Чому кошеня не п’є воду: що робити?

Кошеня не п’є: норми споживання рідини, небезпечні та безпечні причини, тривожні симптоми.

Для нормальної роботи внутрішніх органів маленький вихованець обов’язково має випивати свою добову норму. Якщо кошеня зовсім не п’є воду, то згодом його організм може постраждати від зневоднення. Дії в такій ситуації залежатимуть від причини порушення, яка може бути як невинною, так і патологічною.

Норми споживання рідини 

Якщо взяти за основу роботу «Харчування та дієтика собак та котів», то норма для вихованців до 1 року дорівнюватиме 77 мл на 1 кг. Ще один популярний варіант пропонує орієнтуватися на 60-80 мл на добу. В обох випадках йдеться про усереднений показник у відриві від індивідуальних особливостей конкретної тварини.

До 70% організму представлено рідиною. Її можна знайти у крові, м’язах і навіть кістках.

Крім ваги, щодо добової норми важливо враховувати тип годівлі / годування. При вживанні раціонів домашнього приготування або промислових паучів та консервів частина вологи надходить із їжі.

Найбільш зневоднений продукт – сухі крокети. При їх виробництві використовують висушене або дегідратоване м’ясо, яке містить велику кількість білка. Якщо є тільки сухий корм, то з нього організм отримуватиме всього 10% необхідної на добу вологи. Якщо ж урізноманітнити раціон вологими консервами, то показник швидко зросте до 75-80%.

Таким чином, норма при годівлі / годуванні раціонами домашнього приготування та вологими консервами буде нижчою, ніж при годівлі крокетами (сухим кормом). Незважаючи на це, вона все одно не повинна опускатися за нижню межу (60 мл на 1 кг). В інакшому разі організму не вистачить ресурсів на підтримання життєво важливих процесів.

При вживанні сухого корму кошеня повинне випивати в 2 рази більше з’їденого.

Як зрозуміти, що кошеня мало п’є?

Для початку важливо переконатися, що ваші підозри не є безпідставними. Підрахувати точний обсяг випитого можна за допомогою мірного стаканчика:

1. Налийте в склянку трохи більше обсягу, що рекомендується за вагою.
2. Вилийте вміст у миску і почекайте добу.
3. Після закінчення експерименту перелийте те, що залишилося в мисці, назад у склянку.
4. Відніміть кількість мілілітрів з початкового. Якщо ви поповнювали миску протягом дня, то обов’язково відкоригуйте отриману цифру на цю різницю.

Проведіть експеримент тричі та орієнтуйтеся на середнє арифметичне. Обсяг випитого може відрізнятися у різні дні, оскільки на нього впливає велика кількість внутрішніх та зовнішніх факторів.

За наявності кількох тварин доведеться вдатися до їхньої тимчасової ізоляції. В іншому випадку результати дослідження будуть недостовірними. Також можна звернутися за допомогою до технологій і придбати веб-камеру з високою чіткістю зображення, щоб відстежити об’єм, що випивається в режимі запису.

Чому кошеня відмовляється пити воду?

Якщо проблему встановлено, саме час перейти до виявлення причини її виникнення. Недостатнє споживання рідини може пояснюватися такими факторами:

1. Сира і прохолодна погода. За таких умов пити хочеться менше, ніж зазвичай. Якщо до них був затяжний період аномальної спеки, то з великою ймовірністю ваш улюбленець просто повернувся до колишнього обсягу.
2. Низька активність. Вихованці-домосиди витрачають дуже мало енергії порівняно з тими, хто регулярно гуляє вулицею. Саме тому їх внутрішні резерви виснажуються повільніше.
3. Наявність бруду і неприємного запаху. Охайність кішок зведена в абсолют. Їх може відштовхнути застояна вода, різкий запах пластику або мийного засобу, а також бруд у місці годування.
4. Відсутність навички. Малюк, який звик до годування грудьми, не вміє лакати. Саме ви повинні привчити кошеня пити воду, показавши, як це робити. Для цього акуратно капніть йому на носик з піпетки або дайте облизати свій палець. Це допоможе звикнути і до нового смаку, і до напувалки.
5. Пиття з унітазу, раковини, акваріума та інших сторонніх джерел. Вихованець може ігнорувати свою миску, але спокійно задовольняти спрагу з вашого кухля.
6. Температура води. Нюанси є і тут. Комусь подобається виключно тепла вода, а комусь суворо прохолодна. Тут важливо уникати вживання крижаного пиття з холодильника. Така рідина дуже приваблива у спеку, але може спровокувати запалення горла.

Окремо слід розглядати патологічні причини. На тлі хвороби тварини зазвичай відмовляються від їжі, оскільки ослабленому організму важко справлятися з її перетравленням. Незважаючи на це, відмова від пиття теж можлива і становить набагато більшу небезпеку. Запідозрити недобре можна за супутніми симптомами та стабільним погіршенням загального стану.

