Екзема у кішок (мокнуча і суха): чи буває, симптоми і лікування схожих патологій.

У кішок зустрічається багато дерматологічних захворювань. Однак екземи у них не буває. Деякі власники приймають за цю патологію комплекс еозинофільної гранульоми через схожу симптоматику. Тому термін «екзема у кішок» завжди приховує під собою будь-яке інше захворювання шкіри, але не екзему в класичному розумінні. У цій статті поговоримо про зовнішні прояви подібних проблем, їх лікування та профілактику.

Екзема у котів — головне

• Екзема — це захворювання, яке вражає верхні шари шкірного покриву. Але у кішок його не буває, у них виявляють еозинофільну гранульому. Комплекс еозинофільної гранульоми — це запальне захворювання шкіри і слизових оболонок, спровоковане алергією.
• Причинами можуть бути алергічні реакції на слину бліх та інших паразитів, агенти навколишнього середовища, компоненти корму.
• Розрізняють 3 види захворювання: індолентна, або млява, виразка, еозинофільна гранульома, еозинофільна бляшка. Зовні ці форми можуть відрізнятися характером уражень та їхньою локалізацією.
• Симптоми: поява вогнищ ураження, зазвичай у ділянці губ, але також вони можуть бути на кінцівках, у міжпальцевому просторі, на животі, боках, стегнах. Ураження можуть викликати свербіж і больові відчуття, нерідко їх оточують ділянки облисіння.
• Диференційна діагностика здійснюється за допомогою гістологічного та цитологічного досліджень шкіри (тобто дослідження тканин і клітин під мікроскопом), шкірного зішкрябання, аналізів крові, виключної дієти, просвічування лампою Вуда та інших методів.
• Лікування повністю залежить від першопричини і може включати антибіотики, протизапальні, противірусні, протипаразитарні, антигістамінні засоби, а також мазі, розчини для місцевого застосування.
• Для кошенят захворювання не характерне, але якщо виникає, то вимагає граничної уваги.
• Догляд включає виключення контакту тварини з провокувальним фактором, а також застосування захисного коміра, що запобігає вилизуванню пошкодженої ділянки.
• Профілактика: протипаразитарні обробки, підбір спеціальної дієти в разі виявлення харчової алергії.

Що таке екзема?

Екзема — це запальне шкірне захворювання (дерматоз) хронічного характеру, при якому можуть траплятися рецидиви, тобто періодичні повторення. Але для кішок воно невластиве, і зазвичай під ним мають на увазі комплекс еозинофільної гранульоми — хворобу запальної природи, при якій може зачіпатися шкірний покрив і слизові оболонки.

Це захворювання, яке власники можуть сприйняти за екзему у кішки, має складну назву, тому розберемо її по словах. «Еозинофільна» передбачає безпосередню участь у патологічному процесі специфічних клітин крові — еозинофілів, функція яких полягає в боротьбі з паразитами в організмі тварини. «Гранульома» — це шкірний вузлик, що утворюється внаслідок запального процесу.

Існує теорія про генетичний фактор розвитку захворювання, а саме про спадкове порушення функціонування еозинофілів, але вона поки що не підтверджена. Не виявлено і породну або статеву схильність. Дуже обережно висловлюється припущення про схильність до цього захворювання норвезьких лісових котів, але підтверджень теж немає.

Причини розвитку захворювання завжди пов’язані зі змінами в роботі еозинофілів, вони можуть бути такими:

• Внутрішні паразити, різні гельмінти;
• Алергічна реакція на слину комах, паразитів під час укусів;
• Алергічна реакція на агенти навколишнього середовища — атопічний дерматит;
• Рідше — алергія на компоненти корму, харчова алергія;
• Грибкові, вірусні інфекції.

Багато випадків захворювання вважаються ідіопатичними — тобто з невизначеною причиною. Діагноз ставиться, якщо всі можливі чинники, такі як алергія або наявність паразитів, виключені, але реакція з боку шкірного покриву є характерною для еозинофільної гранульоми.

