Чи можна собакам шпинат?

Багато собак, особливо ті, які часто бувають на присадибних ділянках, не проти «зірвати» і з’їсти з грядки соковиту зелень. Шпинат у цьому сенсі не є винятком. Але чи можна собакам їсти шпинат? І чи можна спеціально додавати його в корм вихованцеві як додаткове джерело корисних речовин?

Чим корисний шпинат для собаки?

Рослина багата на клітковину, містить рослинний білок і вуглеводи майже в рівній кількості (вуглеводів трохи більше). У складі переважають такі вітаміни та елементи, як: бета-каротин, вітамін А, К, С, В9, марганець, залізо, магній. Крім того, шпинат містить кальцій, калій і мідь, вітаміни В2, В6 і Е, органічні кислоти, лютеїн, кверцетин. Овоч відмінно засвоюється організмом тварин, у зв’язку з чим у невеликій кількості деякі виробники додають його в промисловий корм.

Серед корисних ефектів вживання рослини можна відзначити:

• підвищення імунітету;
• поліпшення складу крові;
• профілактика анемії;
• підтримання зору, профілактика захворювань сітківки;
• підтримання роботи серця і нормального стану стінки судин.

Шкода рослини

Шкідливі властивості для собак шпинат проявляє, якщо вихованець з’їсть його багато, або господар буде підгодовувати собаку овочем часто і в необмеженому обсязі. У шпинаті міститься щавлева кислота, яка може призвести до подразнення шлунково-кишкового тракту тварини, а також поступово відкладатися в нирках у вигляді оксалатів, провокуючи сечокам’яну хворобу.

Також рослина містить особливі речовини, які перешкоджають нормальному засвоєнню кальцію і заліза. Якщо в раціоні собаки багато шпинату, то ці елементи не тільки не надійдуть в організм із самого овоча, а й зменшиться кількість тих, що вже знаходяться в тканинах, що призведе до їхнього дефіциту.

Крім того, у деяких вихованців можлива алергія або непереносимість шпинату. Зазвичай вона проявляється такими симптомами, як:

• свербіж шкіри;
• висипання на шкірі або слизовій оболонці пащі;
• сльозотеча;
• чхання;
• виділення з носа;
• діарея;
• набряклість морди, очей;
• утруднене дихання.

Щоб упевнитися у відсутності подібної реакції, вперше потрібно дати невелику кількість шпинату, а потім поспостерігати за твариною протягом 2-3 днів. За відсутності ознак алергії або непереносимості рослину можна сміливо вносити в раціон, поступово збільшуючи порцію до оптимальної.

Як і скільки можна давати?

Допустимий обсяг шпинату залежить від маси тіла тварини. Так, собачкам мініатюрних порід дають від чверті до повної чайної ложки подрібненої рослини 2-3 рази на тиждень. Великим псам можна дати 1-2 столові ложки, а габаритним вихованцям дозволяється збільшити дозування до трьох столових ложок з тією ж частотою.

Особливістю шпинату є майже повне збереження поживної цінності після термічної обробки. Оскільки свіжа зелень вимагає від організму більше зусиль для перетравлення, краще давати собаці овоч в ошпареному або відвареному вигляді. Нарізаний після обробки шпинат додають в основний корм тварини. Як самостійний продукт його не дають. Виняток становлять ситуації, коли собака самостійно поласує зеленню безпосередньо з грядки.

Шпинат для цуценят, вагітних собак і собак, що годують груддю

У цуценячому віці шпинат краще не додавати в їжу вихованця. Якщо цуценя проявляє інтерес до рослини, перебуваючи на присадибній ділянці, бажано захистити його від можливості вживання. Надлишок органічних кислот може з часом призвести до захворювань шлунково-кишкового тракту, наприклад гастриту, виразки. Краще почекати, поки травна система песика зміцніє, і почнуть працювати всі необхідні ферменти.

Що стосується вагітної та годуючої собаки, то якщо вона раніше їла шпинат, то виключати його з раціону не має сенсу. Навпаки, рослина стане джерелом корисних речовин як для нього, так і малюків. Під час лактації та вагітності бажано утриматися від першого введення овоча в раціон собаки, щоб унеможливити ризик розвитку негативних реакцій з боку його організму та новонароджених цуценят.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.