Чому білі кішки глухі?

Існує багато чуток і забобонів, пов’язаних із забарвленням кішок. Триколірні, руді, чорні або білі — всі вони згадуються так чи інакше в різних переказах і міфах, що іноді відбивається на несправедливому ставленні суспільства до них. Але поодинокі чутки мають наукове обґрунтування, наприклад, зв’язок білого забарвлення з глухотою.

У цій статті ми відповідаємо на часте запитання — чому білі кішки глухі та чи правда це чи ні, в якому віці вони втрачають слух, чим можна допомогти глухому улюбленцю, і чи є профілактика стану. А також даємо розгорнуті поради, як налагодити взаєморозуміння між членами сім’ї та улюбленцем.

Чому вважається, що білі кішки глухі?

Багато людей чули або читали про проблеми зі слухом, пов’язані з білим забарвленням у домашніх котячих. Це досить актуальна тема, адже білосніжна шерсть нерідко трапляється як у породистих тварин, таких як перська і британська кішка, мейн-кун, норвезька лісова, лаперм або форін вайт, так і в особин без породної приналежності. Що цікаво, ця специфіка була помічена вже в 19 столітті самим Чарльзом Робертом Дарвіном.

Відтоді тему глухоти білих кішок ретельно вивчили, і наразі це науково підтверджена спадкова проблема. Господарі таких тварин можуть відзначати повну втрату слуху на одне або обидва вуха, що виражається в ігноруванні поклику власником, відсутності реакції на різні звуки, також вихованець може лякатися раптового наближення людини або на постійній основі дуже голосно нявкати.

Важливо знати, що не тільки блакитноокі білі кішки страждають від цієї особливості, улюбленці з іншим кольором очей або з наявністю кольорових плям на голові (і ніде більше) також можуть бути глухими.

Наукове пояснення глухоти, пов’язаної з кольором шерсті

На жаль, глухота у таких вихованців — це вроджена особливість, пов’язана зі складним успадкуванням білого забарвлення. Кортієвий орган, той самий, який вловлює звуки і передає інформацію в мозок, у таких кішок руйнується в перші тижні життя, але при цьому не функціонує вже в момент народження.

Важливу роль у втраті слуху у білих особин відіграє плейотропія — вплив одного гена на кілька ознак. Простіше кажучи, один ген не завжди відповідає тільки за колір шерсті або іншу окрему ознаку, а може впливати як на забарвлення, так і на нездоров’я вихованця.

Отже, мутація так званого домінантного білосніжного забарвлення не тільки порушує забарвлення шерсті та райдужки ока у кошенят у процесі внутрішньоутробного розвитку, а й призводить до порушення роботи слухового апарату. За підсумком тварина з цією проблемою може бути з народження позбавлена слуху на одне або обидва вуха.

Чи всі білі кішки глухі?

Насправді не всі кішки з білосніжною шерстю страждають від втрати слуху. Для повністю білих і блакитнооких особин статистика така — до 85% улюбленців не будуть чути нічого. Водночас у різнооких улюбленців ситуація інша — більше половини з них чутимуть, як звичайні тварини, і тільки 40% будуть глухими на те вухо, з боку якого око має блакитне забарвлення.

І, нарешті, білі кішки з іншим кольором очей, наприклад, жовтою або зеленою райдужкою, страждають від глухоти приблизно у 20% випадків. Імовірність глухоти може також значно різнитися у представників різних порід.

Зважаючи на поширеність думки про відсутність слуху в таких улюбленців, можна зрозуміти, чому більшість потенційних власників вважає, що всі білі коти глухі на одне або обидва вуха, проте це не завжди так, і бувають винятки. До речі, судячи з результатів спостережень лікарів і заводчиків, простежується додатковий зв’язок у деяких тварин білого забарвлення з частотою інших порушень, що не стосуються слуху, наприклад, вони можуть бути менш плідними та гірше бачать у темряві.

Породи білого кольору

Чисто біле забарвлення без плям насправді не найпоширеніше серед домашніх улюбленців, водночас досить популярне та високо цінується у представників різних порід. Пов’язано це як із зовнішньою привабливістю, так і з неймовірною шовковистістю і м’якістю білого хутра. Водночас список порід, у яких біле забарвлення визнано і заохочується, не такий вже й великий.

Британська

Одна з найпопулярніших порід у наш час, своє визнання отримала за густе і приємне на дотик хутро та округлу за формою мордочку. Незважаючи на те, що найпопулярніше забарвлення в породі — це блакитний і шиншила, трапляються і чисто білі кішки.

