушних раковин. Паразит має сірий колір та довжину приблизно 0,5 мм. Його можна запідозрити по смердючому запаху і рідким виділенням темного відтінку з уражених ділянок.

Отодектоз

Збудник — вушний кліщ — вражає і внутрішню, і зовнішню поверхню вух тварин. Характерною ознакою вушної корости служить наявність у зовнішньому слуховому проході брудно-сірих або чорних крупинок, які при їх великому скупченні можуть вилітати назовні в момент, коли кішка трясе головою. Також присутній смердючий запах.

Демодекоз

Виділяють два збудники котячого демодекозу: Demodex cati та D. gatoi. Перший у нормі присутній у волосяних фолікулах у кішок / кота із самого народження. Хвороба починається при посиленому розмноженні кліща за умов різкого падіння імунітету.

D. gatoi у здорових тварин відсутня. Цей вид паразита передається контактним шляхом і відразу призводить до розвитку хвороби. Важливо, що виявлення цього виду діагностичним шляхом ускладнене — навіть кілька зіскрібків шкіри тварини можуть показати негативний результат.

Хейлетієльоз

Хвороба викликається нашкірним паразитом жовтуватого чи білого кольору. Через мікроскопічні розміри самого кліща неможливо побачити неозброєним оком. Однак запідозрити інфекцію можна за «блукаючим лупою», яка у великій кількості покриває уражене тіло кішки.

Варто знати: Чому у кішки / кота лупа: причини, лікування.

Як ставлять діагноз?

Досвідчений ветеринар зможе поставити діагноз вже за первинного огляду тварини. Щоб виключити інші патології зі схожою симптоматикою (алергія, лишай та інші), а також встановити вид паразита, проводиться дослідження зіскрібку шкіри під мікроскопом.

Особливості лікування

При підтвердженні корости лікар може призначити кішці / коту препарати наступних груп:

• акарицидні — для знищення кліщів;
• антисептичні — для дезінфекційної обробки пошкоджених ділянок шкіри;
• антибактеріальні — попереджають або усувають вторинну інфекцію;
• антигістамінні — для зняття набряклості, почервоніння, сверблячки;
• імуномодулюючі — для зміцнення імунітету;
• вітамінно-мінеральні комплекси.

Ліки призначаються у формі ін’єкцій, таблеток (порошків), крапель, зовнішніх мазей та розчинів. Основними завданнями терапії є: знищення збудника та зміцнення імунітету.

Тривалість лікування залежить від ступеня ураження вихованця кліщем і в середньому становить приблизно два тижні.

Поширені лікарські препарати

Найбільшого поширення при лікуванні котячої корости отримали кілька медикаментозних засобів.

• Івермектин. Розчин для ін’єкцій, рекомендований лише для дорослих тварин. Вимагає ретельного дотримання інструкції та дозування.
• Сірчана мазь. Вбиває статевозрілих кліщів і личинок, але на яйця впливу не чинить. У зв’язку з цим обробки проводять протягом максимально можливого часу до повного одужання.
• Амітразін. Випускається у формі розчину. Застосовується зовнішньо згідно з певною схемою. Накопичується в шкірі вихованця. Крім акарицидної (протикліщової) дії має пом’якшувальний та аналгетичний ефект.
• Аверсектинова мазь. За аналогією з амітразином лікування маззю проводиться за схемою. Знищує яйця, личинок і дорослих паразитів.

У важких випадках можливе призначення одночасно декількох препаратів різних форм. Для успішного лікування корости необхідно суворо дотримуватися приписів ветеринара, дозування і тривалості застосування ліків.

Народні засоби

При лікуванні корости у кішки та / або кота можна використовувати засоби народної медицини, але попередньо їх необхідно погодити з ветеринаром. Самостійне використання народних методів без діагностики є неприпустимим. Існує маса захворювань зі схожими симптомами, тому подібне «лікування» може змазати картину основної патології та завдати серйозної шкоди вихованцю.

