Демодекоз у кішок — симптоми та лікування.

Демодекоз — це паразитарне захворювання, яке викликає внутрішньошкірний кліщ роду Demodex. Сильний свербіж, розчухи, гнійнички, облисіння (алопеції) — всі ці симптоми можуть свідчити про наявність цього кліща.

Поговоримо докладніше про демодекоз у кішок, розберемося чим захворювання може загрожувати улюбленцю.

Причини зараження

Кліщ Demodex має мікроскопічні розміри. У нього витягнуте тіло і 4 пари коротких ніг, які закінчуються кігтиками. Він здатний дихати не тільки за допомогою дихального апарату, а й усією поверхнею тіла, тому може обходитися без атмосферного кисню.

У кішок розрізняють два види кліща:

• Demodex cati — паразитує у волосяних фолікулах і сальних залозах. У нормі зустрічається у здорових тварин. У разі зниження імунітету, виснаження або наявності системних захворювань кліщ починає активно розмножуватися і викликає пошкодження.
• Demodex gatoi — живе на шкірі. Зараження здорової кішки відбувається під час безпосереднього контакту з хворою (під час обнюхування, ігор, взаємного грумінгу), а також під час доступу до частинок шкіри та шерсті з кліщами. Такі частинки можна принести на одязі та взутті навіть домашній кішці, яка не виходить на вулицю.

Кошенята заражаються демодекозом кішок внутрішньоутробно.

Група ризику

Захворіти на демодекоз може будь-яка кішка, незалежно від віку і породи. Найбільш схильні до патології тварини:

• зі слабким імунітетом — перенесли серйозні захворювання або хірургічні операції, пройшли антибіотико- або хіміотерапію, заражені екто- та ендопаразитами (блохами, вошами, кліщами, гельмінтами), мають ендокринні або вроджені захворювання;
• молоді (до 1-2 років) або вікові (після 5-7 років);
• кошенята, яких рано забрали від матері або які на штучному вигодовуванні — у цих випадках вони можуть недоотримувати захисні антитіла;
• ті, що мають шкірні патології (дерматити, дерматози) або пошкодження шкірного покриву, наприклад, унаслідок грибкових, бактеріальних, паразитарних уражень;
• які відрізняються підвищеним рівнем кортикостероїдних гормонів, зниженим рівнем тиреоїдного гормону;
• зі злоякісними утвореннями;
• які мають спадкову схильність.

Також більш сприйнятливі до демодекозу кішки, які часто піддаються стресу (при скупченому утриманні, постійній зміні господарів або місця проживання), при неадекватному догляді, поганому утриманні та годуванні (нестачі білків, жирів, вітамінів групи А, Е, В).

Часто патологія діагностується у кошенят до 3-х місяців. Тут відіграє роль міграція кліщів з тіла матері, слабке зроговіння епідермісу у малюків.

Види демодекозу в кішок

Кліщ, потрапляючи на шкіру, за допомогою хоботка, щелеп і потужних кінцівок заглиблюється у волосяний фолікул або сальну залозу. Сприяє проникненню також подовжена форма тіла паразита. У тілі кішки кліщ має всі необхідні умови для життєдіяльності: відповідну температуру, кров, лімфу і частинки відмерлих клітин для харчування.

У процесі життя демодекс утворює мікроскопічні пошкодження в шкірі тварини, які є вхідними воротами для різних інфекцій. Фекалії кліща провокують свербіж, подразнення, алергічну реакцію, що ускладнює лікування демодекозу у кішок.

Залежно від вираженості симптомів розрізняють такі форми патології:

• Локальна (луската) — частіше виникає у молодих особин. Спостерігається до 5 вогнищ ураження, розміром 2-3 см, які розташовуються переважно навколо очей («демодекозні окуляри»), на повіках, шиї, носі, вухах, передніх лапах. Патологічні ділянки облисілі, з лусочками і папульозним висипом;
• Генералізована — характеризується поширенням вогнищ практично по всій шкірі, часто супроводжується ускладненнями. З’являються значні ділянки облисіння, розчухи, запальна реакція. Висип може бути у вигляді вузликів, гнійничків або змішаний. При уважному огляді на шкірі помітні піднесення з білувато-жовтим вмістом, який виділяється під час натискання. Гнійнички з часом замінюються на струпи, шерсть стає тьмяною і скуйовдженою, склеюється. Далі настає ураження лімфатичної системи, знижується імунітет, розвиваються інші захворювання. У цьому випадку дуже важливо вчасно надати ветеринарну допомогу і призначити адекватну схему лікування демодекозу у кішок.

Окремо можна виділити ювенільну форму, яка діагностується у кошенят в результаті внутрішньоутробного зараження. Перебіг подібний до генералізованої форми.

Симптоми

Найяскравіше захворювання проявляється навесні та восени, що зумовлено нестачею ультрафіолету, вітамінів, ослабленням імунітету, зниженням загального тонусу.

За патології, спричиненої D. cati виникають алопеції в ділянці голови. Свербіж спочатку слабко виражений. При ускладненні патогенною мікрофлорою розвивається запалення (папули, пустули, струпи), що провокує сильні розчухи.

Захворювання, збудником якого є D. gatoi, вирізняється сильним свербінням, залисинами, розчухами, запальною реакцією.

