Чому кішки / коти бояться води?

Багато власників тварин замислюються, чому кішки бояться води. Часто страх ускладнює купання вихованця або унеможливлює гігієнічну процедуру. Дослідницькі проекти вивчали цей феномен і дійшли висновку, що страх котів здебільшого має фізіологічні причини. Хоча є породи, представники яких із задоволенням купаються та плавають.

Чому коти / кішки бояться води?

Основні причини, чому коти страждають на водобоязнь, пов’язані з анатомічними та фізіологічними особливостями. Однак впливають на страх також інші фактори.

Фізіологічні особливості

Дослідницькі проекти давно встановили, чому домашні вихованці не можуть довго перебувати у воді. Для цього є кілька фізіологічних факторів:

1. Будова водоплавних тварин дозволяє їм довго плавати. Анатомія тисячоліттями адаптувалася до таких умов. Волосся у цих тварин довге і жорстке. При цьому рясно виділяється шкірне сало, а це ще більше знижує водопроникність шерсті. Кішка, навпаки, зовсім не адаптована до водного середовища. Шерсть вихованців пухка і м’яка, оскільки волоски невеликої товщини. Виділяється мало шкірного сала, тому тварини миттєво промокають.
2. Вода швидко витісняє повітря, яке знаходиться між волосками. Прошарок зникає, що миттєво призводить до переохолодження. А підшкірного жиру замало для утримання тепла. Цей шар у котів зазвичай тонкий (за винятком вихованців, які страждають від ожиріння).
3. Наступна фізіологічна особливість – будова вушних раковин. У кішок вони великі, і це важлива причина, чому варто боятися води. Рідина легко потрапляє у слуховий прохід. Це призводить до появи дискомфорту, особливо з урахуванням того, що кішка не може самостійно його позбутися. Слухові проходи звивисті, глибоко посаджені, а це може спровокувати вушні захворювання.

Дослідницький проект у Канаді висунув гіпотезу про те, що страх передається на генетичному рівні. Предками більшості домашніх тварин є степові коти. Вони жили у пустелі, а еволюція відбувалася у посушливому кліматі. Вода використовувалася тільки для вгамування спраги, але не для купання. В результаті сучасні кішки намагаються по можливості її (води) уникати.

Це припущення підтверджується нечисленними винятками. Представники деяких порід, навпаки, не бояться, а люблять купатися. Йдеться про котів, що / які походять від предків, що / які мешкають поблизу водойм.

Інші причини

Не лише особливості анатомічної будови впливають на вроджений страх кішок. Це пов’язано з іншими причинами:

1. Кішка вибагливо ставиться до факторів, що впливають на стан шерсті. Промоклі волоски завдають незручностей і змушують її почуватися комфортно. Тому після купання коти завжди починають вилизуватись. Вода вимиває жирове змащування, яке захищає шерсть від ламкості, надає блиску. А це може призвести до того, що погіршиться зовнішній вигляд та загальний стан шерсті.
2. На мокрих волосках швидше накопичується бруд, а бактерії одержують шанс на розмноження. Мікроорганізми можуть потрапити до шлунково-кишкового тракту, коли кішка вилизується.
3. Запах – одна з головних причин, чому тварини бояться купатися. Вода з-під крану пахне хлоркою. Крім того, власники часто використовують шампуні (у кращому випадку, розроблені для котів). А вони мають специфічний запах, до якого вихованці чутливі. Тварини належать до хижаків, і на інстинктивному рівні усвідомлюють, що сильні сторонні аромати відлякують здобич.
4. Багато власників купають вихованців проти волі, змушуючи боятися ще більше. Нав’язана гігієнічна процедура відлякує кота, оскільки він не розуміє, навіщо це потрібно. Для більшості тварин купання обертається серйозним стресом та необхідністю витратити 2 години на те, щоб вилизати шерсть.

