Гіпертиреоз у кішок — симптоми та лікування захворювання.

Деякі захворювання мають симптоми, здатні ввести власника в оману і заплутати, наприклад, підвищення апетиту у літньої кішки. Хто ж може подумати, що це ознака нездоров’я? Гіпертиреоз якраз належить до таких хвороб. Це патологічне підвищення функції щитовидної залози, при якому виробляється надлишок її гормонів.

Гіпертиреоз у кішок — досить поширена ендокринна патологія. Він (гіпертиреоз) частіше зустрічається у літніх тварин, розвивається повільно, зачіпає безліч органів і вміє «прикидатися» іншими хворобами. Про те, як запідозрити, підтвердити і лікувати захворювання у вихованця, ми і поговоримо в цій статті.

Гіпертиреоз у котів — головне

• Захворювання виникає через надлишок гормонів щитоподібної залози на тлі зростання доброякісної або злоякісної (рідше) пухлини в ній.
• Найчастіше хворобу реєструють у тварин похилого віку.
• Причини розвитку гіпертиреозу достовірно невідомі, припущеннями є генетичні (спадкові) чинники та вплив навколишнього середовища.
• Небезпека гіпертиреозу полягає в його впливі на всі органи та системи, а також у поступовому та непомітному (для власника тварини) розвитку його ознак.
• Симптоми гіпертиреозу у кішок охоплюють: зниження ваги за нормального або підвищеного апетиту, посилення спраги і сечовипускання, проблеми зі шлунково-кишковим трактом, зміна поведінки.
• Діагностика захворювання полягає у вимірюванні рівня Т4 у крові, він буде високим у більшості кішок з патологією. Також, крім цього, необхідне базове обстеження, що включає загальний і біохімічний аналізи крові та УЗД.
• Лікувати захворювання можна за допомогою спеціальних препаратів, що блокують вироблення гормонів, хірургічного видалення щитовидної залози або використання дієти з низьким вмістом йоду.
• Догляд за кішкою включає лікувальні заходи, якщо вони призначені, а також якісне харчування і регулярні відвідування ветеринарного лікаря.
• Оскільки точні причини розвитку хвороби невідомі, специфічної профілактики цієї патології не існує.

Про гіпертиреоз

Щитоподібна залоза — орган ендокринної системи, розташований на передній поверхні шиї. Вона складається з двох часток, з’єднаних перешийком, і виробляє йодовмісні гормони: трийодтиронін (Т3) і тироксин (Т4). Функції залози вкрай важливі тому, що за допомогою гормонів, які вона виробляє, вона, по суті, є «диригентом» обміну речовин, беручи участь у величезній кількості життєвих процесів. Гормони утворюються в спеціальних клітинах — тироцитах.

Гіпертиреоз розвивається через патологічну зміну тканин залози — пухлинний ріст.

У більшості випадків це доброякісні аденоми, які виробляють надмірну кількість гормонів. У рідкісних випадках (близько 1-3%) утворення злоякісні.

Захворювання реєструється переважно в особин похилого віку, частіше близько 13 років і старше, хоча є дані про його ймовірність у тварин віком від 4 років.

Проте, до групи ризику належать улюбленці віком від 8 років, а в молодших хворобу знаходять вкрай рідко. Є дані про те, що серед сіамських і гімалайських кішок хвороба може зустрічатися рідше, але загалом частота захворювання не залежить від породи і статі.

Причини захворювання

Про гіпертиреоз у кішок стало відомо ще у 80-ті роки минулого століття, коли з’явилися перші публікації про захворювання. Але досі достеменно не з’ясовані точні причини його виникнення. Немає даних, які підтвердили б зв’язок розвитку гіпертиреозу і якихось певних чинників. Як можливі причини розглядаються речовини, здатні впливати на щитоподібну залозу, призводячи до її патологічної зміни: фталати, бісфенол А, дифенілефінефіри, ізофлавони сої тощо. Ці речовини можуть міститися в контактному оточенні, предметах побуту, побутовій хімії, наповнювачах, консервах, засобах догляду, інсектицидах тощо. Але на даний момент часу це лише гіпотеза, а не доведений факт.

Також імовірною причиною називають генетику, тобто можливість якихось мутацій, що сприяють розвитку хвороби.

