Чому в Туреччині люблять котів?

Відомо, що турки дуже люблять кішок. У цій країні пухнастим друзям людини дозволяється буквально все: вони безперешкодно ходять вулицями, заглядаючи водночас у будь-які ресторани та кафе, для них облаштовують спеціальні будиночки, щоб чотирилапі не спали просто неба. У цій статті спробуємо розібратися, чому в Туреччині багато котів. Згідно зі статистикою, у столиці цієї держави мешкає понад 120 тисяч бездомних тварин. Туристи підгодовують котиків, тому потреби в харчуванні у них немає. Неофіційно Стамбул навіть називають «Кетстантинополем». У чому ж криється причина такої безмежної любові місцевого населення до хвостатих?

Чому в Туреччині багато кішок?

Історично склалося, що вуличні кішки допомагали жителям мегаполісу боротися з гризунами, які псували їхні запаси і розносили хвороби. Це відомий факт: у 8 столітті тварини врятували місто від чуми, оскільки знищили щурів, які були її переносниками. І в сучасних умовах вони також виконують роль міських санітарів, не дозволяючи гризунам надмірно розплодитися.

Релігія і традиції

Традиція, пов’язана з релігійними віруваннями, пояснює, чому в Туреччині люблять кішок. Цей приклад був показаний жителям країни пророком Мухаммедом, який вважав їх священними. Відомо, що він умивався водою, яку пили тварини. Крім того, він не забороняв їм відвідувати мечеті. І донині цього правила дотримуються. Навіть якщо кошеня намагатиметься гратися з людиною під час богослужіння, ніхто не стане його проганяти і тим більше карати.

Крім того, Мухаммед читав свої проповіді, тримаючи у себе на колінах кота. Легенда розповідає про те, що пророк, встаючи, відрізав частину свого одягу, щоб не розбудити улюбленця, який заснув на ньому. Ще Мухаммед заборонив продавати кішок, а також обмінювати їх на будь-які товари.

Існує ще одна легенда, яка свідчить, що кіт врятував святого від загибелі, не дозволивши отруйній змії вкусити його. На знак подяки Мухаммед доторкнувся до тварини і подарував їй дев’ять життів і здатність приземлятися на всі чотири лапи при падінні з висоти.

Пророк говорив про те, що кішка — це символ чистоти. Якщо в будинку в людей живе такий вихованець, ставитися до нього потрібно як до члена своєї сім’ї. Собаки, до речі, у мусульман, навпаки, вважаються твариною нечистою. У Туреччині не прийнято тримати псів як домашніх улюбленців. Турки більше воліють заводити кішок. Пси ж використовуються в цій країні виключно для практичних цілей: вони пасуть худобу, охороняють будинки. Однак люди, які належать до ісламської віри, впевнені в тому, що будь-яка жива істота потребує людської опіки. Неприпустимо завдавати болю всім тваринам.

Хадис у турків — це історії, легенди, що передаються з покоління в покоління. Саме до них і належать розповіді про пророка Мухаммеда.

Культурні особливості

Люди в Туреччині впевнені в тому, що кішки — священні тварини. Після смерті їхня душа потрапляє до раю, тому зможе «замовити слівце» перед Всевишнім, розповівши йому, як та чи інша людина добре ставилася до тварини. Саме тому віруючі люди всіляко оберігають безпритульних котиків, годують їх, ставлять для них будиночки.

«За» і «проти»

Однак не можна говорити про те, що абсолютно всі жителі та гості турецької столиці з радістю сприймають таке сусідство з бездомними тваринами. Деяких дуже турбує той факт, що коти можуть стати переносниками небезпечних видів захворювань. Адже за великою кількістю особин не встигає слідкувати ветеринарний контроль, вони не всі прищеплюються від інфекцій.

Однак, якщо звернутися до статистики, то можна з упевненістю сказати, що було зафіксовано вкрай мало випадків, коли джерелом зараження для людини ставала кішка.

Щоправда, не можна заперечувати, що скупчене утримання вихованців тягне за собою ризик зараження особин небезпечними хворобами одна від одної. Існує безліч високозаразних інфекцій, що передаються від кішки до кішки під час контакту.

Близько 10 років тому влада Стамбула запропонувала «переселити» бездомних тварин за межі міста, у спеціально організовані для цього розплідники. Однак більшість жителів ратували за те, щоб усе залишилося, як є. Проти ідеї виселення стали виступати не тільки ветеринари і прихильники захисту тварин, а й різні медійні персони. Підсумок — законопроєкт не ухвалили.

Стамбул — місто рибалок

Туристи могли помітити, що в Стамбулі дуже багато людей, які обожнюють риболовлю. Зазвичай вони стоять по обидва боки Галатського мосту з вудками. Ясна річ, що більша частина рибальського «видобутку» буде віддана котам, які постійно перебувають неподалік.

