Дирофіляріоз у собак: симптоми та лікування.

Існує безліч захворювань, які переносять різні комахи. І одне з найнебезпечніших — це дирофіляріоз. Це хвороба, яка може вражати серце або шкірні покриви. У цій статті ми розглянемо причини виникнення небезпечної недуги, її симптоми, методи діагностики, дізнаємося, чи можливо вилікувати дирофіляріоз у собак, а також про запобіжні заходи, які допоможуть запобігти цьому захворюванню.

Матеріал є взаємопов’язаний із матеріалом: Дирофіляріоз у кішок — симптоми та лікування.

Головне про дирофіляріоз

• Дирофіляріоз — патологія, яку спричиняють круглі черв’яки-паразити видів Dirofilaria immitis і Dirofilaria repens (другі трапляються в людини).
• Основні переносники захворювання — комарі, вкрай рідко ґедзі, воші та інші комахи.
• У тварин частіше зустрічаються паразити виду Dirofilaria immitis, які атакують праві відділи серця, легені та кровоносні судини. Підшкірна форма захворювання, що викликається черв’яками Dirofilaria repens, зустрічається рідше.
• Серцева форма проявляється непереносимістю фізичних навантажень, кашлем, кровохарканням, прискореним диханням, задишкою. За підшкірної форми спостерігають безперервний свербіж, появу ділянок облисіння, розчухи, локальні почервоніння, гнійничкові запалення.
• Своєчасно діагностувати патологію важко: симптоми дирофіляріозу у собак з’являються через кілька місяців після укусу. Для діагностики застосовують лабораторні аналізи крові, ехокардіографію серця і рентген грудної клітки.
• Лікування може включати протипаразитарні засоби, препарати для відновлення серцевої функції та роботи інших уражених внутрішніх органів і систем. Можливе оперативне втручання.
• Запобігти зараженню гельмінтами можливо, якщо захистити вихованця від укусів різних комах і використовувати препарати для профілактичної дегельмінтизації.

Про дирофіляріоз

Дирофіляріоз у перекладі з латинської означає «зла нитка». Збудник — один із видів круглих гельмінтів, які дійсно схожі на нитку, а «злі» вони тому, що вони вкрай небезпечні для домашніх улюбленців. У собак трапляється два основних види дирофілярій: Dirofilaria immitis і Dirofilaria repens. У той час як Dirofilaria immitis поширена в усьому світі, Dirofilaria repens нині зустрічається тільки в Європі, Азії та Африці. Дорослі особини Dirofilaria repens мешкають у підшкірних тканинах природних господарів, де вони виживають протягом тривалого періоду часу.

Головні переносники дирофіляріозу — комарі.

Саме ці комахи під час взаємодії з твариною передають їй личинки гельмінта — мікрофілярії. Черв’яки, проникаючи в тіло господаря, протягом близько двох років проходять повний життєвий цикл розвитку. Гельмінти різновиду Dirofilaria immitis паразитують у кровоносних судинах легень, впливають на праві відділи серця — передсердя і шлуночок. Гельмінти Dirofilaria repens, своєю чергою, можуть завдавати шкоди всім органам тварини, проте більша їхня частина концентрується в глибоких шарах шкіри.

Основний фактор, що впливає на спалахи захворювання — клімат. Сприятлива температура для розвитку нематод становить 17-19 градусів. При збільшенні температури процес розвитку личинок відбувається швидше: щоб паразит зміг проникнути в тіло господаря і продовжити свій розвиток, достатньо 7-8 днів за стабільної середньодобової температури 30 градусів. Із цього випливає, що для регіонів північної частини півкулі дирофіляріоз небезпечний у спекотну, спекотну пору — влітку.

Ця одна з найсерйозніших хвороб. На ранніх стадіях виявити патологію важко: симптоми, які могли б вказувати на зміну самопочуття собаки одразу після проникнення паразитів в організм, практично повністю відсутні. Дирофіляріоз знижує якість життя вихованця, а в особливо важких випадках призводить до серйозних ускладнень.