Загальні ознаки:

• занепокоєння тварини або пригнічення, слабкість;
• порушення терморегуляції — вихованець може мерзнути навіть у теплу погоду;
• поганий апетит або його відсутність;
• зниження ваги;
• коливання температури тіла;
• почервоніння і набряклість шкіри;
• наявність розчухів, подряпин — тварина вилизує і розгризає уражені ділянки, рани вдруге інфікуються, може розвинутися стафіло- і стрептококоз, що потрібно враховувати під час лікування демодекозу у кішок;
• локальні алопеції — ділянки облисіння, на яких відсутнє підшерсток і остьове волосся;
• себорея (лупа);
• свербіж — ступінь його вираженості залежатиме від типу збудника і стадії хвороби;
• висип у вигляді папул (вузликів) і пустул (гнійничків, наповнених жовтуватим вмістом). Згодом гнійнички розкриваються, вміст потрапляє на сусідні ділянки, висихає і роз’їдає їх. Шкіра червоніє і вкривається складками.

У деяких випадках єдиною ознакою може бути зовнішній отит — запалення зовнішнього відділу вуха.

Діагностика

Після збору анамнезу про хвору тварину, ветеринарний лікар оглядає уражені ділянки, бере зішкріб із поверхневих і глибоких шарів шкіри. Якщо взяти біоматеріал тільки з поверхні, можливий хибнонегативний результат, оскільки кліщ проникає в шкіру досить глибоко.

Зішкрібання роблять з уражених ділянок, де спостерігаються алопеції, лущення, вузлики, фурункули — до появи перших крапельок крові. Зібраний матеріал досліджують під мікроскопом. При зараженні демодекозом будуть помітні кліщі на різних стадіях розвитку.

За необхідності призначають аналізи крові та сечі, УЗД внутрішніх органів.

Проводиться диференціальна діагностика від інших захворювань, що мають схожі симптоми.

Розберемо, чим лікувати демодекоз у кішок.

Лікування демодекозу котів і кішок

Терапія спрямована на знищення кліщів, а також усунення симптомів, що виникли. Схеми лікування призначаються ветеринарним лікарем індивідуально, залежно від вираженості клінічних ознак, стадії хвороби та загального стану хворого.

Використовуються препарати:

• акарицидні — для ліквідації демодексів;
• антибактеріальні — щоб позбутися вторинної бактеріальної інфекції;
• протизапальні та протисвербіжні — для полегшення симптоматики;
• імуномодулятори — для підтримки імунної системи;
• ті, що стимулюють регенерацію шкірних покривів.

Важливо мати на увазі, що лікування не можна переривати навіть у разі зникнення ознак. Про одужання можна говорити, якщо двічі отримано негативні результати мікроскопічного дослідження з інтервалом у 30 днів.

Більшість тварин із діагнозом лікується амбулаторно. Їм призначається терапія, що включає лікарські засоби і мазі від демодекозу у кішок. Але якщо у пацієнта виражені важкі ознаки: сильні болі, піодермія (гнійне запалення шкіри), виснаження і зневоднення, потрібна госпіталізація.

Медикаментозна терапія (препарати і схеми лікування)

Лікування полягає в зовнішній обробці краплями Бравекто. Дозування визначається залежно від маси кішки і ступеня зараження. Також препарат позбавляє від інших ектопаразитів: бліх, вошей, кліщів.

Чи допустимо використання народних засобів?

Застосовувати для лікування демодекозу народні засоби не можна. Це може призвести до більшого поширення кліща, переходу патології в генералізовану форму і розвитку ускладнень. За наявності симптомів необхідно якомога швидше звернутися до ветеринарної клініки, щоб діагностувати захворювання і призначити лікування.

Дієта та догляд

Хвору тварину ізолюють, щоб запобігти зараженню інших кішок. Особисті предмети вихованця (підстилку, іграшки, одяг) перуть, а предмети догляду (гребінці, пуходерки, ножиці, кігтерези, кігтеточки) дезінфікують. У приміщенні проводять прибирання з антисептиками.

Як вилікувати демодекоз у кішки? Для обробки тварини використовуються спеціальні препарати або лікувальні шампуні. Уражена шерсть збривається. Важливо суворо дотримуватися всіх рекомендацій ветеринарного лікаря, регулярно привозити тварину на огляди для контролю за ефективністю терапії.

Харчування хворого має бути повноцінним і легкозасвоюваним. Раціон збагачують білками і жирами, а також вітамінами групи А, E, D, B. Зручно використовувати готові корми, які міститимуть усі необхідні компоненти в оптимальних дозуваннях.

Чи небезпечний демодекоз у кішок для людини?

На демодекоз хворіють багато видів тварин і людина. Однак кліщ видоспецифічний, тому кішка, у якої діагностовано захворювання, не становить небезпеки для власників, а також для інших видів домашніх вихованців.

Варто знати: Чи може демодекоз передаватися від кішок людині?

Профілактика

Кліщі, що викликають демодекоз, належать до умовно-патогенних. Вони живуть майже на кожній кішці, а спричиняють захворювання тільки в деяких — за умови зниження резистентності організму. Тому велике значення в запобіганні хворобі мають правильне утримання та годування тварини.

Необхідно уникати впливу стресів, забезпечувати фізичну активність улюбленцю, стежити за його загальним самопочуттям. При виявленні ознак хвороби негайно звертатися до клініки. Вчасно розпочата терапія дасть змогу швидше вилікувати тварину та припинити розвиток ускладнень.

До профілактичних заходів також належать:

• регулярна обробка від екто- та ендопаразитів;
• вакцинація;
• недопущення контактів із хворими тваринами;
• виключення вільного вигулу;
• своєчасне лікування інфекційних та інших хвороб.

Після лікування демодекозу у кішок не виробляється імунітет. Тому необхідно ретельно стежити за здоров’ям вашого улюбленця надалі.

Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.