Догляд за шпіцом і особливості утримання породи.

Догляд за шпіцом: необхідні речі, перші дні в будинку, організація харчування, гігієна, турбота про здоров’я.

Миловидні «померанці» нагадують плюшеві іграшки та входять до ТОП найпопулярніших порід. Крім чарівної зовнішності, їм також характерні безмежна відданість і вірність. Ці особливості підкуповують багатьох любителів собак, але перед придбанням цуценяти дуже важливо правильно оцінити свої можливості. У нашій статті ми дамо докладні рекомендації щодо утримання померанського шпіца у квартирі та догляду за його розкішною шубкою, які стануть у пригоді всім майбутнім власникам.

Різниця догляду за померанським шпіцом та іншими різновидами породи

Власники-початківці часто не розуміють, який догляд потрібен для шпіца, оскільки всередині породи існує поділ на кілька різновидів. Незважаючи на це, всі представники мають однаково пишний шерстний покрив із густим підшерстям. Доглядати за ним слід за схожою схемою. Істотних відмінностей у рекомендаціях немає.

Різниця простежується тільки в особливостях утримання. Кеесхонди, гроссшпіци, міттельшпіци та кляйншпіци мають більші габарити. Тому їм набагато комфортніше жити в приватному будинку. На відміну від декоративного «померанця», ці собаки, як і раніше, використовуються за своїм прямим призначенням і залучаються до охорони будинку. Вони активніші за своїх маленьких побратимів і сильніше потребують фізичних навантажень.

Що потрібно для утримання померанського шпіца

Будь-яке цуценя, як і дитина, пустотливе і непосидюче. Він максимально вразливий перед травмами, тому ще до переїзду в новий будинок важливо усунути всі потенційно небезпечні предмети:

• дроти;
• крихкі та гострі речі;
• важкі меблі, які можуть впасти;
• отруйні рослини;
• побутову хімію;
• ліки;
• відро для сміття.

Переконайтеся, що між стінами та меблями немає вузьких щілин, у яких можна застрягти. Такі простори потрібно ізолювати і чимось закрити.

Доступ на балкон і лоджію також краще обмежити. Особливу небезпеку становлять незасклені простори. За наявності домашніх тварин на вікна рекомендується встановити спеціальні сітки.

З базових речей цуценяті знадобляться:

• миски для їжі та води;
• пелюшки (або лоток);
• переноска;
• іграшки;
• корм і ласощі;
• лежанка;
• засоби для догляду та інструменти для грумінгу.

Поспішати з придбанням амуніції не потрібно. З моменту купівлі до першої прогулянки цуценя трохи підросте, тому нашийник або шлейка, обрані за початковими мірками, можуть виявитися замалі.

Вибір і купівля цуценяти, його перші дні вдома

Купленого «померанця» потрібно дбайливо транспортувати додому, бажано на своїй машині або таксі. Відразу після переїзду почнеться процес адаптації до нового місця, який вимагатиме вашої участі.

Організація місця і привчання до нього

У маленького вихованця має бути свій особистий куточок. У перший тиждень зону для відпочинку і сну можна об’єднати з місцем для годування і справляння потреби. Таке обмеження простору, особливо із застосуванням манежу для собак, дасть змогу мінімізувати кількість небажаних калюжок і знизить загальну тривогу від переїзду.

Під час вибору особистого куточка орієнтуйтеся на зручність, затишність і безпеку. Добре підійде не прохідна кімната, віддалена від джерел гучних звуків і захищена від протягів.

Для привчання до сну саме на лежанці регулярно кладіть туди втомлене цуценя, промовляючи команду «Місце». За відсутності опору використовуйте заохочення у вигляді ласощів і похвали. Якщо ж вихованець намагається переміститися кудись ще — спокійно поверніть його назад. Повторюйте цю дію доти, доки він не здасться і не засне. У цьому разі успіх залежить виключно від вашої витримки.

Надалі місце для сну і відпочинку потрібно буде доповнити ігровою зоною і місцем для годування.

Звикання до домочадців

Не варто перевантажувати налякане переїздом цуценя великою кількістю нових облич. У перші дні з ним має спілкуватися хтось один або не більше двох дорослих людей. Знайомство з галасливими дітьми та іншими улюбленцями слід відкласти на кілька днів.

Дочекайтеся, коли ваш новий улюбленець осміліє і почне досліджувати незнайому територію. На цьому моменті його можна познайомити з молодшими членами сім’ї, яким потрібно заздалегідь розповісти про правила спілкування з домашніми тваринами.

