Чи можна собакам сир (кисломолочний / зернистий)?

Говорячи про урізноманітнення раціону наших чотириногих улюбленців, не варто забувати про кисломолочні продукти, наприклад, про кисломолочний сир. Більшість собак із задоволенням вживають цей продукт, і іноді в необмеженій кількості. Чи можна собакам давати сир? Який продукт підійде для домашніх тварин, і яку небезпеку може становити для здоров’я вихованця? Скільки сиру можна дати собаці? Спробуємо розібратися в цих та інших питаннях.

Чим корисний сир для собак?

У сирі міститься білок, жир і трохи вуглеводів. Білок є джерелом замінних і незамінних амінокислот, перетравлюється протягом трьох годин, тому у тварини тривалий час зберігається відчуття ситості. Сирні жири легко засвоюються організмом собаки, не створюючи проблем для органів шлунково-кишкового тракту (при дотриманні норми). Невелика кількість вуглеводів забезпечує невисоку калорійність продукту (близько 180 ккал, залежить також від жирності), що дає змогу давати його собакам, схильним до збільшення ваги.

У сирі містяться корисні бактерії, що мають пробіотичну дію. Завдяки їхній діяльності в кишечнику підтримується баланс мікрофлори, підвищується місцевий і загальний імунітет, поліпшується травлення.

Серед вітамінів і мінералів у великій кількості зустрічаються: всі представники групи В, вітамін А, Д, РР, селен, кальцій, фосфор, молібден, мідь. Також до складу входить цинк, калій, кобальт, магній та інші елементи.

Завдяки багатому хімічному складу сир чинить таку дію на організм собаки:

• зміцнює кістки та зуби;
• покращує стан травного тракту;
• забезпечує розвиток і підтримку м’язової маси;
• підтримує нормальну роботу нервової системи;
• позитивно впливає на розумові здібності вихованця;
• попереджає захворювання серця і кровоносних судин.

Шкода продукту для тварин

У деяких собак може виявитися алергія або непереносимість. У першому випадку можливі такі симптоми, як: свербіж і почервоніння очей, слизової оболонки пащі, шкіри, висипання на шкірі, сльозотеча та інші. Непереносимість часто проявляється у вигляді діареї або/та блювоти. При появі цих ознак сир потрібно виключити з раціону собаки.

Надмірне введення продукту в меню чотириногого друга загрожує накопиченням в організмі кальцію, порушенням випорожнення, проблемами з кістково-м’язовою системою. Порушення травлення, діарея, ознаки гастриту можуть виникати, якщо продукт занадто жирний. Подібні симптоми спостерігаються і в разі отруєння неякісним сиром.

Який краще: покупний чи домашній

Тут кожен вирішує по-своєму. Магазинний продукт надійніший щодо шкідливих бактерій, наприклад, кишкової палички. Виробничий сир перевіряється відповідними органами, має певні вимоги до зберігання і термін придатності. Крім того, на упаковці завжди позначена жирність.

Продукція фермерських господарств, куплена з рук на ринку, не завжди може похвалитися високою якістю і точним вмістом жиру. Власноруч виготовлений сир, напевно, найкращий варіант. Для його приготування господар собаки візьме свіже молоко потрібної жирності й отримає на виході якісний продукт, який одразу може дати улюбленцю.

Яку жирність обрати?

Сир може бути: жирний, нежирний (напівжирний), знежирений. Якщо молочних жирів у продукті багато, він призведе до діареї, розладу травлення, підвищеного навантаження на печінку та інших проблем зі здоров’ям. Причому, порушення можуть виникнути не відразу, а з часом.

Повністю очищений від жирів продукт не приносить користі вихованцям, які потребують кальцію, оскільки елемент краще засвоюється тільки в присутності жирного компонента. Тому найкращим варіантом стане сир середньої жирності (близько 8%). Але й тут усе залежить від особливостей організму тварини: що активніший або молодший собака, то більше калорій йому потрібно, то жирніший продукт можна давати.

Чи можна собакам кальцинований сир?

Кальцинований сир можна купити в магазині або приготувати самостійно. Його отримують у процесі виробництва шляхом додавання в масу молочного або хлористого кальцію (лактату або хлориду). У результаті продукт містить більше елемента, ніж у вихідній сировині.

Кальцинований варіант підходить для харчування ослаблених вихованців, в основному цуценят, у яких прогнозують розвиток рахіту. Дають такий продукт один раз на місяць. Собаки, які не мають проблем з опорно-руховим апаратом, не потребують корму з підвищеним вмістом кальцію.

Який сир давати не можна?

Не дають собакам:

• сирні сирки;
• продукт із курагою, родзинками та іншими інгредієнтами;
• солоний, солодкий;
• сирну масу;
• прострочений;
• сумнівного походження (з рук на вулиці);
• такий, що містить консерванти, барвники, ароматизатори тощо.

Як правильно давати?

Залежно від стану здоров’я собаки і засвоюваності сиру допускається його включення до раціону до 3-4 разів на тиждень з перервами 1-2 дні. Продукт можна давати окремо від інших страв або, поєднуючи з ними. Гарним доповненням до нього будуть каші (рис, гречка, вівсянка), овочі, сметана або кефір, яйця.

Мініатюрним собачкам дають до однієї столової ложки маси на один прийом. Великим псам допускається 5-6 столових ложок.

Щоденне включення сиру в раціон улюбленця можливе за наявності у нього надмірної ваги та/або необхідності в дієті. Однак подібні питання потрібно спочатку обговорити з ветеринарним фахівцем.

Для цуценят, вагітних собак і собак, що годують груддю

У цуценячому віці сирний прикорм починають, коли малюкові виповниться три місяці. Припустимо давати продукт у такій самій кількості як м’ясо. Іноді можна давати кальцинований сир. У деяких випадках його додатково збагачують вітамінами.

Сир для цуценят, вагітних і годуючих вихованок вибирають середньої жирності. У період вигодовування або виношування потомства порцію можна збільшувати, щоб унеможливити втрату кальцію, розвиток проблем з кістками і зубами у матері.

Яким собакам сир протипоказаний?

Не дають продукт собакам у таких ситуаціях:

• ожиріння;
• захворювання нирок;
• панкреатит;
• алергія на молочний білок;
• індивідуальна непереносимість;
• вихованець перебуває на сухому кормі.

Якщо собаці стало погано

У разі появи в улюбленця діареї, блювоти після вживання сиру, потрібно дати йому сорбент (наприклад, активоване вугілля) і виключити будь-яку їжу протягом хоча б доби. У важких випадках потрібно відвезти тварину в клініку або викликати ветеринара додому.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.