Причини розвитку хвороби

Основними переносниками паразитичних круглих черв’яків є комарі, рідше — інші комахи, як-от воші, кліщі, гедзі (ґедзеві, ґедзі, табаніди). Щоб стати заразними, вони повинні випити кров хворої тварини.

Зараження паразитичними черв’яками відбувається в момент укусу тварини комахою, проте патологія проявляє себе не відразу.

Дирофіляріоз собак — сезонна патологія. Зазвичай спалахи захворювання припадають на період активності різних комах, тобто з травня по вересень.

Перед захворюванням уразливі собаки з короткою гладкою шерстю, а також ті вихованці, які живуть на вулиці у вольєрі. Порода, вік і стать не впливають на зараження гельмінтами. Нематоди можуть вражати як дорослих собак, так і недавно народжених цуценят.

Як комарі передають дирофіляріоз у собак?

Як зазначає ветеринарний експерт Майкл Керлі, у матеріалі авторитетного порталу petMD, комарі є основним переносником дирофіляріозу (heartworm) у собак. Сам по собі дирофіляріоз не передається від одного собаки до іншого безпосередньо.

Як відбувається зараження:

• Укус зараженого господаря: Коли комар кусає інфіковану тварину (собаку, лисицю, вовка або койота), він поглинає молоді форми паразита, які циркулюють у крові, — мікрофілярії.
• Розвиток личинок у комара: Усередині комара мікрофілярії проходять три стадії розвитку (L1, L2 і L3).
• Зараження собаки: У разі повторного укусу комара личинки третьої стадії (L3) потрапляють на шкіру собаки, проникають в організм і продовжують розвиток.
• Розвиток паразита: Личинка перетворюється на L4, а потім на L5, мігруючи через тканини і кровоносну систему собаки. Через чотири місяці дорослий паразит оселяється в серці.
• Розмноження: Приблизно через сім місяців дорослі самки стають статевозрілими, спаровуються і починають виробляти нові мікрофілярії.

Таким чином, зараження дирофіляріозом — це тривалий процес, що залежить від комарів як переносників.

Які види дирофіляріозу бувають?

Існують два основних (усього чотири) види «злих ниток», які зустрічаються найчастіше у собак.

• Dirofilaria immitis, яка спричиняє серцево-судинні захворювання та легеневий дирофіляріоз.

Ці нематоди частіше виявляються в правому відділі серця (правих передсерді та шлуночку), легенях і головних кровоносних судинах. Ці дирофілярії небезпечні для собак, тому що внаслідок скупчення великої кількості паразитів утворюється «клубок», який закупорює кровоносні судини, що, своєю чергою, призводить до відмирання ділянок серця, інфаркту міокарда, тромбів.

• Dirofilaria repens, яка спричиняє утворення підшкірних вузликів.

Нематоди Dirofilaria repens можуть локально вражати органи тварини, проте більша їхня частина сконцентрована в підшкірній клітковині та м’язах. Ці черв’яки вражають не тільки собак, а й людину. Захворювання супроводжується сильним свербінням і пошкодженнями шкірних покривів (розчухи, почервоніння, запалення). У ділянці ураження виникає вогнище хронічної інфекції, а згодом навколо «клубка» утворюється опукле ущільнення, що нагадує пухлину. Черв’яки Dirofilaria repens досить великі, їхній розмір сягає 10-11 см. Підшкірна форма захворювання зустрічається у собак рідше, ніж серцева.

Усього існує чотири класи, або стадії, дирофіляріозу:

• Клас 1: Симптоми відсутні або слабко виражені (наприклад, епізодичний кашель).
• Клас 2: Легкі або помірні симптоми (наприклад, періодичний кашель і помірна втома). На рентгенівських знімках грудної клітки зазвичай видно зміни в серці та легенях.
• Клас 3: Загальне погіршення стану організму, постійний кашель і втома після незначних навантажень. Зміни в серці та легенях зазвичай видно на рентгенівських знімках грудної клітки.
• 4 клас: велика маса серцевих червів перешкоджає поверненню крові до серця, викликаючи серцево-судинний колапс, відомий як синдром Каваля.

