Чому собака бігає за хвостом?

Багато власників собак спостерігали, як їхні вихованці бігають за власним хвостом. Ця кумедна поведінка, яка здається безглуздою, насправді має цілком логічні пояснення. Давайте розберемося, чому ж собака бігає своїм за хвостом?

10 причин, чому собака бігає за своїм хвостом

1. Гра та розвага

Однією з найчастіших причин, через яку собаки ганяються і ловлять свій хвіст, є гра і бажання розважитися. Для багатьох вихованців гонитва за хвостом — це веселе і захопливе заняття.

По-перше, собаки — дуже грайливі тварини за своєю природою. Їм потрібна регулярна розрядка енергії через рухливі ігри. Ганяючись за рухомою «мішенню» у вигляді власного хвоста, вихованець отримує фізичне навантаження та емоційний підйом.

По-друге, зловити хвіст досить непросто. Це вимагає спритності, спритності та наполегливості. Таке «полювання» захоплює собаку і доставляє масу позитивних емоцій при викиді гормонів радості.

По-третє, собаки люблять перевіряти свою кмітливість і здібності в різних іграх. Погоня за хвостом — чудовий спосіб потренувати реакцію і координацію. Собака буде із задоволенням грати в цю кумедну гру.

Тож якщо ваш пес бігає за хвостом заради розваги — не варто цьому перешкоджати. Краще організуйте йому більше прогулянок, активних ігор і приділяйте увагу, щоб не виникало нудьги. Тоді полювання за хвостом не стане нав’язливою поведінкою.

2. Надлишок енергії

Ще одна поширена причина, через яку собаки бігають за хвостом — надлишок енергії. Особливо це стосується молодих, активних і грайливих вихованців.

Цуценята і собаки до 1-2 років дуже рухливі, цікаві до навколишнього світу і сповнені сил. Їм постійно потрібен вихід для енергії у вигляді прогулянок, ігор, фізичних навантажень.

Якщо собака позбавлений можливості активно рухатися і отримувати достатньо вражень, зайва енергія починає «рватися назовні». Часто це виражається в лові власного хвоста.

Така гонитва допомагає молодому собаці частково розрядитися, отримати фізичне навантаження, однак це не розв’язує проблему загалом.

Щоб позбавити собаку надлишкової енергії, потрібно забезпечувати йому щодня достатньо активності — тривалі прогулянки, біг, ігри, заняття спортом, нові враження. Тоді потреба ганятися за хвостом відпаде сама собою.

3. Цікавість (допитливість)

Цікавість (допитливість) — ще одна поширена причина, чому собака ловить свій хвіст. Особливо це стосується цуценят, які активно вивчають і досліджують навколишній світ.

Для маленьких собачок хвіст — це щось нове, незвідане і дуже цікаве. Це частина їхнього власного тіла, яка поводиться дуже загадково — рухається, змінює положення, вислизає з-під носа.

Цуценятам цікаво: що це таке? Як він рухається? Чи можна його зловити? Вони починають активно переслідувати свій хвіст, намагаючись розкрити ці загадки і вивчити незрозумілий об’єкт.

Особливо якщо їм не вистачає вражень і стимуляції мозку на прогулянках. Хвіст стає для них цікавим об’єктом, за яким можна побігати і отримати нові відчуття.

Тож цікавість — це цілком нормальна і зрозуміла причина погоні собак за своїм хвостом. Головне, щоб це не перетворювалося на нав’язливу поведінку.

4. Реакція на подразнення

У деяких випадках причиною того, що собака бігає за своїм хвостом, стає реакція на будь-яке подразнення. Наприклад, укус комахи, неприємні відчуття на шкірі від шерсті або алергії.

Коли собаку кусає, наприклад, комар або блоха, він інстинктивно починає ганятися за хвостом, намагаючись прогнати неприємне відчуття. Так само пес може реагувати на свербіж від алергічної реакції.

У такі моменти собака не усвідомлює, що причина дискомфорту — в іншому місці. Він просто інстинктивно намагається позбутися неприємних почуттів, трясучи хвостом і кусаючи його.

Щоб позбавити вихованця цієї проблеми, потрібно виявити й усунути першопричину — обробити від паразитів, лікувати алергію, стежити за чистотою шерсті. Тоді зникне роздратування, що викликає гонитву за хвостом.

Таким чином, ця звичка часто виникає як захисна реакція організму на дискомфорт. Необхідно знайти й усунути першопричину, і собака перестане ганятися за своїм хвостом.

5. Проблеми зі здоров’ям

Хоча це трапляється досить рідко, іноді причиною того, що собака постійно ловить свій хвіст, можуть бути проблеми зі здоров’ям.

Наприклад, алергічні реакції можуть спричиняти подразнення та свербіж на шкірі, якого пес намагається позбутися, кусаючи та ганяючись за хвостом. Також причиною можуть бути паразитарні інвазії — блохи, глисти або кліщі. Собака інстинктивно намагається прогнати неприємні відчуття свербежу і дискомфорту. Ось чому собака бігає за хвостом і скиглить.

