Зміст статті
Далеко не всі власники собак замислюються про те, чи їдять їхні улюбленці мишей і щурів. Однак це досить поширена ситуація, особливо для собак, які живуть у приватних будинках або мають вільний вигул. Мисливський інстинкт, притаманний чотирилапим хижакам, може штовхати їх на гонитву та поїдання гризунів. Тому ви зобов’язані знати, чим це може загрожувати здоров’ю собаки і як убезпечити його від подібних ситуацій. У цій статті ми розглянемо питання: чи їдять собаки мишей і щурів, і як правильно діяти власникам, якщо це сталося?
Природна поведінка собак щодо мишей і гризунів
Собаки за природою своєю — хижаки з сильно розвиненим мисливським інстинктом. Століттями вони використовувалися людиною для полювання на дичину і боротьби з гризунами-шкідниками. Особливо цінувалися в цій якості породи тер’єрів, виведені спеціально для полювання на дрібних звірків, таких як щури і кроти.
Цуценята вже в ранньому віці починають проявляти азарт і цікавість, побачивши маленькі предмети, які швидко рухаються. Це вроджена реакція, яка допомагала їхнім диким предкам обчислювати і переслідувати потенційну здобич. Собаки не можуть ігнорувати ворушіння в траві або шурхіт у кущах — їхній погляд одразу ж спрямовується на джерело шуму.
Якщо здобич схоплена, собака інстинктивно її з’їдає. Це логічне продовження мисливської поведінки. Під час полювання виділяються гормони, що підвищують апетит і впливають на харчову поведінку. Тому, спіймавши і вбивши мишу або щура, собака, найімовірніше, одразу ж з’їсть здобич, діючи за натхненням.
Чим небезпечні миші та щури для собак?
Хоча полювання на гризунів і відповідає інстинктам собак, поїдання спійманої здобичі може призвести до серйозних ризиків для здоров’я вихованця. Саме тому собакам взагалі не слід їсти мишей і щурів.
- Гризуни є переносниками різних хвороб і паразитів. Одне з найнебезпечніших захворювань — лептоспіроз, який викликають бактерії, що мешкають у ґрунті та воді, забруднених сечею інфікованих тварин. Симптоми у собак включають лихоманку, блювоту, діарею, зневоднення і ниркову недостатність. Без лікування лептоспіроз може виявитися смертельним.
- Інша загроза — круглі черв’яки, включно з токсокарами і токсаскарисами. Ці паразити живуть у кишківнику гризунів, а їхні личинки можуть мігрувати в різні органи собаки, спричиняючи небезпечні запальні процеси.
- Не варто виключати й ризик отруєння отрутами від приманок для гризунів. Навіть невелика доза токсичних речовин, що містяться в сучасних родентицидах, може завдати істотної шкоди здоров’ю вихованця.
- Крім того, миші та щури можуть бути носіями сальмонельозу, кампілобактеріозу та інших хвороб, небезпечних для людини і тварин.
Таким чином, щоб убезпечити свого чотириногого друга, власникам настійно рекомендується не дозволяти собакам ловити та їсти мишей і щурів. Важливо утримувати житло в чистоті, застосовувати репеленти і своєчасно позбавлятися від присутності шкідників.
Що робити, якщо собака з’їв мишу?
Незважаючи на всі запобіжні заходи, трапляється, що собака ловить і з’їдає мишу або щура. У такій ситуації важливо швидко відреагувати і вжити необхідних заходів.
Звісно, краще одразу відвезти свого собаку до ветеринарного лікаря. Але якщо з якихось причин це неможливо — уважно спостерігайте за своїм вихованцем протягом наступних 2-3 днів. Звертайте увагу на будь-які ознаки нездужання: млявість, відмову від їжі та води, блювоту, пронос, утруднене дихання. Ці симптоми можуть вказувати на інтоксикацію або зараження різними хворобами, переносниками яких є гризуни.
За появи тривожних ознак негайно звертайтеся до ветеринара: зволікання смерті подібне. Спеціаліст призначить необхідні аналізи та лікування залежно від конкретної ситуації. Швидке виявлення та усунення причини нездужання має вирішальне значення.
Якщо симптомів немає, але ви побоюєтеся можливого зараження, ветеринар може порекомендувати провести профілактичну дегельмінтизацію (виведення глистів) через певний проміжок часу.
Як екстрену домашню допомогу можна дати собаці активоване вугілля з розрахунку 1 таблетка на 10 кг ваги. Воно допоможе зв’язати і вивести з організму частину отрут. Також рекомендується рясне пиття, щоб сприяти виведенню токсинів. Однак ці заходи не замінюють повноцінного ветеринарного лікування в разі присутності небезпечних симптомів.
