Кішка чхає: як лікувати?

Якщо кішка чхає, чим лікувати хворобу – основне питання власника домашньої тварини. Однак ветеринари попереджають, що самолікування не дасть потрібного результату, навіть може зашкодити, якщо заздалегідь не з’ясувати причини. В окремих випадках чхання вважається фізіологічною нормою, але важливо не сплутати це з ознаками основного захворювання.

Основні причини

Чихання / чхання – основна реакція, яка зустрічається у людей та тварин. За допомогою безумовного рефлексу організм позбавляється подразників. Кішки можуть чхати щодня, якщо будинок рідко прибирається, в ньому багато пилу, а повітря сухе. Однак при тривалому чханні господареві слід насторожитися, оскільки воно (чхання) може вказувати на такі захворювання:

1. Алергія. Провокуючими факторами є продукти, пилок, дим, хімічні склади / засоби, пил. При алергії кішка не лише чхає. З’являються додаткові ознаки: починаються сльозитися очі, виникає нежить (соплі), шкіра реагує висипаннями.
2. Астма. При цьому стані вихованець починає кашляти, дихання стає утрудненим, з хрипами, слизові оболонки змінюють колір. Часто до розвитку астми призводить тривала алергія.
3. Токсоплазмоз. Найчастіше хворобу переносять гризуни. Домашні тварини чхають, кашляють, лімфатичні вузли збільшуються, температура підвищується. Відзначають розвиток нежитю, з’являються соплів. Якщо не лікувати кішку, вірус становить небезпеку.
4. Ринотрахеїт. Вірусна інфекція вражає органи дихання. Кішка чхає, кашляє, очі сльозяться. До частих симптомів додається блювання.
5. Панлейкопенія. Небезпечне захворювання, яке часто призводить до смерті свійської тварини. До додаткових проявів відносять нежить, утруднене дихання, кашель. Спостерігається блювання, втрата апетиту, випадання та тьмяність шерсті.
6. Кальцівіроз. Кішка починає чхати, уражаються слизові оболонки рота та носа, можливі виразки. Слинотеча посилюється, домашня тварина впадає в апатію.
7. Інші інфекційні хвороби. Інша можлива причина, чому кішки чхають – вірусні та бактеріальні інфекції. Вихованець може застудитися, що призведе до розвитку нежиті. Очі сльозитимуться, температура підвищиться. Додаткові ознаки включають зменшення апетиту, блювання, слабкість, кишкові розлади.
8. Чхання – часта ознака при захворюваннях порожнини рота. Так проявляється стоматит, гінгівіт, інші проблеми. Є супутні симптоми: неприємний запах, посилена слинотеча, труднощі під час їжі (при годівлі сухим кормом).
9. Злоякісні пухлини. Умова, за якої домашні тварини чхають – розвиток онкологічних процесів у носовій порожнині. Це рідко, але причину не можна виключати. На захворювання вказує нежить із домішкою крові, відсутність апетиту, втрата ваги, зниження активності.

Додатково чхання може говорити про зараження паразитами. Інтоксикація – одна із причин того, чому кішка чхає. Гельмінтоз також проявляється травними розладами, порушеннями апетиту, слабкістю.

Чхання буває частою ознакою при поліпах, хламідіозі, бордетелезі, мікоплазмозі. Усі захворювання включають власні характерні симптоми (сльозяться очі, виникає кашель, виділення з носа, з’являються інші розлади та ускладнення).

Часто чхають свійські тварини з укороченою мордочкою. Через анатомічні особливості проявляється брахіцефалічний синдром. Дихання утруднене, носові проходи вузькі, а умовний рефлекс ненадовго зменшує закладеність носа.

Кішки чхають при попаданні стороннього тіла в носові проходи. Потрапити до дихальних шляхів можуть комахи, дрібні предмети. Домашня тварина тертиме ніс, проявлятиме тривогу, намагаючись позбутися подразника.

Провокуючі фактори

На появу чхання часто впливають умови утримання. За відсутності додаткових симптомів слід переконатися, що у будинку регулярно прибирається, у кішки немає доступу до побутової хімії, ліків.