У групі ризику зазвичай перебувають коти з так званою сенсибілізацією шкіри — це означає, що вона доволі чутлива до будь-якого впливу. Так відбувається, коли імунітет ослаблений і не може захиститися від різних інфекцій або, навпаки, реагує аномально при надмірній імунній реакції на нешкідливу для інших тварин речовину.

Для людини та інших улюбленців еозинофільна гранульома, яку можливо прийняти за екзему в кішки, не є небезпечною, оскільки захворювання являє собою індивідуальну реакцію організму на певний чинник, наприклад, алергію. Однак причини, що послужили «спусковим механізмом» до розвитку патології, можуть бути небезпечні — наприклад, блохи і кліщі вражають інших тварин і людей, як і грибкові або вірусні захворювання.

Класифікація та види

Хворобу поділяють на три форми — вони можуть вражати тварину як окремо, так і разом у різних комбінаціях. Відрізняються прояви цих форм, можуть бути різні підходи до терапії, зокрема симптоматичної. Отже, які ураження може включати комплекс еозинофільної гранульоми, що його часом називають екземою у котів і кішок.

За групами

Це основна класифікація, за допомогою якої можна розділити захворювання на три групи: індолентна, або млява, виразка, еозинофільна гранульома, еозинофільна бляшка.

Розглянемо ці групи детальніше:

• Індолентна виразка. В’ялою виразкою називають ураження шкірного покриву в ділянці верхніх губ, як однієї, так і обох, або над верхнім іклом. Глибина патологічного процесу залежить від стадії захворювання, до нього часто залучається слизова оболонка губ. Це добре окреслені ураження з трохи опуклими краями жовто-коричневого кольору. Іноді з’являються ділянки білуватого кольору — це ознака відмирання тканин, їх некрозу. Такі ураження на шкірі зазвичай не спричиняють больових відчуттів і не викликають свербіння, але стають причиною деформації форми губ і пошкодження навколишніх тканин.
• Еозинофільна гранульома. Ураження можуть локалізуватися на підборідді, в порожнині рота (на піднебінні, язиці), на подушечках лап, у міжпальцевому просторі, на животі, боках, внутрішній поверхні стегон. Залежно від розташування вигляд гранульоми може відрізнятися, наприклад, на підборідді зазвичай з’являється припухлість із ділянкою облисіння, а на животі та стегнах розрізняють гранульоми лінійної форми у вигляді потовщення шкіри. Свербіж при цьому може бути присутнім, але необов’язково.
• Еозинофільна бляшка. Характерна відмінність еозинофільної бляшки — це сильний свербіж у ділянці ураження, яке зазвичай добре окреслене. На цій ділянці випадає шерсть, а шкіра виглядає вологою і блискучою, тому власники можуть сплутати її з мокрою екземою в кота або кішки. Розташовуватися еозинофільна бляшка може на будь-якій частині тіла, найчастіше її виявляють на внутрішній поверхні стегон, у паху, на животі. Через свербіж пацієнт починає інтенсивно розчісувати це місце, збільшуючи ділянку пошкодження і створюючи ризик занесення вторинної інфекції.

За поширеністю уражень

Ураження на шкірному покриві можуть бути поодинокими і множинними — це залежить від тяжкості захворювання і його групи:

• Поодинокі. Вони більше характерні для індолентної виразки, при якій пошкоджуються невеликі ділянки шкіри або слизових оболонок.
• Множинні. Великі пошкодження частіше спостерігають при еозинофільній бляшці, коли кішка розлизує сверблячі ділянки і збільшує обсяг уражень.

Стадії розвитку

У захворювання неможливо виділити чіткі стадії розвитку, але умовно можна описати етапи прояву клінічних симптомів:

• Спочатку на шкірі тварини з’являються характерні для певного виду гранульоми ураження, при цьому супроводжуватися вони можуть симптомами і з боку інших систем та органів. Початок захворювання не завжди помітний.
• Поступово, у міру прогресування захворювання, ділянки ураження стають більшими, вони можуть зливатися в єдині великі осередки. Зазвичай кішки починають інтенсивніше вилизуватися, але часто ця поведінка залишається без уваги з боку власників, оскільки сприймається ними як нормальне явище.
• За відсутності лікування може приєднатися вторинна інфекція, що посилює перебіг хвороби.

