Зміст статті
Іноді пси можуть проявляти досить дивний інтерес до свого хвоста: кусати, лизати його, гнатися за ним. Спочатку це може здаватися кумедним, але власнику важливо знати, що така поведінка не завжди пов’язана з розвагою, і потрібно розуміти, коли звертатися по професійну консультацію.
Чому собака гризе свій хвіст? Причин дуже багато, деякі з них можуть бути вельми серйозними, і знадобиться глибоке обстеження вихованця ветеринарним лікарем, а інші не становлять небезпеки. Однак усе піддається лікуванню за правильного підходу. Коли ж варто бити на сполох і звертатися за консультацією до фахівців — про це ми поговоримо в нашій статті.
Чому собаки кусають свій хвіст — головне
- Якщо тварини надмірно гризуть свій хвіст, порушуючи цілісність шкірних покривів — це ненормальне явище, яке потребує ветеринарного огляду.
- Досить багато чинників здатні призводити до такого стану: паразити, алергічні реакції, запалення параанальних залоз, застрявання чужорідних предметів у шерсті тощо.
- Багато з причин, що призводять до різних захворювань і сприяють тому, що собака гризе хвіст, спричиняють однакові клінічні ознаки, і без допомоги ветеринара їх складно відрізнити одну від одної: розчухи, надмірне зализування шкіри та її почервоніння, утворення на ній кірочок, випадання шерсті.
- Рішення про лікування приймає ветеринарний лікар, відштовхуючись від причини. Наприклад, для лікування запалення параанальних залоз потрібні антибіотики, знеболювальні препарати, для боротьби з паразитами — обробки проти них, у разі харчової алергії — дієтичні корми тощо.
- Основними профілактичними заходами цього стану є: своєчасні обробки проти зовнішніх і внутрішніх паразитів, регулярний догляд за шерстю, збалансований раціон.
10 причин, чому собака гризе свій хвіст
Потрібно бути уважним у поводженні з тваринами. Це дасть змогу власнику швидше зрозуміти, що з його улюбленцем відбувається недобре і надати йому необхідну допомогу. Якщо улюбленець проявляє пильний інтерес до задньої частини тулуба, найімовірніше, він робить це не просто для розваги. Існує безліч причин, чому собака гризе свій хвіст. І для початку важливо зазначити, нормальна це поведінка чи ні.
Коли це стає проблемою? Якщо вихованець надмірно викушує ділянки тіла або починає травмувати себе, намагаючись задовольнити свої спонукання, — це має викликати занепокоєння. Розуміння причин такого стану, допоможе знайти якнайшвидше вирішення проблеми.
Якщо цуценя кусає і гризе хвіст, це також може здатися власнику звичайною грою. Однак наявність свербежу, розчухів, ділянок випадіння шерсті, неспокійної поведінки протягом тривалого часу вимагає звернення до ветеринарної клініки для проведення діагностики та призначення необхідного лікування.
Зовнішні паразити
Це одна з основних причин, що провокують у тварин проблеми зі шкірою і неспокійну поведінку. Йдеться про паразитів, що мешкають на поверхні тіла або в шкірі, наприклад, блохи, воші, внутрішньошкірні кліщі. Здебільшого до цієї проблеми схильні особини, які не проходять своєчасну профілактику проти ектопаразитів. Усі вони чинять механічний вплив, пошкоджуючи шкіру і викликаючи запальні реакції в ній. Ось чому собака може кусати хвіст. Вони зустрічаються у тварин різного віку і можуть завдавати сильного дискомфорту, подразнення, свербіння. За високої інтенсивності зараження паразитами або виникнення алергічних реакцій, наприклад, на слину бліх, що виділяється під час укусу, доволі часто спостерігається посилення розчухів і, як наслідок, випадання шерсті в цих місцях.
Гельмінти
Кишкові паразити, такі як стрічкові та круглі черв’яки, нерідкі у тварин. У процесі своєї життєдіяльності вони можуть викликати подразнення і дискомфорт у прямій кишці, що призводить до надмірного облизування, викушування області поблизу анального отвору. За високого ступеня зараженості паразитами у тварин можуть виникати додаткові симптоми: діарея, блювота, зниження апетиту, млявість тощо.
