Кальцивіроз у кішок.

Котячий кальцивіроз — вірусне висококонтагіозне (легко передається) захворювання, що вражає переважно ротову порожнину і дихальні шляхи. Але не виключена системна форма, коли зачіпаються інші органи. Хворіють кішки всіх порід. У групі ризику перебувають нещеплені особини, з ослабленим імунітетом, які утримуються скупчено (у великих розплідниках, притулках), а також кошенята.

Опис хвороби

Збудником кальцивірозу в котів і кішок є дрібний РНК-вмісткий каліцивірус (Feline calicivirus, FCV), що належить до сімейства Caliciviridae. Він повсюдно поширений у популяції котячих. Є видоспецифічним, тобто котячий вірус вражає тільки кішок. Хоча відомі каліцивіруси собак, зайцеподібних, птахів, людини і навіть моржів.

FCV може зберігатися за кімнатної температури в невологих умовах до 28 днів. Стійкий до високих температур. Чутливий до зниження ph до 4, а також хлороформу, ефіру.

Каліцивірус має багато різновидів і часто мутує. У зв’язку з чим складно виділити «типовий» штам для вакцини і знизити зараженість у котячій популяції. У деяких країнах Європи, США періодично відбуваються спалахи так званої «суперінфекції», спричиненої дуже вірулентним (заразним) FCV, що призводить до важкого ураження всього організму.

Кальцивіроз протікає гостро, здатний викликати загибель улюбленця, якщо вчасно не звернутися до ветеринарної клініки. Особливу небезпеку становить те, що захворювання не має специфічних симптомів кальцивірозу. На ранніх стадіях воно схоже з іншими вірусними патологіями, наприклад, з ринотрахеїтом, герпесвірусом, панлейкопенією.

Має місце прихований перебіг, коли ознаки не виражені. У цей час кішка є носієм збудника і здатна заражати здорових тварин. Загострення захворювання відбувається при зниженні імунітету, дії стресових факторів. Лікується кальцивіроз досить складно, особливо якщо приєдналася вторинна бактеріальна мікрофлора.

Шляхи зараження кальцивірозом

Воротами інфекції, через які збудник проникає в організм, є слизові оболонки рота, носа, кон’юнктиви. Інкубаційний період (з моменту зараження до появи першої симптоматики) становить 2-10 днів. У крові FCV виявляється на 3-4-й день.

Інфікована тварина виділяє вірус у навколишнє середовище з виділеннями з ротової, носової порожнини та очей, сечею, фекаліями. Кішка після кальцивірозу є джерелом інфекції ще 3-4 тижні. Відомі випадки довічного носійства.

Стандартний шлях передачі — пряме спілкування з хворим або твариною-носієм, а також із зараженими виділеннями. Існує безконтактна передача: через предмети догляду, миски, клітки, переноски та людину (вірус переноситься на одязі, взутті, де зберігає життєздатність до 5 діб). Кошенята заражаються внутрішньоутробно.

Симптоми

Обережно! Нижче, неприємний контент!
Це фото містить матеріали, які можуть здатися людям неприємними.

Фото симптомів зараження кальцивірозом у котів: посилання на фото. Чутливий контент.

Як ми говорили раніше, каліцивірус має багато штамів, тому ознаки хвороби будуть різними в кожному клінічному випадку. Крім того, впливатиме рівень імунітету тварини, кількість збудника, що потрапив, і його вірулентність.

Що можна спостерігати:

• Поява пухирців у роті, на язиці, губах, піднебінні, в носі, які лопаються й утворюються виразки, що кровоточать,
• рясна слинотеча — гіперсалівація, при цьому кішка часто сидить потупившись, відчуваючи дискомфорт,
• утруднене приймання їжі — вихованець їсть невеликими порціями, довго жує, іноді створюється відчуття, що тварина подавилася,
• прозорі виділення з очей і носа, які потім стають каламутними і набувають неприємного запаху,
• кашель, чхання,
• кульгавість при ураженні суглобів,
• нудота, аж до блювоти,
• діарея або, навпаки, закреп.

Кішка млява, більше спить, не реагує на звичні подразники, неохоче підходить на поклик. Температура підвищена до 40-40,5 градусів.

При ураженні внутрішніх органів і головного мозку розвиваються:

• пневмонія (запалення легенів) — супроводжується задишкою, хрипами, кашлем, слабкістю,
• судоми, порушення координації рухів, у деяких випадках агресивна поведінка,
• набряки кінцівок і голови,
• лущення, виразки, скоринки на поверхні шкіри — в області вушних раковин, навколо очей, на носі, губах, подушечках лап,
• стоматит — ураження ротової порожнини, гінгівіт — запалення ясен,
• збільшення лімфатичних вузлів.

Згодом розвивається недостатність багатьох органів, ураження судин, некротичні (омертвілі) вогнища в печінці, селезінці, підшлунковій залозі тощо.

Кальцивіроз може протікати гостро і хронічно.

Гостра форма. Перші ознаки з’являються через 5-6 годин після інфікування. Спочатку утворюються поодинокі виразки в ротовій порожнині, на язиці та губах. Уже наступного дня їх стає набагато більше. Вихованець може намагатися їсти, але через неможливість нормально приймати їжу, надалі відмовляється від корму, інколи й від води. Розвивається сильний жар, дихання частішає. Без подальшого лікування процес швидко генералізується, вражаючи багато внутрішніх органів. У деяких випадках захворювання може розвиватися повільніше і переходити в хронічний кальцивіроз.

