Коронавірус у кішок: симптоми та лікування.

Найважливіша інформація для господарів домашніх улюбленців: коронавірусна інфекція у сімейства котячих має штам, відмінний від різновиду Covid-19, небезпечного для людини. Тому безпечна для людей.

Але інфікування тварин «своїм» штамом дуже часто спричиняє в них серйозний розлад здоров’я, і без належного лікування може закінчитися смертю. Тому для власників домашніх улюбленців важливо вміти визначити симптоми коронавірусу в кішки і знати, як він проявляється.

Чи буває у кішок коронавірус?

Для довідки: коронарвірус — безклітинний мікроорганізм, що складається з одноланцюгової РНК, нуклеїнової кислоти і білкової оболонки. Назва дана через специфічний зовнішній вигляд, що нагадує корону.

Домашні тварини, як і всі біологічні об’єкти, піддаються впливу вірусів найрізноманітніших видів і підвидів, зокрема — коронавірусів. Деякі з них не впливають на здоров’я, інші спричиняють важкі нездужання і навіть можуть призвести до летального результату.

Коронавірус у кішок має кишкову форму. Це означає, що його виділення і зараження інших особин відбувається фекально-оральним шляхом. Сприйнятливе до цього штаму тільки сімейство котячих, міжвидове інфікування у ветеринарній практиці не описано. Здебільшого хвороба минає сама, терапії не потрібно.

Статистика свідчить про те, що близько 90 % котячої популяції інфіковано коронавірусом. Але його наявність в організмі ще не означає, що тварина хвора.

Негативний розвиток сценарію, що призводить до захворювання, можливий тільки в разі мутації вірусу, тобто при видозміні його РНК. Це відбувається приблизно в 10 % фактів зараження. При впливі деяких додаткових чинників, коронавірус має властивість мутувати, перероджуючись зі слабопатогенного в дуже агресивний штам. Після мутації він мігрує з кишківника до інших органів і тканин, призводячи до їхніх тяжких ушкоджень.

Точних причин мутаційного процесу вчені досі виявити не змогли. Але вважається, що до факторів ризику, які провокують видозміни, належать такі події:

• генетична схильність;
• стрес;
• переїзд;
• вакцинація;
• хірургічні операції;
• переохолодження;
• зниження імунітету незалежно від причини;
• супутні хронічні недуги;
• інші гострі інфекції.

Наразі відомо 2 різновиди мутованого вірусу:

• FIP (ФІП) — коронавірус у кішок, що ініціює розвиток інфекційного перитоніту кішок (ІПК). Викликає серйозний розлад здоров’я і часто закінчується смертю. ФІП перебуває в першій трійці хвороб, що призводять до смертельного результату (після панлейкопенії та імунодефіциту);
• FEC — впливає на слизову оболонку кишечника, провокує виникнення ентериту. Захворювання складне, але при проведенні відповідної терапії закінчується сприятливо.

Інкубаційний період становить 2 – 4 тижні, але ослаблені звірі хворіють на 3 – 4 день. Якщо після зазначеного періоду симптоматика не проявилася, то це означає, що тварина або не заразилася, або вірус не мутував і ваш вихованець став просто носієм інфекції.

У групі ризику щодо захворюваності на коронавірусний ентерит або ІПК перебувають особини:

• віком до 1 року (1,5 року — великі породи) і після 10 років (8 років — великі породи);
• які мають алергію (незалежно від типу алергену);
• які страждають на хронічні недуги.

Форми

За тяжкістю перебігу та проявом симптомів коронарвірус у кішок класифікуються таким чином:

• безсимптомний перебіг — трапляється здебільшого в кількості випадків інфікування;
• легкий — проявляється у вигляді безпечних для життя (за наявності лікування) ентериту і гастроентериту. Уражається шлунково-кишковий тракт;
• тяжкий перебіг — спостерігається за FIP, до патологічного процесу залучаються всі внутрішні органи. Вірусний агент не обирає якусь конкретну ціль, він активно розмножується в печінці, селезінці, тобто там, де безліч кровоносних судин. Стінки капілярів пошкоджуються, кров і випіт просочуються в порожнини тіла, особливо активно — в черевну порожнину.

