Хвороби собак: симптоми, лікування, профілактика.

Собака, як і будь-який живий організм, схильний до розвитку різних захворювань. Багато з них небезпечні та призводять до незворотних наслідків. Відповідальний власник повинен володіти інформацією про найпоширеніші недуги серед собак, їхні симптоми і тактику допомоги улюбленцю.

Інфекційні захворювання у собак

Кожне із захворювань цієї групи небезпечне для собак. Їх збудниками є бактерії та віруси. Контакт з ними можливий під час прогулянок, взаємодії з іншими тваринами, з їхньою слиною, екскрементами. Інфекційні недуги заразні. Особливо загрожують вони собакам, які утримуються зграями в притулках і вольєрах. При зниженому імунітеті зараження відбувається блискавично. Вихованцеві негайно потрібна кваліфікована ветеринарна допомога.

Інфекційний гепатит

Гостра недуга, збудником якої є ДНК-вмісний вірус із роду аденовірусів. Він вражає печінку, кишечник, лімфовузли, мозкові структури, селезінку, нирки. Захворювання найчастіше розвивається у цуценят від 1-9 місяців. Середня тривалість інкубаційного періоду від 1 до 9 днів.

Серед симптомів інфекційного гепатиту у собак:

• Блювота з жовчю, пронос;
• Жовтушність шкірних і слизових покривів;
• Кашель;
• Помутніння очних роговиць;
• Схильність до підвищення температури тіла.

Захворювання протікає в латентній, гострій і хронічній формах. Схема лікування небезпечної недуги призначається строго / виключно ветеринарами. Вона передбачає прийом гепатопротекторів, антибіотиків цефалоспоринового ряду, полівітамінів, імуномодуляторів. Хворому собаці лікар рекомендує дієту на основі білків і вуглеводів. Жирна їжа повністю виключається з раціону. Найкраща профілактика інфекційного гепатиту — вакцинація. Навіть за своєчасної медичної допомоги присутній ризик летального результату.

Чума / чумка м’ясоїдних

Захворювання, що провокується вірусом, який належить до групи параміксовірусів. Зараження ним відбувається через травний тракт і дихальні шляхи. Потрапляючи в організм, вірус легко розноситься життєво-важливими системами й органами через кровотік. Навіть поза носієм штами життєздатні протягом 1 тижня. Тварина може заразитися чумою м’ясоїдних під час контакту з хворим собакою, обнюхування фекалій, взуття, одягу та інших елементів, які можуть бути переносниками вірусу. Існують кілька типів захворювання — легеневий, нервовий, шкірний, кишковий і змішаний.

Симптоми чуми м’ясоїдних у собак такі:

• Сльозоточивість, виділення з носа;
• Світлобоязнь;
• Підвищення температури тіла;
• Відсутність апетиту;
• Рідкі випорожнення з домішками крові та неперетравленою їжею;
• Кашель;
• Почервоніння, набряк повік.

У важких випадках виникають судоми і параліч. За таких симптомів малоймовірний порятунок життя тварини. Лікування чуми м’ясоїдних передбачає прийом противірусних препаратів, імуностимуляторів, анальгетиків, вітамінів, протиепілептичних і протисудомних ліків. Для симптоматичної терапії собаці призначають медикаменти від діареї, блювоти. Для детоксикації рекомендовані сечогінні засоби, Регідрон.

Сказ

Смертельно-небезпечне захворювання, яке не піддається лікуванню. Провокатором недуги є вірус Rabies із сімейства рабдовірусів. Він розмножується в нервових клітинах, блокуючи імунітет і вражаючи нервову систему. Джерелом зараження є контакт із хворим собакою, укус. Сказ передається від тварини до людини.

Симптоми захворювання такі:

• Світлобоязнь, гідрофобія;
• Блювота, діарея;
• Лихоманка, озноб;
• М’язова слабкість;
• Відсутність апетиту;
• Неконтрольована агресія;
• Свербіж шкіри.

Після зараження сказом собака гине через 3-31 день. Єдиним, але ефективним профілактичним заходом є вакцинація. Вихованець, який захворів на сказ, помирає від зупинки серця або паралічу гортані. Захворювання вражає собак і кішок, а також інших тварин.