Як привчити вихованця пити воду?

Якщо патологія виключена, то власник може впоратися з проблемою самостійно. Для цього йому знадобиться усунути всі негативні фактори, включаючи сумнівну якість води, матеріал і місце розташування поїлки / миски з водою.

Яка вода потрібна?

Найоптимальніший варіант – фільтрована чи бутильована вода. Додаткова обробка у вигляді кип’ятіння не має сенсу. Вона знищує не тільки шкідливі, а й корисні елементи.

Наступний важливий момент – чистота. Міняти налиту в миску рідину потрібно щодня, а влітку двічі на день.

Наливайте більше, ніж потрібно. Коти схильні до залишення запасів на чорний день і можуть відмовитись від пиття, якщо поточна кількість їх не влаштовує.

Миски та фонтанчики

До найпоширеніших матеріалів котячих мисок відносяться пластик, метал та кераміка. Найбільшою кількістю плюсів володіє останній. Дешевший за ціною пластик швидко вбирає неприємні запахи, а його невеликі тріщинки є справжнім розсадником бактерій.

Якщо кошеня п’є мало води з миски, оскільки віддає перевагу чомусь проточному – придбайте спеціальний фонтанчик. Цей девайс здійснює фільтрацію на постійній основі і збагачує рідину, що циркулює в ньому, киснем.

Смачні ароматичні добавки

Якщо кошеня п’є тільки молоко і не хоче воду – спробуйте приманити його знайомим смаком та ароматом. Змішайте обидві рідини на користь більш привабливої та плавно зменшуйте її процентний вміст, щоб домогтися стійкого звикання. За аналогією можна зробити суміш на основі рідини з-під вологих консервів.

Розташування ємності

Останній момент, що потребує уваги – розташування ємності. Найчастіше миску ставлять на кухні, але далеко не всім кішкам подобається такий вибір. Спробуйте змінити місце на користь кімнати, де ваш улюбленець любить перебувати.

Ще один можливий варіант – використання кількох мисок одночасно. Він підходить для лінивих кішок, які не хочуть йти надто далеко, коли їх застає спрага. Такі тварини намагаються вирішити проблему прямо на місці та із задоволенням п’ють із залишених власником чашок.

Чи можна дозволяти кошеняті пити воду з-під крана?

Цівка, що тече з крана, приваблює дуже багатьох кішок. Фелінологи пояснюють це вродженим інстинктом, який дістався від предків. Стоячі водоймища в дикій природі – одне з головних джерел бактерій, вірусів та паразитів. Тварини намагаються обминати їх стороною, обираючи річки, струмки та джерела.

На відміну від проточної води в дикій природі, водопровідна містить дуже багато шкідливих включень. Їх часте вживання провокує відкладення конкрементів, які згодом перетворюються на велике каміння, що перешкоджає безболісному відходу сечі. Щоб уникнути розвитку сечокам’яної хвороби (СКХ) краще замінити це джерело на більш безпечний питний фонтанчик.

Патологічні випадки, які потребують лікарської допомоги

Зневоднення у кошенят може призвести до смерті всього за добу. Помітити його нескладно, оскільки такий стан супроводжується досить вираженими симптомами:

• млявий та загальмований стан;
• ламкість та сухість волосків;
• пересихання слизових ротової порожнини та носових ходів;
• повільне вирівнювання шкіри після її зім’яття в складочки;
• непритомність.

Також не варто зволікати при підйомі температури, проносі та блювоті. Усі ці симптоми завдають сильного удару по водних запасах і можуть спровокувати зневоднення навіть за достатнього пиття. Без своєчасного лікування нестача вологи обернеться скороченням сечовипускань і підвищенням концентрації сечі, які можуть призвести до розвитку ниркових патологій, циститу і СКХ (сечокам’яної хвороби).

Якщо ви помітили щось із перерахованого – обов’язково доставте малюка до найближчої ветклініки. Для повернення нормального самопочуття знадобиться курс інфузійної терапії з поміщенням у стаціонар. Подальше лікування залежатиме від діагнозу. Якщо зневоднення – наслідок хвороби, стан вихованця нормалізується після її усунення.

Висновок

Дотримання питного режиму – основа здоров’я будь-якого живого організму. Щоб уникнути неприємних наслідків, намагайтеся дотримуватися перерахованих вище рекомендацій і контролюйте кількість випитої рідини. Будьте уважними і не пускайте ситуацію на самоплив при виявленні тривожних симптомів. При підозрі на зневоднення обов’язково запишіться на обстеження у ветклініку та чітко дотримуйтесь отриманих від лікаря інструкцій.

Варто знати: Скільки води треба пити кішці?

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.