Винятки із правил

Представники деяких порід не лише не бояться, а й люблять воду. Гігієнічні процедури спокійно сприймають норвезькі лісові кішки, бенгальські, турецькі вани, мейн-куни, японські бобтейли. Ці породи сформувалися поблизу відкритих водойм. У більшості з них інша текстура шерсті, яка дозволяє краще утримувати повітряний шар і не намокати. Тому тварини можуть не боятися переохолодження.

Чому собаки не мають страху води?

Хоча і собаки, і коти ставляться до хижаків, вони відрізняються за анатомічною будовою та особливостями поведінки. Кішка полює поодинці, а собака (як стародавні предки) – у зграї. Тваринам простіше зігрітися, якщо поряд є інші.

Текстура шерсті також відрізняється. У собак вона жорсткіша і щільніша. Тому тварини можуть швидко струсити краплі вологи, якщо опиняються у водоймі. Це також рятує від переохолодження.

Як привчити кішку купатися?

Навчити вихованця не боятися гігієнічних процедур можна, хоча це непросто. Знайомити кошенят з водою слід із раннього віку. Дорослих вихованців переучувати складніше.

Власнику слід бути послідовним у діях, але не квапити тварину. Поступовість – запорука успіху. Спочатку можна поставити миску з кормом у ванну кімнату і відкривати кран під час годування. Це дозволить звикнути до шуму води з-під крана. Потім привчайте вихованця до сухої раковини чи ванни (залежно від того, де планується його купати). Можна використовувати ласощі, щоб вироблялися позитивні асоціації.

Поступово наливати воду. Спочатку її має бути небагато, щоб кошеня лише намочило лапки. Спробуйте зацікавити його іграшками.

Вихованець повинен зрозуміти, що ванна не становить небезпеки. Важливо гладити та заспокоювати кота, щоб він не відчував загрози. Не можна утримувати його у ванні насильно, інакше надалі зі страхом неможливо буде впоратися. Якщо тварина нервується, коли дно починає наповнюватися водою, слід відпустити тварину.

При купанні важливо дотримуватися інших правил. Вони допоможуть уникнути страху:

1. Комфортна температура. У середньому воду слід нагріти до 38-40 °C. Якщо температура опуститься нижче, тіло кішки швидко охолоне, тварина замерзне.
2. Кішка почувається впевненіше, коли відчуває надійну опору під лапами. Поверхня ванни або раковини слизька, за неї неможливо вчепитися кігтями. Це посилює стрес. Щоб кіт відчув впевненість, помістіть на дно рушник, невеликий килимок.
3. Гігієнічну процедуру проводять у тиші. Сторонніх звуків не повинно бути. Краще набирати воду не з крана, а з душової лійки, зменшивши тиск / напір води. Не можна кричати на кота.
4. Не слід набирати повну ванну, щоб тварина повністю поринула у воду. Достатньо кількох сантиметрів.
5. Якщо кішка сильно боїться купатися, варто прискорити процедуру гігієни. Все необхідне (шампунь, рушник) слід приготувати заздалегідь.
6. При купанні злегка притримуйте вихованця, не тисніть на тулуб. Зручніше мити кота вдвох.
7. Якщо для сушіння використовується фен, режим має бути щадним. Гаряче повітря неприпустимо, як і надто гучний звук. Краще ж промокнути кішку рушником і дозволити їй вилизати шерсть у теплому відокремленому місці.
8. Не дозволяйте тварині після купання, перебувати на протягу або йти на вулицю.

Більшість котів не люблять воду та купання через особливості анатомічної будови. Можна навчити тварин спокійно переносити гігієнічні процедури, якщо діяти послідовно та поступово.

Додатковий матеріал:

• Чи можна навчити кота плавати?
• Чи можна мити / купати кішку звичайним шампунем?
• Не робіть так! 5 речей, за які кішки нас ненавидять.
• Як доглядати за лисими кішками: 4 поради для власника-початківця.
• Як обробити кошеня від бліх: покрокова інструкція.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.