Парагрип

Вірусне захворювання інфекційного та респіраторного типу вражає собак будь-якої породи та різного віку. Смертність у разі парагрипу низька. Недуга більш небезпечна для цуценят до 3 місяців. Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом улюбленцям з незадовільними умовами утримання і зниженим імунітетом. «Вольєрний кашель» особливо поширений у притулках, серед вуличних собак.

Варто знати: Кашель у собаки — причини, види кашлю, лікування, що робити в домашніх умовах?

Ознаки захворювання такі:

• Сухий кашель;
• Апатія, сонливість;
• Підвищення температури тіла до 40 градусів;
• Почервоніння слизових оболонок очей;
• Відсутність апетиту, виражена спрага.

За появи таких ознак собаці призначається терапія у вигляді антибіотиків широкого спектра дії, імуномодуляторів, муколітиків. Рекомендований легкозасвоюваний білковий раціон. Відсутня терапія або лікування в домашніх умовах загрожують ускладненнями у вигляді бронхіту, пневмонії.

Парвовірусний ентерит

Збудниками захворювання є 2 види собачих парвовірусів. CPV-1 — менш небезпечний штам, що провокує порушення в роботі шлунково-кишкового тракту. Більш патогенний тип CPV-2. Він руйнує роботу внутрішніх систем і органів у цуценят. Нерідко призводить до летальних наслідків. Інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом. Потрапивши в організм, парвовірус вражає серце, лімфовузли, кишечник, знижує імунітет. Зараження вихованця відбувається через прямий або непрямий контакт з інфікованою твариною.

Симптоми парвовірусного ентериту такі:

• Поганий апетит;
• Порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
• Рідкісне сечовипускання;
• Тріщини на шкірних і слизових покривах;
• Зниження або підвищення температури тіла;
• Аритмія, тахікардія;
• Задишка,
• Синюшність шкіри.

Парвовірусний ентерит особливо небезпечний для цуценят. Малюки після зараження гинуть протягом дня. Довше бореться з інфекцією організм дорослого собаки, але без фармпідтримки не обійтися. Схема лікування парвовірусного ентериту передбачає переливання крові, прийом антибіотиків, адсорбентів, протидіарейних, противірусних препаратів.

Паразитарні захворювання у собак

Інвазійні хвороби у собак — не рідкість. Провокують їх блохи, кліщі, гельмінти. Розглянемо найбільш поширені паразитарні захворювання.

Піроплазмоз

Провокаторами недуги є іксоподібні кліщі, активні навесні та восени. Зараження собачою піроплазмою відбувається через їхній укус. Найбільш вразливі місця — груди, шия, вуха, пах, анальний отвір. Інкубаційний період триває 5-10 днів.

Симптоми піроплазмозу такі:

• Висока температура тіла (40-41 градус);
• Блідість, жовтушність слизових оболонок;
• Сеча червоного або червоно-коричневого кольору;
• Відсутність апетиту;
• Слабкість, поверхневе і рідкісне дихання.

Під час лікування піроплазмозу проводять внутрішньом’язове введення азидину або беринілу. Показані ін’єкції хлористого кальцію, глюкози, кофеїну. Профілактика піроплазмозу — попередня обробка вихованця антирепелентними засобами, періоральне приймання препаратів собакою для захисту від кліщів.

По темі: Що робити, якщо собака свербить, але бліх немає?

Отодекоз

Вушна короста, провокатор якої — шкіроїдний кліщ. Захворювання пригнічує імунітет, вносить дисбаланс у роботу нервової системи тварини. Заражений отодекозом собака регулярно розчісує вушні раковини, трясе головою, треться об предмети.

Симптомами захворювання є:

• Почервоніння, рани, виразки на вушних раковинах;
• Серозний секрет із вушних проходів;
• Корости на вушних раковинах;
• Підвищення температури тіла.

Захворювання може призвести до ранньої загибелі тварини. Під час його лікування проводиться зовнішня обробка ран перекисом водню, лімінентом хлорофосу, ціодрином або акродексом. Профілактика отодекозу — мінімізація контактів домашнього улюбленця з вуличними собаками.

Паразитарні інфекції

Поширені паразитарні захворювання у собак — лейшманіоз, аскаридоз, ізоспороз. Зараження ними відбувається повітряно-крапельним шляхом, під час контакту з інфікованими предметами, обнюхування фекалій, вживання неперевіреного сирого м’яса низької якості.

