Коліт у собаки — симптоми та лікування.

Коліт — одна з найпоширеніших патологій травного тракту у ветеринарній практиці. Захворювання супроводжується запаленням у товстому відділі кишківника, а розпізнати його можливо за низкою проявів. У цій статті розберемося, що таке коліт у собаки, симптоми і лікування запалення кишечника також не залишаться поза увагою.

Запалення може протікати в гострій формі, розпочинаючись несподівано і також швидко припиняючись, або бути хронічним, тривати протягом кількох тижнів і періодично проявлятися повторними запаленнями слизової оболонки товстого відділу кишківника. На щастя, існують методи профілактики та лікування.

Головне про коліт у собак

• Коліт — це найчастіше не самостійне захворювання. Патологія є наслідком більш серйозних хвороб інфекційної, паразитарної або аліментарної (пов’язаної з харчуванням) природи.
• Серед головних причин запалення кишківника відзначають отруєння хімічними засобами або важкими металами, інфекційні, паразитарні захворювання, харчову алергію, неякісний раціон і чужорідні тіла, що застрягли в кишківнику.
• При несвоєчасному лікуванні коліту стан вихованця погіршується, запалення може охопити очеревину, тим самим спровокувавши розвиток її запалення — перитоніту. Також можуть відкритися внутрішні кровотечі.
• Особливо часто коліт трапляється у собак таких порід, як боксери, німецькі вівчарки, цвергшнауцери, ірландські сетери.
• Проявляється коліт хворобливими відчуттями в ділянці живота, діареєю, іноді з кров’ю, блювотою, метеоризмом, зниженням маси тіла.
• За симптомами захворювання можна сплутати з іншими патологіями шлунка, тонкого кишківника, передміхурової залози, тому за прояву ознак потрібно звернутися до ветеринарного лікаря.
• Діагностика включає аналізи крові та калу, УЗД, рентгенографічне дослідження.
• Терапія передбачає приймання лікарських препаратів (антибіотики, протиблювотні та протидіарейні препарати, знеболювальні) і спеціальну дієту. Коли причиною патологічного стану є сторонній предмет у кишечнику або новоутворення, використовується оперативний метод лікування.
• Прогноз у разі своєчасного лікування сприятливий, але для цуценят коліт більш небезпечний.
• Для профілактики необхідно скласти збалансований раціон для вихованця, своєчасно обробляти його від паразитів і проходити щорічну диспансеризацію.

Що таке коліт?

Коліт — це порушення в роботі товстого відділу кишківника. У цьому відділі відбувається процес всмоктування деяких поживних речовин (у незначних кількостях), отриманих з їжею, а також води. При цьому неперетравлені залишки перетворюються на фекалії і залишають організм природним шляхом. Коли цей ланцюжок процесів з якихось причин порушується, кишечник починає функціонувати неправильно. Саме в цей момент і розвивається запальний процес. Але бувають й інші причини розвитку запалення, про які ми поговоримо трохи нижче.

Оскільки найбільша кількість води абсорбується, тобто всмоктується, саме в товстому кишечнику, порушення функціонування цієї частини кишки призводить до появи водянистої діареї. Вона-то і стає головною ознакою патології.

Можливі причини захворювання

Коліт кишечника у собаки виникає з різних причин — це може бути як надходження якихось шкідливих речовин ззовні, так і розвиток відхилень усередині самого організму.

Причин може бути дуже багато, ось найосновніші:

• Неякісний або невідповідний раціон. Незбалансовані раціони низької якості, гостра або солона їжа, надлишок сирих продуктів (овочів, фруктів) — усе це навантажує кишечник і позначається на його роботі.
• Отруєння важкими металами, деякими видами рослин, що виробляють токсини, побутовою хімією або деякими лікарськими препаратами.
• Непереносимість харчових компонентів або харчова алергія.
• Інфекційні захворювання, такі як коронавірусний або парвовірусний ентерит, патогенні грибки тощо.
• Наявність паразитів в організмі — як гельмінтів, так і найпростіших.
• Аутоімунні та системні порушення. Хвороби, що входять до групи запальних захворювань кишечника (ЗЗК), можуть спровокувати патологічний процес і в товстій кишці.
• Новоутворення і сторонні предмети, що застрягли в кишечнику.
• Стрес. Серйозний і тривалий стресовий стан виводить з рівноваги організм тварини: захисні механізми слабшають, виснажуються фізичні ресурси, внаслідок чого простежуються збої в роботі нервової системи, імунітету, травного тракту та інших органів і систем.
• Породна схильність. До групи ризику розвитку коліту входять такі породи собак, як боксери, німецькі вівчарки, цвергшнауцери, хаскі, басенджі та ірландські сеттери.

