Каліцівірусна інфекція у котів / кішок.

Каліцівіроз у кішок проявляється закладеністю носа, чханням, виділеннями слизових оболонок. Це заразне та небезпечне захворювання, яке може призводити до тяжких наслідків та ускладнень. Якщо звернутися до лікаря за перших ознак інфекції, прогноз на одужання оптимістичний. Однак ослаблені домашні тварини погано піддаються лікуванню.

Каліцівірусна інфекція кішок (FCV) – дуже заразна хвороба з гострим перебігом, яке характеризується лихоманкою, виділеннями з очей та носа і виразковими ураженнями ротової порожнини. Збудником є ​​вірус сімейства Caliciviridae. Це захворювання часто ще називають у народі: «кальцівіроз» / «кальцивіроз» / «каліцивіроз» / «каліцівіроз».

Каліцівіроз у котів / кішок

Це вірусна котяча хвороба, яку викликають каліцівіруси (Caliciviridae). Зустрічається досить часто у бездомних тварин, проте домашня кішка також може заразитися. Вакцинація не дозволяє повністю виключити ризик, що вихованець не захворіє, але зводить до мінімуму ймовірність ускладнень та переходу кальцівірозу / каліцивірозу у хронічну форму.

Захворювання викликається вірусом, який вражає ротову порожнину. У кішок зустрічаються різні симптоми, оскільки вони заражаються різними штамами. Налічують кілька десятків різновидів.

Інкубаційний період триває від 2 до 6 діб, протягом яких виявляються перші ознаки. Кішка стає заразною, організм упродовж місяця виділяє вірус. Навіть після зникнення симптомів домашній вихованець може заразити інших тварин. А при переході в хронічну форму стає довічним носієм.

Каліцівірозом хворіють лише кішки / коти. Людині котячі штами не передаються. Не має значення, чи буває вихованець на вулиці чи ні, оскільки захворіти можна не лише при безпосередньому контакті з носієм. Частинки вірусу люди можуть приносити до будинку на підошві взуття.

Високим є ризик зараження кальцивірозом / каліцівірозом / каліцивірозом у місцях великого скупчення тварин (притулки, розплідники, виставки). Збудник передається через слизові виділення контактним та повітряно-краплинним шляхом. У групі ризику є:

• маленькі кошенята;
• літні тварини, а також ті, хто має ослаблений імунітет, мають хронічні хвороби;
• кішки, які не пройшли вакцинацію.

Збудник гине протягом тижня, якщо знаходиться у спекотному приміщенні (або на вулиці) із зниженою вологістю. У холодні та сирі місяці виживання вище.

Чим небезпечний каліцівіроз?

Важливо відрізнити хворобу від інших вірусних інфекцій, оскільки каліцівіроз / каліцивіроз може бути небезпечним для здоров’я кішки. Прогноз при своєчасній схемі лікування сприятливий, але приступати до терапії слід за перших ознак. Симптоми з’являються після завершення інкубаційного періоду і в цей час необхідно звернутися до ветеринарного фахівця.

Якщо проігнорувати ознаки каліцівірозу / кальцівірозу, прогноз погіршується. Протягом кількох днів у кішки можуть розвинутись небезпечні ускладнення. Відсутність лікування призводить до наступних наслідків:

• патології органів дихання (бронхіт, набряк легень);
• м’язові судоми;
• артрит;
• порушення у роботі ЦНС (проблеми з координацією руху та ін.).

Навіть своєчасне лікування не рятує від ускладнень, якщо кішка важко хворіє або ослаблена. Вакцинація допомагає знизити ризик важкого перебігу.

Симптоми

Прояви каліцівірозу / кальцівірозу характерні для багатьох котячих інфекцій. Після інкубаційного періоду з’являється така характерна ознака, як закладеність носа. Якщо кішка захворіла, це також викликає чхання. До інших можливих проявів відносять:

• виділення з очей та носа (прозорі або з гноєм);
• посилена слинотеча;
• кашель;
• кон’юнктивіт;
• підвищення температури та лихоманка;
• млявість, апатія;
• втрата апетиту;
• блювання, діарея;
• набряки та ін.