Відзначають три форми тяжкого перебігу ФІП (Feline Infections Peritonitis):

• волога — характеризується утворенням вільної рідини (модифікованого ексудату) в грудній і черевній порожнині, перикарді, у нирках;
• суха — відзначається утворення гранулематозних запалень на внутрішніх органах, тобто формування «вузликів», які вражають їхні тканини;
• змішана — поєднує прояви вологої та сухої форми.

Механізм виникнення FIP вологого і сухого різновидів такий: макрофаги (клітини імунної системи) атакують мутований коронавірус і, не впоравшись із ним, прилипають до його поверхні. Процес призводить до утворення глобул, порівнянних із розміром капілярів. Внаслідок скупчення глобул у капілярах можливі 2 варіанти розвитку подій:

• збільшується проникність стінок цих капілярів, рідина виділяється в грудну або черевну порожнину — захворювання переходить у вологу форму;
• сповільнюється кровотік у капілярах, порушується кровопостачання всіх органів, хвороба набуває сухої форми. Нестача кровопостачання поступово призводить до відмови органів у повному обсязі.

Шляхи зараження

Коронавірус в організм кішок потрапляє з їжею, водою або в процесі облизування лап, тобто аліментарним способом. Кошенята часто заражаються від хворої матері. Можливе інфікування при в’язці з особиною-носієм.

Аліментарний спосіб зараження передбачає 3 фази:

• виведення інфекційного агента з травного тракту носія в зовнішнє середовище;
• знаходження вірусу в стані анабіозу поза носієм;
• потрапляння інфекції в організм кота і початок циклу її життєдіяльності.

Тепер теж саме, але простими словами: заражені особини поширюють заразний агент, виділяючи його разом із випорожненнями та слиною. Він може існувати і розмножуватися тільки всередині живого біологічного об’єкта, у зовнішньому середовищі гине через два — три дні. Також він може бути знищений під впливом високих температур, низької вологості, потрапляння ультрафіолетових променів, будь-яких засобів для дезінфекції.

Уцілілий вірус орально (через рот) потрапляє в організм здорової особини. Спочатку він атакує епітеліальні клітини мигдаликів і кишківника, де може мешкати тривалий час, нічим не проявляючи свою присутність. Тому після інфікування тварина може тривалий час бути вірусоносієм, не виявляючи жодних видимих симптомів, але заражаючи при цьому коронавірусом інших кішок і місце проживання. Як уже було сказано, для розвитку ентериту та ІПК необхідне подальше мутування «корони», чому сприяє стрес і вплив інших несприятливих факторів.

Найчастіше заражаються і хворіють домашні улюбленці до 2 років. Вірусні мутації відбуваються, як правило, в організмі особин зі слабким імунним статусом. Що слабший імунітет, то сильніші мутації і важчий перебіг хвороби. Міцний імунітет здатний боротися з інфекцією, виробляючи антитіла, не даючи вірусу видозмінюватися і вражати життєво важливі органи.

Власнику інфікованої тварини слід знати:

• штам котячого коронавірусу не передається іншим підвидам ссавців. Тому навіть у разі виявлення цього штаму у вашого кота, всі інші домашні улюбленці перебувають у цілковитій безпеці (зрозуміло, окрім інших представників сімейства котячих);
• вихованець може заразитися коронавірусом, але не може бути інфікований вірусним перитонітом. Це захворювання виникає лише при мутуванні коронавірусу. А процес мутації «запускається» тільки в організмі конкретної особини.

Симптоми та ознаки

Найчастіше кишковий коронавірус кішок проходить без симптомів, не вимагаючи лікування, лише іноді викликаючи розлад шлунку. Буває, що тварина є носієм цієї інфекції все своє життя, а її господар навіть не здогадується про це.