Шкірні інфекції
На шкірі завжди є велика кількість бактерій і грибків, які в нормі не призводять до виникнення проблем. Однак у разі зниження бар’єрних властивостей шкіри вони можуть швидко розмножуватися і спричиняти запальні реакції. Також шкірні інфекції можуть бути наслідком інших чинників (наприклад, ектопаразити, травми, алергічні реакції тощо). Тож це ще одна з найчастіших причин, чому собака гризе свій хвіст. Супроводжуються вони схожими клінічними ознаками з іншими дерматологічними проблемами: свербіж, надмірне облизування ділянок тіла, почервоніння, утворення кірочок, випадіння шерсті, зміна кольору шкіри. Часто вони виникають при формуванні ковтунів на тілі тварини, під якими створюються сприятливі умови для розвитку мікрофлори.
Алергія
Існує безліч речовин, до яких може бути підвищена чутливість у тварин, що призводить до алергічних реакцій: продукти харчування, пилок, тютюновий дим, парфуми, слина бліх тощо. У собак такі стани проявляються клінічними ознаками, схожими на раніше описані причини: свербіж, почервоніння і пошкодження шкіри, випадання шерсті. Тому дуже важливо звертатися до ветеринарного дерматолога, якщо виникає подібна картина, для встановлення точного діагнозу.
Тривога
Тварини, які відчувають стрес, можуть одержимо лизати і жувати себе. Зазвичай це спостерігається в області подушечок лап, але можливо і в інших частинах тулуба. Такий стан може виникати через особливості поведінки, психіки улюбленця, реакції на зовнішні подразники (наприклад, сильний, раптовий шум, напад інших собак тощо). І клінічні ознаки можуть доповнюватися тремтінням, занепокоєнням.
Біль
Поширеною причиною облизування і жування хвоста, яку люди часто не беруть до уваги, є біль. Цей дискомфорт може бути пов’язаний із внутрішніми органами, хребтом тощо. Супроводжується випаданням шерсті, іноді почервонінням шкіри в місцях, що хвилюють тварину.
Проблеми з параанальними залозами
Цю патологію варто виділити окремо, тому що вона досить часто трапляється у вихованців. Біля ануса у тварин розташовуються параанальні залози, що виробляють пахучий секрет, за допомогою якого вони мітять територію, відлякують ворогів. Зазвичай ці органи спорожняються щоразу під час дефекації. У деяких ситуаціях з різних причин протоки цих залоз закупорюються, і порушується вихід секрету. Згодом може виникнути запальний процес, що проявляється болем, свербінням.
Пес цю область може часто облизувати, кататися попою по підлозі.
Ось чому ще собаки кусають свій хвіст. У деяких випадках анальні залози можуть інфікуватися, що навіть призводить до абсцесу, який може прорватися. Проблеми з параанальними залозами зазвичай супроводжуються неприємним «рибним» запахом, що виходить від області під хвостом.
У таких порід, як німецькі вівчарки, ірландські сетери, є ризик виникнення імуноопосередкованих захворювань, таких як періанальні свищі або анальний фурункульоз — хронічна патологія, під час якої в тканинах навколо анального отвору утворюються глибокі запалені ділянки.
Варто знати:
Грайлива поведінка
Деякі собаки ганяються за хвостом просто тому, що їм від цього весело. Такі ситуації відбуваються епізодами, непостійно і не супроводжуватимуться ушкодженням шкіри, випаданням шерсті, виникненням запальних реакцій. Це доволі поширена поведінка, особливо в молодих тварин. Ось чому цуценя може кусати свій хвіст. Дорослі собаки — не виняток, і у них також може зберігатися грайливий інтерес до свого хвоста, особливо, якщо песику приділяється мало часу з боку власника. Таким чином, вихованець намагається себе самостійно розважати або привертати увагу людей.
Травма
Травмування ділянок тіла в ділянці хвоста може спричинити роздратування і дискомфорт у тварин, внаслідок чого вони можуть активно лизати, викушувати, гризти свій хвіст. Така ситуація може ускладнюватися запаленням шкіри та появою додаткових ознак: набряклість тканин, їхнє почервоніння, болючість тощо.
Сторонній предмет
Якщо у собаки щось застрягло в ділянці анального отвору, наприклад, бруд, фекалії, трава або інші предмети, всі вони можуть призводити до дискомфорту і появи підвищеного інтересу у вигляді занепокоєння, спроби вигризти або полізати, або улюбленець може кататися попою по підлозі. Особливо це часто трапляється у довгошерстих порід собак (йоркширський тер’єр, коллі, мальтійська болонка та інші).
Що робити, якщо собака гризе хвіст?
Якщо підвищений інтерес до хвоста, неспокійна поведінка, постійне вилизування, свербіж зберігаються понад 24 години, або власник помічає роздратування, кровотечу, неприємний запах у цій зоні та інші відхилення у тварини — необхідно звернутися на очний прийом. Найчастіше потрібна консультація ветеринарного дерматолога, терапевта і діагностика у вигляді зішкрібків і цитологічного дослідження з вогнищ ураження. У рідкісних випадках можуть знадобитися аналізи крові для оцінки загального стану здоров’я і калу на яйця гельмінтів.