Персидська

Кирпаті і кремезні кішки з дуже довгою і пухнастою шерстю, що вимагає щоденного догляду. Залежно від напрямку в розведенні можуть мати як екстремально плоскі морди, так і помірно приплюснутий ніс.

Мейн-кун

Визнані гіганти, мейн-куни цінуються не тільки за значні розміри, а й за гарний профіль, добродушну вдачу і розкішне пухнасте хутро різноманітних забарвлень.

Норвезька лісова

Маючи досить значні габарити, кішки цієї породи мають помірно довгу густу шерсть, товариський характер і високу адаптацію до змін в оточенні.

Форін вайт

Спеціально виведена порода білосніжних кішок, зовні дуже нагадує сіамських і орієнтальних. За твердженням заводчиків серед представників породи не трапляються глухі тварини, незважаючи на стандартно блакитні очі.

Лаперм

Кішки цієї породи дивують своїми перетвореннями — вони періодично можуть перетворюватися на безшерстих, як сфінкси, тварин, а потім знову відрощують кучеряве хутро.

Турецька ангора

Ангорські кішки теж досить популярні і широко відомі серед любителів тварин. Мають витончений гармонійний силует, красиву шерсть і пухнастий хвіст.

Курильський бобтейл

Короткохвості бобтейли мають шовковисту і нескладну в догляді шерсть, пензликами на вухах і приємний компанійський характер, який часто порівнюють із собачим.

Як зрозуміти, що улюбленець не чує і чи можливе лікування?

З урахуванням, що захворювання проявляється в перші тижні життя, ефективного лікування наразі не розроблено. Також немає будь-яких критеріїв, за якими можна заздалегідь розпізнати, чи буде кошеня чути. Єдине, що можна зробити — це не використовувати в розведенні білих глухих кішок, що, на жаль, не завжди виконується, адже такі тварини можуть мати високу племінну цінність в очах заводчика.

Водночас якщо у вас вже є білий вихованець, ви можете перевірити його слух у домашніх умовах.

Для цього необхідно в природному середовищі, стоячи позаду кішки, зробити тихо якийсь звук або назвати кличку, бажано таким чином, щоб вона не відчула подих повітря або вібрації. Тварина, що чує, або обернеться, або відведе вуха назад.

Але повністю і достовірно перевірити обидва вуха можна тільки в умовах клініки за допомогою BAER-тесту, суть якого полягає в зчитуванні реакції вух улюбленця на звуки, які видають навушниками спеціального апарату.

Необхідність особливої уваги до вихованця

Якщо у вашого вихованця діагностовано глухоту, то це означає, що потрібно лише враховувати особливості сприйняття навколишнього світу вашою твариною. Ніякої спеціальної дієти, постійного приймання ліків або неодноразових дорогих обстежень цей стан не вимагає.

Адже глухі білі коти прекрасно пристосовуються до особливостей сприйняття і непогано почуваються при дотриманні деяких правил:

• Необхідно виключити вуличний вигул, особливо безконтрольний, тому що глуха кішка повільніше реагує при наближенні собак, автомобілів та інших загрозливих факторів і ризикує серйозно постраждати.
• Небажано залишати кішку наодинці з дітьми, адже глухі улюбленці можуть більш різко реагувати на раптові дотики та інші маніпуляції.
• За наявності тривалих скарг на поведінку улюбленця, наприклад, на неадекватну агресію, лякливість, нічну вокалізацію тощо, ми рекомендуємо насамперед показати тварину ветеринарному неврологу, який виключить захворювання нервової системи і призначить заспокійливі засоби.
• Звернення до зоопсихолога може бути розглянуто як варіант вирішення проблем після виключення пов’язаних захворювань у ветеринара.
• Для поліпшення взаєморозуміння з улюбленцем бажано розробити систему сигналів, коли за якихось постукувань чи інших вібрацій тварина розуміє, що ви запрошуєте її їсти або збираєтеся взяти на руки.
• Питання гігієни глухих улюбленців не мають якихось особливостей, їм також треба регулярно оглядати вушну раковину і за необхідності очищати, абсолютно не протипоказано миття всього улюбленця.
• У білосніжних кішок є й інші ризики, пов’язані з забарвленням, як-от підвищена частота виникнення плоскоклітинного раку, що передбачає періодичний контроль стану і домашній огляд, а також відвідування ветеринара за наявності скарг.

Відповіді на поширені запитання

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.