Чому собака боїться інших собак?

Питання, що робити, якщо собака боїться інших собак, може здатися дивним. Насправді, це досить часта ситуація, яка турбує власників. Сьогодні ми поговоримо про те, як допомогти вихованцеві подолати страхи, і з’ясуємо причини фобії.

Чому собака боїться інших собак на вулиці?

Боязнь собак при зустрічі з родичами не виникає на порожньому місці. Повинні бути вагомі причини. Адже у цих тварин закладені охоронні інстинкти природою. Ми знайомі з подвигами псів, які пожертвували життям заради порятунку людини від вовка, тигра та інших хижаків. Але навіть найвідважніша особина на вулиці може демонструвати страх перед іншими собаками. Так, у чому ж справа?

Зоопсихологи виділяють кілька причин, через які формується фобія:

• Відсутність навичок спілкування із собі подібними. Якщо вихованець виховувався в обмеженому просторі та ніколи не зустрічався з собаками, боязнь може пояснюватися цим фактом. Цуценя просто не розуміє, що на світі існують йому подібні тварини. Воно не знає, як реагувати на їхню появу.
• Раннє відлучення від матері. Малюків, які виховувалися без матері або були рано відлучені від суки, чекає стрес під час зустрічі з собакою. Річ у тім, що мати передає основні навички спілкування, так само, як і ми вчимо свою дитину спілкуватися з людьми.
• Відлуння минулого життя. Страх інших собак може бути наслідком пережитого стресу. Вуличні пси, взяті в будинок, як правило, мають негативний досвід спілкування з бродячими собаками. Якщо вихованець отримав серйозне каліцтво в сутичці, він може побоюватися повторення ситуації. Тут спрацьовує захисний рефлекс.
• Іноді цуценят вигодовують штучно, наприклад, якщо мати загинула під час пологів. Тут заводчику важливо не розлучати малюків. Вони мають якомога довше залишатися разом. Так, вони отримають хоча б елементарні навички спілкування із собі подібними.

Малюків, які перебувають на штучному вигодовуванні, важливо познайомити з дорослими собаками. Поцікавтеся, напевно серед ваших знайомих знайдеться доброзичливий пес, готовий взяти під опіку сиріток.

Відразу скажемо, що боягузтво собаки завжди сприймається як дискваліфікуючий порок. Власник розчаровується в вихованцеві. Ба більше, він не може брати участь з улюбленцем на виставках, адже боягузливу тварину негайно дискваліфікують.

Ви маєте розуміти, що цуценя не зобов’язане демонструвати хоробрість щойно з’явившись на світ. Але якщо цуценя в 4 місяці боїться інших собак, потрібно встановити причину і зайнятися корекцією поведінки вихованця. З дорослими особинами працювати важче, але за належного терпіння і витримки, можна допомогти і їм.

Важливо! Габарити собаки не є підставою для страху. Боятися своїх родичів можуть як мініатюрні «кишенькові» собачки, так і гіганти. Думати, що вихованець боїться іншу собаку через свої невеликі розміри, неправильно.

Як навчити собаку не боятися інших собак?

Заводчиків, звісно, цікавить, як навчити собаку спілкуватися з іншими собаками, і допомогти йому позбутися страху. Тут потрібно розуміти, що часто власник сам підживлює боязнь улюбленця і заохочує його до боягузливої поведінки.

Улюбленець, який жалібно тиснеться до ніг, скиглить і впадає в ступор, побачивши іншого собаку, викликає двоякі почуття. Особливо жалісливі заводчики негайно кидаються рятувати свого улюбленця, вони пестять його, беруть на руки, якщо дозволяють розміри, пригощають смаколиками і тим самим «вихваляють» боягузтво. Собака починає думати, що така поведінка – норма.

Щоб навчити цуценя не боятися інших собак, заводчик і сам має поводитися правильно. Не загострюйте уваги на ситуації, зберігайте спокій.

Зоопсихологи рекомендують відволікти вихованця. Можна згадати з собакою вже вивчені команди, почати гру або ж використовувати гучні звуки. Власникам боягузливих собак варто тримати при собі іграшку-пищалку. Тварина відволічеться на сигнал, а отже, її психіка не постраждає.

Важливо дотримуватися заходів, які стануть профілактикою розвитку фобії. Виводьте цуценя на вулицю відразу після того, як зроблені всі щеплення. Воно має соціалізуватися й отримувати максимум інформації про навколишній світ.

