Хвороба Аддісона у собак: симптоми та лікування.

Синдром Аддісона, відомий також як гіпоадренокортицизм, — це хвороба, яка виникає внаслідок неправильної роботи надниркових залоз через різні захворювання. Також патологія може розвинутися, якщо у відповідному відділі мозку (гіпофізі) порушується вироблення гормону, що регулює діяльність надниркових залоз.

Хвороба Аддісона у собак не лікується, але може не впливати на тривалість і якість життя улюбленця, за умови своєчасного звернення до ветеринарного лікаря, довічної терапії та належного догляду. Читайте про симптоми захворювання, особливості його діагностики та лікування в нашій статті.

Хвороба Аддісона: головне

• Гіпоадренокортицизм — це ендокринне захворювання (тобто порушення роботи залоз внутрішньої секреції), яке спричиняє збої у функціонуванні надниркових залоз. Унаслідок недостатньої кількості гормонів відбувається патологічна реакція організму, тяжкість якої залежить від форми хвороби та конкретних симптомів.
• Хвороба Аддісона невиліковна, але за умови адекватної постійної терапії може не впливати на якість і тривалість життя тварини.
• Захворювання передається у спадок, тому тварин із виявленим синдромом Аддісона виключають із розведення.
• Найчастіше патологію виявляють у молодому віці, але вона може проявитися й у літніх собак.
• Існує статева та породна схильність. Частіше до неї схильні суки і представники деяких порід: пудель, коллі, дог, леонбергер, ротвейлер.
• Виявляють три форми захворювання: первинну, вторинну й атипову. Вони різняться причинами виникнення, симптомами та частотністю.
• Тригером для запуску хвороби Аддісона стають інфекційні захворювання надниркових залоз, порушення в роботі відділів головного мозку, тривале лікування деякими препаратами, неправильне їх дозування, аутоімунні захворювання.
• Ознаки гіпоадренокортицизму в собак неспецифічні, тому постановка діагнозу потребує комплексного підходу. Серед можливих симптомів можуть бути: сонливість, апатія, зниження апетиту, ваги, зневоднення, порушення травлення, судоми, низька температура тіла, брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень).
• Золотий стандарт діагностики — стимуляційна проба з гормоном АКТГ (вимірювання рівня адренокортикотропного гормону для дослідження роботи надниркових залоз). Вона виконується, якщо аналізи крові та сечі й апаратні обстеження показують непрямі ознаки захворювання.
• Гіпоадренокортицизм може спричиняти Аддисонічний криз — гострий стан із різким падінням артеріального тиску, небезпечним для життя рівнем зневоднення, брадикардією. Він потребує термінового медичного втручання.
• Лікування може включати замісну гормонотерапію, симптоматичні препарати, переливання крові.
• За умови виконання призначень ветеринарного лікаря і регулярного контролю біохімічних і клінічних показників прогноз захворювання сприятливий.
• Профілактика передбачає вакцинацію, обробку від паразитів, ретельний підбір дозування ліків при інших захворюваннях.

Гіпоадренокортицизм у собак — що це таке?

Слово «гіпоадренокортицизм» можна перекласти як «недостатність функції кори надниркових залоз». Ці ендокринні залози виробляють два гормони, необхідні для нормальної роботи обмінних процесів:

• Кортизол — керує реакцією організму на стресові ситуації, регулює артеріальний тиск, вуглеводний обмін і рівень глюкози;
• Альдостерон — відповідає за баланс електролітів, які забезпечують кисневий обмін, водно-сольовий баланс, роботу нервів і м’язів.

За вироблення різних гормонів відповідають різні шари кори надниркових залоз, і від того, робота якого з них порушується, залежать симптоми захворювання.

Знижений рівень кортизолу спричиняє:

• Анорексію — відсутність апетиту;
• Біль у животі;
• Зниження маси тіла;
• Блювоту;
• Слабкість;
• Сонливість.

Знижений рівень альдостерону спричиняє дефіцит натрію та надлишок калію, що призводять до падіння артеріального тиску, блювання, зневоднення, прискореного серцебиття.