Ентерит є легким варіантом перебігу хвороби. Його симптоматика:

• діарея з домішками крові, слизу та неперетравлених шматочків їжі;
• блювота (найчастіше одноразова);
• відсутність апетиту;
• збільшення температури тіла;
• болісна пальпація живота;
• білуватий наліт на язиці;
• нежить і сльозотеча.

Ентерит виникає внаслідок ослаблення імунітету після вторгнення інфекційного агента. Організм втрачає здатність боротися з лямбліями і кокцидіями, які доти живуть у «сплячому» режимі в кишечнику. Результат активної життєдіяльності цих одноклітинних і дає симптоматику у вигляді проносу з кров’ю і слизом.

Як проявляється інфекційний перитоніт, викликаний коронавірусом кішок:

• млявістю й апатією, вихованець лягає на живіт і практично не встає;
• потьмянінням і звалюванням шерстки;
• зниженням апетиту, аж до анорексії;
• малорухливістю;
• порушенням координації;
• неприродною поведінкою (агресія, паніка)
• прагненням сховатися в темне місце, викликане світлобоязню;
• підвищенням або стрибками температури;
• ураженням ясен (вони або запалюються, або стають неприродно блідими);
• дефіцитом маси тіла;
• зневодненням;
• жовтяничним забарвленням склер у разі ураження печінки;
• утрудненим диханням;
• серцевою недостатністю, спровокованою випотом у грудну порожнину;
• збільшенням розміру живота через скупчення рідини (асцитом);
• нирковою недостатністю, аж до відмови нирок;
• паралічем кінцівок.

За сухого перитоніту у хворого спостерігається вся перерахована симптоматика, крім скупчення рідини. Але додатково з’являються спазми, нетримання сечі, ураження тканин очей.

З наведеного переліку можна зробити висновок, що відносно специфічним проявом є лише скупчення рідини в животі або в грудній клітці. Всі інші ознаки коронавірусу у кішок зустрічаються і при десятці інших захворювань. Це ускладнює діагностику і можливість раннього початку лікування.

Лікування коронавірусу в котів

Перше, що повинен зробити власник кота або кішки при виявленні в нього описаних вище симптомів — звернутися до ветеринарної клініки. Далі проблемою вашого вихованця займеться кваліфікований фахівець. Пам’ятайте, що інфекційний перитоніт невиліковний при пізньому зверненні за медичною допомогою.

Щоб максимально точно поставити діагноз і почати лікування, лікар виконує комплекс діагностичних заходів.

Діагностика коронавірусу у кішки складається з оцінки аналізів, збору анамнезу та візуального огляду тварини ветеринаром.

Дослідження, що дозволяють виявити зараження вірусом:

• ПЛР-тест (аналіз калу методом молекулярної діагностики на полімеразну ланцюгову реакцію), дає змогу виявити геном вірусу. Часто дає хибнонегативний або хибнопозитивний результат, тому його роблять 3 рази протягом 2 тижнів;
• імунохроматографічний аналіз (ІХА) крові та (або) калу. Належить до методів експрес-діагностики, показує наявність антигенів (чужорідних клітин) і антитіл (імунної відповіді організму на впровадження вірусу). Результат доступний через 5 – 10 хвилин;
• УЗД черевної порожнини (для визначення стану перистальтики кишківника та виявлення асцитної рідини);
• перевірки калу на наявність гельмінтів в організмі;
• дослідження біохімії складу крові. Цей аналіз є дуже інформативним. Якщо співвідношення альбумінів і глобулінів <0,7, то велика ймовірність того, що кішка хвора на інфекційний перитоніт. Нормою вважається показник від 0,75 до 1,1;
• тест на чутливість до антибіотиків;
• дослідження асцитної рідини. Цей аналіз є найбільш інформативним, необхідний для коригування схеми лікування і прогнозування перебігу хвороби.

