Запалення ясен у кішок або гінгівіт, являє собою захворювання, спровоковане розвитком інфекційних агентів у ротовій порожнині або ж утворенням зубного каменю.

На перших етапах захворювання недуга не турбує кішку, не доставляючи дискомфортних відчуттів, але з розвитком захворювання виникає біль, кровоточивість, набряки м’яких тканин.

В результаті патологічного процесу порушується процес нормального пережовування їжі, провокуючи більш серйозні наслідки — порушення перетравлення харчового кома в шлунку, розвиток шкідливих мікроорганізмів у кишковому тракті, запалення слизової шлунково-кишкового тракту.

Причини розвитку

Гінгівіт у домашніх і диких тварин характеризується набряком і болючістю ясен, зачіпаючи часом відразу кілька зубів.

Ветеринарні фахівці, які часто стикаються із захворюваннями ротової порожнини у кішок і собак, сходяться на думці, що запалення ясен — це тільки перший етап початку пародонтозу, досить важкого захворювання, яке складно піддається лікуванню.

Спочатку гінгівіт вражає ділянку ясен, а під час його розвитку уражаються зв’язки і кісткові структури, що підтримують свербіж у лунці. Несвоєчасно вилікуваний гінгівіт стає причиною втрати зубів (одного або ж кількох відразу).

Власники повинні знати, що захворювання зубів і ясен має різко негативне забарвлення в плані загального стану організму тварини.

Проблема полягає не тільки в неприємному запаху з пащі, а й регулярних больових відчуттях, а також впливає на поширення бактеріальної інфекції. Пов’язано це з тим, що ясна рясно кровопостачальні, і можлива інфекція в пащі у кішки через кровоносні судини здатна проникати в інші внутрішні органи (печінку, нирки, травну систему).

Основні причини запалення ясен поділяють на екзогенні та ендогенні (зовнішні та внутрішні). Залежно від чинників, що спровокували порушення цілісності тканин ясен і характеру патології, буде призначено лікування тварини. Основними причинами ендогенного характеру є:

• порушення формування прикусу (неправильно розташовані зуби в лунках провокують пошкодження тканин ясен механічного характеру і призводять до проникнення інфекції в рану);
• недостатність вітамінних і мінеральних компонентів у харчуванні тварини (особливо різко реагують ясна на нестачу ретинолу і вітаміну С в організмі);
• ураження зубів карієсом;
• розвиток зубного каменю.

Факторами, що провокують гінгівіт, які належать до ендогенних, є:

• неправильне годування (гострі уламки трубчастих кісток провокують травми ротової порожнини тварини та утворення мікротріщин, що в результаті утворює вхідні ворота для інфекційних агентів);
• травми тканин ясен гострими чужорідними тілами (особливо у маленьких кошенят, які регулярно пробують все «на зуб»);
• методи лікування, що передбачають опромінення (пухлини злоякісного характеру часто лікуються з використанням променевої терапії, що негативно впливає на загальний стан тканинних структур);
• процеси інфекційного типу (бактеріальні, вірусні та грибкові захворювання, наприклад ринотрахеїт, панлейкопенія);
• хімічні речовини, що впливають на тварину (побутова хімія, екологічна забрудненість навколишнього середовища).

Ветеринарні фахівці також визначають низку чинників, що негативно впливають на загальний стан здоров’я кішки, зокрема відображаючись на стані ясен. До них відносять неправильне харчування, вік кішки, порушення кровотворення, патології імунної системи (пухирчатка, червоний вовчак).

Симптоми та діагностика гінгівіту

Помітивши, що улюбленець став млявим, відмовляється від їжі та ласощів, став агресивним і дратівливим щодо свого господаря, необхідно уважно оглянути не тільки зовнішні покриви, а й зазирнути в пащу. У ротовій порожнині можуть перебувати чужорідні предмети (колоски трави, гострі предмети, дерев’яні качалки), а також можлива наявність запалення внаслідок бактеріальної інфекції.

Запалені ясна у кішки призводять до появи неприємного запаху, викликаного наявністю шкідливої мікрофлори. Помітити гінгівіт не важко, оскільки основний симптом — кровоточивість і виражена гіперемія м’яких тканин ясен. Іншою ознакою гінгівіту є підвищене виділення слинної рідини, аж до утворення піни в куточках губ.

