Гепатит у собаки.

Гепатит — запалення печінки, внаслідок чого орган не справляється зі своїми основними функціями (обмін речовин, детоксикація, розподіл вітамінів і мікроелементів із кишківника в кров, підтримання гомеостазу), що призводить зазвичай до ослаблення організму, порушення роботи інших органів, загальної інтоксикації. Вплив хвороби великий: відбувається збій у роботі імунної, травної, сечовидільної, нервової систем.

Гепатит може виникнути внаслідок ураження вірусами, паразитами, бактеріями, грибками, найпростішими, під дією токсичних речовин, а також унаслідок захворювань, що призводять до порушень кровообігу і метаболізму. Патологічні зміни можуть протікати в гострій або хронічній формі.

Найчастіше ветеринарні лікарі стикаються з інфекційним гепатитом у собак першого року життя, яким не було проведено вакцинацію. Також зустрічається гостре ураження печінки внаслідок надмірного впливу токсичних речовин.

Інфекційний гепатит / Вірусний (аденовірусний) гепатит / хвороба Рубарта

Інфекційний гепатит — високо заразне і поширене захворювання, збудником якого є вірус групи аденовірусів.

Зараження відбувається:

• під час безпосередньої взаємодії з хворою твариною. Крім інших собак, небезпечні контакти з вовками, єнотами, лисицями, тхорами, песцями, шакалами;
• від тварин-вірусоносіїв. Після одужання тварина до 6 місяців виділяє вірус із біологічними рідинами (слина, сеча), секретами і калом;
• через предмети, амуніцію, їжу: миски, кістки, іграшки, намордники;
• через обнюхування і поїдання екскрементів заражених тварин. У спекотну погоду вірус швидко нейтралізується, але взимку зберігає свої вражаючі властивості протягом кількох місяців.

Інкубаційний період становить від 1 до 8 днів. Перші симптоми захворювання схожі з іншими інфекціями або отруєннями: апатія, пригнічений стан, відмова від їжі, блювота. Діагностика захворювання на ранніх стадіях покращує прогноз лікування, але складно здійсненна.

Хвороба вражає верхні дихальні шляхи, слизові оболонки травного тракту, клітини печінки (у разі зараження гепатотропними штамами вірусів гепатиту), центральну нервову систему (при інфікуванні нейротропними групами збудників) та інші органи (нирки, кишківник) залежно від тривалості та тяжкості перебігу хвороби.

Виділяють такі форми перебігу хвороби:

• Блискавичну. У цьому випадку собаку врятувати не вдається, загибель відбувається протягом однієї доби з моменту появи симптомів.
• Гостру. Триває 2-14 днів. Симптоми яскраво проявлені (описані нижче в статті), картина хвороби змінюється, оскільки поступово залучаються органи і системи.
• Хронічну. Як правило, в цю форму переходить не вилікуваний належним чином гострий гепатит. Хронічна форма гепатиту характеризується невираженою симптоматикою і невизначеним характером перебігу хвороби. У собаки тимчасово зникає апетит, іноді піднімається температура, трапляються проноси, що змінюються запорами. Порушення в роботі шлунково-кишкового тракту призводять до втрати ваги, худорлявості, собака виснажується, у нього виражені ознаки анемії. За хронічної форми симптоми (порушення серцево-судинної, травної, дихальної, нервової та видільної систем) можуть бути такими самими, як і за гострого перебігу, але не настільки критичними. Інтервали між загостреннями хвороби можуть становити дні, тижні і навіть місяці, внаслідок дії стрес-факторів (переохолодження, збій у харчуванні, емоційні та фізичні навантаження). Тварина потребує щадної дієти.
• Приховану (латентну). Зустрічається рідко, виявляється, як правило, не відразу. Будучи носієм вірусу, тварина довгий час виглядає зовні здоровою. Хвороба може проявитися під дією несприятливих чинників, водночас симптоми «змазані», потрібна ретельна діагностика для встановлення правильного діагнозу.

Специфічними симптомами інфекційного гепатиту є:

• Запалення в дихальних шляхах: мигдалини збільшуються, стають яскраво-червоного кольору, при цьому собака відчуває біль і дискомфорт через першіння в горлі. Зовні це виглядає, ніби улюбленець подавився або йому важко ковтати.
• Односторонній або двосторонній кератит — білясте помутніння, яке проявляється на очах, при цьому не спостерігається гнійного запалення слизових оболонок очей.

