Чому у кота чи кішки гарячі вуха: 18 причин.

Чому кішка може мати гарячі вуха? Декілька ймовірних причин та їх опис.

Своєчасне визначення хвороби може запобігти розвитку небезпечних для життя ускладнень, але поставити точний діагноз здатний лише ветеринарний лікар. Завдання власника — не прогаяти перші тривожні симптоми і відразу ж звернутися за допомогою. До них входять / відносяться і гарячі вуха у кота. Про те, що означає цей стан і що робити при його виявленні, можна дізнатися нижче.

Особливості будови та кровопостачання вушних раковин

Основа вушної раковини — еластичний хрящ. Між ним і тонким зовнішнім шаром шкіри немає ні товстого жирового прошарку, ні розвиненої м’язової тканини. Завдяки такій будові і більш короткому шерстному покриву судини, що пролягають усередині, можна побачити неозброєним оком / поглядом.

Температура тіла вихованців вища, ніж у людини. У кошенят старше 3-4 місяців вона становить 38,5-39,5 ° С, а у дорослих тварин — 37,5-38,9 ° С. Така різниця здається зовсім незначною, але наш організм дуже гостро її відчуває. Саме тому не варто панікувати завчасно.

Занадто теплі вуха у лисої кішки — лише ілюзія. Вони пояснюються відсутністю звичного прошарку з шерсті між шкірою та нашою долонею.

Найнебезпечніші причини

Найчастіше висока місцева температура — ​​природна реакція організму на чинники зовнішнього та внутрішнього середовища. Якщо це так, то вихованець буде виглядати, як завжди. Наявність тривожних супутніх симптомів виключена.

Висока фізична активність

Шалені забіги по будинку з елементами полювання прискорюють обмінні процеси та серцеві скорочення, а сам організм витрачає багато води та енергії. Викид адреналіну супроводжується різким припливом крові та подальшим почервонінням вушних раковин. Після відновлення водного балансу та сил місцева температура знову нормалізується.

Тривалий сон

Відпочинок неподалік джерела тепла та згортання в клубок сприяють накопиченню тепла. Під час сну і відразу після пробудження також спостерігається сухий та гарячий ніс. Втрата звичної прохолоди і вологості у цьому разі / випадку не небезпечна і пов’язані з природним уповільненням внутрішніх процесів.

Стрес

Почуття тривоги супроводжується підвищеною мозковою активністю та викидом адреналіну. Вихованець може переживати через галасливий ремонт, поїздки в громадському транспорті, купання, відвідування ветклініки та безлічі інших причин. Найчастіше його стан нормалізується за кілька годин чи добу після усунення подразника.

При затяжному стресі, що призводить до апатії та виснаження, слід звернутися до ветеринарного лікаря.

Вплив температури у приміщенні

Тварина може перегрітися через надто високу температуру або, навпаки, замерзнути та почати активно виробляти тепло власним тілом. В обох випадках йому потрібно допомогти, нормалізувавши мікроклімат за допомогою провітрювання чи обігріву.

Вагітність

Організм вагітної кішки працює на межі своїх можливостей. На розвиток плодів йде величезна кількість енергії, а постійне спалювання калорій супроводжується постійним виробленням тепла.

Нещодавня годівля

Багато сил забирає процес травлення. Він також супроводжується виробленням тепла, тому підвищується як місцева температура, так й загальна, але незначно.

Нещодавно перенесена операція чи вакцинація

У цьому випадку винні або пережитий стрес, або імунна відповідь на вакцину. Різкий приплив крові до вух може спостерігатися до 3 діб.

Статеве полювання

Під час тічки гормональний фон нестабільний. Кішка знаходиться в постійному стресі та збудженні, тому її вушка можуть бути гарячішими, ніж зазвичай.

Патологічні причини

Гарячі вуха та сухий ніс у здорових котів і кішок зазвичай приходять у норму протягом 30-40 хвилин або доби. Довша нормалізація стану характерна для вагітності, статевого полювання та періоду реабілітації після операції або постановки щеплень.

Якщо висока місцева температура зберігається вже кілька днів, а до неї поступово додаються інші симптоми — бийте на сполох. Така картина характерна для патологій.

