Відкладення на поверхні зубів у тварин і людей вапняного походження, утворюють зубний камінь. Нарости на зубах у своєму складі мають цілу суміш речовин, органічного і неорганічного походження (як правило, фосфати і карбонат кальцію), а також велику кількість бактеріальних мікроорганізмів.

Зубний камінь буває жовтого відтінку, часом доходячи до темно-коричневого кольору. Відтінок вапняного відкладення на зубах забезпечується видом їжі, що надходить в організм тварини, бактеріями, мікроелементами, а також солями фосфору.

Що це таке і причини утворення зубного каменю у кішок

Зубний камінь є сумішшю кристалів і колоїдів, що кріпляться до поверхневої частини зуба. Емаль пошкоджується, а конкременти (камені), що утворилися із залишків їжі, бактерій, мінеральних солей, які пройшли обробку слиною, міцно в’їдаються в поверхню. На початковому етапі утворюється наліт.

З плином часу, без своєчасного очищення, частини нальоту починають тверднути, перетворюючись на камені. Крім відсутності естетики, зубний камінь, що утворився, призводить до появи неприємного запаху з пащі. Факторами, що провокують появу або ж утворення зубного нальоту і як наслідок каменю на зубах у кішки, стають:

• процеси запального характеру, що розвиваються на слизових оболонках ясен поруч з основою самого зуба;
• не ліковані своєчасно хворі зуби (карієс);
• проблеми в мінеральному обміні — через порушення в балансі фосфору і кальцію, що циркулюють у кров’яному руслі, кількість розчинених солей у слинному секреті збільшується, провокуючи осідання колоїдних речовин на поверхневій частині зуба.

Серед причин, здатних призвести до підвищеного утворення зубного каменю у кішки, виділяють такі:

• Породна схильність — кішки перської, сіамської та шотландської порід, найчастіше схильні до утворення зубного каменю, ніж їхні родичі. Пов’язано це з тим, що заводчики, які займаються розмноженням цих кішок, часто допускають близькоспоріднені схрещування, не піклуючись про чистоту породи і подальше здоров’я кішок. З плином часу генофонд слабшає, а кішки набувають схильності до розвитку небезпечних захворювань.
• Проблеми з обміном речовин — порушення вродженого типу, що не коригується повністю, дає свої зміни. Наліт, а згодом і зубний камінь, починають утворюватися внаслідок наявності солей і мікроелементів у слинному секреті. Подібне захворювання необхідно регулярно коригувати і проводити улюбленцю гігієнічні процедури.
• Порушення правильного прикусу — набутого або вродженого типу. В результаті порушення, природні процеси очищення нальоту з зубів шляхом тертя не здійснюються, провокуючи утворення каменів на емалі.
• Структурна особливість емалі зуба — шорсткість поверхні, що покриває зуб, діагностується у кішок досить часто. Це не відхилення, але стан, що вимагає регулярного проведення гігієнічного очищення зубів.

Серед факторів, що провокують розвиток зубного каменю, значиться порушення правил годування. Деякі власники кішок йдуть на поводу у своїх улюбленців, даючи їм м’яку їжу.

Відварена риба і м’ясо, м’які паштети і консервовані корми — улюблені ласощі котів. Але в дикій природі кішки — хижаки, які із задоволенням жують траву, кісточки, сухожилля, тим самим природно очищаючи емаль зубів від нальоту.

Фахівці та професійні заводчики відзначають, що зубний камінь починає утворюватися у кішок, починаючи з чотирирічного віку. Але останнім часом, наліт і камінь на зубах не рідкісне явище і для молодих улюбленців. У деяких випадках зеленуватий наліт на зубах відзначається вже у кошеняти віком до 1 року.

Діагностика та видалення зубного каменю у кішки

Основним місцем розташування мінеральних відкладень на зубах є ті, де найчастіше відбувається контакт зі слинним секретом. Утворюється зубний камінь частіше в ділянці нижніх різців на щелепі з внутрішньої сторони, а також у ділянці корінних зубів з внутрішньої сторони, що примикає до щік. Покриватися нальотом може не один зуб, а відразу кілька.

Місце розташування мінералізованих відкладень визначає їхні назви. Камінь на зубі у кішки може бути над’ясенним або під’ясенним. Перший тип зубного каменю розташовується біля основи самого зуба над яснами. Помітний навіть під час звичайного огляду ротової порожнини вихованця.