Є також ідіопатичний коліт — тобто запалення, причина якого не встановлена.

Види коліту

Залежно від причини, через яку почався запальний процес, виділяють 5 форм коліту.

Оскільки відрізняються причини розвитку патології, можуть бути відмінні й механізми її розвитку, але загальні симптоми збігатимуться:

• Лімфоцитарно-плазмоцитарний. Ця форма коліту у ветеринарній практиці є однією з найпоширеніших. Вона зачіпає слизовий шар кишечника, зазвичай має хронічний характер і супроводжується постійною діареєю.
• Геморагічний. За геморагічного коліту слизова оболонка кишківника вкривається виразками, що спричиняє найбільшу болючість у тварини. У калових масах, зазвичай розм’якшених і водянистих, можна помітити згустки червоної крові та слиз.
• Еозинофільно-виразковий. Причин розвитку виразкового коліту кілька — харчова алергія, наявність внутрішніх паразитів в організмі або аутоімунні порушення. Зазвичай ділянка ураження в цьому випадку ширша, ніж за інших форм патології: може зачіпатися не тільки товстий, а й тонкий відділ кишківника, а також шлунок.
• Спастичний. Розлад супроводжується хворобливими спазмами і частою діареєю, яка періодично змінюється помилковими позивами до дефекації.
• Ідіопатичний. Характерний для сприйнятливих порід собак, наприклад, боксерів. Виразкове ураження має гістіоцитарну природу, причини виникнення не ясні.

За характером перебігу коліт у собак ділять на гострий і хронічний.

Гострий

Гостра форма захворювання розвивається в разі впливу на слизову оболонку органу серйозних патогенних чинників. Яскраві симптоми захворювання зберігаються до 7 днів, на такій стадії можлива поява крові у фекаліях. Ця форма може мати рецидивний, тобто періодично повторюваний, характер.

Хронічний

Хронічна форма може розвиватися на тлі регулярного впливу несприятливих чинників (наявність паразитів, чужорідного тіла або пухлин в організмі). Симптоми зберігаються понад 10-14 днів, але можуть бути не настільки яскраво вираженими, як за гострої фази. Небезпека такої форми полягає в тому, що помітити її часом може бути складно.

Небезпека коліту

При несвоєчасному лікуванні або його відсутності коліт у собак призводить до порушення метаболічних процесів і, як наслідок, зневоднення організму. Внутрішні кровотечі, що в результаті призводять до анемії, перитоніт, новоутворення кишківника — найважчі можливі наслідки. Саме тому вихованця слід якомога швидше показати ветеринарному лікарю після прояву перших ознак захворювання.

Симптоми коліту у собак

Перші та найбільш явні ознаки, які свідчать про те, що в організмі тварини відбуваються патологічні зміни, спостерігаються в поведінці та загальному стані. Собака стає млявим, більше спить, відмовляється від звичної активності та корму, улюблені ласощі вихованця теж перестають мотивувати.

Симптоми, що вказують на запальний процес у товстому кишечнику, часто схожі за проявами з іншими патологіями шлунково-кишкового тракту. Саме тому власники можуть плутати це захворювання з іншими хворобливими станами, списуючи нездужання улюбленця на легке отруєння або переїдання звичайної вуличної трави, хоча насправді проблема набагато серйозніша.

Відрізнити коліт у собаки від інших захворювань все-таки можна.