Після постановки діагнозу лікар розробляє лікувальний план, що відповідає тяжкості конкретного клінічного випадку та формі виявленого захворювання. Особливо слід підкреслити, що специфічних ліків і методики лікування коронавірусу котів не існує, тому терапія має симптоматичний характер. Це означає, що лікування спрямоване на усунення симптомів, що виникли, для стабілізації загального стану здоров’я вихованця. Тільки тоді організм може впоратися з інфекцією самостійно.

Якщо діагностовано ентерит, то протокол лікувальних заходів такий:

• 48-годинне голодування при рясному питті;
• крапельниці з фізрозчином у разі надмірного зневоднення;
• крапельниці з глюкозою при виснаженні;
• прийом протиблювотних засобів у разі неодноразової блювоти (крапельницею або ін’єкціями);
• ін’єкційне введення детоксикаційних препаратів;
• застосування кровоспинних препаратів із вітаміном К за наявності геморагії в травному тракті;
• призначення противірусних ліків (у разі коронавірусу ефективні не завжди);
• застосування загальнозміцнювальних засобів, переважно — вітаміну С, тіаміну, заліза;
• поліпшення току крові введенням препаратів-антикоагулянтів;
• ін’єкції антибіотиків широкого спектра дії, що дають змогу унеможливити ускладнення, не допустити розвитку супутніх захворювань, спричинених умовно-патогенною мікрофлорою.

По завершенні курсу лікування призначають пробіотики для відновлення мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

Інфекційний перитоніт у кішок, спричинений коронавірусом, є одним із найважчих захворювань із високим відсотком смертності. Саме тому, чим раніше буде виявлено інфекцію, тим сприятливіший прогноз на одужання.

Лікування ІПК проводять комплексно, терапевтичні заходи, що виконуються, спрямовані одночасно на досягнення відразу кількох цілей:

• знищення вірусу;
• підтримання водно-електролітного балансу;
• лікування супутніх патологій.

Специфічного методу терапії коронавірусного інфекційного перитоніту не існує. Протокол лікування включає:

• усунення болю медикаментами і холодним компресом на ділянку живота;
• за необхідності — пункція черевної порожнини для того, щоб видалити ексудат;
• застосування діуретиків для виведення зайвої рідини з тканин організму. При цьому скорочувати прийом рідини не можна;
• призначення противірусних препаратів;
• відновлення водного балансу;
• зняття інтоксикації ентеросорбентами;
• підтримання імунітету імуномодуляторами і вітамінами (показано не завжди, часто збільшення імунного статусу призводить до ще більшої активізації вірусу);
• введення кортикостероїдів для зняття запального процесу;
• призначення антибіотиків у разі приєднання бактеріальної інфекції;
• курс пробіотиків для відновлення мікрофлори ШКТ після прийому антибіотиків.

Фахівці ветеринарної клініки виконують лікування інфекційного перитоніту кішок ефективними і безпечними для тварини методами. Для безперервного моніторингу динаміки розвитку захворювання, своєчасного проведення необхідних лікувальних процедур, а також для зручності власників домашніх улюбленців у нашій клініці організовано інфекційний стаціонар. Тут цілодобово працює персонал, підготовлений для роботи з інфекційними хворими, дотримуються всіх правил дезінфекції. Щоб не наражати інших пацієнтів клініки на ризик зараження, інфекційне відділення має власний вхід і окрему реєстратуру.

Важливо: самостійне лікування при виявленні у кішки ознак коронавірусу із симптоматикою інфекційного перитоніту неприпустиме. Тільки фахівець зможе надати необхідну допомогу тварині. На жаль, часто стан пацієнта настільки важкий, що ветеринари радять вдатися до евтаназії домашнього улюбленця. Тому особливо важливо уважно стежити за здоров’ям кота, щоб своєчасно звернутися по кваліфіковану медичну допомогу і не запізнитися з лікуванням.

Профілактика

На жаль, вакцини проти коронавірусу котів для масової вакцинації не існує. Є експериментальні препарати, але вони ще не пройшли необхідних перевірок або ж не є ефективними. WSAVA (Міжнародна ветеринарна асоціація дрібних тварин) не рекомендує жоден із них для застосування.