Хронічна форма. Має змазані симптоми, тому діагноз поставити складніше. Під час загострень прогноз може бути несприятливим, оскільки тварина вже виснажена тривалим перебігом інфекції.

У кошенят до 3-х місяців кальцивірус протікає особливо важко. Ознаки розвиваються стрімко і вже через 48 годин хворий може загинути.

Тому за найменшої підозри на патологію, як у дорослих улюбленців, так і в малюків, необхідно терміново звертатися до ветеринарного фахівця.

Діагностика

Діагноз ставиться на підставі даних, отриманих під час огляду хворого, бесіди з власником (анамнезу) і результатів лабораторних досліджень.

Основним методом виявлення збудника є ПЛР. Як матеріал використовуються змиви з кон’юнктиви, ротоглотки, носа, кров (у деяких випадках), зішкрібки з уражень на шкірі (за системного кальцивірозу в кішок), фрагменти тканини легенів (у загиблих тварин).

Однак через постійну мутацію вірусу ПЛР може бути не завжди чутливою. Також хибнопозитивний результат можливий у кішок, імунізованих живою вакциною. Тому для визначення захворювання необхідний аналіз усіх отриманих даних, а також диференціальна діагностика від хвороб зі схожими симптомами (герпесу, хламідіозу).

Лікування кальцивірозу у кішок і котів

Насамперед хвора тварина ізолюється від інших кішок, оскільки кальцивіроз дуже заразний. Приміщення, де перебуває інфікований вихованець, необхідно регулярно обробляти деззасобами. Використовувати індивідуальні миски та лотки.

Специфічної терапії не існує. У важких випадках рекомендовано поміщати кішку в стаціонар. Для полегшення стану в схему лікування кальцивірозу в кішок будуть входити симптоматичні та підтримувальні препарати.

• антибіотики широкого спектра дії — для контролю секундарних (вторинних) інфекцій,
• нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — щоб зняти больовий синдром,
• інфузійні розчини — для корекції зневоднення,
• промивання носа й очей — якщо присутні виділення,
• інгаляції з муколітиками — у разі поширення процесу на дихальні шляхи.

Під час лікування важливо давати тварині однорідний корм, що не подразнює слизові оболонки. Бажано його підігрівати для привабливості, оскільки під час хвороби у кішки знижується нюх і погіршується апетит. За неможливості приймати їжу самостійно, пацієнту встановлюється харчовий зонд.

У разі виявлення патології у вагітної кішки, врятувати потомство навряд чи вийде. Можливі аборти, народження мертвих або нежиттєздатних кошенят. У будь-якому разі прогноз кальцивірозу озвучується тільки після комплексного обстеження.

Якщо захворіло кошеня, важливо якнайшвидше привезти його до ветеринарної клініки. У малюків хвороба розвивається стрімко і може швидко переходити в системну (важку) форму. У жодному разі не слід займатися самолікуванням, як дорослої, так і молодої тварини.

Після одужання кішка набуває імунітету, але він відносний. Завжди існує ризик повторного зараження, тому важливо дотримуватися правил профілактики. Крім того, після успішної терапії та зникнення клінічних ознак тварина може кілька тижнів виділяти вірус і заражати здорових вихованців. У зв’язку з цим необхідно обмежити контакти з іншими кішками доти, доки не будуть отримані негативні результати ПЛР.

Можливі ускладнення після кальцивірозу

У разі потрапляння високовірулентного штаму, слабкого імунітету, несвоєчасного лікування кальцивірозу можуть розвинутися такі ускладнення:

• пневмонія — запалення легенів,
• патології суглобів,
• ураження головного мозку,
• випадання зубів через хворі ясна,
• розлади роботи травного тракту, включно з гепатитами (запалення печінки) і панкреатитами (захворювання підшлункової залози),
• проблеми з диханням,
• ниркова недостатність,
• розсмоктування плодів у вагітної самки, мертвонародження.

Причому деякі патології можуть виникати через кілька місяців після одужання. Тому необхідний постійний моніторинг здоров’я вихованця і регулярні ветеринарні огляди.

Профілактика

Хорошим засобом профілактики є імунізація. Зазвичай використовується комплексна вакцина, що захищає від кількох збудників. Вакцина не вбереже улюбленця повністю, але в разі зараження підготовлений організм перенесе хворобу легше і одужання настане швидше.

Інші запобіжні заходи:

• недопущення контактів із безпритульними тваринами,
• обмеження вільного вигулу,
• регулярний догляд за мисками, підстилками, будиночками, іграшками із застосуванням дезінфекційних засобів,
• повноцінне годування,
• вологе прибирання і вентиляція приміщення, де міститься кішка,
• карантин новоприбулих тварин (особливо взятих з вулиці, з притулків, розплідників).

Дотримання цих нескладних правил дасть змогу захистити улюбленця від серйозної інфекції, і ви не будете переживати про те, як лікувати кальцивіроз. Бажаємо вашим вихованцям здоров’я!

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.