Фуросемід для собак: інструкція.

Фуросемід для собак застосовують у ветеринарній практиці як сечогінний препарат. Він відноситься до групи діуретиків, що запобігають скупченню рідини у внутрішніх органах та тканинах при серцевій недостатності.

Загальна інформація

Лікарський засіб відноситься до групи сечогінних препаратів, що знижують реабсорбцію іонів натрію. Після застосування він блокує канальці нирок від зворотного всмоктування солей та води, посилює виведення натрію із сечею. При цьому частішає сечовипускання, тому з організму виводиться зайва рідина.

Сечогінний засіб випускається у 2 основних формах – таблетки та розчин для внутрішньовенних та внутрішньом’язових ін’єкцій. Може використовуватися при лікуванні домашніх / свійських тварин, у тому числі собак, кішок, гризунів.

Основна діюча речовина – фуросемід. У таблетках він представлений у концентрації 40 мг. Склад для ін’єкцій випускається у 5% концентрації. Активний компонент є і в інших препаратах, розроблених спеціально для тварин.

Застосування Фуросеміду відповідно до інструкції дозволяє впоратися зі скупченням рідини у внутрішніх тканинах та органах, а також запобігти накопичення зайвої рідини. Засіб ефективний при надлишку рідини в м’яких тканинах, легенях, грудної та черевної порожнини (асцит).

Перший ефект від Фуросеміду помітний протягом півгодини після застосування. Максимальна концентрація досягається за годину, зберігається протягом кількох годин.

Фуросемід для собак: показання

Інструкція містить докладний перелік показань для застосування. Внутрішньом’язовий розчин та таблетки призначені для попередження набряків, які спричинені захворюваннями внутрішніх органів. У більшості випадків це такі стани та патології:

• хронічна, застійна серцева недостатність;
• виникнення набряку легень;
• захворювання нирок та печінки (у тому числі хронічна недостатність, цироз);
• онкологія;
• підвищений тиск;
• набряки, спричинені травмами;
• нефротичний синдром.

У деяких випадках лікування Фуросемідом проводиться при отруєнні, при інтоксикації.

Дозування

Розрахунок дози відбувається залежно від того, скільки важить собака, чи діагностовано супутні захворювання. Підібрати дозування повинен ветеринар, особливо, якщо тварина має важкі хронічні хвороби печінки. У цьому випадку спочатку може бути рекомендована невелика доза з підвищенням до норми.

Початкова доза зазвичай становить 2.5-5 мг на кожен кілограм маси тіла. Якщо собака важить близько 10 кг, їй знадобиться 1 таблетка. У разі відхилення ваги в ту чи іншу сторону – дозу коригують. Також може знадобитися збільшення дозування, якщо собака погано реагує на лікування, захворювання прогресує.

Розчин призначений для внутрішньом’язового чи внутрішньовенного введення. Колоти його необхідно 1-2 рази на добу. Кожна ін’єкція розраховується із дозування 0.5-1 мл на 10 кг ваги. Збільшення дози в 2 рази можливе у тяжких випадках після консультації з ветеринаром. Курс лікування середньому триває 1-1.5 тижня.

Протипоказання

В інструкції описаний докладний перелік протипоказань, за яких Фуросемід не призначають ні людям, ні собакам:

• індивідуальна непереносимість активних речовин, підвищена чутливість до компонентів у складі та інших препаратів з аналогічною дією;
• гостра ниркова недостатність, якщо сеча не надходить у сечовий міхур;
• запальне захворювання, яке вражає клубочки нирок (гломерулонефрит);
• хвороби, що супроводжуються порушеннями водно-сольового обміну та кислотно-лужного балансу;
• деякі види стенозів;
• інфаркт;
• коматозний стан.

Виробник вказує, що уколи та таблетки не рекомендовані для застосування при вагітності або в період лактації. Рішення про доцільність лікування має приймати ветеринар.

Побічні ефекти

У Фуросеміда великий перелік можливих побічних явищ, що виникають на тлі прийому. Сюди відносяться:

• алергічні реакції (кропив’янка, свербіж шкіри, дерматит, рідко – анафілактичний шок);
• неврологічні симптоми (головний біль, запаморочення, млявість, сонливість або, навпаки, перезбудження);
• блювання, діарея, відмова від їжі;
• зниження тиску, тахікардія, ризик тромбозів;
• гостра затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, зневоднення організму;
• порушення зору, шум у вухах;
• загострення панкреатиту та ін.

При передозуванні спостерігаються аналогічні симптоми, але виявляються вони набагато сильнішими.

Запобіжні заходи

Перед застосуванням Фуросеміду враховується таке:

• не можна перевищувати призначене дозування без рекомендації лікаря;
• у період прийому Фуросеміду відстежують стан собаки, кількість випитої рідини та діурез;
• якщо черговий укол було пропущено, рекомендовано зробити його якнайшвидше (при цьому заборонено давати подвійну дозу);
• для досягнення швидкого терапевтичного ефекту рекомендовано зробити ін’єкцію, оскільки укол діє швидше за таблетки;
• Засіб не рекомендовано використовувати з іншими діуретиками та іншими групами препаратів (не можна змішувати розчин в одному шприці з ними або давати окремо).

Ветеринари призначають Фуросемід, якщо собака страждає від будь-яких захворювань, що викликають скупчення рідини в тканинах та органах. Уколи діють швидше і рекомендовані в екстрених випадках. Перед застосуванням слід ознайомитись із докладним списком протипоказань та побічних ефектів.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.