Ентропіон або ж іншими словами — заворот повіки, являє собою патологію, що характеризується неправильним положенням повік щодо зорового органу, а саме очного яблука.

При захворюванні вільний край повіки специфічно загортається всередину. В результаті патологічного стану, тертя ворсинок (вій), розташованих на повіці, призводить до механічного пошкодження рогівки ока.

Заворот повіки у собаки може діагностуватися на одному або двох очах.

Причини

Заворот повіки у собаки або ентропіон, призводить до механічного подразнення рогівки ока через тісний контакт вій на повіці та самої рогівкової оболонки. Розвивається виражена симптоматика. Тварина страждає від хворобливих відчуттів, виникає подразнення і ураження рогівкового шару.

Локалізація патологічного процесу може бути в області кута ока або ж у центральній його частині. У деяких випадках діагностується подвійний заворот повік. У цьому разі до патологічного процесу залучається не тільки верхня, а й нижня повіка.

У ветеринарній медицині поділяють заворот повік на дві форми. Первинний ентропіон розвивається на тлі аномалій, вродженого характеру. Вторинна форма патології виникає на тлі сильного подразнення рогівкової оболонки факторами навколишнього середовища.

Первинна форма завороту повік виникає в результаті порушень формувань морди й апарату, що підтримує повіки в нормальному стані. Первинний ентропіон діагностується у собак із брахіцефалічним синдромом. У цих порід собак ентропіон розвивається внаслідок особливостей будови кісток черепа.

У великих порід собак, таких як кокер-спанієль, причиною розвитку патології стає вроджена надмірна кількість шкірних складок на морді. Найчастіше діагностується дана форма патології у таких порід, як шарпей, англійський і французький бульдог, пудель і спанієль. У таких вихованців ентропіон діагностується в ранньому віці.

За відсутності своєчасного лікування, патологія прогресує, спричиняючи серйозні ускладнення.

Вторинна форма завороту повік розвивається в разі механічного пошкодження і подальшого подразнення рогівки. Причиною розвитку стають додаткові вії, що виростають на повіках, сторонні предмети, що потрапляють в око і провокують виникнення запальних процесів. Факторами, що провокують розвиток ентропіону вторинної форми, стають різка втрата маси тіла або ж порушення в області жувальних м’язів вихованця.

Причини, які провокує вторинний ентропіон, такого характеру:

• Ураження рогівкового шару, внаслідок чого вихованець змушений примружувати одне або обидва ока для того, щоб знизити дискомфорт і полегшити свій стан. У результаті подібних змін, м’язи, що підтримують повіки, перенапружуються. Виникає ентропіон за спастичним типом. При відновленні функцій рогівкової оболонки, заворот може проходити самостійно.
• Зміна розміру очного яблука. Зменшення нормальних розмірів очного яблука може бути вродженого характеру або ж розвиватися на тлі серйозних патологій. Внаслідок втрати природної опори для повік у вигляді очного яблука, виникає заворот.
• Механічні травми і захворювання системного характеру здатні стати причиною розвитку деформації самого очного яблука і спровокувати ентропіон.

Зміни в області зорових органів характерні для собак похилого віку. З віком, процеси в організмі дегенеративного характеру, призводять до ослаблення зв’язкового апарату. Старі собаки страждають від обвисання шкіри і втрати м’язами колишнього тонусу.

Основні симптоми та діагностика у ветеринарній клініці

Заворот повік у собак призводить, насамперед, до порушень у роботі рогівкової оболонки. Шерсть або вії, що травмують рогівку, провокують розвиток подразнення і запального процесу в кон’юнктивальній оболонці.

За відсутності своєчасної допомоги, на рогівці починають утворюватися ерозивні ураження, які в подальшому провокують розвиток виразок. У запущених випадках, заворот повіки провокує випадання внутрішніх структур ока назовні.

На тлі ентропіону нерідко розвивається кератит. Прояви кератиту на тлі завороту повік — помутніння і васкуляризація рогівкового шару. З часом тварина втрачає гостроту зору і може осліпнути.

