Чому собака сильно линяє?

Причин надмірного линяння може бути досить багато, нижче ми постараємося торкнутися, по-перше, найчастіших з них, а по-друге — не найочевидніших, але таких, що мають відношення до здоров’я тварини. Але насамперед давайте визначимося: що означає сильно або довго линяти. За фактом, собак, які зовсім не линяють, не існує, якщо тільки мова не йде про мексиканську, перуанську та подібні до них породи голих собак. Навіть плюшеві та короткошерсті мопси або витончені левретки регулярно линяють.

Яке линяння вважається нормальним?

Усі дорослі собаки линяють двічі на рік — це біологічний фактор, так зване сезонне линяння. І неважливо, що ваш пес живе в м’якому і теплому кліматі, адже сигналом для «апгрейдингу» його шерстяного покриву слугує не тільки погода, а й довжина світлового дня. Перед зимою, коли сонця стає менше і раніше настає захід сонця, собача шуба утеплюється за рахунок відрощування густого підкошлатка і позбавлення від тонких, літніх волосків. А навесні — все навпаки, організм тварини прагне скинути зайве, щоб було легко рухатися в літню спеку.

З кінця березня по квітень, після весняного рівнодення, собаки линяють особливо активно. Не менше трьох тижнів вони обсипають шерстю підлоги і дивани, залишаючи в руках господаря цілі «куделі». Вівчарки, хаскі, лабрадори, чау-чау — справжні чемпіони зі скидання шерсті. Любителі пряжі та в’язання в сезон можуть надовго запасти собі матеріал для творчості.

Осіння ж линька проходить швидко і непомітно — з середини вересня по жовтень. У нормі на «переодягання» вистачає пари тижнів. Деякі вихованці, щоправда, не встигають обрости до морозів — і це окрема проблема. Щоб шерсть росла швидше, іноді потрібні спеціальні добавки і, звичайно, частий і тривалий вигул.

Крім сезонного біологічного годинника, на линьку у собак також впливає тічка і народження потомства. Шерсть у цей період може помітно рідшати: це здорова і нормальна реакція на зміну гормонального статусу — надалі все відновиться.

Що стосується собак кімнатного утримання, які ходять на пелюшку або гуляють буквально по п’ять-десять хвилин на день, линька у них може спостерігатися практично цілий рік. І причина тут — саме та, про яку йдеться нижче.

Занадто тепло і сухо

Якщо восени і взимку ваш улюбленець проводить удома багато часу, а температура у вас тримається на позначці +26 і вище, процес линьки волею-неволею може порушитися. Тим паче, що увімкнені радіатори і тепла підлога значно висушують повітря, від чого шерсть робиться ламкою і «сипучою».

Для зменшення линьки постарайтеся максимально відсунути підстилку вихованця від батарей опалення та інших джерел тепла. Вмикайте зволожувач повітря — це корисна штука не тільки для тварин, а й для нас із вами. Виводьте собаку на вулицю не тільки для того, щоб він «зробив справи», а й подихав повітрям. Не хочете бруднити лапи — декоративних чистюль можна посадити в спеціальний візок для собак.

У харчуванні дечого не вистачає…

Годування домашньою і натуральною їжею — вибір господаря. При грамотному складанні раціону собаці можна тільки позаздрити. Ось тільки правильне харчування для собак іноді плутають із дієтичним харчуванням для людей. Собакам, як і іншим хижакам, дуже важливо вживати не тільки пісні шматки м’яса-птаха, а й ті, де в достатній мірі містяться жири, хрящі та сполучна тканина. Адже саме в тваринному жирі містяться всім відомі НЖК — ненасичені жирні кислоти Омега-3. Вони мають величезне значення для шерсті та шкіри! У курячій грудці, до речі, їх практично немає, тому давати улюбленцям виключно пісне м’ясо — шкодити їхньому зовнішньому вигляду і здоров’ю.

