Коли годувати собаку: до чи після прогулянки?

Багато господарів запитують, коли годувати собаку – заздалегідь, щоб вихованець набрався енергії до активності на свіжому повітрі, або після прогулянки, щоб він заповнив витрачену під час неї енергію. Розповідаємо, як зробити правильний вибір.

Як влаштовано травлення у собак?

Особливість травної системи собаки як м’ясоїдної тварини – пристосованість до обробки м’яса, кісток і з’єднує їх хрящової частини.

Травний процес собаки виглядає так:

• Подрібнена зубами їжа (а також і цілі шматки) потрапляють стравоходом у шлунок;
• Завдяки спеціальним ферментам, які містяться в шлунку, в ньому відбувається перетравлення білків;
• Скорочення стінок шлунка допомагає їжі, що / яка надійшла в нього, перемішатися, перетворившись на кашоподібну масу (хімус), і просунутися далі, до тонкого кишечника;
• У дванадцятипалій кишці за допомогою виділених кишечником (каталізатори) та підшлунковою залозою (інсулін, надходить у кров і регулює цукор у ній) ферментів, завершується перетравлення їжі;
• У той же час відбувається розвиток печінкою жовчі, яка з жовчного міхура слідує в кишечник. Жовч і є тим, що надає собачим екскрементам характерного кольору;
• Під час перерахованих вище процесів, поживні речовини з їжі абсорбуються в організмі тварини;
• У товстому кишечнику абсорбується вода, а залишки неперетравленої їжі та неорганічні елементи, накопичуються у прямій кишці, звідки виходять у вигляді фекалій за допомогою спорожнення.

Примітно / цікаво, що собачий процес травлення стимулює рясне виділення слини, яка містить нищівну для мікробів речовину – лізоцим. Завдяки йому слизова оболонка пащі усередині не запалюється від порізів кістками.

У відкритій природі пес – хижак. Полювання на здобич, може довго не увінчуватися успіхом. Коли ж пощастило, псові необхідно наїстися як слід, щоб почуття ситості не залишало його якнайдовше. До цього шлунок собаки пристосований, підтвердження тому, його здатність сильно розтягуватись і скорочуватись.

На відміну від травоїдних тварин і людей, у більш короткому собачому кишечнику рослинна їжа цілком не встигає перетравитись. Незважаючи на це, овочі та фрукти необхідні вихованцю. Особливо в теплу пору року. Вони важливі як додаткове навантаження для кишечника, і навіть для посилення його скорочень (перистальтики). До того ж складова основа рослинних кормів, клітковина, частково розщеплюється у сліпому відділі кишківника.

Для нормального засвоєння корму, та проходження ним травного тракту, має бути досить швидким. За це відповідають три перистальтичні складові:

1. Активна форма – реалізується за допомогою сильного розтягування шлунка та кишечника;
2. Фонова форма – властива собачому кишечнику навіть за відсутності в ньому їжі і якщо пес спить;
3. Посилена форма – здійснюється під час руху собаки внаслідок м’язової роботи.

Розглянемо, як відбувається харчування хижака у природному середовищі. Пес ловить здобич і з’їдає її. Велика проковтнута їжа змушує шлунок розтягуватися, після чого починається активне скорочення кишечника. Поки всередині відбуваються ці процеси, собака перебуває у стані спокою, майже нерухома. Поступово частка перетравленої їжі збільшується, при цьому собачий шлунок стискається і відбувається вивільнення чималої частини вмісту кишківника. Після цього, собака відновлює рухову активність, завдяки якій засвоюється їжа, яка залишилася. Коли травний тракт спорожнів, шлунок максимально стиснувся і настало почуття голоду – хижак знову готовий до полювання та поглинання свіжої здобичі.

З огляду на ці особливості, притаманні травній системі собаки, годувати її до прогулянки не треба, краще робити це після. Дуже важливо правильно розподіляти навантаження: так, погодуючи / погодувавши собаку, дайте їй час на відпочинок та перетравлення їжі. Потім повний спокій повинен змінити легка прогулянка у спокійному режимі, після чого, коли шлунок вихованця спорожнів, настає час фізичної активності та навантажень.

Важливо розуміти, що активні тренування та ігри одразу після їжі шкідливі для здоров’я собаки. Пощастить, якщо вихованець відбудеться лише зригування їжі, в плачевних випадках, відбувається заворот шлунка і більш серйозні наслідки. У той же час не варто забувати про моціон, без якого їжа гірше засвоюється і можливий розлад травлення.