Турбота про кішок у Туреччині

Жителі столиці з великим задоволенням підгодовують безпритульних кішок, яких на вулицях міста, за даними статистики, вже понад 120 тисяч. Крім цього, стамбульці будують спеціальні будиночки з фанери та дощок. Вони бувають не лише поодинокими, а й утворюють цілі багатоповерхові комплекси, в яких можуть одноразово проживати понад десяток тварин. Такі будиночки можна побачити на вулицях міста, а також у парках.

Туристи, які відвідували Туреччину, відзначають, що кішок тут можна зустріти буквально на кожному кроці, їх вкрай багато. Незважаючи на те, що офіційно вони вважаються бездомними, виглядають вони досить доглянутими і явно усвідомлюють себе господарями життя.

Деякі любителі тварин купують уже готові будиночки в зоомагазинах і встановлюють їх на вулиці. У зимову пору року в Стамбулі мокра і брудна погода. Щоб будиночки не промокали, люди дбайливо обмотують їх поліетиленовою плівкою. У місті можна знайти цілі «котячі» райони з такими будиночками.

У Туреччині настільки люблять кішок, що, якщо безпритульна тварина надумає зайти в кафе або ресторан, працівники закладу навіть не стануть її виганяти. Якраз навпаки: відвідувачі обов’язково погладять вихованця, пригостять його «смачняшкою». Особливо прихильні до пухнастиків туристи, яких у літню пору року в Туреччині предостатньо. Недоїдена їжа з кафе і ресторанів незмінно дістається хвостатим.

На законодавчому рівні недоторканність котячих ніяк не визначена, але фактично ці тварини є такими. Вони абсолютно не бояться людей, не поводяться як дикі. Це свідчить про те, що в країні до них винятково тепле ставлення, кішки впевнені, що людина не здатна їх образити.

Біля деяких закладів встановлено спеціальні коробки, в які перехожим пропонується залишати пожертви. Зібрані гроші потім будуть спрямовані на ветеринарні послуги для тварин, а також на їжу для них.

Звичайно, всі ці кішки, що гуляють вулицями Стамбула — безпородні. Тут можна зустріти тварин із найрізноманітнішим кольором шерстки, однотонних і плямистих. Відомо, що деякі з них припливають у місто на кораблях з інших країн і залишаються тут назавжди.

Примітно, що жителі Туреччини кличуть кішок не звичним для нас «киць-киць», а «псс-псс».

Що думають турки?

Віруючі турки знають, що пророк Мухаммед прихильно ставився до кішок і шанував їх, як найбільш охайних істот. Саме тому вони спокійно сприймають той факт, що на вулицях так багато тварин. Як домашніх улюбленців жителі країни також вважають за краще заводити саме кішок. До собак ставлення інше — їх сприймають, скоріше, як «робочих конячок», що пасуть стада та охороняють оселі.

Мешканці Туреччини абсолютно звикли до того, що вусаті перебувають всюди, їх багато, вони спокійно заходять у будь-які заклади. Особливий захват цей факт викликає, мабуть, у численних туристів, які з непідробним інтересом стежать за хвостатими, фотографують їх.

Турецькі породи

Туреччина вважається однією з перших країн, у якій котячі стали жити поруч із людьми. З давніх часів ці тварини були вільними, а люди вважали своїм обов’язком пропонувати їм їжу. Натомість на це коти захищали вулиці від нападу гризунів, будучи свого роду санітарами. Адже, як відомо, особливо проблема надлишку щурів актуальна для портових міст.

В окремих регіонах Туреччини були утворені аборигенні породи, що значно відрізнялися своїм виглядом від інших бездомних тварин. До них, насамперед, можна віднести ангору. В епоху Середньовіччя такі коти були дуже популярні в Європі. Це неймовірно красиві тварини з білосніжним забарвленням і яскравими очима, як правило, різного кольору. 1917 року в Туреччині було створено розплідник, покликаний охороняти їхню популяцію.

Турецькі вани — ще одна порода, виведена на території Туреччини. Її назва пов’язана з озером, у районі якого мешкали тварини. Коли представників породи вивезли до Британії, кішки почали поширюватися по всьому світу. Особливість цих вихованців — велика любов до води. Вони прекрасно плавають. До того ж вміють ловити рибу. Шерстка такого улюбленця сохне швидше, ніж у інших кішок.

Анатолійські кішки — ще одна турецька порода. Вона також вважається аборигенною, тобто сформувалася без участі людини, природним шляхом. Світова громадськість уперше почула про цих тварин тільки 1995 року, коли один із представників породи з’явився на виставці.

У Туреччині паралельно з популяцією домашніх породистих улюбленців, можна побачити безліч кішок, що живуть в умовах дикої природи. Хоча найчастіше вони є безпородними.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.