Коли кошеня можна відлучати від матері-кішки?

Багато людей, які хочуть завести собі домашнього улюбленця, нерідко запитують, в якому віці можна забрати кошеня від матері та коли це можна зробити. Зазвичай, люди приймають рішення відлучити кошеня від матері у віці від 1 до 1,5 місяців, вважаючи, що таким чином тварина швидше звикне до нового дому та буде більш прив’язаною до нових господарів. Проте це уявлення є хибним.

Відповідно до міжнародних фелінологічних норм, кошеня можна забрати від матері не раніше, ніж у віці трьох місяців. Відлучення від матері до двох місяців вважається жорстоким ставленням до тварин, оскільки на цьому етапі кошеня ще не повністю самостійне і потребує допомоги матері. У віці трьох місяців кошеня вже може вести самостійне життя, має всі необхідні щеплення та максимально адаптоване до життя з людьми.

Коли можна відлучати кошеня від мами-кішки?

Коли відлучати кошеня від матері залежить від кількох факторів, таких як вік кошеняти, його здоров’я та розвиток, а також те, чи є можливість забезпечити належний догляд і годування після відлучення від матері.

Зазвичай рекомендується відлучати кошенят від матері віком від 8 до 12 тижнів (у 2-3 місяці). Проте, якщо кошеня потребує особливої медичної уваги або має проблеми зі здоров’ям, відлучення може бути рекомендовано раніше.

Важливо забезпечити належний догляд і годування для кошеняти після відлучення від матері, включаючи правильний раціон, часті годування та належну гігієну. Якщо ви не можете забезпечити належний догляд і годування для кошеняти, то варто відлучати кошеня від матері, доки не будете готові взяти на себе відповідальність за його догляд.

Тобто, якщо коротко підсумувати, то оптимальним віком для того, щоб забрати кошеня від матері, є вік близько 3 місяців або 12 тижнів. Це має вагомі причини, оскільки до цього віку кошеня ще не повністю самостійне і має потребу в допомозі матері. Якщо відлучити кошеня від матері раніше, то може статися негативний вплив на його здоров’я і поведінку. Кошеня, яке відлучене від матері відразу після народження або до 2 місяців віку, може мати проблеми з соціалізацією, навчанням і розвитком. Тому важливо дотримуватися оптимального віку, щоб забрати кошеня від матері.

Основні причини твердження, що оптимальним віком для відлучення кошеня від матері є вік близько 3 місяців, включають:

1. Розвиток соціальних навичок: Кошеня вчиться соціальним навичкам через взаємодію з матір’ю, братиками та сестричками, а відлучення від матері раніше може спричинити соціальну ізоляцію та проблеми у спілкуванні з іншими тваринами і людьми.
2. Здоров’я та імунітет: Кошеня отримує від матері антитіла, які необхідні для формування сильного імунітету. Раннє відлучення від матері може призвести до проблем зі здоров’ям та імунітетом.
3. Фізіологічний розвиток: Кошеня повинне вивчати навички, які потрібні для самостійного життя, такі як самостійний прийом їжі та використання лотка. Раннє відлучення може призвести до проблем з цими навичками.
4. Психологічне благополуччя: Раннє відлучення може призвести до роздратованості, тривоги та інших проблем з поведінкою у кошенят.

Врахування цих причин дозволяє зрозуміти, чому вік близько 3 місяців вважається оптимальним для відлучення кошеня від матері.

Існують винятки, коли мова йде про вуличних кошенят, яких необхідно забирати від матері вже після восьми (а у деяких випадках навіть після 6-ти) тижнів. Це пояснюється тим, що у дикій природі мама-кішка навчає своїх дітей жити в своєму середовищі, а не в домашніх умовах. Тому відлучення вуличних кошенят від матері в більш пізньому віці, може спричинити їх негативне ставлення до людей.

Чому не можна відлучати кошеня від кішки відразу після народження?

