Чума м’ясоїдних у собак.

Чума м’ясоїдних (інші назви чумка, хвороба Карре) — інфекційне, дуже заразне захворювання, яке за несвоєчасного лікування може призводити до летального результату у 80%-90% випадків. Характеризується швидким розповсюдженням збудника по організму та ураженням багатьох внутрішніх органів. Крім собак, хворіють інші хижаки: тхори, лисиці, вовки, куниці, єноти, норки.

Матеріал є логічним продовженням статті: Чумка у собаки: симптоми та лікування.

Симптоми чуми м’ясоїдних у собак

Час від моменту зараження до виникнення перших ознак (інкубаційний період) становить 4-7 діб. У деяких випадках коротший або триваліший (до кількох місяців).

Симптоми чуми м’ясоїдних у собак доволі різноманітні, залежать від статусу імунітету, наявності інших патологій, умов утримання та годування.

Спочатку підвищується температура. Тварина стає млявою, більше спить, не грається, відмовляється від їжі та ласощів. Важливо не пропустити цю стадію і максимально швидко звернутися до ветеринарної клініки, щоб призначити ефективне лікування.

Далі уражаються різні органи, у зв’язку з чим виділяють такі форми хвороби.

Респіраторна (легенева)

Ознаки нагадують сильну застуду. Слизові кон’юнктиви та носової порожнини почервонілі, набряклі. Спостерігаються рясні слизові або гнійні виділення, які склеюють повіки та ніздрі. Собака чхає, тре лапами очі, ніс. Дихання хрипке, утруднене, пульс прискорений. Через зниження імунітету хвороба ускладнюється бактеріальними інфекціями. Розвивається бронхіт (запалення бронхів), потім пневмонія (ураження легень).

Гастроінтестинальна (кишкова)

Присутні блювота і діарея. У калі можуть виявлятися кров і частинки слизу. Організм швидко зневоднюється і виснажується. Легенева і кишкова форми можуть розвиватися одночасно. Не можна затягувати лікування, його необхідно починати якомога раніше.

Екзантематозна (шкірна)

Поряд із загальними симптомами з’являються невеликі червоні плями на животі, вухах, внутрішній поверхні стегон, навколо губ та очей. Далі вони перетворюються на пухирці з прозорим або каламутним вмістом, і скоринки, які з часом відпадають. Ще одним симптомом є потовщення та розтріскування шкіри на подушечках лап. Шкірна форма може перетікати в нервову, прогноз якої менш сприятливий.

Нервова

Зазвичай розвивається після легеневої або шкірної, а також одночасно з ними. Хоча в нашій практиці були випадки, коли нервове ураження було первинним, а потім розвивалася лихоманка та інші симптоми.

На початку захворювання виникають короткі напади збудження (собака верещить, гавкає без причини), потім порушення координації рухів, тики, судоми, парези та паралічі кінцівок, втрата «свідомості», погіршення слуху та зору. Нервові тики можуть залишатися навіть після одужання тварини, у цьому випадку собака залишається інвалідом і потребує спостереження у невролога. Нервова форма чуми м’ясоїдних у собак, що протікає з яскравими симптомами і підвищенням температури, частіше має несприятливий прогноз.

Діагностика

Оскільки захворювання має широку клінічну картину, проводиться безліч різних обстежень. Важливу роль відіграє анамнез.

Необхідно повідомити лікаря:

• коли і якими вакцинами був щеплений собака,
• чи були контакти з іншими тваринами,
• коли і як з’явилися перші симптоми,
• у яких умовах утримується вихованець, чим годуєте.

Усі ці відомості допомагають швидше і точніше встановити діагноз.

Звертається увага, чи присутні такі симптоми:

• лихоманка понад 39,5 градусів,
• кашель,
• виділення з носової порожнини та очей,
• світлобоязнь,
• ознаки розладу нервової системи.

Наявність виділень певної в’язкості вже дає привід запідозрити хворобу. За виражених кількох ознак з великою ймовірністю буде виділено вірус чума м’ясоїдних у собак.

Проводиться диференціальна діагностика від незаразних патологій, отруєнь, сальмонельозів, парво- і аденовірусних інфекцій, піроплазмозів, гельмінтозів, хвороби Ауєскі тощо.

Призначається низка досліджень, які допомагають знайти антитіла та ідентифікувати збудника:

• ПЛР — полімеразна ланцюгова реакція. Це основний метод, під час якого беруться змиви зі слизових очей, носа, анального отвору.
• РН — реакція нейтралізації,
• ІФА — імунофлюоресцентний аналіз,
• РІГА, РПГА — реакції непрямої та пасивної гемаглютинації.

Дослідження крові призначається у випадках, коли в пацієнта не спостерігаються виділення.