Зазвичай хвороба Аддісона у собак протікає в хронічній формі, але іноді призводить до гострого, небезпечного для життя стану — Аддісонічного кризу. Його причиною може стати припинення вироблення гормонів у зв’язку з тривалим руйнуванням надниркових залоз, а також стресова ситуація: хірургічне втручання, травма, важке інфекційне захворювання, нервове потрясіння тощо. Під час кризу стрімко розвивається зневоднення, яке може призводити до гіповолемії — нестачі об’єму артеріальної крові, що спричиняє порушення роботи життєво важливих органів.

Симптоми кризу:

• Анорексія;
• Брадикардія;
• Млявість;
• Тремтіння;
• Спрага;
• Непритомність;
• Падіння артеріального тиску;
• Блювота;
• Сильне зневоднення.

Найчастіше синдром Аддісона виявляють у вихованців 2-5 років, але він трапляється у тварин різного віку — від 2 місяців до 16 років. У собак молодше 2 місяців патологію виявляють винятково рідко.

Причини хвороби

Захворювання може виникнути через внутрішні причини, у зв’язку з генетично зумовленими аутоімунними процесами або під дією зовнішніх чинників.

Причинами гіпоадренокортицизму у собаки можуть стати:

• Аутоімунні порушення;
• Хвороби деяких відділів мозку, зокрема, гіпофіза і гіпоталамуса;
• Інфаркт (відмирання тканин унаслідок порушення місцевого кровообігу) надниркових залоз або їх видалення;
• Інфекційні захворювання надниркових залоз;
• Прийом деяких гормональних засобів.

Породна схильність

У собак деяких порід хворобу Аддісона фіксують частіше, ніж у решти.

Схильність до гіпоадренокортицизму відзначають у:

• Бассет-хаундів;
• Бордер-коллі;
• Вест-хайленд-уайт-тер’єрів;
• Коллі;
• Лабрадор-ретриверів;
• Леонбергерів;
• Німецьких догів;
• Пуделів;
• Ротвейлерів.

Чи небезпечне це захворювання?

Гіпоадренокортицизм може протягом тривалого часу залишатися невиявленим, тому що не має специфічних (характерних тільки для нього) симптомів і на ранній стадії спричиняє тільки періодичне нездужання, яке власник тварини може не помітити. Протягом цього тривалого патологічного процесу може відбуватися необоротне руйнування надниркових залоз і постійне зниження рівня життєво важливих гормонів. Коли він стає критично низьким або надто низьким, щоб тварина адаптувалася до стресової ситуації, виникає аддисонічний криз.

Без невідкладної медичної допомоги цей стан може призвести до летального результату або незворотних пошкоджень життєво важливих внутрішніх органів.

Форми хвороби Аддісона

Виділяють три форми гіпоадренокортицизму у собак — первинну, вторинну та атипову. Вони різняться не тільки причинами розвитку, а й характерними проявами. Від причини також залежить можлива терапія, тому ці форми можуть відрізнятися і підходами до лікування. Розберемо первинну, вторинну та атипову форми детальніше.

Первинна

Ця форма зумовлена зміною функції надниркових залоз із внутрішніх причин або під дією лікарських препаратів, наприклад, для лікування гіперадренокортицизму (хвороби Кушинга) — стану, за якого надниркові залози виробляють надто багато гормонів. Також вона може виникнути в разі видалення надниркових залоз. Різновид хвороби Аддісона, спричинений лікарськими препаратами або хірургічним втручанням, називають ятрогенним.

За первинної форми руйнуються шари кори надниркових залоз, які виробляють обидва гормони (і кортизол, і альдостерон). Тому вона спричиняє і симптоми, спричинені нестачею кортизолу, і порушення електролітного балансу.

Вторинна

Ця форма розвивається через недостатню секрецію гіпофізом АКТГ, який контролює синтез кортизолу в надниркових залозах. Цей різновид гіпоадренокортицизму в собак можуть спричиняти травми та новоутворення гіпофіза, його запалення, а також різке скасування стероїдних препаратів або лікування ними у високих дозах.

Альдостерон виробляється в нормальних кількостях, електролітний баланс не порушується.