Найхарактерніший симптом каліцівірозу – виникнення виразок у ротовій порожнині. Це загальна ознака всім штамів. Виразки з’являються на яснах, язику, на піднебінні. При лікуванні гояться протягом 3 тижнів.

Ще один можливий симптом деяких штамів – кульгавість. Від ураження суглобів страждають найчастіше кошенята та молоді коти / кішки. Якщо кішка повністю здорова, то захворювання може протікати безсимптомно, але при цьому тварина залишається небезпечною для інших тварин як носій.

До небезпечних проявів відносять пневмонію, стоматит, судоми, порушення у роботі внутрішніх органів.

Діагностика

Щоб встановити точний діагноз, ветеринар обстежує кішку, а також призначає лабораторне дослідження. На аналіз беруть слизові виділення. Методом ПЛР визначають наявність та штам конкретного збудника.

Якщо кішка кульгає, додатково можуть призначити рентген, щоб визначити стан суглобів та кісток. Загальні аналізи крові та сечі також входять до списку діагностичних процедур.

Лікування: схема

Каліцівіроз лікують за схемою, яка залежить від стану тварини. Лікування може не знадобитися при легкій формі хвороби. Хоча вихованець все одно залишиться заразним. Навіть після зникнення основних ознак протягом кількох місяців збудник може виділятися зі слизових.

Лікування каліціворозу / кальцівірозу передбачає використання симптоматичних препаратів. Тому точна схема підбирається індивідуально та залежить від проявів хвороби.

Найчастіше лікування включає такі призначення:

1. При виразках обробляють ротову порожнину антисептичними, протизапальними складами / засобами.
2. Підвищення температури вимагає використання у схемі жарознижувальних препаратів.
3. Антибіотики не призначають при легкому перебігу хвороби. Однак вони будуть потрібні, якщо приєдналася бактеріальна інфекція. Вибирати антибіотик повинен лікар.
4. При кон’юнктивіті та інших ураженнях очей вихованця лікують антибактеріальними краплями.
5. Знеболювальні засоби у схемі, повинні бути призначені для важких випадків.
6. Закладеність носа усувають за допомогою промивань, крапель. Поліпшити стан допомагає підвищення вологості у приміщенні. Для цього буде потрібно використовувати зволожувач повітря. Також збільшити вологість можна, якщо розвісити в кімнаті вологу білизну.
7. Очі щодня протирають вологими серветками (можна використовувати відвари лікарських рослин), щоб очистити їх від слизу. Ніс теж чистять скрученими ватними джгутиками.
8. Якщо тварина відмовляється від їжі, води, її поміщають у стаціонар, де лікують за допомогою крапельниць. Зневоднення збільшує ризик ускладнень і навіть настання смерті.

Профілактика

Зменшити ризик зараження та зменшити ймовірність розвитку ускладнень допомагає вакцинація. За затвердженою схемою перше щеплення кошеняті роблять у віці 12 тижнів, потім протягом місяця проводять ревакцинацію. Надалі вакцину ставлять щорічно для підтримки нормального рівня антитіл.

Щеплення не гарантує стовідсоткового імунітету, проте вакциновані коти за відгуками хворіють набагато рідше, в основному – у легкій формі. Повністю захистити від зараження вакцина не може через різноманітність штамів, які постійно піддаються мутаціям.

Додаткові профілактичні заходи:

• не дозволяти домашньому коту якимось чином контактувати з бездомними тваринами, не випускайте його надвір, якщо він не щеплений;
• не брати бездомних тварин у будинок, якщо там вже є кішки (спочатку безпритульних тварин поміщають окремо, на карантин, та проводять ветеринарне обстеження);
• обробляти поверхні дезінфікуючими розчинами (у тому числі лоток, миску, напувалку);
• не відвідувати виставки та інші масові заходи, якщо вихованець не щеплений;
• обробляти підошву взуття;
• збалансований раціон із комплексом вітамінів та мінералів допомагає зміцнити імунітет.

Каліцівіроз – небезпечне вірусне захворювання, що / яке розвивається навіть у щеплених кішок / котів. Хворіти можуть дорослі коти /кішки, а також кошенята, у яких при зараженні підвищується ризик смерті. Для сприятливого прогнозу, лікувати захворювання потрібно з перших симптомів. Схема лікування зазвичай містить симптоматичні препарати.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.