Похилий вік, тобто збільшення тривалості життя домашніх кішок, може розглядатися як фактор. Виходить, більший відсоток тварин став «доживати» до цієї хвороби.

Небезпека гіпертиреозу

Оскільки щитоподібна залоза бере участь у безлічі процесів організму, то і патологічний вплив підвищеної кількості її гормонів (тиреотокіскоз) чинитиме комплексний вплив на весь організм. За рахунок посилення метаболізму тварина може швидко дійти до виснаження, навіть за хорошого апетиту. Також високий рівень гормону негативно впливатиме на нирки, серце і сприятиме підвищенню тиску. З огляду на те, що захворювання частіше вражає літніх кішок, воно може досить швидко призвести до значного погіршення якості життя тварини.

Основна небезпека гіпертиреозу полягає в тому, що далеко не одразу власник вважатиме улюбленця хворим і звернеться по допомогу до ветеринарного лікаря. Деякі симптоми хвороби, наприклад, підвищений апетит, можуть заплутати, тому що кішка з хорошим апетитом не сприймається як хвора. Зниження ваги та інші симптоми хвороби нерідко пов’язують зі старінням і не оцінюють їх, як патологічні та оборотні. Через це кішка іноді приходить до вірного діагнозу в уже досить важкому стані.

Відносно рідко, але новоутворення щитоподібної залози можуть бути злоякісними, і тоді прогноз захворювання, загалом, буде набагато менш сприятливим.

Симптоми гіпертиреозу в котів

Частину проявів гіпертиреозу можна назвати типовими для цієї патології, і саме вони можуть дозволити власнику і ветеринарному лікарю запідозрити проблему. Іноді хворобу може бути виявлено випадково, наприклад, за результатами планового огляду та діагностики у літньої кішки.

Далі розглянемо найпоширеніші прояви гіпертиреозу у кішок.

• Зниження вгодованості на тлі поліфагії. У літніх кішок схуднення може розвиватися з найрізноманітніших причин. Але ось поєднання втрати ваги з хорошим, а іноді й підвищеним апетитом (поліфагією), є вельми характерним симптомом хвороби. Зниження вгодованості тією чи іншою мірою спостерігається практично у всіх кішок з гіпертиреозом. Це пов’язано зі зміною метаболізму під впливом високого рівня тиреоїдних гормонів. Витрачається більше енергії, і вихованець намагається її заповнити, внаслідок чого апетит підвищується.
• Підвищення спраги і сечовипускання. Збільшення споживання води і підвищене сечовипускання не завжди може бути помічено власником, тим більше споживання води у кота з гіпертиреозом може змінюватися незначно. Проте це досить частий симптом, який пов’язаний зі зміною роботи нирок під впливом гормонів щитовидної залози. Важливо розуміти, що у літніх кішок є й інші поширені захворювання, здатні призводити до цих симптомів.
• Діарея і блювота. Досить часті симптоми гіпертиреозу. Блювання може носити періодичний, непостійний характер або бути практично щоденним, а випорожнення не обов’язково будуть рідкими, можливий варіант частіших і рясніших випорожнень.
• Зміна поведінки. Має досить варіабельний характер. Але найчастіше кішка стає більш збудливою, гіперактивною і навіть агресивною. Власники можуть відзначати поганий сон, безпричинну вокалізацію, велику «буркотливість» вихованця. Також може бути присутнім періодичний тремор (тремтіння), при цьому тварина може віддавати перевагу для сну прохолодним місцям і гірше переносити тепло.
• Неохайний зовнішній вигляд. Внаслідок сукупності причин і зміни загального стану, кішка може менше доглядати за собою. Наслідком цього буде звалена, тьмяна шерсть, нерідко з ковтунами. Також може спостерігатися переростання кігтів.
• Інші симптоми. Менш поширеними симптомами будуть: зміна дихання, задишка, зниження апетиту, апатія і слабкість, а також вимушене схилення голови — вентрофлексія. Зазвичай такі симптоми реєструються в тих тварин, які крім гіпертиреозу мають низку інших хронічних патологій, наприклад, захворювання серця, нирок, онкологічні тощо.

