Зоб (Struma) — це хронічне захворювання, що супроводжується збільшенням щитоподібної залози не запального характеру. Він може бути як ендемічний (за географічним районуванням), так і спорадичний. За морфологічними ознаками його ділять на дифузний, вузловий або змішаний. Зоб діагностується за зниженої активності (гіпотиреоз), без порушення вироблення гормону (еутиреоз), і з підвищеним продукуванням гормону (тиреотоксикоз). До захворювання схильні всі види тварин, і птахи. Особливо сприйнятливий молодняк. Найчастіше захворювання має ендемічний характер.

Найчастіше захворювання реєструється в глибині континентів, високогірних районах, на вододілах річок і в місцевостях із підзолистими ґрунтами по всьому світу.

Етіологія

Основною причиною порушення функціонування щитоподібної залози є недостатність надходження в організм елемента йоду. Найчастіше це відбувається на тих територіях, де вміст йоду в ґрунті нижчий за 0,1 мг/кг, а в питній воді нижчий за 10 мкг/кг.

Посилюється процес у тому разі, коли одночасно з йодною недостатністю відзначається дефіцит кобальту й молібдену, а марганцю надлишок.

Масовий прояв зоба виникає і за одноманітної годівлі (злакові однорічні трави). Проявляється зоб і за ненормованого поїдання кормів, що містять тіоціаніти (капуста, ріпак, буряк, турнепс).

Вторинну йодну недостатність спричиняє недостатність у кормах каротину та вітаміну С.

Збільшення в кормах елементів, що пригнічують засвоєння йоду (кальцій, магній, свинець, стронцій, бром) також сприяє розвитку хвороби.

За тривалого дефіциту йоду порушується синтез тироїдних гормонів і підвищується викид тиреотропного гормону гіпофіза, який і спричиняє гіперплазію щитоподібної залози. З плином часу відбувається розростання сполучної тканини й одночасна атрофія залозистих клітин.

Недостатня кількість тироїдного гормону тягне за собою порушення вуглеводного, білкового, жирового та мінерального обмінів.

Симптоми

Ендемічний зоб проявляється збільшенням шиї тварини в ділянці щитоподібної залози. При цьому у дорослих тварин цей стан виражений слабо, а ось у молодняка патологія проявляється сильніше.

В осередках йодної недостатності тварини низькорослі з низькою продуктивністю і великою кількістю яловості та безпліддя в стаді. Аборти та мертвороди явище не рідкісне.

Симптоми гіпотеріозу проявляються мікседемою та енофтальмом, а також симптомами брадикрдії. Гіпертеріоз проявляється витрішкуватістю.

У великої рогатої худоби спостерігають порушення еластичності шкірних покривів і надмірне обростання голови шерстю (чубчик, грива). У корів зниження продуктивності, затримання посліду, субінволюцію статевих органів, яловість, фолікулярні кісти, гіпофункцію яєчників.

Телята народжуються з недостатньою вагою, облисілими ділянками шкіри або повністю з її відсутністю. Щитоподібна залоза значно збільшена.

У дорослих овець і кіз збільшення щитоподібної залози спостерігається навіть без пальпації. У ділянці шиї, а також спини та підгруддя тварини лисіють.

У свиней відзначаються перегули, зменшення кількості приплоду, мертвороди, аборти. Поросята, що народилися, гинуть у перші години життя. Шия і кінцівки їхні вкорочені, тіло ціанотичне.

У собак збільшення щитоподібної залози визначається пальпацією в нижній частині шиї. Збільшення може бути з одного або обох боків. Залоза щільної консистенції, мало рухлива, безболісна.

У птахів спостерігається втрата продуктивності, пір’я скуйовджене, сухе, погана несучість і виводимість молодняка, а також великий його відхід.

Діагноз

Діагностика проводиться шляхом оцінки біогеохімічних даних та ендемічності процесу і клінічної картини.

Стан щитоподібної залози оцінюють за показниками рівня Т3, Т4 у сироватці крові тварини.

Під час диференціальної діагностики слід врахувати, що захворювання часто виникає на тлі дефіциту інших макро- і мікроелементів в організмі.

У старих тварин, особливо собак, слід відрізняти зоб від пухлин щитоподібної залози. За пухлинних процесів межі її не чіткі, а в пунктаті виявляють атипові елементи.

Лікування

Всередину з кормом задають калію йодид, курс лікування 1 місяць. За недостатності гормонів проводять компенсаторну гормональну терапію (тиреоїдин та ін.).

Для постійного споживання ВРХ (велика рогата худоба), ДРХ (дрібна рогата худоба) використовують йодовану сіль у вигляді лезунців. Для свиней, коней, птиці застосовується йодована сіль у суміші з кормом.

Для собак застосовують таблетки калію йодиду і йодовану сіль.

За наявності в кормах елементів, що перешкоджають засвоєнню йоду, дозу препарату подвоюють.

У разі необхідності гемітиреоїдектомії призначається довічна замісна терапія.

Профілактика

Складаючи раціон годівлі для сільськогосподарських тварин і птиці, проводять суворе дозування і нормування за мікро- і макроелементами з огляду на регіональні особливості господарств. У раціон додають премікси, приготовані за чітко регламентованим прописом на підставі лабораторних досліджень.

У районах, де зоб протікає на тлі інших мінеральних недостатностей, у раціон систематично вводять полімінеральні підгодівлі, що спостерігаються в дефіциті.

Добові профілактичні дози добавок різняться залежно від природно-кліматичних зон і коливаються, приміром, для ВРХ (великої рогатої худоби) від 1,5 до 8 мг за йодом, тому, нормуючи раціон, необхідно враховувати кожен елемент на основі проведення лабораторних досліджень кормів і води.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.