Чому у кошеняти сльозяться очі — і що робити власнику?

У кошеня сльозяться очі: безпечні та патологічні причини, супутні симптоми, лікування та профілактика.

За виробництво сліз відповідають слізні залози. Рідина, що виробляється ними, змащує слизові оболонки очного яблука, попереджаючи їх пересихання. За відсутності проблем зі здоров’ям добова кількість сліз, що виділяються, строго обмежена. Якщо у кошеня рясно сльозяться очі, то причина такого порушення з великою ймовірністю пов’язана з патологією.

Найнебезпечніші причини сльозотечі

Незважаючи на можливі ризики, не варто панікувати на порожньому місці. У деяких ситуаціях рясна сльозотеча абсолютно нормальна і не потребує лікування.

Породна схильність

Якщо очі течуть у кошеня з плоскою мордочкою, але сам вихованець бадьорий і веселий, то причина криється у фізіології. Породи із таким специфічним зовнішнім виглядом називають брахіцефальними. До них відносяться:

• перська;
• екзотична;
• британська;
• шотландська;
• гімалайська.

Всіх цих кішок поєднують укорочені носові ходи та деформовані нососльозні канали. Наявні вроджені дефекти порушують відтік сльози в носоглотку, а безпосередня сльозотеча здається більш вираженим і рясним.

Сльози, що постійно течуть, утворюють слізні доріжки, які можуть жовтити білу шерсть. Первісну білизну відновлюють за допомогою професійної зоокосметики.

Захисна реакція

Сльози захищають очі не тільки від пересихання, а й від шкідливого зовнішнього впливу. Коротку сльозотечу можуть спровокувати їдкі леткі сполуки та яскраве сонячне світло. Також вона (сльозотеча) спостерігається відразу після пробудження. За її допомогою організм намагається позбутися виділень і бруду, що скупчилися під час сну.

Патологічні причини

За наявності патології стан вихованця завжди відрізняється від звичайного. Сльозотеча в більшості випадків доповнюється супутніми симптомами, що сильно варіюються залежно від причини порушення.

Алергія

Рясна сльозогінність – один із найпоширеніших симптомів алергії. Негативну реакцію можуть спровокувати миючі засоби, деякі продукти чи ліки, пилок рослин, тютюн та багато іншого.

Алергічна реакція може поєднуватись з травмою, наприклад, з укусом комара в око.

Травми та сторонні тіла

Раптова поява сліз може бути наслідком механічної травми, хімічного або термічного опіку та предмета, що застряг в оці. Зазвичай проблема помітна під час огляду неозброєним поглядом.

Інфекції та паразитози

При зараженні хламідіями та вірусом герпесу у кошенят розвиваються хламідіоз або ринотрахеїт, що супроводжуються запаленням кон’юнктиви. Підсилюючи вироблення слізної рідини, організм намагається вивести разом із нею частину збудників.

До найбільш небезпечних ускладнень ринотрахеїту відносяться вірусний імунодефіцит, або ВІЛ, та лейкоз, або рак крові.

Ще одна можлива причина – паразити, найчастіше глисти. У цьому разі захисна реакція виникає на тлі гострої інтоксикації.

Хвороби очей

Найбільша група, представлена ​​вродженими та набутими патологіями. До неї входять:

1. Непрохідність нососльозного каналу. Розвивається на тлі опіків, герпесвірусної інфекції та запалень.
2. Заворот повік, або ентропіон. В основному вражає нижня повіка. При цій хворобі зазвичай сльозиться лише одне око.
3. Трихіаз. Характеризується загинанням вій усередину ока, як із ентропіоні, але розвивається окремо.
4. Дистихіаз. Аномалія, що супроводжується зростанням додаткового ряду вій.
5. Кон’юнктивіт. Кон’юнктива запалюється не тільки у відповідь на інфекцію, а й на тлі різкого ослаблення імунітету, механічних пошкоджень, опромінення та надто близького контакту з хімічними сполуками.
6. Глаукома. Супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску та подальшим зниженням гостроти зору.
7. Увеїт. Являє собою запалення увеального тракту. Ця судинна оболонка відповідає за насичення сітківки корисними мікроелементами.
8. Випадання третьої повіки. Цей орган, як і сльози, виконує захисну та зволожуючу функцію. Він знаходиться у внутрішньому куточку ока неподалік носа.
9. Кератит. Супроводжується запаленням рогівки, відповідальної за спотворення світла.

