Іктеріус або жовтяниця у собак — не хвороба, а небезпечний симптом, що вказує на розвиток досить великої кількості патологій в організмі. Жовтяниця виникає при запаленнях структур печінки, різної етіології, кровопаразитарних захворюваннях, інтоксикаціях організму гемолітичними отрутами.

Іктеріус діагностується у тварин за патологічних станів жовчного міхура і розвитку конкрементів. Жовтяниця являє собою серйозний симптом, пов’язаний із серйозними змінами організму і вимагає негайного втручання ветеринарного фахівця. Будь-яке зволікання може коштувати життя вихованцеві.

Причини захворювання

Жовтяницею називають стан видимих шкірних і слизових покривів, забарвлених у жовтий колір. Подібний стан виникає внаслідок надлишку специфічного компонента — білірубіну.

Для того щоб розібратися, чому виникає жовтяниця у собак, необхідно зрозуміти, що таке білірубін і в результаті чого, він вивільняється, забарвлюючи шкіру і слизові оболонки в жовтий колір.

В організмі здорової тварини і людини відбувається зміна червоних кров’яних тілець — еритроцитів. Одні гинуть, але їм на зміну приходять нові. За знищення еритроцитів, які вже відпрацювали свій належний термін, відповідають клітини селезінки. В її структурах старий гемоглобін (залізовмісний білок), переробляється на білірубін. Далі білірубін з’єднується з іншим білком і мігрує загальним кровотоком у тканини печінки.

Саме в структурах печінки нерозчинний білірубін перетворюється на розчинний. Велика кількість прямого білірубіну проникає в кишківник і мігрує в жовчний міхур і калові маси, надаючи їм характерного кольору. Перевищення норм гемоглобіну, що надходить на переробку в печінку, призводить до проблем, пов’язаних із нормальним виведенням прямого білірубіну з організму.

Жовчні ходи та жовчний міхур закупорюються, кількість розчинного білірубіну в кров’яному руслі зростає, що призводить до забарвлення шкіри та слизових оболонок у характерний жовтий колір.

Важливо відзначити, що жовтяниця не виникає самостійно, а є симптомом, небезпечним, але таким, що піддається лікуванню. Причини жовтяниці у собак різноманітні.

Основними факторами є:

• Проблеми в роботі печінки. Патології печінкових структур провокують розвиток первинної жовтяниці у собак. Досить часто у ветеринарії зустрічається гостре запалення печінки — гепатит, іменований також паренхіматозною жовтяницею. Хронічний запальний процес у печінці, діагностують у тварин у віці. Найважчим патологічним процесом у печінці у домашніх улюбленців, який важко піддається лікуванню, є цироз. При цирозі печінка поступово припиняє виконувати свої функції, а жовтяниця стає невід’ємним атрибутом шкіри і слизових собаки.
• Захворювання інфекційного типу. Різні найпростіші та патогенні бактерії здатні порушувати роботу всього організму, зокрема й печінки. Найнебезпечнішими є токсоплазми і лептоспіри, що провокують повільне згасання функцій організму.
• Запалення хронічного характеру. Зачіпають не тільки роботу печінки, а й порушують нормальне функціонування клітин підшлункової залози, а також тонкого відділу кишечника.
• Інфекції грибкового походження. Грибкові інфекції, такі як гістоплазмоз і кокцидомікоз, провокують прогресування іктеріуса у собак. Небезпека полягає в тому, що визначити грибкове ураження організму не складно, а ось лікування тривале і не завжди дає позитивні результати. Велика кількість медикаментів і їхня токсичність, провокують додаткове навантаження на печінку, погіршуючи стан вихованця.
• Ендокринні порушення. Проблеми в роботі залоз внутрішньої секреції, такі як гіпотеріоз, провокують загальне зниження захисних сил організму. Не будучи прямою причиною розвитку іктеріуса, гормональні патології роблять організм собаки сприйнятливим до інших недуг, що провокують жовтяницю шкіри та слизових оболонок.
• Отруєння організму. Розвиток отруєння на тлі хімічних речовин лікарських препаратів виникає в разі їхнього неконтрольованого прийому. Небезпечними для печінки й організму загалом є барбітурати (Фенобарбітал, Діазепа). Негативний вплив на організм мають і антимікробні засоби, особливо тетрациклінового ряду. Але інтоксикації на тлі приймання лікарських засобів розвиваються рідше, ніж отруєння хімічними сполуками, що використовуються для виробництва гербіцидів, інсектицидів, зоокумаринів. Отруєння можуть спровокувати афлатоксини, що виробляються деякими грибками, водорості.
• Захворювання генетичного типу. Деякі спадкові патології провокують порушення в роботі печінки, аж до розвитку недостатності. Жовтяницю може спровокувати й аутоімунне захворювання — амілоїдоз, своєрідне переродження органу, що розвивається внаслідок скупчення специфічного білка амілоїду.
• Проблеми в роботі жовчовивідних ходів і жовчному міхурі. Іктеріус, що розвивається на тлі проблем із жовчовивідною системою, називають обтураційним або постпечінковим. Причиною порушень у роботі жовчного міхура і жовчовивідних проток стають конкременти, гельмінтози і злоякісні новоутворення.
• Високий вміст залізовмісного білка в кров’яному руслі.