Добре зарекомендували себе такі народні засоби:

• мазь із подрібненого лаврового листа та вершкового масла для накладання на пошкоджені ділянки;
• сірчане мило для купання;
• олія лаванди або мигдалю;
• настій кори крушини (жостеру) для обробки уражених зон.

Перед тим, як застосовувати народні засоби, потрібно переконатися, що у вихованця немає алергії на компоненти.

Домашній догляд

Щоб прискорити одужання кішки / кота та запобігти поширенню інфекції, в домашніх умовах потрібно суворо дотримуватись рекомендацій фахівців.

• Зараженого коростою кота слід обов’язково ізолювати від інших домашніх тварин та членів сім’ї.
• Провести дезінфікуючу обробку всіх предметів, з якими контактував вихованець.
• Перед тим, як приступити до лікування, тварину потрібно вимити / викупати. Для цього найкраще підійде спеціальний шампунь.
• Якщо на уражених ділянках шкіри кішки ще є волоски, їх потрібно вистригти, щоб вони не створювали перешкод для нанесення лікувальних розчинів і мазей.
• Якщо ветеринар виписав кілька видів зовнішніх ліків, між нанесенням рекомендується робити перерву мінімум чверть години. Це запобігає хімічній взаємодії активних речовин між собою і попередить можливу алергічну реакцію.
• Щоб кішка не злизувала ліки зі шкіри, необхідно придбати спеціальний захисний конус (комірець).

Курс лікування має бути пройдений повністю відповідно до призначення спеціаліста. Візуально визначити, чи одужав кіт чи ні, не вийде. Щоб переконатися в успішності пройденого лікування, знадобиться контрольний зіскрібок.

Ускладнення корости

Запущена або недолікована короста веде до серйозних негативних наслідків:

• місця розчісування стають «воротами» для проникнення грибків, бактерій, вірусів;
• вторинна інфекція може спричинити зараження крові;
• страждає психіка тварини;
• якщо ураження зачіпає вуха вихованця, наслідком може стати запалення середнього і внутрішнього вуха, мозкових оболонок;
• токсини, що виділяються кліщами, у міру накопичення отруюють організм кота, викликаючи запальні процеси в лімфатичній системі, печінці, нирках.

У важких випадках вихованця очікує летальний кінець.

Чи небезпечне захворювання для людей?

Найчастіше питання, що турбує власника кішки з діагностованою коростою: чи можна заразитися від тварини? З одного боку, котячі коростяні кліщі заразні для людини. Однак серйозної небезпеки для здоров’я вони не становлять: людський епідерміс занадто товстий для паразитів, тому ходи в ньому вони робити не можуть.

З іншого боку, паразити можуть викликати подразнення та свербіж, особливо у чутливих людей, схильних до алергії. Як правило, цей стан не вимагає специфічного лікування, а проходить самостійно після того, як одужає вихованець.

Профілактика котячої корости

Щоб кішка не захворіла на коросту, потрібно звернути увагу на наступні рекомендації ветеринарів.

• Не допускати контактів з вуличними тваринами та пацієнтами ветеринарних клінік.
• Перебуваючи у клініці з котом, не випускати його з рук.
• Якщо ви залишаєте тварину на перетримку, заздалегідь її потрібно обробити спеціальними протикліщовими препаратами.
• Забезпечити кішці повноцінний раціон.
• Ретельно стежити за санітарним станом особистих предметів вихованця. Регулярно проводити дезінфекційну обробку підстилки, іграшок та інших речей.
• У разі в’язки запитувати у власника тварини протилежної статі довідку про стан здоров’я його вихованця.
• Регулярно оглядати кішку / кота.

Якщо ви помітили, що кішка стала частіше чухатися або вилизуватися, зверніться до ветеринара найближчим часом!

Що принесе 2025 рік власникам тварин.