Тому заходи профілактики коронавірусного ентериту та інфекційного перитоніту ідентичні загальним правилам догляду за тваринами:

• хороші умови утримання;
• повноцінне збалансоване харчування;
• спостереження за станом шлунково-кишкового тракту, тому що саме там імунна система здатна дати відсіч вірусу на стадії його потрапляння в організм;
• забезпечення своєчасного лікування при виникненні будь-яких захворювань;
• відсутність скупченості проживання домашніх вихованців;
• своєчасна дегельмінтизація та обробка від бліх;
• попередження стресових ситуацій;
• забезпечення умов для отримання фізичних навантажень відповідно до віку;
• відібрання кошенят після народження від матері з позитивною реакцією на коронавірус протягом 4 тижнів;
• імунізація відповідно до віку та графіку вакцинації;
• відсутність контакту з бродячими тваринами.

З огляду на те, що коронавірус кішок малостійкий у зовнішньому середовищі й легко знищується простими дезінфекційними засобами, рекомендується проводити своєчасну дезінфекцію та прибирання лотків.

Чи можна людині заразитися коронавірусом від кішки?
Вважається, що ризику передачі коронавірусу від кішки людині не існує. Біологи довели відсутність небезпеки цього різновиду вірусу для людини та інших видів домашніх тварин у процесі наукових досліджень. Але зворотний процес можливий: людина може бути переносником інфекції, принісши інфекцію з вулиці або від хворої кішки на взутті та одязі.

Важливо: наразі відомо близько 40 різновидів коронавірусу, і тільки 7 із них потенційно небезпечні для людини, зокрема – Covid-19. Коронавірус котів до числа цих семи інфекцій не входить. Таким чином, домашні тварини не можуть заразити свого господаря жодним різновидом коронавірусу.

А ось «братам нашим меншим» є чого побоюватися від своїх власників. Крім побутового перенесення котячого коронавірусу, людина може інфікувати свого вихованця Ковід-19, хворіючи сама. За останніми даними, кілька домашніх тварин у різних країнах, зокрема кішки і собаки, були заражені COVID-19. Це сталося після тісного контакту цих тварин із людьми, хворими на Ковід.

Вірус являє собою зворотний зооноз, і інфіковані люди іноді (дуже рідко) передають його тваринам-компаньйонам. Про це свідчать повідомлення ветеринарів із різних куточків світу. У заражених домашніх улюбленців спостерігалися лише легкі симптоми. Уперше офіційні відомості про зараження кішок Ковід-19 були опубліковані китайськими вченими 7 квітня 2020 року в науковому журналі «Science».

Свідоцтв про передачу коронавірусу, зокрема штаму Covid-19, від тварини-компаньйона людині до цього моменту не зафіксовано.

Рекомендації інфікованим Covid-19 власникам котів:

• ізолюйте себе від усіх інших, включно зі своїм вихованцем. Якщо можливо, попросіть кого-небудь із членів вашої родини доглядати за ним;
• не гладьте, не обіймайте, не цілуйте тварину;
• не давайте їжу зі своєї тарілки;
• носіть маску;
• мийте руки до і після роботи з твариною та її їжею або відходами;
• регулярно міняйте наповнювач лотка і дезінфікуйте саму ємність;
• якщо вихованець прихворів, не відвозьте його до ветеринара самостійно. Попросіть це зробити здорового родича або друга, попередивши персонал клініки про хворобу власника тварини. Крім того, деякі проблеми, пов’язані зі здоров’ям кота, можна розв’язати під час консультації з фахівцем телефоном.

Пам’ятайте, що коронавірус у кішки простіше попередити, ніж потім лікувати. Обов’язково зверніться до ветеринарних фахівців і вони обов’язково допоможуть вам зберегти здоров’я вашого вихованця.

Додатковий матеріал:

• Котячий коронавірус: діагностика та лікування.
• Коронавірус у кішок. Міф чи реальність?

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.