Собача шерсть також стоншується і линяє, якщо їх не вистачає:

• вітамінів, зокрема B, E, C і D. У промислових кормах їхня нестача — нонсенс, адже їхні склади збагачені вітамінно-мінеральними преміксами відповідно до стандартів якості для непродуктивних тварин. Якщо самі готуєте меню для вихованця — подумайте про спеціальні препарати.
• мінералів, насамперед заліза і феритину (білка для запасу заліза в клітинах). Також на шерсть впливають цинк, фосфор, кальцій, мідь, сірка і марганець: вони потрібні для нормальної роботи щитовидної залози і здорових волосяних цибулинок.
• амінокислот (складових білка). Це стосується лізину, що сприяє росту фолікул. Цистеїну — зміцнює структуру шерсті та волосся, аргініну — відповідає за їхню товщину. І метіоніну — знімає запалення шкірного покриву. Чому може виникнути нестача амінокислот? Якщо годувати собаку раціоном, в якому практично немає м’яса, а є лише крупи та овочі. Або виключно субпродуктами типу трахеї.

І безумовно, корми з барвниками, консервантами, підсилювачами смаку та емульгаторами, теж можуть мати не найкращий ефект на здоров’я шерсті та шкіри. Не дивно, що алергія на такі добавки виникає навіть у найстійкіших улюбленців. А особливо чутливим і ніжним собакам може не пощастити з алергією на курячий білок або яловичину.

Втім, якщо шерсть собаки сильно линяє, і водночас у нього немає почервоніння вух, сльозоточивості очей, діареї — причина явно не в алергії або непереносимості компонентів. А в чому ще? Крім незбалансованого харчування, рясне линяння породжують такі чинники.

Стрес

До нього належить будь-який стан емоційного зсуву, чи то переляк, чи то страх, туга або бурхлива несподівана радість. Є вихованці з більш лабільною нервовою системою, є і менш збудливі, тому важко сказати, що саме може вплинути на вашого собаку — вам краще знати. Найчастіше стрес виникає через тривале розставання з господарем, операцію та перебування у ветеринарному стаціонарі, через галасливий ремонт і зміну місця проживання. «Підвалини» деяких собак можуть похитнутися, зокрема, після появи в будинку немовляти або агресивно налаштованої кішки.

Який зв’язок між стресом і шерстю? Найпряміший! Під час стресу виробляється гормон кортизол. Він звужує судини, через що одразу ж порушується нормальне кровопостачання шкіри — а отже, і живлення волосяних фолікул. Шерстинки починають випадати не відразу, а з часом. Може пройти місяць або два, перш ніж шуба собаки раптом несподівано порідіє. До речі, подібну реакцію здатне спровокувати в організму тварини і перенесене вірусне захворювання — все як у людей.

Занадто часте купання

Миття собачих лап — справа звична й обов’язкова, від нього, звісно, навряд чи полізе шерсть. Якщо тільки старанний власник не почне намивати собаку від верху до низу щодня. Особливо застосовуючи шампунь і мийні засоби. На шкірі вихованця є захисний жировий шар, позбавляти якого його небажано. Регулярне купання в мильній воді призводить до сухості шкіри, волосяні цибулинки слабшають, і шерсть стоншується, починаючи випадати.

Якщо і справді є необхідність як слід вимити собаку — використовуйте сертифіковані мийні засоби для тварин, без парабенів і ароматизаторів. А якщо важливо зберегти розкішний зовнішній вигляд вихованця, використовуйте після миття ще й кондиціонер (теж для собак).

Паразити й алергія

Ми навмисно об’єднуємо дві ці причини облисіння у собак в один пункт. Річ у тім, що саме укуси бліх та інших паразитів найчастіше спричиняють у собак дерматити, розчіси і линьку у вигляді лисин. Якщо ви помічаєте, що улюбленець не тільки скрізь залишає шерсть, але в нього з’явилися на шкірі червоні скоринки або крапки, злиплі жовтуваті волоски, лупа, неприємний запах від складочок — насамперед перевірте його на паразитів.