Що відбувається із організмом собаки під час прогулянки?

Прогулянки важливі як для фізичного, так і для емоційного здоров’я собаки, тому дуже важливо регулярно вигулювати вихованця. Розглянемо найважливіші процеси, які відбуваються з організмом собаки під час прогулянок.

З погляду фізичного здоров’я вихованця, можна відзначити наступне:

• насичення крові киснем з появою на свіжому повітрі;
• розвиток та тренування м’язової системи та всього тіла під час бігу та ігор;
• стимуляція роботи шлунково-кишкового тракту за рахунок залучення м’язів;
• зміцнення нервової системи у вигляді м’язової активності;
• покращення роботи суглобів та профілактика їх захворювань завдяки фізичним навантаженням;
• уникнення ожиріння та запорів за рахунок бігу та стрибків на свіжому повітрі;
• випорожнення кишечника та сечового міхура.

Користь прогулянок для травлення починається після того, як їжа зі шлунка потрапила до кишечника і корисні елементи почали активно всмоктуватись у кров. Це відбувається через 3 або 4 години після їжі, тоді ж (до повного перетравлення) можна вирушати гуляти із собакою. Починайте обов’язково з повільного моціону і потім переходьте до активних ігор і тренувань.

Моціон (нім. motion з лат. motio — рух) — прогулянка надворі на свіжому повітрі для відпочинку, лікування тощо. Як лікувальна процедура призначається точно дозовано щодо часу та за спеціальними маршрутами. Моціон не передбачає надмірних навантажень.

Прогулянки також невід’ємна частина психоемоційного стану чотирилапого улюбленця. Під час них пес взаємодіє з навколишнім світом, навчається сприймати незнайомих людей, інших тварин, птахів, предмети та запахи. Соціалізація є важливим аспектом розвитку вихованця та його здоров’я.

Коли краще гуляти із собакою: до чи після їжі?

Враховуючи особливості травної системи собаки, можна дійти невтішного висновку, що прогулянки краще влаштовувати перш, ніж приступати до годівлі / годування тварини. На користь цього говорять одразу кілька моментів:

• На прогулянках пес любить «активуватись» – бігати, стрибати, грати, а це робити відразу після їжі не можна. Можливі великі проблеми зі шлунком, аж до завороту та сильних болів.
• При активності на повний шлунок збільшується навантаження на серцево-судинну систему вихованця, оскільки в ситому стані звичні маніпуляції даються важчими і вимагають більше енергії для реалізації.
• Прогулянка, яка зазвичай приносить вихованцю радість і задоволення, стане тяжкою для самого пса, якщо влаштувати її після їди. Собака втомиться більше звичайного, відчуватиме тяжкість, а не насолоду від вигулу.
• Прогулянка на порожній шлунок дозволить псові максимально звільнити енергію, яка накопичилася, побігати і пострибати вдосталь і, звичайно, нагуляти апетит. Реалізувавши весь свій прогулянковий потенціал, пес досить швидко поспішить додому, неабияк зголоднівши. Так і господар, і улюбленець залишаться задоволеними.

Відповідно годувати собаку перед прогулянкою не потрібно. Виняток можуть становити особини, які страждають на такі захворювання, як діабет або гіпоглікемія.

Коли вигулювати цуценя?

Прогулянки з дорослим собакою правильно влаштовувати перед годуванням, яке зазвичай дворазове (ранкове та вечірнє), а також вдень, через 4-6 годин після сніданку. Під час прогулянок вихованець ходить у туалет – нормальне спорожнення кишечника також відбувається двічі на день.

З юними собаками справа трохи інакша: в залежності від віку малюка, кількість годівель / годувань може варіюватися від двох до шести. Спробуємо розібратися, коли вигулювати цуценя – до або після їди (прийому їжі).

Новому господареві слід знати, що собаку з дитинства привчають ходити в туалет на свіжому повітрі під час прогулянок. Поступово щеня має звикнути до дворазового спорожнення кишечника – вранці та ввечері. Однак, на відміну від дорослого, малюк спочатку не може стримувати бажання випорожнитися, а змушувати його терпіти довго не можна – інакше може запалитися товста кишка і розвинутись цистит. Тому варто спостерігати за поведінкою цуценя та вигулювати його як до, так і після їжі, коли йому це необхідно.