Симптоми дирофіляріозу у собак

Симптоматика цього гельмінтозного захворювання неоднозначна. Те, як проявлятиметься хвороба, залежить від локалізації нематод в організмі та області ураження. На ранніх стадіях прояви, які могли б вказувати на наявність в організмі гельмінтів-нематод, практично повністю відсутні.

У тварини іноді можуть відзначатися такі неспецифічні симптоми, як незначне підвищення температури тіла до 39-39,5 градусів, слабкість, відмова від їжі та улюблених ласощів. На жаль, власники не завжди звертають увагу на незначні зміни в стані та поведінці улюбленця, адже, справді, вплинути на це може безліч чинників, як-от сильна спека чи втома від активних ігор на свіжому повітрі.

Клінічні ознаки серцевої форми дирофіляріозу у собак можуть включати:

• Непереносимість фізичних навантажень;
• Частий кашель;
• Кровохаркання;
• Тахіпное (прискорене неглибоке дихання) і задишку.

Важкі прояви, такі як серцева недостатність і синдром порожнистої вени, можуть виявитися надзвичайно небезпечними.

Ознаки наявності підшкірного паразита:

• Безперервний свербіж;
• Поява ділянок облисіння;
• Пошкодження шкірних покривів (розчухи, локальні почервоніння, гнійничкові запалення);
• М’які рухливі утворення — під час їхнього розтину може виділятися гній і дорослі черв’яки-паразити.

Обидві форми дирофіляріозу характеризуються погіршенням апетиту в собаки, відмовою від улюблених ласощів, млявістю, слабкістю в м’язах, але зазвичай уже на пізніх стадіях. Раніше активний і завзятий вихованець тепер відмовляється від виходу на вулицю і будь-яких ігор, які раніше приносили йому задоволення.

У собак з важкою формою інвазії може розвинутися серцева недостатність:

• Серцева недостатність і поява роздутого живота (через надлишок рідини в черевній порожнині).
• Раптове блокування кровотоку в серці (синдром Каваля), що характеризується:
  • Утруднене дихання
  • Блідість ясен
  • Темною кров’янистою сечею або сечею кольору кави.

Якщо ви помітили у свого собаки будь-який з перерахованих вище симптомів, обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря.

Діагностика

Визначити самостійно, що ознаки нездужання у вашого улюбленця пов’язані саме з цим гельмінтозом, не вийде: перші симптоми можуть проявитися через кілька місяців після зараження.

Для визначення діагнозу фахівці ветеринарної клініки можуть порекомендувати виконати такі діагностичні процедури:

• Здати кров на аналіз. При зараженні гельмінтами в процесі лабораторного дослідження в крові проглядаються рухливі напівпрозорі мікрофілярії. Цей метод простий, але не дуже точний. При низькому ступені інвазії паразити можуть не потрапити в проби — в такому разі аналіз є хибнонегативним.
• ПЛР-тест. Діагностика методом ПЛР, як правило, проводиться тільки після виявлення паразитів у крові тварини. Мета ПЛР-тесту — визначення видової приналежності мікрофілярій.
• ІХА. Золотим стандартом діагностики є тест методом ІХА (імунохроматографії), за допомогою якого можна виявити захворювання навіть за низької інтенсивності інвазії.

Діагностика дирофіляріозу у собак може включати в себе додаткові методи досліджень:

• ЕХОКГ (ехокардіографія);
• Рентген грудної клітки.

Після визначення діагнозу оцінюють форму і стадію захворювання — саме від неї залежатиме схема лікування і швидкість одужання вихованця:

• Ознак захворювання немає або вони присутні в мінімальному прояві і непомітні для очей власника, серце і легеневі артерії не пошкоджені. При своєчасному зверненні до лікаря і грамотно складеної терапії впоратися із захворюванням буде досить легко.
• Друга стадія визначається інтенсивним розвитком захворювання. Ознаки починають проявлятися, вони мають постійний або епізодичний характер, з кожним разом прогресуючи все більше. Собака залишається в колишньому стані: не відмовляється від їжі, ігор. Можливі пошкодження серця. Подальше лікування і стан тварини залежатиме від швидкості реакції власника.
• Клінічна картина яскраво виражена, стан тварини важкий (сильні набряки, регулярна блювота, кашель тощо), серйозні пошкодження серця. Прогноз у цьому випадку обережний.
• Четверта стадія характеризується порушенням кровообігу, він порушується у верхній порожнистій вені при проникненні в неї паразитів, стан тварини критичний. Без термінового оперативного втручання прогноз несприятливий.