Атипова

Атиповим називають первинний гіпоадренокортицизм, за якого не порушується електролітний баланс. Дослідники припускають, що за цієї форми захворювання клітини, які виробляють кортизол, починають руйнуватися раніше за клітини, що синтезують альдостерон. Згодом (іноді — через кілька років) цей гормон теж перестає виділятися в достатній кількості.

Симптоми хвороби Аддісона у собак

У багатьох собак захворювання виявляється тільки після розвитку Аддісонічного кризу. Згідно з деякими джерелами, цей стан може виникати, тільки коли 90% кори надниркових залоз зруйновано. При цьому прояви неспецифічні, тому діагностувати цю патологію, поки вона не викликала гострий стан, може бути складно.

Симптоми хвороби Аддісона у собак:

• Анорексія;
• Млявість і апатія;
• Спрага;
• Зневоднення;
• Періодична блювота і діарея без видимих причин;
• Зниження маси тіла;
• Сонливість;
• Часте сечовипускання.

Згодом стан вихованця погіршується, і до клінічної картини приєднуються такі симптоми:

• Алопеція — поява ділянок облисіння;
• Хворобливість при промацуванні черевної стінки;
• Брадикардія;
• Гіпотермія (знижена температура);
• Тремтіння і судоми;
• Кров у калі.

При Аддисонічному кризі у собаки спостерігаються сильне зневоднення та інші симптоми, що вимагають термінового медичного втручання.

На які патології схожий гіпоадренокортицизм?

Цю хворобу іноді називають «великим удавальником», оскільки її симптоми характерні для цілої низки захворювань.

У разі підозри на хворобу Аддісона ветеринарним лікарям важливо відрізнити її від таких захворювань (представлено у вигляді таблиці):

Захворювання	Симптоми, схожі на хворобу Аддісона
Гельмінтози	Блювота, діарея, домішки крові , жовчі або слизу в калових масах
Кишкові інфекції	Болючість при промацуванні черевної стінки, блювання, діарея, зневоднення
Гострий панкреатит	Блювота, діарея, анорексія, млявість
Отруєння	Втома, апатія, зниження маси тіла, зневоднення, блювання та діарея
Ниркова недостатність	Зниження активності, спрага, зниження маси тіла

Діагностика

Для діагностики гіпоадренокортицизму у собак ветеринарний лікар насамперед оглядає пацієнта і збирає анамнез — повну інформацію про спосіб життя і симптоми тварини.

Для встановлення діагнозу також можуть бути призначені такі дослідження:

• Біохімічний аналіз крові;
• Рентгенографічне дослідження;
• Ультразвукове дослідження черевної порожнини;
• Електрокардіограма;
• Тест на рівень кортизолу;
• Стимуляційна проба з АКТГ.

Візуальні методи можуть показати непрямі ознаки, наприклад, зменшення надниркових залоз в об’ємі, розширення стравоходу, зниження частоти серцевого ритму, але такі симптоми можуть бути наявні й за інших захворювань, тому покладатися тільки на них не можна.

Біохімія крові не показує електролітних порушень на ранній стадії первинної форми хвороби Аддісона у собак, а також за її вторинної або атипової форм. Тому фахівець може порекомендувати провести дослідження крові на рівень кортизолу, зниження вироблення якого спостерігається при всіх формах захворювання.

Якщо рівень кортизолу нижче 2 мг/дл, фахівець далі може призначити стимуляційну пробу з АКТГ. Собаці вводиться доза цього гормону. Якщо після ін’єкції рівень кортизолу не підвищується, ветеринарний лікар ставить діагноз «хвороба Аддісона». Тест проводять у будь-який час доби, але до приймання гормональних препаратів, оскільки вони можуть призвести до помилкового результату.

Лікування хвороби Аддісона у собак

Завдання терапії гіпоадренокортицизму — забезпечити організм тварини гормонами, яких бракує: за первинної форми – кортизолом і альдостероном, за вторинної та атипової — кортизолом. З цією метою призначаються відповідні гормональні препарати, які улюбленець має отримувати довічно.

У зв’язку зі складнощами раннього виявлення, тваринам із хворобою Аддісона часто ставлять цей діагноз, коли їхній стан погіршується настільки, що їм також потрібна симптоматична терапія. У разі порушення електролітного балансу крапельно вводять розчини електролітів, у разі інтоксикації — медикаменти для її усунення. Якщо у собаки виявляється важка анемія, йому показано переливання крові. За Аддісонічного кризу також призначаються препарати для підвищення тиску.