З іншими собаками і кішками краще знайомити за допомогою запахів. Для цього потрібно натерти ганчірочкою цуценя, а потім нею ж потерти інших вихованців. Трохи пізніше можна дати їм трохи більше свободи і можливість спостереження один за одним з боку. Перше знайомство ніс до носа краще проводити на нейтральній території, наприклад, у передпокої.

Базові навички

У перші дні після переїзду потрібно вибрати кличку і зайнятися привчанням до неї. Зазвичай цуценята дуже швидко запам’ятовують своє ім’я, адже здебільшого його використовують для привертання уваги до чогось приємного: їжі, гри або ласки.

Не використовуйте кличку під час покарання. Воно має викликати виключно позитивні емоції.

Паралельно необхідно закласти основи слухняності. У цьому допоможе встановлення заборон на такі дії:

• крадіжка зі столу та зі сміттєвого відра;
• жебрацтво;
• безпричинний гавкіт і виття;
• покусування рук і ніг, навіть під час гри;
• справляння потреби в недозволеному місці;
• підбирання з підлоги.

Порушення заборони слід припиняти командою «Фу». Її потрібно вимовляти суворим, але не грубим голосом. Слухняність у цьому разі не потребує заохочення, оскільки стимулом виступає відсутність покарання (ваше невдоволення).

Справляння потреби

Зберегти чистоту в будинку допоможе своєчасне привчання до справляння потреби в певному місці. До постановки всіх обов’язкових щеплень цуценя має вміти ходити на пелюшку, а після цього — терпіти до чергової прогулянки.

На пелюшку

Пелюшку краще розташувати ближче до ігрової зони. Вихованець, що загрався, може не встигнути добігти до іншої локації, оскільки в ранньому віці йому важко контролювати свої позиви.

Добре допомагають показові висаджування після прийомів їжі та пробудження. Обидві події сприяють активації кишківника та сечового міхура, тому зазвичай цуценя справно робить свої справи за певним розкладом.

Безпосередній навик ходіння в одне й те саме місце закріплюється за допомогою заохочень. Від покарань же, навпаки, слід відмовитися. Негативне підкріплення може закріпити страх та інстинктивне бажання робити свої «справи» в більш затишному куточку.

Привчання до вулиці та прогулянок

Після вакцинації від сказу потрібен 2-тижневий карантин для формування імунітету. Після його закінчення можна перейти до знайомства з вулицею.

Привчанням до амуніції краще зайнятися заздалегідь, щоб на момент прогулянки цуценя вже звикло до нашийника і повідця.

Перші прогулянки мають бути короткими, але частими. На вулицю слід виходити після годування і сну, щоб організм зміг швидше перебудуватися до режиму для справляння потреби.

Для формування адекватної реакції на оточуючих важливо регулярно відвідувати різні місця, зокрема спеціальні майданчики для собак. Тут ваш улюбленець зможе познайомитися з іншими тваринами і звикнути до суспільства незнайомих людей.

Організація харчування

Цуценят годують часто, але потроху. У 2-3 місяці їжу дають 5-6 разів на день. У міру дорослішання кількість прийомів їжі плавно зменшують до 2. До цієї норми приходять уже в 10 місяців для мініатюрних різновидів, але більших собак переводять на «доросле» харчування тільки після року.

Годування влаштовують після фізичної активності, але не відразу, а через приблизно 20 хвилин. Усе недоїдене прибирають. У вільному доступі залишають тільки питну воду.

Тип харчування власник визначає самостійно, але при виборі раціонів домашнього приготування меню має підібрати ветдієтолог. Без його допомоги не обійтися, оскільки звичайні продукти не можуть дати організму все необхідне. Їх потрібно доповнювати вітамінно-мінеральними добавками.

Використовувати готові корми набагато простіше. Вони вже збалансовані за всіма поживними речовинами. Головне — вибрати відповідний раціон. Представникам породи підійдуть продукти, розроблені для активних дрібних собак. Вони бувають сухими і вологими. Обидва види можна змішувати один з одним у межах одного виробника.

Гігієна та догляд за шерстю

Гігієнічні процедури необхідні не тільки для підтримки охайного зовнішнього вигляду, а й для загального здоров’я. До них слід привчати з ранніх років.

Купання і розчісування

До купання вдаються не частіше 1-2 разів на місяць. Шпіца миють зоошампунем для довгошерстих собак. Для легшого розчісування його доповнюють кондиціонером. Після завершення процедури шерстний покрив акуратно промакують рушником і за необхідності (наприклад, взимку) досушують феном.

Густа шерстка схильна до утворення ковтунів. Її вичісують у напрямку росту волосків за допомогою гребеня з довгими зубцями і пуходерки не менше 2 разів на тиждень, а в період линьки — щодня. Перед вичісуванням шубку трохи зволожують водою.