Лікування дирофіляріозу у собак

Терапія і лікарські засоби залежатимуть від стадії захворювання. У разі своєчасного виявлення проблеми, коли ознаки патології проявляються вкрай слабко, а робота серця не порушена, ветеринарний лікар може призначити протипаразитарні препарати. В інших випадках, коли у собаки визначається 2, 3 або 4 стадія, насамперед стабілізується загальний стан улюбленця, а потім лікування спрямовується на підтримання роботи внутрішніх систем (серцево-судинної, дихальної та ін.). Першочергове завдання терапії — зупинити інтоксикацію організму.

У ветеринарії використовують два способи терапії, що дають змогу позбутися дирофіляріозу у собак:

• Лікування лікарськими препаратами. Залежно від стану улюбленця лікуючий фахівець може призначити протипаразитарні лікарські засоби для усунення дирофілярій. Паралельно з цим призначаються препарати для відновлення серцевої функції (за необхідності) і роботи інших уражених внутрішніх органів і систем.
• Оперативне втручання. Воно показане на 4 стадії захворювання, коли паразити, мешкаючи у внутрішніх органах, зв’язуються «клубками» і закупорюють кровоносні судини, порушуючи природний кровообіг, що небезпечно для життя тварини. Тому в таких ситуаціях рекомендується екстрена операція з механічного видалення паразитів.

Важливо розуміти, що терапія може виявитися тривалою і тривати протягом кількох місяців.

Не намагайтеся лікувати дирофіляріоз у собаки самостійно. Використання неправильно підібраних лікарських засобів може призвести до розвитку небезпечних ускладнень.

Під час лікування деякі пацієнти можуть зіткнутися з ускладненнями, пов’язаними з тромбоемболією (закупоркою тромбом) легеневих артерій, що може бути спричинено накопиченням дорослих дирофілярій. Імовірність виникнення і тяжкість таких ускладнень залежать від двох чинників: кількості паразитів і дотримання рекомендацій щодо обмеження рухів у тварини. Будьте уважними та дотримуйтесь рекомендацій ветеринарного лікаря для запобігання цим небезпечним ускладненням.

Препарати для лікування дирофіляріозу у собак

Перш ніж призначити лікування, тварині проводять ПЛР-тест на визначення видової приналежності мікрофілярій, оцінюють ризики розвитку ускладнень.

При виявленні Dirofilaria immitis виконується ехокардіографія. Аналіз робиться для визначення ступеня інвазії. Особливу увагу приділяють правому відділу серця (правим передсердю і шлуночку), а також кровоносним судинам. Якщо черв’яків там не виявлено, значить, ступінь інвазії низький і судини чисті. Як лікувальний препарат призначають засоби на основі меларсоміну (меларсомін дигідрохлорид) — діюча речовина якого знищує дорослих черв’яків. Препарат вводять одноразово і повторюють введення через 30-90 днів дворазово з інтервалом у добу.

Псам, у яких виявлено Dirofilaria immitis, необхідно обмежити фізичну активність, а щоденні ігри та прогулянки зробити більш спокійними. Через 5-7 місяців проводиться повторна діагностика.

Як допоміжну терапію і для лікування від Dirofilaria repens пацієнту виписують антигельмінтні лікарські засоби. Це можуть бути краплі на холку, таблетки або ін’єкції кожні 2 тижні протягом 8-24 місяців. Час від часу в улюбленця беруть кров на дослідження, під час якого перевіряють наявність дорослих паразитів.