Захворювання викликає вірус із сімейства Paramyxoviridae. Він має спорідненість зі збудником людського кору, а також вірусом чуми ВРХ. Досить стійкий у навколишньому середовищі, наприклад, за мінусової температури може зберігати активність до 5 років. Здатний кілька днів жити на підлозі, одязі. Дезінфікуючі розчини інактивують збудника протягом короткого часу, кип’ятіння вбиває миттєво.

Хворі тварини виділяють вірус із витіканнями з очей, носової та ротової порожнини, а також із сечею, калом, частинками злущеного епітелію. Здоровий собака може заразитися під час спілкування з хворим, під час використання спільних предметів (іграшок, нашийників, мисок, гребінців), через їжу і повітряно-крапельним шляхом. Мисливські породи нерідко хворіють після контакту з дикими тваринами. Слід пам’ятати, що перехворілі улюбленці залишаються носіями вірусу впродовж 2-3 місяців, тому можуть заражати інших.

Дуже сприйнятливі до чуми м’ясоїдних у собак молоді та ослаблені особини. Цуценята до 2-х місяців, які харчуються молоком вакцинованої або перехворілої суки, не хворіють. Їх захищають материнські імуноглобуліни.

Собаки можуть уражатися чумою протягом усього року, проте частіше спалахи спостерігаються восени та навесні.

Чума м’ясоїдних у собак може протікати по-різному:

• Надгостро — температура піднімається раптово до 40-41 градуса, собака сильно пригнічений, рясні виділення з носа й очей. Якщо не вживати заходів, через 2-3 дні тварина впадає в кому і гине.
• Гостро і підгостро — хвороба триває від 3-4 днів до 2-3 тижнів. Симптоми різноманітні. За сильного імунітету вихованця і невисокої вірулентності збудника може настати одужання.
• Хронічно — протікає місяцями. Періоди поліпшення чергуються з поверненням ознак захворювання. Така чумка може розвинутися після неправильної вакцинації.

Лікування чуми м’ясоїдних у собак

Успіх терапії залежатиме від того, як швидко звернувся власник собаки до клініки, особливостей імунітету тварини, вірулентності вірусу та інших чинників. На жаль, непоодинокі випадки, коли на первинні симптоми (підвищення температури, млявість, відмова від корму, діарея) господарі не звертають уваги, а звертаються за лікуванням уже на пізніх стадіях.

Для боротьби з вірусом вводять імунну сироватку моновалентну (яка містить антитіла тільки проти збудника чумки) або полівалентну (має в складі також антитіла проти парво- та коронавірусного ентериту, аденовірусних хвороб).

Щоб зупинити поширення вторинної інфекції (стафіло-, стрептококової), використовують антибіотики широкого спектра дії.

Також показані препарати, що знімають симптоми і поліпшують самопочуття:

• жарознижувальні,
• відхаркувальні,
• протисудомні,
• дезінтоксикаційні,
• що підтримують серцеву діяльність,
• відновлюють роботу шлунково-кишкового тракту,
• нормалізують водний баланс,
• болезаспокійливі,
• заспокійливі.

Профілактичні заходи

Основним методом попередження захворювання є вакцинація. Перший раз цуценя прищеплюється у віці 2 місяці, потім повторно через 3 тижні, потім у віці 12 місяців. Далі вакцинувати улюбленця слід один раз на рік (щорічно).

Якщо ви взяли собаку дорослим і не знаєте, чи вакцинувався він, необхідно витримати його на 10-денному карантині. У цей період важливо спостерігати за загальним станом і уникати контакту з іншими собаками. Після чого провести обов’язкову імунізацію. Сучасні препарати дають високий захист від чумки. Але навіть у тих рідкісних випадках, коли улюбленець хворіє, він швидше одужує, а хвороба протікає легше. Незалежно від того, чи вакцинований собака, у разі виявлення схожих симптомів, необхідно звернутися до лікаря.

Крім вакцинації, необхідно зміцнювати імунітет улюбленця, обмежувати спілкування з бродячими тваринами, проходити регулярні профілактичні огляди.

Що робити, якщо собака захворів на чуму м’ясоїдних?

Як ми говорили раніше, лікування чуми м’ясоїдних у собак нерідко починається пізно. При появі перших симптомів власники обмежуються загальними препаратами, після яких собаці дійсно може стати краще. Але це хибне одужання небезпечне, оскільки хвороба повертається з новою силою, а дорогоцінний час уже згаяно.

Якщо ви підозрюєте у свого улюбленця чуму м’ясоїдних, ізолюйте його від інших собак. Кімнату, де перебуває хвора тварина, дезінфікуйте 2-3 рази на добу. Після спілкування з собакою ретельно промивайте руки з милом, а одяг кип’ятіть.

Якомога оперативніше звертайтеся до ветеринарної клініки. Часом рахунок йде не на дні, а на години і навіть хвилини! Але шанс на порятунок є завжди. Пам’ятайте, що здоров’я вашого улюбленця залежить від вас.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.