Чи варто тримати цапів / козлів у господарстві: мінуси і плюси цапа для злучок.

З приходом осені у кіз починається парувальний період, і постає питання про те, яким способом їх покривати. Деякі козівники вважають за краще тримати в господарстві свого цапа, інші просто орендують самця для злучок у сусідів, треті і зовсім вважають за краще осіменяти кіз штучним шляхом. У цій статті спробуємо розібратися, а чи варто взагалі заводити свого цапа-виробника та утримувати його, які є плюси та мінуси вирощування у своєму господарстві цапів для злучок.

Навіщо взагалі потрібен свій козел / цап?

Багато хто справді задається питанням, а навіщо потрібен свій виробник, якщо можна заплатити за злучку своєї кози з самцем з іншого господарства? Зараз також активно розвивається штучне запліднення, так навіщо ж свій самець? На ці головні запитання очевидна проста відповідь: свій цап завжди під рукою, не потрібно точно вираховувати дні полювання в кіз.

Крім того, ви будете точно знати, чим ви годуєте свого власного виробника, на що він хворів і чи здоровий наразі, яка в нього поведінка і норов. При тривалому утриманні самця ви також самі побачите, яке потомство він приносить, скільки козенят народжується в окоті, якого вони розміру і наскільки добре розвиваються.

Є ще один приємний момент в утриманні свого козла. Якщо самець і самки живуть поблизу, вам буде дуже легко виявити в кози полювання. Якщо ж вони взагалі гуляють разом, то козівник може забути про спостереження за самками — самець сам виявлятиме козу в полюванні і самостійно зробить свою справу.

Ризики злучки з незнайомим козлом

До того ж, не доведеться водити своїх кіз до іншого господарства на злучку, адже «наречений» ефективний тільки на звичному йому місці, інакше спаровування може і не статися. Тут криється і ще один бік медалі — приводити своїх кіз до чужого господарства може бути небезпечно, адже ви не можете точно знати, чи є у чужого поголів’я якісь хвороби або зараження паразитами.

Ну і звісно, для самок невеличка подорож до іншого господарства стане великим стресом, тож вони можуть не дати самцеві робити садки, парування не відбудеться, час буде витрачено даремно.

Недоліки штучного осіменіння

Окремим пунктом потрібно розглянути штучне осіменіння. Цей спосіб дуже хороший і надійний, але має два великі мінуси. По-перше, цей метод тільки починає набирати популярність, і в більшості регіонів просто немає насіння цапів-виробників і осеменаторів. По-друге, для штучного осіменіння необхідно вести календар, щоб хоча б приблизно розуміти, в який час коза прийде в охоту, щоб своєчасно викликати осеменатора. І звісно, вартість процедури наразі доволі висока.

Нюанси утримання козлів у господарстві

Агресивна поведінка

Для початку потрібно розуміти, що самці за своєю природою досить норовисті. Є багато винятків, проте природа бере своє в період гону, коли козли відчувають запах самок і чують їхнє бекання. Самці починають поводитися агресивніше, можуть з легкістю ламати дерев’яні паркани, зривати шпінгалети з дверей, розламувати годівниці та сінники. Якщо в господарстві кілька плідників живуть разом, то почнеться битва за самку.

Усі ці негативні природні нюанси потрібно враховувати під час будівництва козлятників і загонів для самців, обираючи товстіші та міцніші матеріали, для дверей потрібно купувати масивні шпінгалети та петлі. Якщо в господарстві утримуються кілька козлів, розміщувати їх потрібно в різних стійлах із товстими глухими перегородками.

Рогата небезпека

Другий важливий момент, що стосується безпеки козівника і самок кіз, а також цілісності господарських будівель — рогатість самця. Рогаті козли можуть ламати дуже товсті дерев’яні бруси і вибивати наймасивніші шпінгалети. Також вони дуже небезпечні для всього поголів’я під час спільного вигулу, а під час парування можуть заподіяти шкоду самці та козівнику, який контролюватиме процес парування. Тому вкрай рекомендується тримати в господарстві тільки комолих або знезаражених тварин.

Козлиний родовід

Говорячи про комолість, потрібно згадати про породи та родоводи. Як виробника краще підбирати козлів із закріпленою генетично комолістю, щоб вони передавали цю ознаку наступному поколінню. Що стосується порід, тут потрібно виходити з конкретної ситуації. Найчастіше в господарствах вирощують кіз одразу кількох порід, і під кожну групу підбирають свого самця тієї ж породи.

Якщо ж чистопородність потомства вам не важлива, слід підбирати породу самця за розміром ваших кіз. Наприклад, якщо у вас компактні кізоньки ламанча, не варто заводити великого нубійського цапа, бо самкам ламанча буде дуже важко народжувати великих козенят. Якщо для породи ваших кіз характерні середні розміри, то козла можна взяти більшого. Найчастіше козівники спеціально заводять виробника породи компактного розміру, щоб самкам було легше народжувати.

У тих, хто не планує займатися породним розведенням, виникне запитання: а навіщо взагалі заводити породистого козла, якщо можна купити найпростішого безпородного? Річ у тім, що в генах породистих тварин уже закріплена одна важлива ознака — відсутність специфічного запаху в молока і м’яса. Тому породистий самець завжди буде кращим за цапа невідомого походження із сумнівною генетикою. І раз ми торкнулися цієї теми, потрібно розуміти, що самі козли в будь-якому разі мають специфічний запах, особливо в період гону. Тому настійно рекомендується утримувати їх в окремому приміщенні від самок, щоб у кіз не пахло молоко.

Плюси / переваги утримання свого козла-плідника

• свій самець завжди під рукою, злучку можна провести в будь-який момент, коли коза почне полювання;
• за злучку не потрібно платити, не треба домовлятися з кимось і вичікувати полювання у самок;
• за наявності козла в господарстві набагато простіше виявляти полювання у кіз;
• якщо перше покриття пройшло без результату, повторне не потребуватиме нових витрат і зайвого клопоту з організацією злучки;
• ви точно знаєте, чим ви годуєте свого козла і чи здоровий він, чи оброблений від паразитів, яке потомство він приносить;
• можна завести породистого виробника, спеціально підібраного конкретно для вашого поголів’я кіз;
• можна пропонувати свого козла для злучок із самками інших господарств, отримуючи вигоду.

Мінуси / недоліки утримання козла в господарстві

• свого виробника потрібно постійно годувати і доглядати за ним. Основну свою роботу він виконує в період гону, тобто з серпня по січень, в інший час він не приносить жодної користі;
• самці бувають вкрай агресивні в злучний період, більшість проявляють норов і в інший час;
• цапів вкрай рекомендується утримувати в окремому від кіз приміщенні, щоб у самок не пахло молоко;
• у козлятнику для самців мають використовуватися міцніші матеріали, а вони дорожчі;
• купуючи маленьке козеня, не можна бути на сто відсотків упевненим, що воно виросте гарним виробником із міцним потомством. Таким чином, на вирощування самця піде багато коштів і часу, а очікування він може і не виправдати;
• дорослі козли-плідники з перевіреним потомством коштують досить дорого.

Підбиваючи підсумок, можна сказати так: утримання свого козла-плідника в господарстві — індивідуальне рішення кожного козівника. Плюси очевидні, як і мінуси. Найголовнішим недоліком вважається той факт, що самець працює лише в короткий період гону, а потім просто «об’їдає» господарство і не приносить користі. Але і з цієї ситуації є вихід — козла можна купувати для утримання лише на період гону, а після всіх злучок відгодувати його на м’ясо.

Чи варто тримати козла / цапа: думка власниці козла

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.