Присутність гельмінтів викликає подразнення слизових оболонок і свербіж у ділянці анального отвору. Особливо схильні до зараження глистами цуценята і собаки, які мають доступ на вулицю. Джерелом інвазії є яйця гельмінтів у ґрунті, харчових продуктах, на шерсті інших тварин.

Для діагностики проводять копрологічний аналіз калу. Лікування полягає в дегельмінтизації антипаразитарними препаратами. Після усунення інвазії нав’язлива поведінка, як правило, минає.

Іноді причина, через яку собака бігає за своїм хвостом, пов’язана з проблемами шлунково-кишкового тракту, колітами, дисбактеріозом. Може бути проявом хвороби або синдрому.

У будь-якому разі, якщо собака занадто часто і довго ганяється за хвостом, це тривожний сигнал. Необхідно показати вихованця ветеринару і пройти обстеження, щоб знайти й усунути першопричину.

На щастя, зазвичай медичні проблеми — не найпоширеніша причина цієї поведінки. Але для безпеки краще виключити ймовірність хвороби, своєчасно звернувшись до ветеринара.

6. Нудьга і самотність

Одна з найсумніших причин, через яку відданий друг людини — собака починає ганятися за власним хвостом, — це нудьга та самотність.

Коли вірний пес позбавлений спілкування, уваги, прогулянок та ігор, він неминуче починає нудьгувати. Адже собаки — зграйні істоти, їм потрібні щоденні контакти з господарем і активність.

Уявіть собі те сумне видовище, коли вихованець годинами сидить на самоті, нудьгуючи в очікуванні господаря, і в розпачі починає ганятися за власним хвостом — єдиним рухомим суб’єктом поблизу.

Це не просто нудне заняття — це крик самотньої душі про увагу і спілкування. Спроба хоч якось розвіятися і зайняти себе у вимушеній самотності, коли поруч немає нікого — ні люблячого господаря, ні друзів-собак.

Давайте не будемо залишати наших вихованців на самоті надовго. Знайдемо для них час, спілкування і заняття. І тоді їм не доведеться ганятися за своїм хвостом від туги і нудьги в очікуванні нашого повернення.

7. Стрес і тривожність

Поведінковий патерн, що проявляється в гонитві собаки за хвостом, у низці випадків зумовлений підвищеним рівнем стресу і тривожності у тварини.

Причинами виникнення стресового стану можуть бути як зовнішні чинники — зміна звичного розпорядку та умов утримання, конфліктні ситуації, так і внутрішні — больові відчуття або дискомфорт як прояв патологій.

У такі періоди у собак спостерігається викид кортизолу та інших стресових гормонів, підвищена збудливість і тривожність. Ганяючись за хвостом, тварина інстинктивно намагається компенсувати негативний гормональний фон і заспокоїтися.

Щоб мінімізувати ризики виникнення стресу і тривожного стану в улюбленця, власнику слід забезпечувати собаці комфортні умови утримання, запобігати конфліктним ситуаціям, збагачувати його життя позитивними враженнями і стимуляцією.

8. Нав’язлива поведінка

З точки зору зоопсихології, гонитва собаки за своїм хвостом у низці випадків може бути проявом стереотипного нав’язливого розладу. Подібна модель поведінки формується поступово, коли спочатку природна реакція на зовнішні подразники або емоційні імпульси закріплюється і відтворюється вже автоматично.

Собака ніби «зациклюється» на одноманітних діях, сам процес лову хвоста перетворюється на самоціль і приносить заспокоєння за рахунок вироблення гормонів задоволення.

Щоб скорегувати нав’язливу поведінку улюбленця, необхідний комплексний підхід — мінімізація стресу, перемикання уваги, формування адекватної реакції на команди, десенсибілізація. У складних випадках може знадобитися медикаментозна терапія.

9. Вроджена особливість породи

Схильність деяких порід собак до поведінкової моделі «гонитва за хвостом» зумовлена їхніми генетичними особливостями та історією селекційної роботи. Зокрема, у таких активних, схильних до ігор і боротьби порід, як бультер’єр, стаффордширський тер’єр, джек-рассел-тер’єр, фокстер’єр, підвищений інтерес до рухомих об’єктів закладений на інстинктивному рівні.

Ці собаки вирізняються високим рівнем переслідувального інстинкту, цілеспрямованістю і наполегливістю в досягненні мети. Тому для них гонитва і упіймання «об’єкта», що вислизає, у вигляді власного хвоста приносить особливе задоволення і слугує природним розрядженням енергії.

Щоб мінімізувати гіперактивність у таких собак, ключовим є коригування раціону, забезпечення адекватного фізичного навантаження і стимуляція мисливського інстинкту в ігровій формі.

10. Компульсивний розлад

У рідкісних випадках причиною нав’язливої поведінки собаки у вигляді погоні за власним хвостом може бути компульсивний розлад неврологічного характеру.