Симптоми, характерні для гіпертиреозу	Інші захворювання з подібними проявами
Зниження ваги	Цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, хронічна хвороба печінки, запальне захворювання кишківника, хронічні вірусні інфекції, стоматологічні хвороби, онкологічні захворювання тощо.
Підвищення апетиту	Цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту, гіперкортицизм (рідко у котів)
Підвищення спраги та сечовипускання	Цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, хронічна хвороба печінки, метроендометрит, цистит

Діагностика

Кішка з тиреотоксикозом може потрапити на огляд до ветеринарного лікаря з приводу будь-яких з перерахованих раніше симптомів. Поставити діагноз досить просто, але крім його безпосереднього підтвердження потрібна додаткова низка досліджень. Це пов’язано з тим, що тварини з гіпертиреозом частіше літні, а лікування хвороби має специфічні нюанси, які вимагають повноцінного обстеження перед його початком.

Далі розглянемо дослідження, що застосовуються під час діагностики гіпертиреозу в котів.

• Анамнез і фізикальний огляд. Допомагають ветеринарному лікарю оцінити характерні для хвороби прояви: знижену вгодованість, неохайний зовнішній вигляд, утворення на передній поверхні шиї при пальпації. І відзначити в анамнезі характерні симптоми: підвищений апетит, проблеми зі шлунково-кишковим трактом тощо.
• Дослідження крові на рівень тироксину. Це те дослідження, яке допомагає поставити остаточний діагноз. Т4 загальний у кішок з гіпертиреозом, як правило, буде підвищений (за літературними даними у 90% тварин). Норма Т4 загального залежно від референтних значень лабораторії коливається від 12 до 60 нмоль/л. Бувають нечасті ситуації, коли у котів з ознаками хвороби та утворенням у ділянці щитоподібної залози рівень гормону буде в межах норми в її верхній межі. Такі тварини повинні відстежуватися в динаміці, а аналіз на Т4 переглядається через кілька тижнів або місяців.
• Біохімічний аналіз крові. Необхідний, щоб виявити в крові зміни, характерні як для котів з гіпертиреозом, так і для інших захворювань, ймовірних для літньої тварини. Для тиреотоксикозу характерно: підвищення печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази). Також можливе підвищення сечовини і креатиніну. Непоодинокою буде ситуація, коли за підвищеної сечовини рівень креатиніну залишається в нормі або збільшується помірно. Можливе також зниження калію в крові.
• Загальний аналіз крові. Дає змогу визначити наявність запальних процесів в організмі. У тварин з гіпертиреозом можливе помірне підвищення рівня еритроцитів і гематокриту.
• Ультразвукове дослідження (включно з ЕХО серця). Враховуючи, що кішка з тиреотоксикозом найчастіше літня, УЗД черевної порожнини може бути корисним для виявлення інших хронічних патологій, оцінки структурних змін у внутрішніх органах, виключення деяких онкологічних захворювань.
• УЗД щитовидної залози може проводитися для оцінки структури органу, а також за підозри на злоякісну пухлину з її проростанням у навколишні тканини. ЕХО серця необхідне всім кішкам з гіпертиреозом, враховуючи, що високий рівень тироксину здатний негативно впливати на серце і призводити до його змін.
• Тонометрія. У літніх особин підвищення тиску — артеріальна гіпертензія — часта проблема. Тому вимірювання тиску необхідно проводити літнім кішкам при всіх планових оглядах.

Лікування гіпертиреозу в котів

Для лікування захворювання застосовуються різні способи. Вибір методу терапії визначається лікарем індивідуально, виходячи з цілої низки чинників: загального стану пацієнта, супутніх хронічних захворювань, можливостей власника тощо. Деякі способи лікування, наприклад, за допомогою радіоактивного йоду, що застосовуються в деяких країнах, не завжди доступний у країнах СНД.

Важливим нюансом при виборі терапії буде розуміння того, що у кішки з хронічною хворобою нирок будь-який метод лікування гіпертиреозу може призвести до підвищення рівня сечовини і креатиніну в крові. Це пов’язано з тим, що тиреотоксикоз, можна сказати, «маскує» хронічну хворобу нирок. І до його лікування ми не можемо остаточно зрозуміти ступінь зміни ниркової функції. Таким чином, для тварин з підозрою на значний ступінь ниркової недостатності має бути обрана оборотна терапія з обов’язковою регулярною оцінкою функції нирок.

Далі ми більш детально розглянемо всі можливі методи лікування.