Симптоми екземи у кішок

Захворювання може проявлятися не тільки зовнішніми ознаками, такими як ураження шкірного покриву, а й зміною поведінки та загального самопочуття. Це пригнічений стан, больові відчуття, відмова від корму і води, зниження активності. Але здебільшого саме шкірні прояви стають причиною того, що еозинофільну гранульому деколи сприймають за мокру екзему у кішок.

Які симптоми можуть супроводжувати патологію, крім появи вогнищ ураження шкіри:

• Збільшення лімфовузлів у міру прогресування захворювання;
• Зниження апетиту при дискомфортних або больових відчуттях в області губ;
• Відмова від корму, зниження ваги в разі уражень, локалізованих у порожнині рота;
• Порушення травлення при тривалому перебігу патології;
• При розвитку вторинної інфекції млявість, зниження активності тварини.
• Неприємні й іноді больові відчуття провокують свербіж, тому кішка може почати розчісувати місця ураження: тертися об поверхні, вилизувати рани, часто до крові. Однак свербіж не завжди є характерною ознакою патології, тому за його відсутності, але наявності інших тривожних симптомів, все одно важливо звернутися по ветеринарну допомогу.

З якими захворюваннями плутають екзему?

Багато дерматологічних захворювань схожі одне на одне, тому без належного обстеження власнику практично неможливо визначити, на що хворий його вихованець. Саме тому ми рекомендуємо звертатися по допомогу до ветеринарних фахівців. До того ж, незважаючи на те, що такого типу захворювання вражають насамперед шкірний покрив, багато хто також негативно позначається на роботі внутрішніх органів.

«Мокнучу екзему» у кішок, тобто комплекс еозинофільної гранульоми, важливо відрізняти від таких захворювань і станів:

• Травми;
• Новоутворення шкіри;
• Дерматофітоз або лишай;
• Вірусні захворювання, такі як кальцивіроз або герпесвірусна інфекція;
• Грибкові інфекції.

Точніші захворювання, з якими необхідно провести диференціальну діагностику, залежать від форми гранульоми, ступеня її розвитку.

Діагностика

Через те, що гранульома може бути схожою на інші шкірні захворювання, при виявленні вогнищ ушкодження на шкірі краще негайно звернутися до ветеринарної клініки. Не потрібно використовувати мазі, гелі або спреї самостійно — лікар повинен поставити діагноз, а самолікування може тільки перешкодити або затягнути процес.

Хоча ветеринарний лікар може відразу відзначити характерні прояви еозинофільної гранульоми, йому все ж потрібні додаткові заходи діагностики. Перш за все, у клініці проведуть загальний огляд і зберуть всю необхідну інформацію про поведінку, харчування, минулі захворювання тварини. Також можуть знадобитися аналіз крові, шкірний зішкріб, біопсія з подальшим цитологічним або гістологічним дослідженням (взяття клітин або тканин), дослідження лампою Вуда, виключна дієта. Можливо, лікар призначить аналізи сечі та калу, щоб виявити наявність паразитарних захворювань.

Важливо не просто діагностувати захворювання, а виявити його причину, оскільки лікування наслідку першопричини не позбавить тварину від захворювання, а лише знизить на певний час інтенсивність симптомів.

Як і чим лікувати екзему у кішок?

Насамперед, важливо зазначити, що лікувати захворювання самостійно без консультації з ветеринарним лікарем не можна. Є ймовірність переплутати його з іншою шкірною хворобою і погіршити стан вихованця. Ми вкажемо лише можливі способи лікування, але тільки лікар зможе дати точні рекомендації та виписати ліки.

Лікування комплексу еозинофільної гранульоми залежить від причини виникнення і спрямоване насамперед на усунення провокуючого фактора, воно може включати:

• Протипаразитарні обробки;
• Антибіотики;
• Протизапальні засоби;
• Противірусні препарати;
• Антигістамінні засоби.

У більшості випадків лікування не обходиться без застосування системної терапії кортикостероїдами — гормональними засобами, які мають протизапальний і протисвербіжний ефект. Можливе призначення імуносупресорів, які сприяють пригніченню патологічного клітинного поділу.