При цьому спостерігається характерна неадекватна реакція тварини на зовнішні стимули і неможливість контролювати свою поведінку. Ця патологія може бути проявом вроджених дефектів розвитку нервової системи, травм або пухлинних процесів у головному мозку, нейроінфекцій, інтоксикацій.

Для постановки точного діагнозу і підбору схеми лікування необхідне комплексне ветеринарне обстеження — неврологічний огляд, МРТ, ЕЕГ, аналізи. У терапії застосовуються медикаментозні препарати, що коригують роботу ЦНС.

Чому цуценя бігає за своїм хвостом?

Цуценята часто ганяються і ловлять свій хвіст з кількох причин:

1. Дослідницька поведінка. Для маленьких цуценят хвіст — це щось нове і цікаве. Вони вивчають своє тіло і реагують на рух хвоста.
2. Надлишок енергії. Цуценятам властива висока рухливість. Гонитва за хвостом — чудовий спосіб виплеснути зайву енергію.
3. Розвиток координації. У спробах зловити свій хвіст цуценя тренує координацію і спритність рухів. Це важливо для розвитку моторики.
4. Гостра потреба в грі. Малюки люблять веселитися і гратися. Хвіст для них чудова іграшка.
5. Нудьга і самотність. Якщо цуценяті не вистачає спілкування та уваги, воно починає ганятися за хвостом від нудьги.
6. Реакція на дискомфорт. Цуценята можуть ловити хвіст, якщо їх кусає комаха або турбує подразнення на шкірі.

Тож не варто хвилюватися, якщо ваше цуценя бігає за хвостом. З віком це минає. Головне — забезпечити малюкові достатньо уваги, ігор і прогулянок.

Як відучити собаку ганятися за своїм хвостом?

Собака бігає за своїм хвостом, і ви не знаєте, що робити? Як же вирішити цю проблему? Пропоную кілька дієвих способів.

1. Усуньте причину

Перш за все, спробуйте зрозуміти, що саме змушує вашого собаку поводитися таким чином. Можливо, йому не вистачає фізичного навантаження, уваги або спілкування. Приділяйте більше часу прогулянкам, іграм та заняттям із собакою.

2. Перемикайте увагу

Щойно помітите, що улюбленець починає гнатися за хвостом, одразу ж відволічіть його і переключіть увагу на щось інше. Покличте на ім’я, дайте іграшку, погладьте.

3. Використовуйте команду «Не можна!»

Привчіть собаку реагувати на суворий окрик «Не можна!». Говоріть це щоразу, коли він починає ловити хвіст. Потім пропонуйте альтернативне заняття.

Варто знати: Дресирування собак: основні команди та їх навчання.

4. Застосовуйте антистресові іграшки

Є спеціальні іграшки для собак, які допомагають їм впоратися зі стресом і тривожністю. М’ячики, конуси і килимки з шипами відволічуть і заспокоять вихованця.

Цікаво знати: Іграшки для собак своїми руками: переваги, недоліки та відео ідеї варіантів.

5. Зверніться до кінолога

Якщо самостійно не виходить вирішити проблему, можна звернутися до фахівця-кінолога. Досвідчений дресирувальник підбере ефективну методику для вашого вихованця.

6. Проконсультуйтеся з ветеринаром

У рідкісних випадках причиною нав’язливої погоні за хвостом можуть бути медичні проблеми. Обов’язково пройдіть обстеження у ветеринара.

Що робити, якщо собака агресивно ганяється за хвостом?

Іноді можна спостерігати, як собака не просто граючись ловить свій хвіст, а робить це надто активно і навіть агресивно — гарчить, гавкає, кусає до крові. У чому може бути причина такої неадекватної поведінки?

• По-перше, на агресію може провокувати біль. Якщо у собаки проблеми зі здоров’ям — алергія, травма хвоста, то спроби прогнати дискомфорт виливаються в роздратування.
• По-друге, нерідко в основі лежить надлишок нерозтраченої енергії, коли собака ніби «заводить» сам себе під час бурхливої погоні. Це може виражатися в проявах роздратування і навіть злості.
• По-третє, іноді собака агресивно реагує на хвіст від стресу, тривоги, захисної реакції. Хвіст у цьому випадку сприймається як щось чужорідне і небезпечне.

Щоб позбавити улюбленця агресивної поведінки, потрібно визначити й усунути першопричину, а також переключати увагу собаки та виплескувати його енергію безпечними способами.

Підіб’ємо підсумок: чому собака бігає за своїм хвостом?

Отже, ми розібралися, чому собаки бігають і ловлять свій хвіст. Найчастіше це невинна гра, спосіб розрядки енергії або реакція на будь-які зовнішні подразники. Однак іноді за цим може стояти медична проблема або нав’язлива поведінка. Якщо ваш собака агресивно ганяється за хвостом, скиглить, гарчить, кусає його, то краще проконсультуватися з ветеринаром. У більшості випадків правильний догляд, достатня кількість прогулянок та ігор допоможуть вирішити цю проблему.

Додатковий матеріал: Чому собака гризе свій хвіст — 10 причин і як відучити.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.