До групи ризику входять брахіцефальні породи. Їхні слізні протоки часто інфікуються патогенними мікроорганізмами, яких приваблює вологе та тепле середовище.

Варто знати: Хвороби очей у кішок.

Супутні симптоми

При огляді вихованця насамперед слід перевірити його очі. Якщо у сльозотечі патологічна причина, то його доповнюватимуть такі симптоми:

• запалені повіки та почервонілі слизові оболонки;
• свербіж та короста;
• гнійні та інші закінчення;
• часте моргання;
• склеювання повік при пробудженні через високі виділення;
• світлобоязнь (постійне примружування, вибір темних приміщень для сну та відпочинку);
• виражений біль при торканні ока;
• прикривання третьої повіки.

Підсумкова клінічна картина залежатиме від діагнозу. Визначити точну причину нездужання самотужки не вдасться. Незважаючи на це, ви все одно можете висунути припущення на підставі побаченого:

1. Алергія. Виникає відразу після контакту з алергеном або за кілька годин. Часто супроводжується набряками, висипом, чханням і нежиттю, утворенням залисин та проблемами з диханням.
2. Травми та сторонні тіла. Симптоми спостерігаються лише з боку ураженого ока. Другий зоровий орган зазвичай виглядає цілком здоровим.
3. Інфекції та паразитози. Найчастіше призводять до різкого стрибка температури. При зараженні глистами може спостерігатися втрата ваги при збереженні апетиту.
4. Хвороби очей. Тут варіантів розвитку подій дуже багато, тому краще йти шляхом виключення.

Головна небезпека патологічних причин – висока ймовірність розвитку ускладнень. Деякі з наслідків необоротні.

Небезпека та можливі ускладнення

Підвищена сльозоточивість формує вологе середовище, що притягує патогенні мікроорганізми. Також вона (сльозоточивість) частково змінює забарвлення тварини, що абсолютно неприпустимо для вихованців шоу-класу. Інші ускладнення залежать від причини порушення та можуть включати такі наслідки:

• ослаблення імунітету та приєднання вторинної інфекції;
• розвиток дихальної недостатності на фоні гострої алергічної реакції;
• ушкодження нервових закінчень внаслідок травми;
• загострення хронічних хвороб;
• часткова чи повна втрата зорової функції;
• летальний кінець.

Хламідіоз і багато паразитозів можуть передаватися не тільки іншим домашнім тваринам, а й людям. При підозрі на інфекційне захворювання хворого кошеня слід ізолювати.

Дитячий організм дуже вразливий і чутливий. Він важко переносить будь-які захворювання та рідко відновлюється за рахунок власних ресурсів без сторонньої допомоги. При гострій течії, що супроводжується підйомом температури, проносом і блювотою, маленькі кошенята можуть загинути лише за добу – тому термінове звернення до ветеринара обов’язкове.

Що робити, якщо у кошеня сльозяться очі?

Допустимі дії залежать від ситуації. Якщо ви на всі 100% впевнені, що кошеня не хворе, і точно знаєте, чим зумовлено його сльозотечу – надайте першу допомогу самостійно.

Допомога у домашніх умовах

Якщо очі сльозяться з народження через породну приналежність – подбайте про їхній догляд. Своєчасно усувайте всі витікання, щоб унеможливити приєднання вторинної інфекції.

При контакті з їдкими летючими сполуками пошкоджені слизові оболонки слід ретельно промити чистою та теплою проточною водою. Також можна самостійно вийняти близько розташоване стороннє тіло, на зразок травинки або шерстинки. Принцип тут той самий – рясне промивання.

В екстреній ситуації можна зв’язатися з ветеринарним лікарем по телефону і дати своєму улюбленцю схвалений препарат. В інших випадках ваша допомога або нашкодить, або змаже поточні симптоми і ускладнить постановку діагнозу.