Інфекції

Підйом температури може бути зумовлений зараженням вірусами чи бактеріями. Жар — досить ефективний засіб боротьби з патогенами, тому організм інстинктивно застосовує його як першу зброю.

Отит

Отит є запалення вушних раковин. Може вражати зовнішнє, середнє чи внутрішнє вухо. Супроводжується найсильнішим свербінням та болісністю. Небезпечний розривом або розчиненням барабанної перетинки в гнійному ексудаті, що веде до розвитку менінгіту та втрати слуху.

Отит не заразний сам по собі, але в число його можливих причин входять бактеріальні та грибкові інфекції. Саме тому всі маніпуляції краще проводити в захисних рукавичках, не забуваючи мити руки після кожного контакту.

Кишкові розлади

До цієї групи входить велика кількість захворювань, включаючи ентерит, або запалення тонкої кишки. До найпоширеніших симптомів належать пронос, запор, нудота та блювання. Залежно від клінічної картини стан ускладнюється зневодненням або непрохідністю кишечника.

Травми

Не варто виключати і безпосереднє пошкодження однієї або одразу двох вушних раковин. При порушенні цілісності кровоносних судин розвивається гематома або синець, тобто невелика припухлість без ознак зовнішньої кровотечі. Небезпечніший наслідок — абсцес, або заповнена гноєм порожнина.

Ніколи не розкривайте гнійники самостійно. Будь-яка помилка може призвести до розвитку сепсису.

Цистит

Як і інфекції, супроводжується гострим запальним процесом. За відсутності своєчасного лікування цистит ускладнюється відкладенням конкрементів та розвитком сечокам’яної хвороби. До основних симптомів належать утруднене сечовипускання, справлення потреби в недозволеному місці та часте вилизування геніталій.

Отодектоз

Цю хворобу викликають вушні кліщі, що харчуються частинками шкіри. У ході своєї життєдіяльності вони стоншують кровоносні судини та травмують тканини. Зараження супроводжується посиленим свербінням, набряклістю пошкоджених ділянок, сильним запахом гнилі з вух та склеюванням волосків у місці ураження.

Обмороження

Тривале перебування на холоді призводить до звуження кровоносних судин. В екстреній ситуації вся кров від кінцівок прямує до життєво важливих органів. Крім лап, насамперед страждають вуха. При сильному промерзанні всередині шкіри утворюються кристали льоду, що спричиняють масову загибель клітин у результаті некрозу. При перенесенні вихованця в тепле приміщення процес відтавання вух супроводжується сильним почервонінням, набряклістю, болісністю, лущенням і утворенням виразок, що кровоточать.

Варто знати:

• Гіпотермія та обмороження у котів і собак.
• Чи відчувають кішки холод і чи потрібний їм одяг насправді?

Алергія

Попадання алергену всередину незмінно супроводжується запаленням та подальшим підвищенням місцевої температури. Найбільше зміни помітні там, де тонка шкіра та близько розташовані кровоносні судини, тобто на вушних раковинах.

Отруєння

Може супроводжуватися як підвищенням, і зниженням температури. Все залежить від причини інтоксикації.

Тепловий удар

Тривалий перегрів організму загрожує порушенням циркуляції крові. Вона стає густішою і перестає справлятися з однією з найважливіших функцій — виведенням шкідливих речовин. У тривалій перспективі це може призвести до загострення хронічних захворювань, утворення тромбів і смерті через набряк серця або мозку.

Що робити, якщо у кота чи кішки гарячі вуха?

Якщо ви виявили підвищену температуру вух, постарайтеся оцінити рівень можливої ​​небезпеки. У цьому вам допоможе базовий огляд, який не вимагає спеціальної підготовки.

Оглянути вушну раковину 

Почніть із огляду самого органу. Якщо при дотику вихованець шипить, активно б’є лапами і намагається втекти — загорніть його в щільну тканину. Уважно огляньте зовнішню та внутрішню сторону вушних раковин щодо пошкоджень, стороннього запаху та виділень.

Не використовуйте сторонні предмети, які дозволяють глибоко зазирнути у вухо. Вони можуть травмувати тварину та посилити наявний біль.

Виміряти загальну температуру тіла

Не покладайтеся на свої почуття. Ваша рука може спотворити реальні показники через різницю між людською та котячою температурою. Достовірніший результат дасть спеціальний ректальний термометр (при цьому, саме електронний, а не ртутний). За його відсутності допустиме використання ртутного градусника, але із максимальною обережністю. 