Лікування «мокнучої екземи», тобто комплексу еозинофільної гранульоми, у кота або кішки може включати також симптоматичну терапію, спрямовану на зниження інтенсивності шкірних проявів. Зокрема, такий підхід застосовується при ідіопатичному захворюванні. Він включає зазвичай використання місцевих засобів, розчинів і мазей для загоєння.

Якщо мала місце вторинна інфекція, то, найімовірніше, будуть призначені антибіотики.

Важливе місце в терапії посідає дієта, яка допомагає виключити алерген з харчування кішки, якщо є припущення про харчову алергію. Якщо ж виявлено атопічний дерматит, важливо виключити контакт з алергеном, наприклад пилком, частинками аерозолю, побутовою хімією тощо. У разі алергії на слину бліх необхідно ретельно дотримуватися рекомендованих термінів обробки вихованця від паразитів і проводити її вдома.

Перевагу віддають лікарській терапії, проте в деяких випадках, за відсутності реакції на традиційне лікування, ветеринарний лікар може вдатися до хірургічної операції. Однак після неї великий ризик повторного утворення бляшок або гранульом.

Екзема у кошенят

Для кошенят розвиток еозинофільної гранульоми майже невластивий. Але якщо у кошеняти є схильність до розвитку алергічної реакції, потрібно бути особливо уважним до симптомів і постаратися виключити її повторну появу.

Діагностика і лікування у малюків не відрізняється від дорослих кішок, хіба що харчування у них має бути підібране спеціально для періоду зростання. Симптоматика у кошенят та сама: вогнища запалення, поява пошкоджень, виразок, облисіння цих ділянок, спроби розчісувати хворі місця або вилизувати їх. При виявленні подібної поведінки і зовнішніх ознак краще віднести вихованця до ветеринарного лікаря для подальшої діагностики.

Забезпечення догляду за вихованцем

Багато в чому лікування і хороше самопочуття пацієнта залежить від дій власника. Для початку важливо якнайшвидше звернутися до ветеринарного лікаря, провести необхідні аналізи, отримати рецепти та рекомендації, а потім набратися терпіння — лікування може зайняти тривалий час. Крім того, важливо підготуватися до того, що у тварини можуть бути періоди повторного розвитку захворювання.

Догляд за вихованцем передбачає виключення провокуючого фактора — алергену, паразитів.

Якщо у кішки присутній свербіж, то за рекомендацією ветеринарного лікаря потрібно використовувати захисний комір, який не дасть змоги тварині вилизувати або вигризати ділянку, яка її турбує, — це є важливим аспектом лікування «екземи» (еозинофільної гранульоми) у кішок у домашніх умовах.

Профілактика

Оскільки причини розвитку захворювання бувають різними, то і профілактикою також важливо займатися всебічно. Наприклад, забезпечити своєму улюбленцю комфортні умови. Від зовнішніх чинників залежить загальний стан здоров’я улюбленця: він не повинен переохолоджуватися та перегріватися, переносити надмірний стрес, також небажана вогкість у приміщенні.

У питаннях харчування потрібно віддавати перевагу збалансованим раціонам, якщо йдеться про їжу домашнього приготування — то ще й про обов’язкову консультацію з ветеринарним дієтологом. Якщо у кішки вже виявлена алергічна реакція на якийсь компонент корму, то важливо назавжди виключити його.

Особливе значення мають і регулярні обробки від паразитів. При цьому, якщо у кішки вже були виявлені зовнішні паразити, необхідно обробити і будинок, оскільки блохи живуть не тільки на шерсті улюбленця, а й у приміщенні: в щілинах у підлозі, килимах, диванах тощо.

Запобігти небезпечним інфекційним захворюванням можливо за допомогою щорічної вакцинації.

Відповіді на поширені запитання

За матеріалами

• Tim Nuttall, Patrick McKeever, Richard Harvey «A Colour Handbook of Skin Diseases of the Dog and Cat», 2009.
• Francesco Albanese «Atlas of dermatological citology of dogs and cats», 2010.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.