Симптоми паразитарних інфекцій такі:

• Порушення випорожнення;
• Блювота, відсутність апетиту;
• Слабкість, сонливість;
• Свербіж шкіри;
• Порушення координації рухів;
• Тьмяна шерсть, що рідшає.

Під час лікування паразитарних інфекцій користуються протигельмінтними препаратами. Призначаються полівітаміни, симптоматична протиблювотна, протидіарейна терапія.

Захворювання внутрішніх органів і систем

У тварин, як і у людей, розвиваються захворювання печінки, нирок, репродуктивних органів, серця, судин і не тільки. Розглянемо найпоширеніші органічні недуги серед собак.

Захворювання сечостатевої системи

Сечокам’яна хвороба, цистит, пієлонефрит, ниркова недостатність розвиваються через незбалансоване годування, переохолодження улюбленця, контакт з інфекцією. Присутня і спадкова схильність до таких захворювань. Недуги погіршують якість життя тварини, провокують небезпечні ускладнення.

Серед основних симптомів захворювань сечостатевої системи:

• Часте і безконтрольне сечовипускання;
• Домішки крові в сечі;
• Підвищення температури тіла;
• Відсутність апетиту;
• Слабкість.

Лікуванням таких хвороб займається строго / виключно ветеринарний лікар. Собаці призначається симптоматична терапія на основі антибіотиків широкого спектра дії, анальгетиків, протиблювотних, кровоспинних препаратів. Рекомендовані полівітаміни та імуномодулятори. За своєчасної діагностики прогноз сприятливий. За відсутності терапевтичних заходів захворювання переходить у хронічну форму. У такому разі воно знижує імунітет тварини і призводить до її передчасної загибелі. Також, щоб уникнути такого роду захворювань, багато ветеринарів рекомендують годувати тварин натуральною збалансованою їжею, а не сухим кормом.

Захворювання травної системи

Гепатит, фіброз, цироз, панкреатит, виразка шлунка, кишкова непрохідність небезпечні для собак так само, як і для людей. Основні причини захворювань — неправильне годування тварини і генетична схильність.

Про наявність у вихованця органічної недуги травної системи свідчать такі симптоми:

• Відсутність апетиту, блювота;
• Пронос, закрепи;
• Потемніння калових мас. Наявність у них слідів крові, неперетравлених шматків їжі;
• Неприємний запах із пащі;
• Наліт на язиці;
• Спрага;
• Жовтушність слизових і шкірних покривів;
• Криваві проноси і блювота.

За наявності такого симптомокомплексу собака потребує негайного візиту до ветеринарної клініки. Терапія проводиться комплексно із застосуванням антибіотиків, протизапальних, знеболювальних препаратів. Призначаються протиблювотні, протидіарейні лікарські засоби, імуномодулятори, гепатопротектори. Обов’язково переглядається раціон вихованця (переведення на натуральне харчування в разі годування сухим кормом). Рекомендовані легка білково-вуглеводна дієта. При серйозних ускладненнях будь-яке захворювання травної системи може призвести до найсумніших наслідків.

Захворювання серцево-судинної системи

Серцева недостатність, міокардит, інфаркт, емфізема часто розвиваються у вихованців. Серцево-судинні недуги характерні для літніх тварин, собак зі спадковою схильністю.

Їхня симптоматика наступна:

• Важке дихання з хрипами;
• Сухий кашель;
• Сильна задишка після незначної активності;
• Аритмія, слабкий пульс;
• Непритомність;
• В’ялість шкіри.

При хронічних формах таких захворювань улюбленцю призначається довічна терапія в домашніх умовах із застосуванням кардіопротекторів, антигіпертензивних препаратів. Собаці з недугою серцево-судинної системи необхідне дбайливе ставлення. Стреси, переляки, мінлива обстановка вносять дисбаланс у роботу серця, вегетативної системи.

Ветеринари діагностують у собак захворювання дихальних шляхів, опорно-рухового апарату, ендокринні порушення, злоякісні новоутворення, алергії та недуги іншого генезу. Слабкість, відсутність апетиту, порушення випорожнення, блювота — це ті симптоми, які мають насторожити відповідального власника. Потрібна невідкладна медична допомога! Діагностика і подальша коректна терапія відновлять гарне фізичне самопочуття у собаки і стануть найкращою профілактикою можливих ускладнень.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.