Важливо! Для вимірювання температури у кішки застосовують ректальний або вушний термометри. Більш точними вважаються термометри для ректального застосування. Згідно з інформацією від Hill’s Pet Nutrition, використання ртутних термометрів у кішок не рекомендується, оскільки їхнє пошкодження може становити небезпеку для здоров’я вихованця. Зі свого боку, фахівці Малкольм Вейр і Лінн Бужардт з VCA Animal Hospitals також зазначають (якщо посилання блокується, використовуйте VPN з геолокацією США або ЄС), що скляні термометри легко ламаються, а контакт зі ртуттю небезпечний. Вони рекомендують використовувати цифрові термометри, які простіші у використанні та забезпечують швидкі результати. Будь ласка, ознайомтеся з додатковим матеріалом: Чи правда, що ртутні термометри (градусники) для тварин застосовувати не можна, оскільки вони небезпечні?

Перед виміром краще заручитися підтримкою ще одного члена сім’ї або друга, який утримуватиме вихованця. Після цього дійте за таким алгоритмом:

1. Обробіть кінець градусника антисептичним засобом та змастіть вазеліном.
2. Розташуйте одну з рук під животом кішки і зафіксуйте свого улюбленця в стоячому положенні або лежачи на боці. За необхідності скористайтесь рушником або будь-якою щільною тканиною.
3. Змастіть анус кішки вазеліном або жирним кремом, а потім акуратно підніміть хвіст і введіть градусник всередину обертальними рухами. Рекомендована глибина введення для дорослих — 2-3 см, а для кошенят — 0,5-1 см.
4. Зачекайте 3 хвилини або зачекайте на звуковий сигнал.
5. Після закінчення процедури обробіть градусник спиртом і похваліть свого улюбленця.

Короткострокове відхилення від норми на 0,5-1 ° С небезпеки не становить. Екстреної допомоги вимагають значення понад 40°С, які завжди пов’язані з патологією. Для надійності процедуру слід провести тричі у різний час доби.

Корисно знати:

• Як виміряти температуру у свого улюбленця?
• Як виміряти температуру кішці в домашніх умовах?

Незалежно від того, який термометр ви використовуєте, щоб виміряти температуру своєму улюбленцю, варто за можливості попросити про допомогу ще одну людину (бажано, яка знайома для вихованця). Удвох буде зручніше і можна буде більш комфортно виміряти температуру улюбленцю. Буде менше клопоту і вам, і комфортніше буде вихованцеві. Або зверніться по допомогу до ветеринарного фахівця.

Крок 1. Виберіть тип термометра

Тип термометра	✔ Переваги	⚠ Недоліки	Кому підходить
Цифровий ректальний	Найточніший результат Швидкий (10–30 сек) Безпечний у використанні	Потребує акуратності Кіт може чинити опір	Рекомендовано для всіх котів; особливо у клініці чи вдома з помічником
Вушний (інфрачервоний)	Безконтактний або мінімальне втручання Зручний для лякливих тварин	Менша точність Може викривляти дані при отиті чи сірці у вусі	Добрий варіант для домашнього моніторингу, але не для точного діагнозу
Ртутний ректальний	Доступний Дає точний результат (якщо цілий)	Небезпечний! Може розбитись → отруєння парами ртуті Повільний (до 5 хв) Високий ризик травм	Не рекомендується! Використовувати тільки у крайніх випадках і з великою обережністю

Встановити приблизну причину стану

Спробуйте з’ясувати приблизну причину стану на підставі виявлених симптомів, виміряної температури тіла та недавніх подій. Якщо вихованець бадьорий і веселий, то з великою ймовірністю його гарячі вушка пов’язані з банальною фізіологією та безпечними зовнішніми факторами.

За відсутності патології повернути нормальний стан допоможе усунення подразників:

1. Помістіть свого улюбленця у спокійну обстановку, видайте частування та поспостерігайте за ним пару годин.
2. Провітріть приміщення, відкривши всі двері та вікна для кращої циркуляції повітря, або, навпаки, позбавтеся від протягів та увімкніть опалювальні прилади.
3. Надайте вільний доступ до прохолодної, але не крижаної води.