Антитеріоїдні препарати (тіамазол)

Препарат блокує вироблення тиреоїдних гормонів, тим самим приводячи до нормалізації рівня тироксину та усуваючи негативні прояви тиреотоксикозу.

• Плюси. Препарат широко поширений, недорогий, може застосовуватися власником самостійно. У більшості випадків непогано переноситься кішками. Може використовуватися для тварин з нирковою недостатністю (з умовою обережного підбору дози), у літніх особин, яким з яких-небудь причин неможливо запропонувати інші методи лікування. Може застосовуватися як тимчасова терапія, наприклад, перед операцією.
• Мінуси. Препарат у таблетованій формі необхідно давати двічі на добу на постійній основі. Можливі ускладнення терапії та виникнення побічних ефектів, які трапляються нечасто і можуть бути зменшені при зниженні дози. При скасуванні препарату всі симптоми хвороби поступово повертаються.

Хірургічне лікування

Передбачає видалення обох часток, а в деяких випадках (рідше) однієї частки щитоподібної залози. Потрібна якісна повноцінна оцінка пацієнта перед проведенням операції, оскільки йдеться про літніх кішок із частими супутніми патологіями.

• Плюси. При видаленні обох часток можливе лікування гіпертиреозу без будь-яких додаткових маніпуляцій. Цей метод найкраще підходить для пухлин великого розміру, що заважають пацієнтові, а також утворень з підозрою на злоякісний процес.
• Мінуси. До можливих загальних хірургічних ризиків і ризиків загальної анестезії літньої тварини необхідно додати ускладнення після операції. Вони включають: пошкодження нервів, паращитоподібних залоз із розвитком важкої постійної гіпокальціємії (зниження кальцію в крові), а також гіпотиреоз.

Лікувальна дієта

У продажу є промислові дієти (суха і волога), в яких знижено вміст йоду. Таким чином, подібні дієти можуть розглядатися як варіант терапії у котів з гіпертиреозом, тому що для продукції тиреоїдних гормонів необхідний йод.

• Плюси. Метод не вимагає введення додаткових препаратів. Може використовуватися як єдиний варіант лікування для котів, яким інші види терапії не підходять.
• Мінуси. Дієта не підійде улюбленцям з іншими хронічними захворюваннями, що вимагають інших дієт, особинам, які мають вигул або живуть з іншими тваринами (оскільки буде можливість споживати іншу їжу, крім призначеного корму). Також кішки можуть відмовитися від дієти або в якийсь момент почати гірше її їсти без будь-яких видимих причин. Є також тварини, які не досягнуть нормального рівня тироксину на тлі лікування тільки дієтою.

Догляд за кішкою

Догляд за домашньою твариною з тиреотоксикозом включатиме в себе кілька важливих моментів. Обов’язковою умовою вважається якісне повноцінне годування. Більшість котів з гіпертиреозом мають дефіцит вгодованості. Якщо лікар не призначив спеціалізованої дієти, то тварина має отримувати максимально поживний, легко засвоюваний раціон до набору нормальної маси тіла, а далі їсти, відповідно до своїх потреб і рівня активності.

Незалежно від обраного методу лікування потрібно бути готовими до регулярних відвідувань ветеринарної клініки та обстежень, особливо на початку терапії препаратами або перший час після проведеної операції.

Кішкам зі зниженою функцією нирок на тлі лікування тиреотоксикозу можуть бути необхідні частіші візити до ветеринарного лікаря. Це потрібно для оцінки показників крові та корекції (або початку) терапії хронічної хвороби нирок.

Профілактика

На даний момент часу невідомо жодних точних причин, які б призводили до розвитку тиреотоксикозу у кішок. Передбачуваними є генетичні (спадкові) фактори та вплив навколишнього середовища. Тому неможливо провести будь-яку специфічну профілактику гіпертиреозу.

До відносних профілактичних заходів можна віднести регулярні огляди для літніх кішок. Такі планові відвідування ветеринарного лікаря з проведенням базового обстеження допоможуть виявити ранні ознаки гіпертиреозу і почати лікування до того, як хвороба перейде у важку форму. Частоту візитів і спектр необхідних аналізів і досліджень визначає ветеринарний лікар, виходячи зі стану тварини та ознак будь-яких хронічних патологій, діагностованих раніше.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.