За словами ветеринарного експерта Майкл Керлі, антибіотик доксициклін, використовується для знищення вольбахії, симбіотичного організму, який живе всередині дирофілярій. Без симбіонта дирофілярій легше вбити, а вторинне запалення зводиться до мінімуму. Також він зазначае в статті на порталі petMD, що основою лікування дирофіляріозу у собак є ін’єкція препарату на основі миш’яку — меларсоміну. Цей препарат вводиться собаці через 60, 90 і 91 день після постановки діагнозу ветеринаром. У деяких ситуаціях, за призначенням лікаря, можуть бути рекомендовані стероїди — для зменшення запалення, викликаного самим хробаком.

Як лікують дирофіляріоз у собак у США: рекомендації експертів

Ветеринарний експерт Маттіа Базілі у своїй статті «Getting to the heart of the matter: clinical signs and treatment of Dirofilaria immitis» наголошує, що, згідно з рекомендаціями American Heartworm Society, лікування дирофіляріозу в собак потребує багатоступеневого підходу.

Лікування дирофіляріозу в собак

1. Препарати для знищення дорослих паразитів: Основне лікування включає використання адультицидних препаратів, таких як меларсомін.
2. Попередня терапія: Перед основним лікуванням рекомендується застосування макроциклічних лактонів (івермектин або мілбеміцин оксим) для зменшення числа мікрофілярій у крові.
3. Графік ін’єкцій: Лікування проводиться трьома ін’єкціями протягом двох місяців:
   • Перша ін’єкція — на 1-й день,
   • Друга — на 30-й день,
   • Третя — на 31-й день. Це дає змогу уникнути різких ускладнень, пов’язаних із загибеллю дорослих паразитів.
4. Обмеження активності: Після курсу ін’єкцій собаці призначається режим зниженої активності, щоб запобігти тромбоемболії. У цей час можуть застосовуватися стероїди для зменшення запальних процесів.
5. Хірургічне втручання: У випадках сильної інвазії або кавального синдрому можливе хірургічне видалення паразитів через венозний доступ під рентгенологічним контролем.

Хірургічне видалення через венозний доступ під контролем рентгеноскопії можливе та рекомендоване у собак з високим рівнем інвазії або синдрому порожнистої вени.

Які препарати використовують у США, для лікування серцевих глистів у собак?

• Івермектин: це основний інгредієнт багатьох препаратів для профілактики глистів, який здатний вбивати мікрофілярії. Зазвичай зараженим собакам вводять препарат, що вбиває мікрофілярії, щоб запобігти їхньому розвитку у дорослих особин, а потім застосовують препарат, що вбиває дорослих особин.
• Мільбеміцин: також міститься в препаратах для профілактики глистів (наприклад, Sentinel та Interceptor) і може вбивати мікрофілярії набагато швидше, ніж івермектин. Це може бути недоліком, оскільки велика кількість мікрофілярій, що гинуть одночасно, може спричинити циркуляторний шок.
• Меларсоміну дигідрохлорид (Immiticide® від Merial): єдиний препарат, схвалений FDA для знищення дорослих гельмінтів. Лікування складається з двох-трьох глибоких ін’єкцій у м’язи спини. Ці ін’єкції дуже болючі, тому вашому собаці можуть знадобитися знеболюючі препарати.

Як лікують дирофіляріоз у собак в Україні?

Лікування дирофіляріозу, викликаного паразитом Dirofilaria immitis, вимагає комплексного підходу. Основна мета лікування — знищення дорослих черв’яків та їхніх личинок, а також поліпшення загального стану собаки.

Етапи лікування

1. Обмеження активності: У разі підозри на дирофіляріоз важливо одразу ж обмежити фізичну активність собаки, щоб зменшити ризик розвитку тромбоемболії.
2. Знищення дорослих черв’яків: Препарат меларсомін вводиться внутрішньом’язово у два або три етапи залежно від стану собаки.
3. Знищення мікрофілярій: Для цього призначають препарати мільбеміцин оксим або івермектин.
4. Підтримувальна терапія: може включати:
   • Антибіотики за наявності вторинних інфекцій,
   • Кортикостероїди для зменшення запалення і зниження ризику тромбоемболій,
   • Препарати для підтримки функцій печінки та імунної системи.