Якщо все вказує на хворобу, то самолікування тут не допоможе і тільки нашкодить. Незважаючи на схожу симптоматику, можливі патології передбачають різну схему лікування.

Коли потрібно звернутися до ветеринарного лікаря?

Термінова ветеринарна допомога необхідна при стабільному або різкому погіршенні самопочуття, включаючи відхилення загальної температури тіла у більшу чи меншу сторону. До найбільш небезпечних симптомів належать такі:

• багаторазове блювання, водянистий смердючий пронос і довгий запор;
• прискорене сечовипускання та ігнорування лотка;
• часте вилизування та свербіж;
• виражена апатія, уникнення спілкування та повна втрата апетиту;
• збільшення зіниць;
• порушення координації, судоми та втрата свідомості;
• кровотечі, нагноєння та різкий запах з вух;
• порушення сну та підвищена нервозність;
• нежить і сльозотеча;
• погіршення стану шерсті.

Для встановлення діагнозу потрібно здати аналізи сечі та крові, пройти УЗД та інші дослідження. Залежно від причини порушення, вихованцю можуть прописати такі препарати:

• антибіотики, противірусні, фунгіциди та акарициди, що борються із збудником інфекції;
• антигістамінні та глюкокортикостероїди, що пригнічують запальну реакцію;
• знеболювальні та протисвербіжні;
• ранозагоювальні мазі;
• протиблювотні та протидіарейні.

При отруєнні застосовують промивання шлунка та детоксикаційну терапію. До оперативного втручання вдаються для видалення гною, некрозу та каміння, а також при запущених формах отиту.

Висновок

Підвищення місцевої температури, далеко не завжди вказує на патологію. Незважаючи на це, данний симптом точно не варто ігнорувати. Якщо під час огляду ви виявили інші тривожні симптоми — не займайтеся самолікуванням і поспішайте звернутися до ветклініки. Пам’ятайте, що надання першої допомоги допустиме лише в екстреній ситуації і тільки в межах дійсно безпечних дій, які бажано погодити з ветеринарним лікарем.

Чек-ап для власника: що робити, якщо у кота гарячі вуха

1. Спостереження (0–30 хв)

• Зверніть увагу, як поводиться кіт: чи активний, чи грається, чи їсть, чи реагує на вас.
• Переконайтеся, що немає інших тривожних симптомів: апатія, блювання, пронос, судоми, відмова від їжі чи води, виділення з вух.
• Оцініть ситуацію навколо: кіт спав, бігав, лежить біля батареї чи на сонці?

2. Швидкий огляд вух

• Акуратно огляньте вушні раковини: чи є почервоніння, набряк, подряпини, неприємний запах, темні кірки або виділення.
• Якщо є біль або реакція на дотик — не намагайтесь чистити чи лікувати самостійно.

3. Виміряйте температуру тіла

• Нормальна температура: 38–39 °C.
• Якщо до 39,5 °C — можливо, фізіологічна реакція (стрес, спека, гра).
• Якщо понад 40 °C або нижче 37 °C — терміново до ветеринара!

4. Оцініть можливі причини

• Безпечні: сон, фізична активність, стрес, спека, вагітність, нещодавня вакцинація.
• Небезпечні: отит, паразити, алергія, інфекція, цистит, отруєння, тепловий удар.

5. Надання базової допомоги вдома (якщо немає інших симптомів)

• Забезпечте доступ до свіжої води.
• Провітріть приміщення або перемістіть кота у тінь.
• Створіть спокійну обстановку без шуму й стресів.
• Поспостерігайте 2–3 години. Якщо стан не нормалізується — до клініки.

6. Коли обов’язково звертатися до ветеринара

Якщо спостерігається хоча б один із симптомів:

• висока або знижена температура тіла;
• гній, запах, кров або сильне почервоніння у вухах;
• блювання, діарея, відмова від їжі чи води;
• судоми, хитка хода, апатія, важке дихання.

7. Профілактика

• Регулярно оглядайте вуха (1 раз на тиждень).
• Очищуйте лише спеціальними засобами для котів.
• Захищайте від кліщів та паразитів.
• Не залишайте у спеку без доступу до води чи у закритому авто.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.