На перших етапах розвитку патології, у собаки спостерігається підвищене виділення слізного секрету. Вихованець намагається уникати яскравих джерел світла (фотофобія). З розвитком ентропіону, секрет, що виділяється з куточків очей, стає більш слизовим і густим. Боязнь світла у собаки власник може відзначити, якщо тварина починає посилено терти лапами свої очі після того, як подивиться на яскраве джерело світла. Біль, що розвивається при завороті повік і травмах рогівки, змушує тварину дивитися скоса. Відсутність своєчасної терапії, призводить до появи очного тику і запалення рогівки (кератит).

Зверніть увагу! Власники собак з брахіцефалічним синдромом, досить часто не беруть до уваги початок прояву патології. Пов’язано це з природним постійним витіканням слизового секрету з очей вихованця.

Окремо варто відзначити ентропіон, виникають у ділянці третьої повіки у собак. Запальний процес притаманний таким породам як:

• німецька вівчарка;
• дог;
• пінчери.

Порушення і заворот у ділянці третьої повіки у домашніх собак провокується дегенеративними процесами в хрящовій тканині самої повіки. У деяких випадках причиною патології стає ускладнення, що виникло на тлі фолікулярної форми запалення кон’юнктивальної оболонки.

Виникає деформація третьої повіки, почервоніння кон’юнктивальної оболонки, виділення специфічного серозно-слизового ексудату. У деяких собак розвивається блефароспазм, який самостійно зникає в процесі терапії основного захворювання.

Діагностика повинна проводитися в умовах ветеринарної клініки кваліфікованим фахівцем. Лікар проводить загальний клінічний огляд. У зв’язку з тим, що пацієнт відчуває хворобливі відчуття в ураженій ділянці, застосовуються знеболювальні лікарські засоби у вигляді крапель на час проведення огляду.

Для того щоб визначити наявність або ж відсутність ерозивних і виразкових змін на рогівці ока, застосовують методики з флуоресцентними розчинами. Після закапування спеціальних розчинів, очі перевіряють під ультрафіолетовою лампою.

Методика лікування та профілактика

На перших етапах розвитку захворювання лікування передбачає використання консервативних методик. Пацієнту закапують спеціальні протизапальні лікарські засоби, а також закладають гелі або мазі, що полегшують загальний стан і знімають біль.

Для запобігання розвитку запалення на тлі бактеріальної інфекції, собаці призначають мазь, у складі якої є антибіотик. Крім лікувального ефекту, ці мазі чинять профілактичну дію.

Заворот нижньої повіки у собак діагностують значно частіше, ніж ентропіон верхньої повіки. Трапляється, що у тварини уражені обидва ока і обидві повіки. У зв’язку з тим, що перші ознаки розвитку патологічного процесу відмічаються власником рідко, тварина потрапляє до ветеринара вже з розвиненим заворотом і серйозними ушкодженнями рогівки ока.

У таких випадках консервативне лікування не має вираженої позитивної дії. Призначається хірургічне втручання. Проведення оперативного втручання дає можливість позбавити улюбленця страждань, а також поліпшити якість життя, навіть у разі, якщо в рогівці почали розвиватися дегенеративні процеси.

У собак брахіцефалічних порід, заворот повік проявляється в ранньому віці. У зв’язку з цим, хірургічна маніпуляція може проводитися, починаючи з 6 місяців. Зв’язковий апарат зорового органу досить пластичний у цьому віці, тому маніпуляція полягає в накладенні спеціальних швів, що підтримують повіку і фіксують у потрібному положенні. Дорослим собакам також призначають хірургічне лікування ентропіону, але сам процес досить складний.

У запущених випадках розвитку завороту повік у собаки, можливо, знадобиться проведення оперативного втручання на самій рогівці. Після проведення маніпуляції, за твариною необхідно встановити постійне спостереження. З метою запобігання розчісування очей, рекомендується надягати іммобілізуючий комір. Регулярно необхідно проводити обробку очей за допомогою спеціальних антисептичних розчинів. Після операції, як правило, призначаються системні антибіотики.

Прогноз щодо захворювання сприятливий, особливо в разі виявлення завороту повік на початкових стадіях розвитку.

З метою профілактики розвитку ентропіону, необхідно регулярно стежити за станом очей вихованця. Власники собак з брахіцефалічним синдромом, повинні приділяти пильну увагу до своїх улюбленців.

Необхідно регулярно оглядати тварину, щодня закапувати спеціальні краплі для очей. При виявленні почервоніння, сльозоточивості або ж світлобоязні — терміново звернутися до ветеринарного лікаря по допомогу.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.