Після закінчення основного курсу лікування і здачі контрольних аналізів, ветеринар призначає щомісячну профілактику, щоб запобігти повторному зараженню.

Лікування дирофіляріозу, спричиненого Dirofilaria repens

Dirofilaria repens, на відміну від D. immitis, паразитує в підшкірній клітковині й рідко спричиняє важкі ураження серця. Лікування шкірної форми дирофіляріозу включає:

• Препарати для знищення дорослих черв’яків,
• Хірургічне видалення черв’яків, якщо вони розташовані в доступних ділянках підшкірної клітковини.

Також призначають мільбеміцин оксим або івермектин для знищення мікрофілярій, а в разі запалень — антибіотики. Після повного одужання рекомендується регулярна профілактика.

Профілактика та альтернативні методи

• Деякі власники помилково вважають, що Дронтал може лікувати дирофіляріоз, але цей препарат не ефективний проти дирофілярій.
• Експерти рекомендують Симпарику Тріо в період активності комарів (з весни до осені) для запобігання зараження дирофіляріозом. Взимку можна використовувати звичайну Симпарику і раз на три місяці додавати Дронтал, Каніквантіль або Мілпразон для профілактики інших гельмінтів.

Важливо пам’ятати, що всі призначення слід узгоджувати з ветеринаром, щоб уникнути самолікування і можливих ускладнень у вихованця.

Профілактика

Повністю захистити улюбленця від дирофіляріозу в районах із широким розповсюдженням цих паразитів (ендемічних районах) — не просте завдання. Власнику важливо постаратися захистити вихованця від укусів різних комах, які є переносниками дирофіляріозу. Особливу увагу цьому потрібно приділити в розпал активності різних комах, з травня по вересень. Варто уникати під час прогулянок вологих, заболочених місць.

Рекомендується також звернутися до ветеринарного лікаря, який може порадити препарати для профілактики дирофіляріозу в собак — протигельмінтні засоби у вигляді пігулок, крапель на холку або ін’єкцій, які використовують у період активності комарів в ендемічних районах. Більшість засобів можна застосовувати для цуценят з 6-8-тижневого віку, але дозування повинен підбирати тільки ветеринарний лікар. Їх регулярне застосування захистить вихованця від зараження.

Небезпека дирофіляріозу для людини

Гельмінти виду Dirofilaria immitis не несуть ніякої небезпеки для людей, а ось Dirofilaria repens нерідко бувають виявлені у людини. Гельмінтоз зазвичай виявляється випадково під час звернення до лікаря. Скарги, як правило, однакові: м’яка рухома шишка під шкірою, яка постійно або періодично сильно свербить. На перший погляд, до обстеження, фахівець може оцінити ущільнення як доброякісне новоутворення, фурункул або кісту. Діагностувати захворювання досить складно: часто черв’яків виявляють під час операції, коли лікар видаляє «кісту» або розкриває «фурункул».

Витягують паразитів хірургічним шляхом. Як правило, після операції відновлення йде добре.

Чи може дирофіляріоз передатися від вагітної собаки її потомству?

Ні, дирофіляріоз не передається від вагітної собаки її потомству. Мікрофілярії, або молоді форми паразита, циркулюють у крові зараженого собаки, але вони не можуть проникнути через плаценту і заразити цуценят в утробі. Передача дирофіляріозу можлива тільки через укуси інфікованих комарів, які є основним переносником захворювання.

Замість висновку

Дирофіляріоз у собак — складна патологія, вона важко піддається діагностиці та лікуванню. Щоб своєчасно виявити захворювання, регулярно відвідуйте ветеринарного лікаря для профілактичного огляду і здачі аналізів. Будь-яке захворювання краще попередити або лікувати на початковій стадії, коли терапія не становить великих труднощів.

За матеріалами

• Am J Vet Res, 1982, December «Developmental stages of Dirofilariaimmitis in dogs»
• Nayar J. K. «Dirofilariasis. Encyclopedia of Entomology», 2008
• D. Grandjean, F. Heimann, et al. «Encyclopedia of the dog», 2022.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.