У жодному разі не намагайтеся викликати блювоту в собаки самостійно — це може призвести до потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи. Довіртеся професіоналам для безпеки вашого вихованця.
Як запобігти поїданню мишей собакою?
Найкращий спосіб убезпечити улюбленця від ризиків, пов’язаних з поїданням гризунів, — не допускати присутності мишей і щурів у будинку і на прилеглій території. Контроль популяції шкідників має першорядне значення.
Для ефективної боротьби з гризунами слід ретельно оглядати житло й усувати будь-які потенційні місця їхнього проживання та шляхи проникнення. Закладайте щілини, тріщини, дірки. Утримуйте будинок у чистоті, своєчасно прибирайте крихти, сміття. Зберігайте продукти в контейнерах, що щільно закриваються.
При виявленні ознак присутності мишей або щурів рекомендується використовувати репеленти і пастки, безпечні для домашніх тварин. Існують ультразвукові та вібраційні відлякувачі, а також натуральні засоби на основі ефірних олій, неприємних для гризунів.
Щоб задовольнити вроджений мисливський інстинкт собаки, можна вдатися до альтернативних ігор і ласощів. Спеціальні іграшки — «здобич» із запахом дичини або начинені ласощами всередині дозволять улюбленцю «пополювати». Влаштуйте собаці веселу погоню за літаючими іграшками. Ласощі, які потрібно викопувати або діставати з будь-яких ємностей, перетворять прийняття їжі на захопливе заняття.
Регулярні фізичні навантаження, дресирування, ігри на уважність також допоможуть сублімувати мисливський азарт вашого собаки в безпечне русло. Ключ до успіху — забезпечити вихованцеві достатньо стимулів і можливостей для прояву природної поведінки.
Відповіді на поширені запитання про собак і мишей
Зараження собаки сказом від миші вкрай малоймовірне. Гризуни дуже рідко є переносниками цього смертельного вірусного захворювання. Вчені припускають, що сказ вбиває мишей занадто швидко, не дозволяючи їм поширювати інфекцію через укуси. Навіть у зафіксованих випадках зараження людей, джерело вірусу жодного разу не було пов’язане з гризунами. Проте якщо собака отримав рани в сутичці з мишею або щуром, краще проконсультуватися з ветеринар
Якщо ваш собака з’їв дохлу мишу, уважно спостерігайте за ним протягом наступних кількох днів. Відзначайте будь-які симптоми поганого самопочуття: млявість, відмову від їжі та води, блювоту, пронос. Це може вказувати на харчове отруєння або зараження. Якщо подібні ознаки з’явилися, негайно зверніться до ветеринара. В інших випадках можна провести профілактичну дегельмінтизацію через 2-3 тижні, щоб вивести можливих паразитів.
Дрібні кісточки мишей і щурів, найімовірніше, не принесуть шкоди кишечнику вашого собаки. Як і у птахів, вони досить крихкі, щоб перетравитися без ризику закупорки. Зазвичай кишкова непрохідність викликається проковтуванням великих чужорідних предметів, не здатних вийти природним шляхом. Перші тривожні сигнали — блювота, діарея, здуття живота і втрата апетиту впродовж доби і більше.
Поїдання диких польових мишей потенційно небезпечне для собак через ризик зараження різними паразитами і хворобами, поширеними серед гризунів. Польові миші можуть бути переносниками стрічкових і круглих черв’яків, лептоспірозу, сказу та інших небезпечних інфекцій. Після контакту з дикими гризунами рекомендується ретельно оглянути вихованця на предмет ран і паразитів, а також провести профілактичну дегельмінтизацію за порадою ветеринара. У разі будь-яких тривожних симптомів негайно звертайтеся по кваліфіковану допомогу.
Що принесе 2025 рік власникам тварин.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.У нас є невелике прохання. Ми намагаємося створювати якісний контент, який допомагає піклуватися про домашніх вихованців, і робимо його доступним безоплатно для всіх, тому що віримо, що кожен заслуговує на точну і корисну інформацію.
Рекламні доходи покривають лише невелику частину наших витрат, і ми хочемо продовжувати надавати контент без необхідності збільшувати кількість реклами. Якщо наші матеріали виявилися вам корисними, будь ласка, підтримайте нас. Це займе всього хвилину, але ваша підтримка допоможе нам скоротити залежність від реклами і створювати ще більше корисних статей. Дякуємо!