У міру подальшого розвитку хвороби можуть виникати різні симптоми:

• Висока температура тіла (вище 40° C), спрага.
• Розлади шлунково-кишкового тракту: блювання (часто містить жовч), пронос (може бути з кров’ю). Колір калу нерідко набуває білуватого відтінку.
• Тварина худне.
• Печінка збільшена, болюча.
• Уражаються нирки, однією з ознак чого є темний колір сечі.
• Анемічність або жовтуватий колір слизових і шкірних покривів.
• Ураження центральної нервової системи (судоми).
• Розлад серцево-судинної системи: посилюється серцебиття, частішає дихання.

Важче хворіють цуценята (у новонароджених цуценят трапляється блискавична форма захворювання) і молоді собаки, загибель від хвороби в цих вікових категоріях вища.

Ефективним і безпечним способом захисту від гепатиту та інших вірусних захворювань (чума, парвовірусний гастроентерит, сказ) є своєчасна вакцинація. Вона проводиться дворазово цуценятам (як правило, у складі комплексної вакцини), а потім щорічно. Тварини, які перехворіли, мають тривалий, іноді довічний імунітет до хвороби.

Для лікування може бути застосована спеціальна сироватка, але вона ефективна тільки на початковій стадії захворювання; введення сироватки, коли печінка вже уражена, неефективне і навіть небезпечне. Далі проводиться комплексне симптоматичне лікування, виходячи з картини ураження.

Токсичний гепатит

Токсичний гепатит — гостре пошкодження печінки у зв’язку з дією отруйних речовин. Перелік таких речовин великий:

• лікарські препарати (їхня побічна дія, передозування або індивідуальна непереносимість). Наприклад, собакам не можна давати деякі широко застосовувані в медичній практиці ліки з домашньої аптечки, такі як парацетамол, ібупрофен. Самостійне лікування будь-яких захворювань, часто неперевіреними, авторськими, народними способами (які не мають ні доведеної ефективності, ні підтвердженої безпеки) може призвести до ураження печінки (внаслідок впливу засобів, які є вкрай токсичними для собак). Різновидом медикаментозної інтоксикації є стероїдний гепатит: його можуть спричинити глюкокортикостероїди, які застосовують довгостроково (понад 3 місяці) як протизапальні, протисвербіжні або імуносупресивні препарати;
• невідповідна їжа: незбалансований раціон із надлишком білка; харчові добавки та продукти (ксиліт, какао, алкоголь); раціон, що провокує алергічні реакції; несвіжа їжа — це посилює токсичне навантаження на печінку;
• інсектициди, засоби для боротьби зі шкідниками;
• побутова хімія (собаку може привабити аромат хімічної речовини, в результаті в організм потрапляють отрути);
• косметика і засоби гігієни (що містять, наприклад, парадихлорбензол);
• рослини (іриси, деякі кімнатні пальми);
• гриби (мухомори) і цвіль (афлатоксини).

Симптоми токсичного гепатиту схожі з ознаками інфекційного гепатиту: відсутність апетиту, анорексія, багаторазове блювання (зокрема з кров’ю), рідкі випорожнення (часто з кров’ю), виражена спрага та збільшена кількість сечі, слабкість та пригнічення, асцит (скупчення рідини в черевній порожнині, помітне збільшення та болючість живота), жовтяничність шкіри та слизових оболонок, нежить, задишка (собака дихає відкритою пащею), кератит (має вигляд помутніння та набуття блакитного відтінку рогівки). Стан може швидко погіршуватися, виникають симптоми ураження нервової системи (судоми, м’язова слабкість, дискоординація, порушення свідомості), порушення згортання крові (носові, капілярні та інші кровотечі), ознаки дегідратації,

Діагностика

Діагноз гепатит ставиться на основі комплексу досліджень: сукупності показників крові, результатів тестів для виявлення вірусу, клінічного огляду тварини, відомостей про захворюваність на інфекційний гепатит у даному регіоні, ультразвукового дослідження та біопсії печінки.

За вірусного гепатиту на ранніх стадіях стоїть складне завдання диференціювати його від лептоспірозу, парвовірусного ентериту, токсоплазмозу, чуми м’ясоїдних, гіповітамінозів В, отруєнь.

У випадку з токсичним гепатитом дуже важливо визначити речовину, що чинить вражаючу дію на печінку, — це дасть змогу вибрати правильну тактику лікування.

Симптоматика гострого і хронічного гепатиту схожа. Для уточнення діагнозу проводять анамнез (з’ясовують наявність подібних симптомів у минулому у пацієнта ветеринарної клініки), оцінюють вгодованість тварини (виснаженість характерніша для хронічного процесу), проводять пальпацію (болючість у ділянці печінки частіше з’являється за гострого гепатиту).

Лікування

Гостре запалення печінки часто провокує й ускладнюється ураженням нервової системи, нирок, порушенням гомеостазу, сепсисом, що погіршує стан пацієнта і може призвести до загибелі.