Слідом за поведінковими змінами у вихованця з гострою формою коліту з’являються важчі симптоми:

• Підвищення температури тіла до 40-41°С, але якщо коліт є результатом отруєння, температура тіла, навпаки, може знижуватися;
• Виснажливе блювання або діарея, часто з кров’яними згустками;
• Хворобливість у ділянці живота (тварина відповідає скигленням або агресією на спроби власника помацати живіт);
• Специфічний різкий запах із пащі;
• Метеоризм і бурчання в животі;
• Тенезми, тобто спазми живота;
• Зниження маси тіла при хронічному перебігу;
• Собака не може дотерпіти до прогулянки.

При цьому діарея — не постійний симптом захворювання. У тварини можуть зберегтися звичні випорожнення, але наприкінці дефекації власник все одно може помітити краплі крові.

Хронічна форма коліту протікає менш яскраво, у хворого улюбленця відзначаються ниючі болі в животі, що періодично слабшають, блювота і часті позиви до походу в туалет. Однак якщо за гострого перебігу симптоми коліту у собак зберігаються до 7 днів, то в цьому разі вони можуть турбувати улюбленця понад 10-14 діб.

Діагностика коліту

Під час постановки діагнозу враховується загальна клінічна картина, симптоматика і дані анамнезу, отримані від власника вихованця.

Для виявлення причини призначаються такі лабораторні та інструментальні діагностичні дослідження:

• Аналіз калу. З його допомогою можна виявити наявність гельмінтів та інфекційних агентів в організмі тварини.
• Аналіз крові (клінічний і біохімічний). Допомагає діагностувати запалення, дає змогу виключити або підтвердити анемію у собак, випорожнення яких супроводжується рясним виділенням крові, а також оцінити функцію внутрішніх життєво важливих органів: підшлункової залози, нирок і печінки.
• Рентгенографія. Проводиться для виявлення сторонніх предметів або пухлинних процесів у травній системі тварини. Допомагає оцінити прохідність кишечника під час проведення контрастної рентгенографії.
• Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Виконується з тією ж метою, що й рентгенологічне дослідження. Дає змогу визначити наявність новоутворень і чужорідних тіл у кишечнику, визначити локалізацію запального процесу за яскраво виражених змін.
• Колоноскопія. Дослідження кишечника дає змогу з максимальною точністю вивчити зміни на його стінках. Якщо під час процедури ветеринарний лікар виявить новоутворення, тканину пухлини буде взято на гістологічне дослідження.
• Діагностична лапаротомія. Цей спосіб діагностики застосовується в останню чергу, коли всі перераховані вище дослідження не дали ветеринарному лікарю належної інформації про стан пацієнта. Шляхом хірургічного втручання фахівець зможе оцінити роботу внутрішніх органів і встановити причину коліту у собаки.

Після отримання результатів аналізів та їх оцінки ветеринарний лікар визначає схему лікування, призначає комплекс лікарських препаратів і спеціальну дієту.

Ні в якому разі не займайтеся самолікуванням! Намагаючись самостійно допомогти своєму улюбленцю, ви не тільки втрачаєте дорогоцінний час, а й запросто можете зашкодити тварині, погіршивши і без того її важкий стан.

На які захворювання може бути схожий коліт?

Часто коліт у собак плутають з іншими захворюваннями. Клінічна картина і симптоматика схожа з такими патологічними станами, як диспепсія (порушення процесу перетравлення в шлунку), закреп, аденома (пухлина) передміхурової залози, запалення тонкого відділу кишечника.

Після появи перших тривожних симптомів краще максимально швидко звернутися за консультацією до ветеринарного лікаря. Зовсім необов’язково, що в улюбленця буде діагностовано коліт, проте з будь-яким захворюванням впоратися набагато легше, якщо виявити його на ранній стадії.

Лікування коліту у собак

Усунення запального процесу — це завжди робота з першопричиною. Коліт часто є наслідком іншого серйозного патологічного стану, а не самостійним захворюванням. Тільки лікування патології, яка спровокувала запалення кишечника, може бути гарантією його припинення.

Лікування коліту у собак зазвичай комплексне. Терапія охоплює приймання лікарських препаратів, які призначаються ветеринарним лікарем, і спеціальну дієту.

Якщо під час діагностичних досліджень у кишечнику було виявлено сторонні предмети або новоутворення, то для їх видалення використовують оперативний метод лікування.

Медикаментозна терапія

Комплекс лікарських препаратів у кожному окремому випадку підбирається індивідуально залежно від стану собаки.