Гормональне лікування хвороби Аддісона у собак може надалі коригуватися залежно від динаміки результатів аналізів. Лікар також орієнтується і на стан вихованця: його вагу, вік, забарвлення шкірних покривів. Призначають тільки один гормональний препарат, замінювати який можна тільки в тому разі, якщо він не підійшов собаці.

Як визначити, що лікування працює?

Лікування працює, якщо через невеликий час у собаки спостерігається поліпшення стану, наприклад:

• Підвищується активність і рухливість;
• Покращується апетит;
• Приходять у норму тиск і частота серцевих скорочень.

Навіть після стабілізації стабілізації стану собаки буде потрібно періодично показувати його ветеринарному лікарю в плановому порядку, здавати аналізи крові та відстежувати можливі відхилення від норми, щоб скорегувати терапію.

Особливості у цуценят

У цуценят захворювання протікає так само, як і в дорослих собак, якісь специфічні симптоми відсутні. Але, потрібно зазначити, що виявлення хвороби Аддісона у собак до півроку — велика рідкість. Наприклад, у літературі описано тільки один випадок гіпоадренокортицизму у двомісячного цуценяти.

У деяких випадках може відрізнятися терапія, зокрема, симптоматична, оскільки не всі препарати підходять для улюбленців, що ростуть.

Чи потрібен спеціальний догляд хворому вихованцеві?

При Аддисонічному кризі собаці потрібна госпіталізація в стаціонар. Вихованці з хронічним перебігом хвороби повинні відвідувати ветеринарного лікаря хоча б раз на півроку.

Потрібно по можливості позбавити собаку стресових ситуацій. Якщо їх неможливо уникнути (наприклад, під час планування переїзду), слід проконсультуватися з ветеринарним лікарем з приводу тимчасової зміни терапії та підвищення дозування гормонів, щоб скорегувати рівень кортизолу.

Може знадобитися корекція раціону.

З приводу корекції раціону необхідно проконсультуватися з ветеринарним лікарем. Якщо тварина отримує повноцінне харчування, збалансоване за вмістом поживних речовин, перехід на іншу дієту в більшості випадків не потрібен. Собаці, що не набирає вагу, втрачену за час хвороби, може знадобитися більш калорійний корм.

Можливі ускладнення

Найнебезпечніше ускладнення хвороби Аддісона у собак — Аддісонічний криз. У рідкісних випадках він спричиняє гостру ниркову недостатність.

Занадто швидке підвищення рівня натрію в крові під час лікування кризу може призвести до неврологічного ускладнення — центрального понтинного мієлінолізу. Це захворювання проявляється сонливістю, слабкістю, утрудненням ковтання, спазмом жувальних м’язів і зрештою призводить до спастичного паралічу чотирьох кінцівок.

Прогноз

Він залежить від стану тварини на момент постановки діагнозу: що важчим він був, то гірший прогноз. Основні причини зменшення тривалості та зниження якості життя пацієнтів із хворобою Аддісона — ускладнення Аддісонічного кризу.

При дотриманні призначень ветеринарного лікаря, що лікує, і регулярних обстеженнях зі здачею аналізів крові тварина може не відчувати жодних симптомів захворювання, прогноз у цьому випадку сприятливий.

Профілактика хвороби Аддісона у собак

Запобігти можна тільки деяким причинам гіпоадренокортицизму. Наприклад, профілактика інфекційних захворювань (зокрема, вакцинація та обробка від паразитів за графіком, рекомендованим ветеринарними лікарями) дає змогу захистити улюбленця від запальних процесів у надниркових залозах і мозку, які призводять до руйнування тканин, що синтезують гормони. Ретельний підбір дозування ліків при терапії гіперадренокортицизму дасть змогу уникнути ятрогенного різновиду хвороби Аддісона у собак.

Запобігти первинній формі захворювання, що виникає у зв’язку з генетичною схильністю, неможливо. Для профілактики її подальшого поширення діагностованих тварин та їхнє потомство виключають із розведення.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.