Ознаки та симптоми жовтяниці

Симптоми іктеріусу вирізняються своєрідною специфікою і безпосередньо залежать від основоположного чинника, що спровокував порушення в гепатобіліарній системі.

Основними симптомами є:

• млявість і апатичність вихованця;
• відмова від прийому їжі;
• полідипсія (підвищена спрага);
• тварина воліє лежати, ніж активно рухатися.

На самому початку захворювань, що провокують розвиток жовтяниці, видимі слизові покриви не зазнають змін. Тільки через деякий час шкірний покрив набуває специфічного жовтувато-землистого відтінку. Не залежно від основного чинника, що спровокував іктеріус, стан тварини критичний.

Не рідко діагностуються нападочні стани, параплегії, що виникають унаслідок отруєнь організму продуктами метаболізму. Колір урини змінюється з солом’яно-жовтого на яскравий не природний апельсиновий.

Температурні показники тіла можуть не зміняться, але можливе зниження на кілька градусів. Калові маси при проблемах у гепатобіліарній системі набувають блідого кольору. Це явна ознака обтураційного іктеріуса.

При перших характерних ознаках нездоров’я в улюбленця, рекомендується звернутися до професіоналів.

Тільки на підставі клінічної картини і лабораторних досліджень, можливо встановити точний діагноз і розробити подальшу тактику лікування.

Лікування хвороби і що робити

Лікар на прийомі у ветеринарній клініці проводить детальний збір анамнезу. Власник має ретельно пригадати, чим він годував тварину напередодні, який її раціон харчування загалом.

Можливо, причиною розвитку жовтяниці стало отруєння лікарськими засобами, які приймає тварина. Проводиться ретельний клінічний огляд, а також низка лабораторних та інструментальних досліджень і тільки потім розробляється лікування.

Призначаються:

• біохімічний аналіз крові — дає оцінку розвитку патологій у гепатобіліарній системі;
• загальний клінічний аналіз крові та мазок взятого зразка крові — необхідний для виявлення кровопаразитарних організмів;
• ультразвукова діагностика — необхідна для визначення паренхіматозної або механічної форми іктеріуса (УЗД дає змогу візуалізувати наявність можливих пухлинних процесів, а також ступінь закупорки або стенозу жовчовивідних проток);
• комп’ютерна томографія — сучасний метод діагностики для візуалізації процесів, що відбуваються всередині організму;
• біопсія клітин ураженого органу — проводиться в рідкісних запущених випадках патології.

Відсутність позитивних результатів передбачає використання малоінвазивної хірургічної операції — лапароскопії. Проводитися лапароскопія з профілактичною та лікувальною метою. Якщо в процесі дослідження було виявлено порушення, яке можна виправити висіченням, проводять операцію.

Усунути жовтяницю без правильного лікування неможливо. Комплексне лікування охоплює застосування розчину глюкози — підшкірно або внутрішньовенно, кардіопротекторів, для поліпшення роботи міокарда, внутрішньом’язове введення вітамінних препаратів групи В і токоферолу, а також гепатопротекторів, що підвищують роботу печінкових структур і підсилюють процеси регенерації.

Лікувати тварину від піроплазмозу після укусу кліща, починають спеціальними протипаразитарними засобами. Симптоматичне лікування включає в себе використання гістаміноблокаторів, сечогінних засобів і глюкокортикостероїдних засобів. Нудоту і блювотні позиви купірують протиблювотними препаратами.

На момент терапії, тварина має перебувати в умовах повного спокою. Не можна допускати активних рухів і навантажень у вихованця. Іктеріус, що розвивається на тлі пошкодження травної системи, досить небезпечна патологія.

За гострої форми лептоспірозу, прогноз для тварини невтішний. Летальний результат загрожує тваринам з жовтяницею, що з’явилася на тлі піроплазмозу, гострих інтоксикацій.

Раціон харчування хворої тварини підбирають ретельно, з урахуванням індивідуальних особливостей і віку собаки.

У раціоні не має бути присутня велика кількість ліпідів і протеїнів. Їх необхідно замінити на швидко засвоювані вуглеводи.

Собаку, який перебуває на лікуванні, можна годувати кашами, відвареними на воді та легкими супами.

Профілактика

Важливим профілактичним критерієм є дотримання правил годування та збалансованості раціону. Убезпечити тварину від розвитку іктеріуса можна, своєчасно проводячи профілактичні протипаразитарні обробки, особливо в сезон активності кліщів.

Необхідно регулярно проводити обробку собаки від бліх, кліщів і гельмінтів. Доступ до побутової хімії та лікарських препаратів з аптечки, має бути перекритий.

Тема 2025: комфорт і турбота про улюбленців.