У яких випадках слід звернутися до ветеринарного лікаря?

Кошеня – істота тендітна, тому по можливості, тваринку слід показати ветеринарному лікарю абсолютно в будь-якій ситуації. Різниця полягає лише у швидкості звернення. Якщо вихованця турбує виключно сльозотеча, але сам він пашить енергією і з апетитом їсть свій корм, то з оглядом можна почекати.

Екстрена ветеринарна допомога потрібна лише при різкому погіршенні самопочуття, тривалій відсутності покращення, наявності опіків, небезпечних для здоров’я травм та наступних симптомів:

• багаторазові пронос та блювання;
• підвищення температури;
• витікання гною чи крові з ока;
• порушення дихання;
• збліднення або посиніння слизових оболонок;
• відсутність реакції на світло;
• зміна форми очного яблука;
• виражений набряк слизових або повік;
• втрата свідомості;
• помутніння зіниці або райдужної оболонки, а також поява зеленуватого або блакитнуватого більма.

Лікувати кошеня, у якого сльозяться очі, можна як медикаментозним методом, так і оперативним. Відповідна терапія підбирається лише після діагностики. При безпосередньому прийомі пухнастого пацієнта ветеринарний лікар проводить його огляд, бере аналізи крові, мазки та зіскрібки. Список необхідних досліджень, як і план лікування, підбирається індивідуально.

Не використовуйте препарати без призначення, включаючи дешевші аналоги схвалених ветеринарним лікарем ліків. Заміна допустима лише за погодженням.

Рекомендована профілактика

Профілактика рясної сльозотечі будується на правильному догляді за очима та попередженні поширених патологічних причин. До її основних рекомендацій належать:

1. Щоденне очищення очей від слизу і бруду, що накопичуються в куточках. Найкращий інструмент для цієї процедури – ватяний диск без ворсу, тому що ворсинки звичайної вати і ватяних паличок можуть травмувати слизові.
2. Своєчасне видалення слізних доріжок.
3. Регулярне підстригання кігтиків і надто сильно відрослої на мордочці шерстки. Травму можна отримати під час банального чухання, а також від занадто довгої шерсті, що подразнює ніжні слизові.
4. Щорічна диспансеризація. Якщо ваш улюбленець входить до групи ризику, частоту оглядів слід збільшити.
5. Дотримання графіка вакцинації та обробки від зовнішніх та внутрішніх паразитів. Щеплення дозволяють виробити імунну відповідь до більшості небезпечних інфекцій, включаючи хламідіоз та ринотрахеїт. У протипаразитарних препаратів принцип дії трохи інший, але подібний результат. Вони, як і щеплення, мінімізують ймовірність зараження.
6. Сувора заборона на самовигул та обов’язкове використання шлейки під час спільних прогулянок. Наявність амуніції дозволить контролювати всі дії кошеня та виключить надто близькі контакти з вуличними тваринами або наполегливе вивчення колючих чагарників.
7. Контроль якості раціону та графіка годування. Уникайте перегодівлі та перевірте свого улюбленця на можливі дефіцити мікро- та макроелементів.
8. Безпечне зберігання потенційних алергенів та отруйних речовин.
9. Мінімізація стресів. Постійна тривожність негативно впливає на імунну систему тварини. Якщо ваш улюбленець схильний до частих переживань – проконсультуйтеся з лікарем.
10. Регулярне сухе та вологе прибирання приміщення. Приділіть особливу увагу котячому куточку. Не забувайте, що лежак потребує періодичного прання та зміни чохлів.

Ще один важливий момент – обов’язкове долікування діагностованих захворювань. Деякі власники кидають лікування на півдорозі, помітивши перші позитивні результати. Внаслідок передчасної відмови від прийому призначених препаратів у їхніх вихованців розвиваються тяжкі хронічні патології та інші небезпечні ускладнення.

Висновок

Сльозотеча не така безневинна, як може здатися на перший погляд. У ряді випадків вона може призвести до часткової втрати зору та повної сліпоті, а також до інших не менш серйозних наслідків. Саме тому ветеринарні лікарі рекомендують не покладатися на власні відчуття і в жодному разі не ставити діагноз самостійно. 

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.