Другий тип, під’ясенні зубні камені, розташовуються в області кореня зуба. Діагностувати їх під час звичайного огляду ротової порожнини складніше, а видалення їх вимагає певних навичок, оскільки вони твердіші й темніші.

Ознаками, якими характеризується поява зубного каменю в домашнього улюбленця, є:

• виникнення кровоточивості в області слизових оболонок (на тлі пошкодження механічного типу);
• відчуття у кішки свербіння в області ясен;
• наявність неприємного запаху з ротової порожнини;
• запалення ясен.

За відсутності своєчасно наданої допомоги, мінералізовані утворення на поверхні зуба провокують ускладнення і появу додаткових симптомів. У тварини відзначаються:

• травми в області щік, запалення язика;
• проблеми під час пережовування їжі;
• відмова від їжі, особливо твердої за консистенцією;
• підвищене виділення слинного секрету;
• розхитування і випадання зубів на тлі розвитку патогенної бактеріальної мікрофлори в ротовій порожнині.

Постановка точного діагнозу неможлива без огляду у ветеринарній клініці ветеринарним лікарем. Важливо визначити, що стало причиною кровоточивості, відмови від корму та інших змін, характерних не тільки для проблем із зубами, а й інших патологічних процесів.

При підтвердженні діагнозу зубний камінь, ветеринарний лікар пропонує кілька способів видалення. Один із найефективніших і найсучасніших — видалення зубного каменю ультразвуком. Процедура дорога, оскільки тварину вводять у стан наркозу.   

Іншим методом видалення є механічна чистка. Вона проводиться також в умовах ветеринарної клініки. Цей метод більш застарілий, але також досить ефективний. За допомогою спеціальних інструментів камінь сколупують із зубів. Перед зняттям зубного каменю тварину обов’язково потрібно міцно зафіксувати. Для агресивних тварин рекомендується застосовувати наркоз. Це дасть змогу знизити стрес у тварини від самої процедури, адже вона приносить дискомфорт і біль.

Неправильне видалення зубного каменю провокує повторне наростання. Тому потрібно ретельно видаляти залишки, не даючи можливості солям осідати повторно на поверхні зуба. Під час процедури ясенний край необхідно ізолювати від зуба ватою, попередньо змоченою в розчині йоду. Маленькі мінералізовані утворення за допомогою ватної палички, змоченої в молочній кислоті, обробляють, а потім роблять механічну чистку. Використовують спеціальну щітку, змочену бікарбонатом натрію. На завершення процедури обов’язково проводять санацію ротової порожнини антисептичними розчинами.

Профілактика

Завдання власника — не допустити утворення нальоту на зубах і каменю надалі. З цією метою необхідно проводити профілактичні заходи, що полягають в організації правильного догляду за ротовою порожниною. Тварині потрібно обов’язково придбати спеціальну зубну пасту в зоомагазині або зубний порошок.

В ідеалі, ветеринари радять проводити регулярне очищення зубів від залишків їжі кішкам щодня, але можна робити очищення щотижня. Замість зубної пасти, можна використовувати гелі, які наносять на поверхню зуба, а потім змивають звичайною водою. Речовини в складі таких гелів руйнують мінеральні відкладення. Розчин для полоскання рота кішці можна приготувати в домашніх умовах. Для цього беруть харчову соду (2 ч. л) і спиртовий настій йоду (1 ч. л). Розбавляють в 1 літрі води.

Дуже важливо привчити тварину до гігієнічних процедур із самого раннього віку. Якщо мінералізовані відкладення вже утворилися, їх можна постаратися усунути в домашніх умовах за допомогою перекису водню. Для цих цілей розчином змочують ватяну паличку, намагаючись не допускати потрапляння перекису на слизові оболонки, акуратно обробляють емаль.

Ротову порожнину після процедури тварині потрібно ретельно промити чистою звичайною водою. Для промивання пащі можна використовувати спринцівку. Проведення очищення зубного каменю в домашніх умовах має проводитися не частіше ніж 1 раз на місяць. В іншому разі пошкодження емалі зубів не уникнути, що спровокує ще більші проблеми.

Важлива частина профілактики — підбір правильного харчування. Їжа кішки має бути збагачена не тільки корисними речовинами, а й грубими частинками, що механічно очищають поверхню емалі від відкладень. Існують спеціальні лінійки сухих кормів з грубими волокнами, що очищають поверхню зуба.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.