Заворот повік, ентропія (Entropium palpebrae) — це патологія, за якої краї шкірно-м’язової складки прилягають своєю поверхнею до очного яблука і викликають тертя.

До завороту повік можуть бути схильні всі тварини, частіше захворювання реєструється у собак.

Етіологія

Заворот може бути рубцевим або спастичним. Причиною рубцевого завороту повік є розростання шкірно-сполучних тканин після травматизму, хронічних захворювань очей із тривалим лікуванням або оперативного втручання, внаслідок чого утворилася рубцева тканина.

Спастичні завороти можуть виникати незалежно від породи чи виду тварини. Патологія є вторинною, як наслідок хронічних захворювань при незагойних виразках рогівки, блефароспазмах. Щоб виявити саме цю патологію, проводиться місцеве знеболення, тварина починає інакше реагувати і це дає змогу оцінити ступінь ураження.

Завороти можуть виникати при зміщеннях очного яблука в глибину орбіти, виразковому блефариті, при судомному скороченні кругового м’яза ока, при запальних процесах у передній камері.

Запальні захворювання третьої повіки так само можуть спричинити заворот повік.

Яка б не була причина, шкірні покриви повіки з волосиною підвертаються і контактують зі слизовою оболонкою рогівки, що спричиняє тертя і запальну реакцію.

Найчастіше заворот повік діагностується у мопсів, ротвейлерів, сенбернарів, мейн-кунів, спанеелів, йоркширських тер’єрів, ірландського сетера. Також схильні до патології чау-чау і шарпеї. У кішок найчастіше трапляється заворот у перської породи і сфінксів. Шкірні покриви у цих тварин досить пружні, але зайві складки можуть провокувати патологію.

Часто заворот виникає як наслідок операцій, проведених на третьому столітті.

Симптоми

Під час огляду досить легко виявити, що нижня повіка в ділянці ребра стикається з рогівкою. Проводячи погляд уздовж лінії дотику можна помітити, що на якомусь етапі ребро «провалюється», зникає, і шерсть стикається з рогівкою.

Ознаками подразнення можуть бути сльозотеча та «брудні очі» (доволі часте явище у мопсів і дехто вважає це нормою). Постійне хронічне подразнення змушує клітини рогівки «захищатися» і багатошаровий епітелій, що вкриває її, заміщується пігментним кератином. Область дотику стає каламутною, втрачає прозорість, зір тварини слабшає, оскільки ці тканини не прозорі.

Нормальна рогівка має підвищену чутливість, а покриваючись кератином чутливість зникає.

Шерсть, стикаючись із рогівкою, створює ще й умови для розвитку супутньої мікрофлори. Припиняється процес виробництва рефлекторної сльози, що призводить до розвитку сухого керато-кон’юнктивіту. У результаті, тварина не завжди може зімкнути повністю повіки.

Якщо заворот вроджений, то він зазвичай діагностується на обох очах. Патологія може виникнути як на верхній, так і на нижній повіці, а також одночасно.

Діагностика

Діагностувати патологію можна методом огляду при хорошому освітленні.

Лікування

Терапевтичних засобів для позбавлення від патології немає.

Для надання допомоги проводиться коригувальне оперативне втручання, метою якого є видалення ділянки ребра ока, яке змінило свою траєкторію.

Найефективнішим є усунення патології на ранніх стадіях. Якщо патологія вже втягнула в себе глибокі зміни в тканинах, то оперативне втручання полегшить тварині страждання.

Легкий заворот, спастичний, можна ліквідувати зміцненням виправленої повіки внутрішньошкірними швами.

Якщо процеси посилилися, то паралельно шкірі повік утворюють шкірну складку і проводять урізання шкірного клаптя. На рану накладають шви. Після рубцювання відбувається легке підтягування шкіри і це сприяє набуттю нормального анатомічного положення ребра повіки.

Якщо до процесу була залучена мікрофлора, то обов’язковою є антибіотикотерапія і закапування очей бактерицидними краплями. Застосовуючи препарат «Суфрадекс» можна швидко зняти запалення, перешкодити розвитку мікрофлори, зняти у тварини відчуття печіння, що допоможе уникнути розчухів і післяопераційних наслідків.

Після операції на тварину надягають захисний воріт на 7-12 днів.

Профілактика

Для профілактики рубцевого завороту необхідно вживати заходів для уникнення травматизму.

Не малу роль у цій патології відіграє спадковість. Підбираючи пару для в’язки собаки, потрібно обстежити тварину і не допускати до розмноження тих тварин, які мають вроджений заворот.

Вдаватися до лікування необхідно негайно після виявлення підозри на патологію.

Що принесе 2025 рік власникам тварин.