Залежно від причини, через яку собака кусає хвіст або зализує його, лікування включатиме в себе таке:
- У разі запалення параанальних залоз тваринам призначають антибактеріальні (Кладакса), протизапальні та знеболювальні препарати (Петкам), місцеві обробки антисептичними розчинами (Хлоргексидин 0,05 %). Також надягають захисний комір для запобігання зализування хворої ділянки, інакше одужання відбуватиметься повільніше. Деяким собакам потрібне ручне зціджування параанальних залоз, щоб унеможливити їх ураження.
- У ситуації з періанальними свищами ветеринарний лікар, найімовірніше, призначить протизапальні, глюкортикостероїдні препарати (преднізолон), протисвербіжні препарати (Апоквел), гіпоалергенні дієти і, можливо, антибіотики (Кладакса). Хірургічне втручання може знадобитися у важких випадках, якщо свищі повторюються або якщо препарати не допомагають.
- Найчастіше запалення шкіри бактеріальної, грибкової природи, зовнішні паразити й алергічні реакції можуть супроводжувати одне одного. У зв’язку з цим для боротьби зі шкірною інфекцією застосовують шампуні для тварин з 4% хлоргексидином і кетоконазолом (Апіценна, Бджолодар та ін.) або антибіотики (наприклад, Кладакса), протисвербіжні засоби (Апоквел, Зодак та ін.).
- У разі алергії, що супроводжується генералізованим свербінням, а також для зняття запалення використовують протизапальні (Преднізолон), протисвербіжні препарати (Апоквел).
- У разі ектопаразитозів — обробки від кліщів і комах у вигляді крапель на холку або таблеток (Стронгхолд, Інспектор та ін.). Приймання всіх ліків проводиться, згідно з інструкцією до препаратів.
- У разі застрявання сторонніх предметів у шерсті поблизу ануса ветеринарний лікар буде їх видаляти.
- У разі вираженого неспокійного стану, стресу тваринам призначають заспокійливі препарати і методи корекції поведінки для того, щоб відучити їх від погризання хвоста. Для цього необхідна консультація вузьких фахівців — зоопсихологів, кінологів.
- Для боротьби з гельмінтами необхідно провести протипаразитарну обробку (Мільбемакс, Стронгхолд та ін.). При високому ступені ураження і важкому стані, тваринам може знадобитися симптоматична терапія, наприклад, протиблювотні препарати, внутрішньовенні крапельниці тощо.
Профілактика проблем
Одне з важливих правил запобігання будь-яким проблемам зі здоров’ям на ранніх стадіях — гарне спостереження за улюбленцем, що дасть змогу в разі виникнення змін у загальному стані відразу звернутися до ветеринарної клініки. Сюди ж варто віднести проведення щорічної диспансеризації, що охоплює аналізи крові та сечі, УЗД черевної порожнини.
Як же відучити собаку гризти свій хвіст? Чіткої відповіді на це питання немає, тому що проблема, скоріше, не у звичці, а в інших складових, описаних нами в розділі «Причини», які можна профілактувати.
Щомісячна обробка собаки від бліх і кліщів, гельмінтів може запобігти появі зовнішніх і внутрішніх паразитів.
Правильна гігієна і регулярний догляд за шерстю, кігтями, збалансований раціон дадуть змогу знизити ймовірність появи проблем зі шкірою через інфекції, харчову алергію.
Для профілактики поведінкових реакцій, зниження рівня тривожності або агресії необхідні заняття з виховання собаки під керівництвом кінолога, зоопсихолога.
За матеріалами
- Billingsley B. «Why Do Dogs Bite Their Tails?», 2024.
- Taylor L. «Why Does My Dog Keep Chewing His Butt And Tail?» 2022.
Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.У нас є невелике прохання. Ми намагаємося створювати якісний контент, який допомагає піклуватися про домашніх вихованців, і робимо його доступним безоплатно для всіх, тому що віримо, що кожен заслуговує на точну і корисну інформацію.
Рекламні доходи покривають лише невелику частину наших витрат, і ми хочемо продовжувати надавати контент без необхідності збільшувати кількість реклами. Якщо наші матеріали виявилися вам корисними, будь ласка, підтримайте нас. Це займе всього хвилину, але ваша підтримка допоможе нам скоротити залежність від реклами і створювати ще більше корисних статей. Дякуємо!