Отже, як і чим лікувати коліт у собаки за допомогою лікарських засобів:

• Інфузійна терапія (крапельниця) — мета цього методу лікування — насамперед відновити водно-сольовий баланс в організмі тварини.
• Сорбенти — використовуються у випадках отруєння отруйними рослинами або побутовою хімією. Препарати збирають і виводять з організму всі токсичні речовини і патогенні мікроорганізми, що знаходяться в кишечнику.
• Антибіотики — для боротьби зі збудниками інфекції.
• Протипаразитарні препарати — призначаються в разі виявлення гельмінтів або найпростіших в організмі тварини.
• Знеболювальні — для зняття больового синдрому.
• Протиблювотні та протидіарейні засоби — необхідні в тих випадках, коли вихованця мучить сильна безперервна блювота або часті позиви в туалет.
• Пребіотики — речовини сприяють формуванню природної мікрофлори кишківника і забезпечують оптимальні умови для зростання корисних мікроорганізмів.

Дієтотерапія

Реабілітація важких пацієнтів, у яких спостерігається сильне зневоднення і значна втрата ваги, починається зі штучного харчування і, за необхідності, парентерального. Поживні речовини вводять в організм через стравохідний зонд, розчини — через внутрішньовенний катетер. Такий захід використовується для запобігання ще більшого виснаження.

Ветеринарний лікар призначає собаці дієту, виходячи з причини коліту. Найчастіше перевагу віддають дієтичним кормам з лікувальними властивостями, які легко перетравлюються. Підійти можуть і раціони з гідролізованими, тобто розщепленими, білками або підвищеною кількістю клітковини. Можливо, спочатку буде потрібне застосування тільки вологих раціонів — про це обов’язково повідомить ветеринарний лікар.

На час лікування необхідно виключити додаткові прийоми їжі, зокрема ласощі.

Дотримуватися тільки однієї встановленої дієти ветеринарним лікарем, потрібно певний час. Не варто переривати курс дієтотерапії до того, як про це повідомить фахівець. Повернення до звичного раціону здійснюється після проходження повного курсу лікування за вказівкою ветеринарного лікаря.

Прогноз

Своєчасне звернення за ветеринарною допомогою — запорука успішного лікування і швидкої реабілітації. Зазвичай більшість тварин з колітом швидко одужують, особливо ті, у яких було виявлено та усунуто першопричину патологічного стану.

Прогноз на одужання і тривалість життя у собак з новоутвореннями залежить від характеру пухлини і відповідної реакції організму на терапію.

Коліт у цуценяти

Для цуценят будь-яке серйозне захворювання і патологічний стан становить більшу загрозу, ніж для дорослого собаки. Річ у тім, що організм у вихованців, які зростають, на відміну від дорослих тварин, ще не зміцнів, а імунна система не здатна впоратися з настільки сильними інфекційними агентами. Коліт для цуценят небезпечний, і прогноз у такому разі менш сприятливий. Саме тому за здоров’ям цуценят потрібно стежити ретельніше, багато уваги приділяючи профілактиці, про яку ми ще розповімо.

Догляд за хворим собакою

Після встановлення діагнозу починається лікування. Тут, як і за будь-якого іншого захворювання, необхідно суворо дотримуватися призначень ветеринарного лікаря.

Основні рекомендації щодо догляду за вихованцем зводяться до таких кроків:

• Забезпечте собаці вільний доступ до питної води.
• Виключіть з раціону жирну їжу, а також заборонені продукти (ласощі, зокрема).
• Мінімізуйте стрес. Забезпечте чотирилапосу другу спокійну обстановку, захистіть його від зайвого шуму та інших стресових факторів, так одужання піде набагато швидше.

Ускладнення

Варто відрізняти небезпеку запального процесу від ускладнень. Як ми з’ясували, ігнорування тривожних симптомів може призвести до зневоднення організму, внутрішніх кровотеч, які, зі свого боку, провокують розвиток анемії, а також до перитоніту.

Ускладнення, що настають після лікування захворювання, як правило, загрожують у тих випадках, коли не було дотримано рекомендацій ветеринарного лікаря або терапію було припинено раніше терміну.