Чи потрібна стрижка?

Коротка стрижка цій породі протипоказана. Вона псує структуру шерсті та позбавляє собаку природного захисту від негативного впливу зовнішніх факторів.

До допустимих видів стрижки належить гігієнічна. Вона передбачає періодичне укорочення волосків між пальцями лап, у районі ануса, біля вух і навколо очей.

Догляд за очима, вухами та кігтями

Очі оглядають щодня. У них скупчуються природні виділення і бруд, що налипає зверху. Для очищення слизових використовують ватні диски без ворсу або марлю. Перед використанням їх змочують у спеціальному розчині, ромашковому відварі, слабкій чайній заварці або чистій теплій воді.

Стоячі вушка менш уразливі. Вони провітрюються природним шляхом і не схильні до отитів. Їх чистять тим самим способом, що й очі, але не частіше ніж 1 раз на тиждень.

Кігтики підрівнюють щомісяця або кігтерезом, або гриндером. Другий інструмент використовувати простіше і безпечніше, оскільки він також виконує функцію пилки і захищає від випадкової травматизації пульпи.

Чищення зубів

Дрібні породи схильні до захворювань порожнини рота, а при зміні молочних зубів на корінні у них може розвинутися персистенція. Так називають стан, за якого в пащі зберігаються 2 ряди зубів. Персистенція може зіпсувати прикус, тому зайвий ряд видаляють хірургічним шляхом під анестезією.

Чистити зуби рекомендується щодня або хоча б 1 раз на тиждень. Крім зубної щітки (або намотаної на палець марлі) і ветеринарної пасти, видаленню нальоту також сприяє розгризання сухих крокетів. Якщо ж собака категорично відмовляється від механічного чищення і харчується м’якою їжею, то йому може знадобитися регулярне ультразвукове чищення. Таку процедуру проводять у ветклініці.

Необхідність носіння одягу

Густий шерстяний покрив надійно захищає «померанців» від впливу низьких температур. Одяг може знадобитися тільки в сльоту. Взимку ж знадобляться черевики, що запобігають прямому контакту зі шкідливими реагентами. Проблема в тому, що далеко не всі вихованці погоджуються їх носити. Тому як альтернативу рекомендується використовувати вазелін або спеціальний віск для захисту лапок.

Турбота про здоров’я

Середня тривалість життя породи — 12-16 років. Вона безпосередньо залежить від стану здоров’я тварини, тому при утриманні «померанця» важливо приділяти увагу базовим профілактичним рекомендаціям.

Дрібні породи схильні до вивиху колінної чашечки. До групи ризику входять цуценята з незміцнілим опорно-руховим апаратом. Вони можуть травмуватися на слизькому покритті або при зістрибуванні з високої поверхні.

Вакцинація

Обов’язкову вакцинацію в ранньому віці проводять згідно з календарем щеплень. Вакцину від поширених інфекцій вводять дворазово: у 2-2,5 місяці та через 21-28 днів. Порядок щеплення собак старше 1 року визначає ветеринарний лікар, але найчастіше ревакцинацію проводять щорічно.

Обробка від паразитів

Протипаразитарну обробку проводять через місяць після народження. Відомості про використовувані препарати та частоту проведення цього заходу відображають у ветеринарному паспорті. Там же вказують детальну інформацію про всі введені вакцини.

Профілактичну дегельмінтизацію, або обробку від глистів, здійснюють щоквартально. Препарати від бліх і кліщів (зовнішніх паразитів) дають за потребою, зокрема в сезон їхньої активності.

Кастрація і в’язки

Кастрації підлягають всі улюбленці пет-класу, включно з псами-крипторхами, і хворі особини — тобто ті, кому не можна брати участь у розведенні. Ця операція також показана шпіцам, які не беруть участі в племінній роботі за бажанням власника. Вона попереджає передачу вад і спадкових захворювань новим поколінням, захищає від небажаної вагітності та знижує ризик розвитку патологій сечостатевої системи.

До в’язок допускають особин не нижче брид-класу. Для сук орієнтиром для першої в’язки слугує третя тічка, а для псів — вік не менше ніж 1,5 року. Раннє зачаття може бути небезпечним і для самих батьків, і для їхніх дитинчат, оскільки статева зрілість настає раніше фізіологічної. Тобто собаки можуть зачати потомство, але ще не здатні його виносити.

Як доглядати за померанським шпіцом в особливих випадках?

На деяких етапах життя організм стає більш вразливим, ніж у звичайному стані. У такі моменти вихованцеві потрібен підвищений догляд.

