Гломерулонефрит у котів / кішок.

Гломерулонефрит у кішок / котів – хвороба, при якій уражаються клубочки нирок. Страждає фільтраційна функція, тому у сечу потрапляють елементи крові. Патологія може бути однією з причин розвитку ниркової недостатності.

Що таке гломерулонефрит у котів / кішок?

При гломерулонефриті запалюються клубочки нирок. Їм належить основна роль фільтрації. Коли вони не функціонують нормально, у сечу починають потрапляти елементи крові, яких там не повинно бути.

Хвороба призводить до запалення та набряку клубочків, до розростання клітин. Також на місці функціональної тканини може з’явитися рубцева (розвивається фіброз). Найчастіше уражається не одна нирка, а обидві.

Гломерулонефрит може бути гострим або переходити до хронічної стадії. Запальний процес може торкатися лише частини клубочків чи усіх. Також гломерули уражаються повністю або частково (лише деякі структури).

Якщо ігнорувати симптоми, не розпочинати лікування, це призводить до розвитку важких ускладнень. До запального процесу будуть залучені всі тканини нирок, їх функції погіршаться ще більше. Поступово це призведе до атрофії та фіброзу більшості структурних елементів внутрішніх органів. Хронічний перебіг хвороби, часті рецидиви провокують розвиток ниркової недостатності. При своєчасному лікуванні кішка повністю одужує.

Причини

У більшості випадків до розвитку гломерулонефриту призводять котячі інфекції, у тому числі:

• вірусні хвороби (віруси імунодефіциту, лейкозу, перитоніту);
• бактеріальні інфекції, у тому числі сечовидільної системи (хронічні);
• запалення підшлункової залози (панкреатит);
• доброякісні чи злоякісні пухлини;
• вовчак;
• глистяні інвазії.

Іноді встановити точну причину гломерулонефриту неможливо. Також найчастіше хворіють молоді коти / кішки.

Симптоми

Захворювання практично не виявляється на ранніх стадіях, що ускладнює своєчасну постановку лікарем діагнозу. Також вираженість проявів визначається тим, наскільки сильно підвищується рівень білка. При незначному підвищенні показників – ознаки неспецифічні. Наприклад, кішка стрімко худнутиме, виникне апатія.

Якщо рівень білка підвищується суттєво, виникають набряки, у черевній порожнині накопичується рідина. Надалі у крові з’являються азотовмісні продукти. Серйозне ускладнення – ниркова недостатність.

До специфічних проявів патології відносять:

• часті походи до туалету;
• блювання;
• домішка крові в сечі;
• тварина більше п’є.

Ще один симптом погіршення стану – запальні процеси у суглобах. Ниркова недостатність провокує зниження маси тіла. У разі подальшого прогресування хвороби можуть виникати тромби, які призводять до закупорки легеневої артерії або крововиливу в сітківку. У цьому випадку з’являється задишка, або кішка сліпне (втрачає зір).

Діагностика

Поставити точний діагноз та призначити лікування може лише ветеринарний лікар. Гломерулонефрит характеризується складністю діагностування. Оскільки на ранніх етапах хвороба рідко виявляється за симптомами, її зазвичай виявляють пізніше, у міру посилення ознак.

Для діагностики недостатньо огляду та уточнення відомостей про симптоми у власника. Ветеринар призначає такі дослідження:

• загальний та біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі, який виявляє рівень білка, холестерину;
• посів сечі;
• тестування, яке виявляє вірусні котячі інфекції, допомагає встановити причину розвитку хвороби;
• УЗД;
• біопсія нирок – найефективніший і найточніший діагностичний метод (при цьому дослідження болісне, і має ряд протипоказань).

Під час огляду лікар може виміряти артеріальний тиск, оскільки при гломерулонефриті він може виявитися підвищеним.

Лікування

При лікуванні важливо встановити фактор, що спровокував захворювання (за можливості). Причину необхідно усунути, щоб не відбувалися рецидиви і хвороба не перейшла в хронічну стадію.

У лікуванні використовують як препарати, що пригнічують імунологічні реакції, так і засоби, спрямовані на усунення симптомів:

• глюкокортикоїдні гормони для боротьби із запальними процесами, уповільнення вироблення антитіл;
• діуретичні засоби для виведення зайвої рідини (цистон та ін.);
• спазмолітики;
• кровоспинні засоби;
• препарати для зниження артеріального тиску (у разі його підвищення);
• антибіотики призначають при приєднанні бактеріальної інфекції, у профілактичних цілях.

При лікуванні гломерулонефриту часто показано особливу дієту з підвищеним вмістом білка та зниженим – натрію. Також лікар може призначити плазмаферез, рекомендувати обмежити навантаження. Контрольні дослідження проводять регулярно (раз на кілька днів). Навіть після одужання необхідний контроль з обстеженням не менше 1 разу на рік.

Гломерулонефрит у кішок може розвинутись на тлі інфекційних захворювань, проте іноді точну причину встановити неможливо. Лікування спрямоване на придушення запальних процесів та усунення симптомів. При ранній постановці діагнозу воно (лікування) ефективне, і тварина може повністю одужати.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.