Гикавка / икавка у собаки. Що робити?

Гикавка / икавка зазвичай викликає неприємні відчуття у собак і занепокоєння у їхніх господарів. Цей простий фізіологічний процес зустрічається досить часто і має різний ступінь виразності. Однак мало хто знає, як він працює і що робити, щоб полегшити долю гикавця (адже собаці не можна порадити затримати подих).

Гикавка у собак – це спазм міжреберних м’язів. У процесі ікання / гикання / икання, від блукаючого нерва в діафрагмі до мозку і назад проходять нервові імпульси, які змушують м’язи скорочуватися. Дихальний центр втрачає керування над ними, що призводить до неможливості повноцінного вдиху, оскільки внаслідок скорочення м’язів голосова щілина, розташована між голосовими зв’язками, закривається і не дає кисню повністю потрапити у легені. При цьому відбувається характерний для гикання звук.

Гикавка, або икавка, лат. singultus — неспецифічне порушення функції зовнішнього дихання, яке виникає внаслідок серії судомних поштовхоподібних скорочень діафрагми та суб’єктивно проявляється неприємними короткими та інтенсивними дихальними рухами. Один з можливих симптомів переохолодження, переїдання, деяких хвороб та інших станів.

У більшості випадків гикавка не загрожує життю тварини і не є ознакою серйозного захворювання, проте краще знати причини виникнення «безпечної» та «небезпечної» гикавки / икавки.

Безпечна гикавка / икавка

Процес гикання є своєрідним замкнутим колом: напружені м’язи дратують блукаючий нерв, а він у свою чергу змушує їх ще більше скорочуватися, тому причини гикавки завжди пов’язані з перенапругою:

• Гикавка під час довгого нерухомого лежання (наприклад, якщо собака спить) може походити від незручного положення тіла, при якому внутрішні органи тиснуть на діафрагму;
• Також гикавка може бути викликана переохолодженням, так як на холоді м’язи напружуються, щоб зберегти тепло;
• Страх або сильне хвилювання теж можуть призвести до появи гикавки з тієї ж причини, що й переохолодження. Цікаво, але сплячий собака може почати гикати через жах;
• Одна з найпоширеніших форм гикавки – гикавка після їжі – пов’язана з подразненням стінок стравоходу та шлунка. Собака може з’їсти занадто багато або поїсти занадто швидко, не прожувавши, або шматочки можуть бути занадто великими та незручними. Крім того, подібні проблеми можуть відчувати тварини, які переходять на сухий корм, особливо у ранньому віці;
• Нерідко гикають вагітні собаки через збільшення об’єму матки та тиску органів на блукаючий нерв.

Що робити?

Для того щоб перемогти гикавку, необхідно змінити ритм дихання та прибрати напругу діафрагми:

• Гикавку від тривалого лежання можна прибрати зміною пози та фізичною активністю (легкою пробіжкою, грою з м’ячем, ходінням на задніх лапах з піднятими передніми).
• Від переохолодження допоможуть інтенсивні рухи та будь-який інший спосіб підвищення температури тіла (укутування в плед, використання грілки, обійми).
• Гикавка від стресової ситуації усувається шляхом усунення причини: розбудіть собаку**, якщо вона спить, відведіть / переведіть у безпечне тихе місце, якщо причиною страху стали люди, різкі звуки, тварини. Постарайтеся заспокоїти гикавого вихованця ласкавим спокійним голосом і ніжними погладжуваннями.
• Гикавку після їди / їжі можна усунути, якщо дати собаці випити теплої води і помасажувати їй живіт. Особливо добре це допомагає цуценятам. Мама-собака вилизує животи своїх дитинчат із самого народження, щоб прибрати будь-який дискомфорт. Згодом цю функцію може виконувати людина.

**Ми вище написали, що можна розбудити гикаючого собаку та перевести його у безпечне місце. Однак, варто розуміти, що якщо собаці сняться «жахи», собаку краще не будити. Ознайомтеся з інформацією більш детально: Чому не можна будити сплячого собаку, навіть якщо йому сниться кошмар?

Звичайна «епізодична» гикавка повинна проходити протягом декількох хвилин після появи або початку рятівних процедур. Якщо цього не відбувається або гикавка у собаки з’являється постійно, необхідно звернутися до лікаря.

Небезпечна гикавка / икавка

Тривале гикання може свідчити про проблеми з дихальною, травною, серцево-судинною та центральною нервовою системами:

• При пневмонії та бронхіті органи грудної клітки можуть зачіпати блукаючий нерв, викликаючи тривалу гикавку;
• При виразці шлунка, панкреатиті, гастриті, різних хворобах кишечника, слизова оболонка шлунково-кишкового тракту запалюється і в деяких випадках дратує блукаючий нерв;
• При інфаркті міокарда, нарівні з іншими симптомами може початися гикавка, що важливо знати, враховуючи, що у собак больовий поріг вищий, ніж у людей, вони довго можуть не звертати уваги на біль;
• При травмах мозку, інсульті, запаленнях в ЦНС, нерви гинуть, порушуючи передачу імпульсів, що може збити / порушити роботу блукаючого нерва і викликати гикавку;
• При сильній інтоксикації, гикавка виникає від впливу небезпечних речовин на організм. Отруєння може настати при тяжкій нирковій недостатності, неправильному прийомі ліків, отруєнні продуктами життєдіяльності мікроорганізмів при інфекції.

Що робити?

Тривалу гикавку можна вилікувати лише медикаментозно і лише після ретельного обстеження у фахівця. Вона не є самостійним захворюванням, а нарівні з іншими яскраво вираженими симптомами говорить про проблеми в організмі собаки, які необхідно негайно вирішувати.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.