Ветеринарні призначення залежать від тяжкості стану, поширеності ушкодження печінки та інших органів і систем: зупиняють надходження токсинів в організм (за необхідності промивають шлунок або поверхню тіла — якщо є ймовірність проникнення отруйних речовин через шкіру та слизові), вводять препарати для припинення блювоти, проносу, поповнюють втрати води, електролітів і вітамінів, борються з вторинними бактеріальними інфекціями, які часто розвиваються, дають препарати, що покращують роботу печінки; у деяких випадках потрібні реанімаційні процедури.

Гепатит — це не те захворювання, яке можна лікувати в домашніх умовах без консультації ветеринарного лікаря. Ураження печінки чинить системний згубний вплив на організм, і без кваліфікованої інтенсивної терапії та постійного моніторингу стану тварина з великою ймовірністю загине.

Харчування собак при гепатиті

Харчування — важливий фактор одужання. Печінка має вражаючі здібності до регенерації, але для цього тварині мають бути забезпечені максимально комфортні умови для відновлення: повноцінне харчування і мінімізація будь-яких навантажень на організм.

У першу добу лікування гострого гепатиту собаці, як правило, призначається голодна дієта, потім — лікувальна дієта. Харчування має бути щадним для органів шлунково-кишкового тракту, при цьому здатним заповнити ресурси організму.

Вимоги до раціону собаки з гепатитом такі:

• кількість жирів не знижують, оскільки вони є головним джерелом енергії у собаки з гострим порушенням роботи печінки. Жири мають бути якісними, містити високий відсоток омега-3 і 6 жирних кислот (риб’ячий жир, лляна олія). Також корисно в такому разі додавати олії з СЦТ — середньоланцюгові тригліцериди (кокосова олія);
• вуглеводи в раціоні кращі складні (рис, крупи, овочі), оскільки у собаки з патологією печінки порушується вуглеводний обмін і підвищується ризик розвитку інсулінорезистентності, яка буде перешкоджати нормальному засвоєнню глюкози з простих вуглеводів, що може призвести до ще більшого погіршення стану вихованця;
• важливим завданням стає заповнення білка в організмі, запаси якого виснажуються в період хвороби, що заважає процесам регенерації клітин.

Для собак і цуценят у період лікування гепатиту, а також у період реабілітації може бути призначений повнораціонний дієтичний сухий корм.

Профілактика гепатитів у собак

Навіть якщо собаку вдається вилікувати, то хвороба не проходить безслідно. Наслідки перенесеного гепатиту різноманітні: від епілептичних нападів і гикавки внаслідок ураження нервової системи до цирозу печінки, міокардиту (запалення серцевого м’яза), порушення роботи травної системи, безпліддя. Ослаблені інфекційними захворюваннями собаки гірше переносять інші навантаження (травми, кровотечі, наркоз).

Зважаючи на тяжкість наслідків захворювання і високий ризик для життя, ключовим завданням для власника стає профілактика гепатиту у вихованця. Попередження запалення печінки — комплексне завдання, оскільки цей патологічний стан настає внаслідок безлічі факторів і причин. Врятувати життя і здоров’я вихованця допоможуть:

• своєчасна вакцинація;
• регулярна дегельмінтизація;
• нагляд за собакою на прогулянці, щоб він не підбирав і не обнюхував потенційно небезпечне (приманки, викинуті хімічні та лікарські речовини, кал заражених тварин), не жував траву, яка може бути оброблена хімікатами;
• забезпечення безпеки собаки в будинку (побутова хімія і ліки поза зоною доступу вихованця);
• робота з поведінкою собаки (навчання не підбирати на вулиці, не гризти кімнатні рослини);
• негайне звернення до клініки за будь-яких тривожних симптомів.

Чи небезпечний вірусний гепатит собак для людини?

Вірусний гепатит у собак та інфекційні захворювання печінки у людини, викликані вірусами різних типів (найвідоміші віруси гепатиту A, B, C), не мають нічого спільного, тому це захворювання собак не передається людям і не становить небезпеки для людини.

Печінка виконує безліч життєво важливих функцій (від детоксикації до зберігання резервів крові, енергії та вітамінів), тому ураження цього органу згубне для організму. Підтримувати належний рівень вітамінів, гормонів, глюкози, захищати організм від продуктів розпаду печінка в змозі, якщо вона не зазнає екстремального впливу у вигляді гострої інфекції або високої дози отруйних речовин. Не допустити подібного наднавантаження на печінку можливо при дотриманні профілактичних заходів, а також знанні та свідомому уникненні потенційно небезпечних речовин і ситуацій для вихованця (на прогулянці, в побуті).

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.