Кошенята народжуються сліпими та без слуху, тому перші тижні після народження вони потребують безперервного догляду і годування від матері. Материнське молоко дає їм необхідну харчову та імунну підтримку для здорового росту та розвитку. Крім того, у цей період кошенята вчаться соціальним навичкам, граючись та спілкуючись зі своїми сестрами та братами, що допомагає їм розвивати навички спілкування та поведінки в групі.

Відлучення від матері та раннє розлучення з братами та сестрами можуть призвести до серйозних проблем з поведінкою та здоров’ям кошенят. Наприклад, такі кошенята можуть мати проблеми з навчанням, розвитком соціальних навичок та поведінки в майбутньому. Також раннє розлучення з матір’ю може призвести до проблем зі здоров’ям, такими як слабка імунна система та хвороби. Тому, оптимальним часом для відлучення від матері є вік близько 3 місяців, коли кошеня стає достатньо самостійним та готовим до переїзду в новий дім.

Нижче ми розглянемо з вами базові причини, через які не варто відривати кошенят від матері-кішки раніше терміну.

Харчування до 2 місяців

У перші тижні життя кішки вигодовують своїх кошенят кожні 2-3 години, а згодом цей інтервал поступово збільшується.

Коли кошенята досягають 3-4 тижневого віку, їх можна починати знайомити з твердою їжею, проте вона повинна бути спеціально приготовленою для кошенят, легкою для перетравлення. Зазвичай це корм для кошенят у вигляді консервів або сухого корму, який змочують у воді, щоб зробити його м’якшим і легкодоступним для кошенят.

Важливо забезпечити кошенятам доступ до свіжої води, оскільки під час годування материнським молоком вони отримують достатньо рідини, але після переходу на тверду їжу їхні потреби у воді збільшуються.

Взагалі слід дотримуватися рекомендацій ветеринарів щодо харчування кошенят до 2 місяців, щоб забезпечити їм належний розвиток та здоров’я.

По темі: Раціон харчування кошеня.

Виховання мамою-кішкою своїх дитинчат

Виховання мамою-кішкою своїх дитинчат до 3 місяців є надзвичайно важливим для забезпечення їх здоров’я та добробуту. Протягом цього періоду кішка навчає своїх кошенят не тільки правильно харчуватися, але й вчить їх різноманітним навичкам, таким як гігієна, соціалізація та ігри. Крім того, виховання мамою-кішкою сприяє зміцненню зв’язку між матір’ю та дитинчатами, що є важливим для їх психологічного розвитку.

Проте, якщо з якихось причин кошеня залишається без матері до двох місяців, необхідно дбати про його добробут та навчання. У цьому віці кошеня може бути переведене на спеціальний корм для кошенят та на самостійне пиття води з миски. Крім того, йому можуть бути надані спеціальні іграшки для розвитку та навчання.

Також, у ранньому віці, кошенята можуть відчувати проблеми з дефекацією. У природі, кошенят вилизує мама-кішка в ділянці животика, стимулюючи процес дефекації. Якщо рано відірвати кошеня від матері, цим доведеться займатися новому власнику. Не вилизувати кошенят, звісно, але потрібно буде стимулювати процес випорожнення. Цей процес наведено нижче у відео.

Якщо ви не хочете мати проблем з базовими правилами догляду за кошеням та уникнути прояву неприйнятної поведінки у дорослого кота, такої як наприклад, смоктанням людського одягу та волосся і тому подібними дивацтвами, краще брати кошеня в більш старшому віці.

Щеплення

Щеплення кошенят важливо проводити для захисту їх від небезпек, таких як хвороби, які можуть бути смертельними. Проте, якщо кошеня відлучати від матері раніше, ніж відбудеться повний курс щеплень, воно може бути піддано ризику зараження небезпечними хворобами.

Молока матері-кішки містить антитіла, які можуть допомогти кошенятам захиститися від захворювань, але це не є гарантією повного захисту. Для отримання максимального захисту від хвороб, щеплення кошенят необхідно проводити відповідно до рекомендацій ветеринарів, які зазвичай розпочинаються у віці 6-8 тижнів.