Одна з основних причин чхання – наявність пилу у приміщенні. Якщо вологе прибирання проводиться рідко, у повітрі та на поверхні накопичуються запилені частинки. Підвищується концентрація пилу під час ремонту, перестановки меблів.

Домашні тварини реагують на сильні сторонні запахи. Їм неприємні ароматичні свічки, цитрусові фрукти, цибуля, часник, алкоголь, туалетна вода, тютюновий дим. Запахи дратують нюх, викликаючи умовний рефлекс.

Якщо вихованець не застудився, то справа може бути в контакті з хімічними складами / засобами. Сильні подразнювальні речовини містяться в побутовій хімії, освіжувачах, засобах для ремонту. Іноді вони викликають алергію та навіть астму.

Коли звертатися до ветеринарного лікаря?

Спочатку потрібно переконатися, що чхання не викликане умовами утримання (пил, різкі запахи, контакт із побутовою хімією). Якщо симптоми посилюються, з’являються додаткові ознаки, необхідно звернутися до ветеринарного фахівця. Ставити точний діагноз, підбирати схему лікування – має виключно лікар.

До ветеринарного фахівця звертаються у таких випадках:

• виділення з носа (гнійні чи з кров’ю);
• виділення з очей (сильно сльозяться);
• дихання стає прискореним, з’являються хрипи, задишка, кашель;
• вихованець постійно тре ніс лапами;
• підвищується температура;
• з’являються травні розлади (блювання, діарея);
• тварина відмовляється від корму, води, стає слабкою і млявою.

Кішка чхає: чим лікувати в домашніх умовах

Чихання / чхання лікують залежно від причини, що / яка спровокувала появу ознаки. Якщо у кішки алергія, виключають дратівливі продукти чи інші алергени. Ветеринар може призначити дієту, антигістамінні препарати. При астмі використовують інгалятори для полегшення дихання.

Вірусні чи бактеріальні захворювання лікують противірусними засобами, антибіотиками. Додатково застосовують препарати для симптоматичного лікування. При необхідності вихованця поміщають у стаціонар.

Поліпи видаляють хірургічним шляхом, застосовують підтримуюче лікування. При хворобах ротової порожнини, лікують їх, щоб усунути симптоми. При зараженні паразитами, використовують спеціалізовані засоби від гельмінтозу.

Якщо чхання не супроводжується додатковими симптомами, можна покращити стан промивання носа. Використовуйте фізрозчин та шприц (без голки!), щоб видалити слиз або частинки пилу. Підтримуйте вологість у приміщенні на рівні не нижче 40%, щоб слизові оболонки не пересихали.

Профілактика

Основні заходи профілактики чхання стосуються умов, у яких міститься / утримується вихованець. Підтримуйте чистоту в будинку, проводьте вологе прибирання, приберіть дратівливі склади / засоби / речовини туди, де тварина не зможе до них дістатися.

Щоб кішка не захворіла, дотримуйтесь наступних профілактичних заходів:

• складіть збалансований раціон (основу складає м’ясо) або годуйте професійними кормами преміального класу;
• не допускайте переохолодження, щоб вихованець не застудився (стежте за протягами і тим, щоб кіт не спав на холодній підлозі);
• проводьте регулярні гігієнічні процедури (обробляйте очі, якщо вони сльозяться, оглядайте вуха, ніс, ротову порожнину);
• забезпечте достатню фізичну активність, яка відповідає віку;
• проводьте обробку від паразитів (гельмінтів, бліх, кліщів);
• дотримуйтесь графіку вакцинації;
• не допускайте контакту з вуличними тваринами;
• проводьте регулярні огляди у ветеринарного лікаря.

Чихання / чхання у кішок часто буває варіантом фізіологічної норми. Однак важливо контролювати приєднання додаткових ознак. Якщо симптоми посилюються, покажіть вихованця ветеринару, оскільки вони можуть говорити про наявність тяжких захворювань та інфекцій.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.