Корисно знати: Соціалізація цуценяти: навіщо, коли починати та як це правильно робити?

Кінологи використовують професійний спосіб. Вони підключають до роботи навчених і слухняних собак. Боягузливу особину залишають наодинці з родичем. У процесі спілкування вона розуміє, що собака не становить для неї небезпеки, і позбавляється страху.

Можна виводити свого собаку на прогулянку разом з іншим заводчиком. Поступово у вашого вихованця зникне страх перед іншими псами. Бувайте на загальних майданчиках, призначених для вигулу, дозволяйте улюбленцю обнюхувати родичів. Не забувайте про повідець і намордник, ці пристосування виключать ризик втечі або бійки.

Рекомендуємо: Що робити, якщо собака боїться вулиці?

Якщо у вашому оточенні є інші заводчики, можна організувати спільні ігри. Собаки після знайомства охоче грають у м’яч або розважаються самі. Домогтися повної відсутності страху перед іншими собаками дуже важко, але підтримка господаря допоможе тварині впоратися з острахом. Запасіться терпінням, не сваріть свого улюбленця, не використовуйте фізичну силу. Тільки витримка і любов допоможе вирішити проблему.

Читайте також: Чому собака боїться людей?

Поради зоопсихолога

Корекція поведінки боягузливого собаки може проходити під наглядом фахівця. Зоопсихологи і кінологи на підставі інформації, наданої власником, зроблять висновки і розроблять індивідуальну методику.

Трапляється, що собака в нападі страху починає поводитися агресивно щодо людини. Він може кидатися на перехожих або господаря. Не допускайте подібної ситуації. Тут має працювати кінолог.

Якщо цуценя боїться дорослих собак, це цілком нормально. Але воно не повинно непритомніти, мимоволі випорожнюватися, жалібно скиглити або кидатися під ноги людини. У нормі малюк дозволяє себе обнюхати родича, він проявляє цікавість і навіть намагається «показати» свою хоробрість.

Дорослі, адекватні особини не чіпають малюків. Вони здатні гаркнути на хулігана, що загрався, але завдавати йому смертельну травму не стануть.

Щоб цуценя перестало боятися собак, потрібно подумати про його соціалізацію. Частіше бувайте на прогулянках, підходьте до інших власників із собаками і ніколи не беріть малюка на руки, якщо він демонструє свій страх. Відволічіть його грою, повторенням команд або іграшкою.

Недостатня соціалізація – найчастіша причина фобії. Зоопсихологи рекомендують підібрати коло спілкування для свого вихованця. Чудово, якщо ви знайдете заводчиків із собаками того ж віку і породи, що і ваш улюбленець.

Частіше бувайте в людних місцях. Виводьте вихованця на повідку, щоб контролювати його дії. Згодом тварина звикне до людей, що гуляють, та інших собак.

Правильна поведінка власника – запорука успіху. Почувайтеся впевнено, не показуйте вихованцеві, що і самі боїтеся контакту з іншим собакою або відчуваєте страх за підопічного.

Не намагайтеся «виховати» хоробрість нерозумними діями. Категорично заборонено залишати собаку наодинці з бродячими псами або стравлювати його спеціально з агресивним псом. Також заборонені самостійні прогулянки. Деякі заводчики залишають боягузливих вихованців на самоті, але такий метод призводить до загострення фобії. Собака повинен відчувати себе під захистом. Якщо власник поруч, він набуває впевненості.

Якщо на прогулянці до вас підійшов чужий собака, не поспішайте його проганяти і хапати цуценя на руки. Дозвольте їм познайомитися. Звичайно, ви маєте контролювати ситуацію, повідець – обов’язковий.

Страх перед іншими собаками може бути викликаний породними особливостями. Якщо у вихованця від природи нестійка психіка, варто подумати про допомогу фахівця.

Зрозуміти, що собака боїться, можна за такими ознаками:

1. Тварина тулиться до ніг, скиглить, підтискає хвіст.
2. Собака намагається збільшити дистанцію з псом, що наближається, але це небезпечна ситуація. Вихованець, який здійснив втечу, перебуває під загрозою життю.
3. Щеня вигинає спину дугою, так роблять кішки.
4. Відбувається мимовільне сечовипускання або випорожнення.
5. Собака впадає в ступор, він не реагує на те, що відбувається.

Якщо вам знайомі «симптоми», значить, пора подумати про візит до зоопсихолога, кінолога або ветеринара. Фахівці підкажуть, що робити у вашій ситуації.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.