У зовсім маленьких цуценят, які тільки почали виходити на вулицю, після їди досить швидко спрацьовує позив сходити в туалет. Цьому сприяє часте харчування невеликими порціями (4-6 разів на день). Оскільки час між годуваннями може становити 4 години або навіть менше, гуляти з цуценям через кілька годин після їди (як з дорослим собакою) не представляється можливим.

Підіб’ємо підсумок: прогулянки можна влаштовувати до або після того, як настав час годувати щеня. Після їжі він зможе сходити в туалет поза домом, не терпіти довгий час і не нашкодити здоров’ю. Головне, дотримуйтесь кількох простих правил: вибирайте для прогулянки місце спокійніше і не починайте на повний шлунок біг та активні ігри. Однак на порожній шлунок, крім походу в туалет, малюк зможе насолодитися часом на свіжому повітрі, побігати, пострибати і адаптуватися до навколишнього світу. Тому варто поступово привчати малюка до дорослого розкладу: ранкової та вечірньої прогулянки з походом до туалету.

Основні правила вигулу собак

Для чотирилапого домашнього улюбленця прогулянки та активності на свіжому повітрі просто необхідні. Розглянемо основні правила, якими слід керуватись власникам собак.

Формування режиму

Однією з важливих складових здорового способу життя вихованця є режим. Це стосується і харчування, і прогулянок, і ходіння до туалету. Для того щоб підопічний перебував у чудовій фізичній формі та перебував у відмінному настрої, господареві необхідно з перших днів привчати його до розпорядку дня.

Найчастіше заводчики вибирають для прогулянок та годування ранкові та вечірні години – після пробудження і до відходу на роботу чи навчання, а також після повернення додому. Тривалість прогулянок та їх кількість зростає у вихідні дні, коли господар фізично може приділити своєму підопічному більше часу.

На відміну від дорослої особини, малюк вимагає частіших вигулів у зв’язку з привчанням до ходіння в туалет на вулиці. Достатньо приділяти їм 15-20 хвилин. Згодом юного вихованця переводять на дорослий режим і вигулюють двічі на день. Під час цих прогулянок він має спорожнити кишечник та сечовий міхур.

Порядок вигулів та годівель / годувань

Формування щоденної рутини – обов’язковий пункт у житті чотирилапого друга. Згідно з рекомендаціями ветеринарів та досвідчених заводчиків, режим дня собаки має виглядати так:

1. Вранці – півгодинна або годинна (по можливості) прогулянка. У цей час вихованець позбавляється залишків вечері (перетравленої їжі) – ходить в туалет «по-великому».
2. Ранкова годівля після прогулянки (при стандартному харчуванні двічі на добу).
3. 15-20-хвилинна денна прогулянка для спустошення сечового міхура.
4. Увечері – маціон (легка прогулянка), а також активні ігри та фізичні навантаження, тренування. Більш тривале перебування на свіжому повітрі із супутнім дресируванням вихованця.
5. Вечірня годівля після повернення з вулиці.

Тривалість перебування на вулиці

З ранку можна проводити коротшу за часом прогулянку – досить 30-60 хвилин, а ввечері варто приділити їй більше часу – від години і більше (чим довше, тим краще).

Додавши до двох основних (ранок і вечір) ще три нетривалі походи у двір (на 10-15 хвилин), ви дасте вихованцю можливість трохи розім’ятися на свіжому повітрі і спустошити сечовий міхур. На відміну від дворазового спорожнення кишечника, нормальне сечовипускання чотириногих улюбленців може сягати п’яти разів на день.

Насиченість програми вигулу

На активність прогулянки впливають особливості тварини – її порода, вік та стан здоров’я.

Наприклад, особини мисливських та бійцівських порід потребують більш тривалих вигулів. Для підтримки їхньої форми та здоров’я необхідні щонайменше чотири години на свіжому повітрі, протягом яких вони повинні виконувати фізичні вправи та бути задіяні в активних іграх.

Приблизно таку ж кількість часу на вулиці потрібно проводити молодим тваринам. Крім ігор, бігу та стрибків, їх господарям не можна забувати про дресирування.

Варто знати: Дресирування маленького цуценя.

Що стосується особин похилого віку та декоративних порід, то можна обмежитися двогодинним моціоном. З віком тваринам стає складніше довго проявляти рухову активність, тому не варто їх перевтомлювати.

При ризику перегріву або обмороження краще відразу повертатися додому, як тільки вихованець справив потребу. У холодну пору, рекомендується одягати на вихованця спеціальний одяг, щоб він відчував себе комфортно.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.