Отже, відлучення кошенят від матері до завершення повного курсу щеплень може бути небезпечним для їхнього здоров’я та життя. Тому, щоб забезпечити максимальний захист для кошенят, необхідно відлучати їх від матері не раніше 3 місяців, а також проводити повний курс щеплень відповідно до рекомендацій ветеринарів.

Рання стерилізація

Деякі заводчики стерилізують кошенят, які не підходять для подальшої племінної діяльності, зазвичай у віці приблизно 3 місяців для хлопчиків та трохи пізніше для дівчаток. Такі заводчики не можуть віддати стерилізованих кошенят новим власникам раніше, ніж їм виповниться 3-4 місяці.

Стерилізовані кошенята, які були стерилізовані у ранньому віці, виростають такими ж здоровими та гарними, як ті, що були стерилізовані у старшому віці, але вони не проявляють небажаної поведінки під час тічок та не мітять територію. Крім того, цей варіант зручніший для покупця, оскільки новому власнику не потрібно займатися проведенням операції.

Але не всі заводчики стерилізують кошенят у ранньому віці, і деякі продають їх не стерилізованими, дозволяючи новому власнику забрати їх уже в 3 місяці. Таким чином, покупець може обрати між «стерилізованим» і «нестерилізованим» варіантом.

Найчастіші байки, чому люди прагнуть узяти кошеня в більш ранньому віці

Одна з найчастіших байок, яку можна чути про те, чому люди прагнуть взяти кошеня у більш ранньому віці, — це те, що таких кошенят «легше приручати» і вони «швидше звикають» до нового дому. Однак, насправді, забираючи кошеня занадто рано, люди можуть завдати йому шкоди, яка може проявитися у подальшому житті. Кошенята, які забирають з материнської сім’ї віком до 8 тижнів, можуть мати проблеми зі здоров’ям, поведінкою та соціалізацією. Це пов’язано з тим, що в цей період життя кошенята вчаться важливі соціальні навички від своєї матері та інших членів сім’ї. Крім того, кошенята мають природну потребу в грі, дослідженні та взаєминах з іншими кошенятами, що є важливим для їх розвитку. Таким чином, рекомендується забирати кошенят з материнської сім’ї не раніше ніж у 8 тижнів.

З якого віку кошеня можна забирати до нової родини?

Існує кілька ключових ознак, які можуть допомогти визначити, чи готове кошеня до самостійного життя та переїзду до нового дому:

1. Самостійне харчування: кошеня повинно бути здатне самостійно їсти тверду їжу та пити воду. Це означає, що воно має здатність гризти та жувати їжу, а не тільки лизати її з пальців чи миски.
2. Гігієна: кошеня повинно бути здатне самостійно очищати свою шерсть, використовуючи язик для лизання, та відвідувати лоток для справляння своїх потреб.
3. Соціалізація: кошеня повинно бути здатне взаємодіяти з людьми та іншими тваринами. Воно повинно бути пристосоване до рук людини та звичайних домашніх звуків.

Якщо кошеня відповідає всім цим ознакам, то ймовірність того, що воно готове до самостійного життя та переїзду до нового дому, висока.

Замість висновку

Зазвичай, кошенят не рекомендується забирати від матері та інших кошенят раніше, ніж у віці 8 тижнів. У цей період вони вже зможуть переходити на тверду їжу, відчувати самостійність та соціалізуватися з іншими кошенятами.

Проте, якщо є серйозні проблеми зі здоров’ям матері або кошенят, може знадобитися раніший розрив зв’язку з матір’ю для забезпечення їхнього добробуту та виживання.

У будь-якому випадку, важливо дати кошенятам достатньо часу для розвитку та соціалізації перед переїздом до нової родини, щоб вони могли стати здоровими, щасливими та добре пристосованими до свого нового дому та середовища.

Додатковий матеріал:

• Куди можна прилаштувати кошеня?
• Як доглядати за кошеням?
• Правильне виховання кошеня: найважливіші навички та правила.
• Як привчити кошеня до нового будинку?
• Як приручити дике кошеня з вулиці?

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.