Чи можливо профілактувати хворобу?

Важливе значення в профілактиці відіграє якісний і грамотно складений раціон. Якщо з промисловими кормами все більш-менш просто, то при самостійно приготованому харчуванні, де раціон повністю складається з домашніх продуктів, ситуація дещо складніша.

Дефіцит або, навпаки, надлишок поживних речовин, вітамінів і мінералів — те, що може спровокувати запалення кишечника. За допомогою зі складанням раціону краще звернутися до ветеринарного лікаря-дієтолога.

Існують і інші додаткові профілактичні заходи, нехтувати якими також не варто:

• Своєчасно обробляйте улюбленця від паразитів і вакцинуйте його.
• Не пригощайте собаку продуктами зі столу.
• Виключіть із раціону кістки. Їх краще замінити корисними частуваннями із зоомагазину або жувальними іграшками.
• Дотримуйтесь режиму годування. Добову порцію корму необхідно розділити на 2-3 прийоми їжі та встановити між ними приблизно рівні інтервали.
• Побутову хімію та інші шкідливі речовини прибирайте в недоступне місце.
• Контролюйте вихованця під час прогулянок і в разі, якщо він схильний підбирати щось із землі, використовуйте намордник. У траві, до якої деякі чотирилапі виявляються небайдужими, часто можна «підхопити» паразитів, вони ж, своєю чергою, є однією з причин коліту.
• Здійснюйте періодичні візити до ветеринарної клініки з метою профілактичного огляду — це основа профілактики будь-яких захворювань. Собак віком від 1 до 7 років, яких не турбують проблеми зі здоров’ям, необхідно показувати фахівцеві раз на рік, цього буде достатньо. В інших випадках кількість візитів збільшується до 2-3 разів на рік.

Коліт у собак — патологія, з якою може зіткнутися кожен власник. На початкових етапах захворювання легко сплутати з нешкідливими станами. Саме тому не варто ігнорувати порушення травлення, особливо, якщо вони мають постійний характер. Після появи перших тривожних симптомів собаку бажано якомога швидше показати ветеринарному лікарю.

Чек-ап: Коліт у собаки — симптоми та лікування

Швидкий огляд причин, діагностики та терапії запалення товстого кишечника

Аспект	Основна інформація	Дії власника / Лікаря
Що це?	Запалення товстого відділу кишечника. Часто є наслідком інших проблем (алергія, паразити, інфекції, неправильне харчування).	Лікування спрямоване на усунення першопричини, а не лише симптомів.
Основні симптоми	Діарея зі слизом і/или кров’ю, часті та болісні спроби дефекації, тенезми (спазми), біль у животі, млявість, іноді блювання.	Кров у калі — сигнал для негайного звернення до ветеринара. Не списувати на «щось не те з’їв».
Діагностика	Огляд, аналіз калу (на паразити, інфекції), аналізи крові, УЗД черевної порожнини, іноді колоноскопія або рентген.	Потрібна для виключення інших хвороб (наприклад, непрохідності, пухлин) та виявлення причини.
Лікування	Комплексне: ▪ Дієта (легкозасвоюваний або гідролізований корм). ▪ Медикаменти (антибіотики, протипаразитарні, протинабрякові, знеболювальні). ▪ Інфузійна терапія (від зневоднення).	Чітко дотримуватися призначень лікаря. Не переривати курс ліків, навіть якщо собаці покращало.
Догляд	Забезпечити спокій та доступ до свіжої води. Сувора дієта без ласощів зі столу.	Стежити за станом вихованця та негайно повідомляти лікарю про погіршення.
Профілактика	Якісний збалансований раціон. Регулярна дегельмінтизація та щеплення. Уникання стресу. Не дозволяти підбирати на вулиці. Щорічні профілактичні огляди.	Найкраща профілактика — це уважне ставлення до здоров’я та харчування собаки.

Головний висновок: Коліт — серйозне захворювання, яке без правильного лікування може призвести до зневоднення, анемії та інших небезпечних ускладнень. Чим раніше ви звернетеся до ветеринара при появі характерних симптомів (особливо крові у калі), тим швидше і успішніше пройде лікування. Самолікування неприпустиме і небезпечне для життя вашего улюбленця.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.