Це не тільки блохи та кліщі, про які всі чули, а й не менш бридкі волосоїди та грибки-дерматофіти (той самий стригучий лишай, яким вас лякали в дитинстві). Заразитися блохами і волосоїдами від собак не можна, а ось грибками — на жаль, можна. Будьте обережні під час обробки вихованців. Плюс у тому, що всі ці паразити успішно виводяться, і наслідки їхнього перебування на шкірі та шерсті собак лікуються.

Зрозуміти, що собака линяє саме від паразитів і/або алергії, можна за локальним ураженням його шерсті. Страждають морда, вуха, лапи, живіт, хвіст, пахова область. У разі тотальної линьки — справа, ймовірно, в іншому.

Собака сильно линяє через захворювання ендокринної системи

Ми вже згадували кортизол (гормон надниркових залоз), викид якого в кров провокує линьку. Крім цього, на випадання шерсті впливають гормони щитовидної залози (ТТГ), гіпофіза (СТГ) і яєчників (естроген).

Гормональні порушення у собак негативно позначаються на роботі підшкірної клітковини і сальних залоз — звідси і ділянки облисіння (алопеція). Звичайно, точно дізнатися, що проблема саме в гормонах і в яких саме, можна тільки за результатами аналізу крові (на той чи інший гормон). А підказкою може виступати симетричне розташування лисин (або ділянок з рідкісною шерстю), що не супроводжується свербінням. Крім цього, запідозрити захворювання ендокринної системи у собаки варто за супутніми алопеції ознаками:

• При гіпотиреозі (нестачі ТТГ, тиреотропний гормон) вихованець набирає вагу і стає млявим.
• При нестачі СТГ (соматотропний гормон) цуценята погано ростуть і не змінюють молочні зуби.
• При синдромі Кушинга (надлишку кортизолу) собаки відчувають спрагу і набирають вагу.
• За надлишку естрогенів у тварин набухають статеві органи.

І є ще обставина, з якою мало що можна зробити. Адже в рідкісних випадках рясне линяння у собак — явище генетичне, тобто спадкове.

Синдром блакитного добермана

Вражає він, незважаючи на назву, не тільки доберманів, а й інші породи собак. Не з самого народження, але в досить молодому віці. У зоні ризику — улюбленці з підпалинами, у шерсті яких переважають блакитне (сіре), палеве або рожево-кремове забарвлення. Шкіряний ніс у них теж не яскравий: тілесного кольору або сіро-блакитного. У якийсь момент у красенів починають проріджуватися шерстинки саме такого, «ослабленого» кольору.

Кольорова алопеція (СDA) трапляється рідко і помічена тільки в породистих тварин, зокрема в доберманів, догів, віппетів, такс, левреток, сеттерів і деяких інших. Зрозуміти, що ваш собака потрапив у цю групу, можна за вибірковим линянням: наприклад, у нього лисіє корпус і хвіст, а підпалі груди та лапи — залишаються в нормі. У всіх інших ситуаціях досить визначитися з причиною, щоб домогтися поліпшення.

Як допомогти?

Звісно, при гормональному захворюванні, лишаї, нестачі вітамінів або хронічному стресі засоби допомоги будуть різні, але в будь-якому разі буде потрібно не тільки зупинити причину линьки у собак, а й «наростити» їм нову шерсть — багату, пружну, блискучу.

При натуральному харчуванні для росту шерсті рекомендують давати улюбленцям риб’ячий жир, печінку, яйця, лляну олію, морські водорості і всякі інші добавки. Але тут головне — не переборщити, тому складати раціон бажано після консультації з ветеринарним дієтологом.

Простіший і зручніший спосіб — перевести собаку (не скасовуючи лікування, якщо таке потрібне) на корми з великим відсотком м’яса, жирних кислот і цілющих трав.

Якщо ж у вихованця діагностовано не просто линька, а хронічний дерматит — найкраще йому підійде профільний лікувальний корм. З ним (лікувальним кормом) процес відновлення вовняного покриву піде швидше, успішніше і смачніше.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.