Ранній вік

У разі захворювання матері або її відсутності новонароджених вигодовують за допомогою спеціальних штучних сумішей. Вони забезпечують організм тими самими поживними речовинами, що й справжнє материнське молоко.

Незбиране коров’яче та козяче молоко вирізняються меншою жирністю та недостатнім вмістом білка, а їхнє тривале вживання може спровокувати діарею, яка може спричинити зневоднення та відставання в рості.

Прикорм вводять після появи перших зубів. При харчуванні готовими раціонами використовують корми з маркуванням Starter. Вони мають невеликий розмір і легко розмочуються у воді до стану кашки.

Після відлучення від матері (або після завершення штучного вигодовування) «померанців» повністю переводять на тверду їжу. Корм Starter замінюють на Puppy. Він теж має високу калорійність і збалансований за всіма поживними речовинами склад. Такий раціон показаний на другому етапі росту. Його використовують аж до настання 10 місяців.

Похилий вік

До літніх відносять собак старше 8 років. З цього моменту всі внутрішні процеси, включно з метаболізмом, сповільнюються. Збереження звичної порції корму може призвести до набору ваги. Тому рекомендується використовувати раціони з позначкою Senior або 8+. Вони мають меншу калорійність і містять поживні речовини, що підтримують здоров’я суглобів і запобігають виникненню запорів.

Літній вік — один із факторів ризику. Щоб уникнути розвитку небезпечних захворювань частоту профілактичних оглядів збільшують до двох разів на рік, а до базових аналізів додають регулярне УЗД серця.

Наявність хронічного захворювання

Лікування захворювань часто супроводжується дієтотерапією. Якщо хвороба хронічна, то особливого харчування дотримуються протягом усього життя. При годуванні готовими раціонами лікар може порекомендувати перехід на ветеринарні дієти — спеціалізовані корми, що підтримують здоров’я внутрішніх органів і систем.

Також потрібно бути готовим до частих здач аналізів у ветклініці — вони будуть потрібні для контролю стану улюбленця, який не вміє розповісти, як почувається. Деякі медичні маніпуляції доведеться навчитися робити самостійно.

Вагітність і лактація

На енергетичні потреби організму впливає не тільки кастрація і вік, а й період виношування і вигодовування потомства. Вони забирають дуже багато сил, тому колишнього розміру добової порції стає недостатньо. Але її збільшення проблему не вирішує. Потрібний обсяг їжі просто не поміщається в шлунок, тому звичний раціон замінюють на більш калорійний.

Зростання апетиту відзначається через місяць після запліднення. З 42 дня вагітності корм Adult («Для дорослих») протягом тижня плавно замінюють на раціон, призначений для цуценят на першому етапі росту, тобто на Starter. Ним годують аж до закінчення лактації.

Зазвичай вагітність у собак протікає легко, але спостереження ветеринарного лікаря зайвим не буде. Також бажана його присутність (або хоча б можливість виклику) під час пологів. Після народження цуценят за сукою потрібно ретельно стежити і допомагати доглядати за потомством.

Статеве полювання

Статеве дозрівання починається в 6-8 місяців. У сук його визначають за першою тічкою, а у псів — за проявом інтересу до спарювання. Представники обох статей можуть здійснювати садки на іграшки, ноги власника і один на одного.

У період активного статевого полювання спостерігається зміна поведінки. Собаки стають неслухняними та конфліктними. Тому і дівчаток, і хлопчиків потрібно вигулювати суворо на короткому повідку, щоб вони не втекли і не доставили проблем оточуючим.

Особливого догляду потребують тічні суки. Вони можуть залишати сліди на підлозі та м’яких меблях. Для збереження чистоти в будинку знадобляться спеціальні трусики або підгузки для собак. Їх слід носити не тільки у квартирі, а й на вулиці, щоб мінімізувати ймовірність інфікування статевих органів.

Пригнічувати статевий потяг за допомогою гормональних препаратів не рекомендується. Вони можуть спровокувати розвиток онкології. Безпечніше рішення — проведення кастрації. Молоді тварини легко переносять анестезію і швидко відновлюються після самої операції.

Висновок

Знаючи, як доглядати за шпіцом, ви зможете тверезо оцінити свої сили до прийняття відповідального рішення. Це допоможе уникнути розчарування після покупки і заздалегідь підготує до можливих проблем.

Якщо після зважування всіх «за» і «проти» ви все-таки зробили вибір на користь нового вихованця, то постарайтеся дотримуватися описаних вище рекомендацій. Вони допоможуть вам у перші дні перебування цуценяти в будинку, а в спірних ситуаціях ви завжди зможете заручитися підтримкою ветеринарного лікаря або заводчика.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.