Пізні етапи захворювання характеризуються відмовою кішки від вживання їжі, через те, що тварина просто не може здійснювати механічне пережовування харчової грудки. Виділяють такі симптоми розвитку гінгівіту:

• неприємний запах з ротової порожнини;
• гіперсалівація;
• апатія і млявість тварини;
• полідипсія;
• підвищення температурних показників тіла;
• гарячкові стани;
• збільшення лімфатичних вузлів, розташованих під нижньою щелепою;
• набряклі явища в яснах, кровоточивість і гіперемія;
• виникнення темних плям на тілі зуба;
• відмова від прийому їжі, різке зниження маси тіла.

Основа діагностики гінгівіту у кішок полягає в ретельному клінічному огляді ротової порожнини. Також необхідне проведення додаткових методик, що включають в себе:

• аналіз крові (дає змогу визначити ступінь запального процесу в організмі);
• проведення проби Шиллера-Пісарєва (ясна тварини змащують спеціальним розчином і за позитивного результату ясна забарвлюються в коричневий колір);
• рентгенологічне дослідження (дає змогу визначити можливі ускладнення в області кісткових структур, а також дає можливість уникнути розвитку глухоти у кішки);
• біопсія тканинних структур (при виявленні виразок і підозрі на плазмоцитарно-лімфатичний гінгівіт);
• біохімічний аналіз крові (особливо при гнійних ускладненнях і вторинних вогнищах запального процесу в організмі тварини);
• серологічна діагностика (необхідна для диференціації герпесвірусної інфекції, кальцивірозу, риновірусу або панлейкопенії).

Лікування

Лікування захворювань ясен у кішки має проводитися комплексно і залежить від стадії патологічного процесу і можливих ускладнень. На початкових етапах гінгівіт у кішок лікується за допомогою шліфування зубів і санації ротової порожнини. Проводиться чистка під’ясенних каналів за допомогою протимікробних медикаментозних засобів. У разі, якщо запалення призвело до сильного пошкодження зуба, його необхідно видаляти.

Зниження больових відчуттів здійснюється шляхом введення знеболювальних препаратів. Важливим є використання протизапальних і протимікробних засобів, що дають змогу купірувати розвиток патологічного процесу й усунути дискомфортні відчуття у тварини. У деяких випадках для запобігання або усунення кровоточивості ясен застосовується гепарин (у вигляді розчину або мазей).

Якщо причиною запальних процесів у ротовій порожнині стало вірусне захворювання (герпесвірус, кальцивірус), то лікування спрямоване на ліквідацію основної причини. Противірусну терапію призначає виключно ветеринарний лікар, виходячи з індивідуальних особливостей організму кішки і ступеня розвитку вірусної інфекції.

Вилікувати гінгівіт у кішок не завжди вдається повністю, особливо якщо запалення пов’язане з аутоімунними захворюваннями. У таких випадках комплексна терапія включає введення імуномодуляторів і загальнозміцнювальних медикаментозних засобів.

Рекомендується введення вітамінних і мінеральних комплексів, що дають змогу швидше відновити імунітет тварини, даючи можливість організму самостійно протистояти різним патогенним бактеріям або ж вірусам у ротовій порожнині.

Можливе лікування гінгівіту в домашніх умовах народними засобами, але тільки в складі комплексної терапії та після консультації з ветеринаром. Доцільно використання відварів цілющих трав на перших етапах захворювання. Добре зарекомендували себе відвар ромашки аптечної, відвар суниці та материнки, що мають протизапальний і антибактеріальний ефект.

Профілактика

Будь-якому захворюванню набагато легше запобігти, вживши своєчасних заходів, ніж згодом займатися лікуванням. Проблем з яснами у кішок можна уникнути, дотримуючись таких заходів профілактики:

• проведення імунізації кішок згідно з календарем щеплень;
• підбір збалансованого раціону із застосуванням різних видів кормів (сухих і вологих);
• підвищення захисних сил організму;
• профілактичні огляди у ветеринарного фахівця, а також чітке дотримання рекомендацій лікаря з приводу утримання вихованця;
• ретельний огляд і догляд за ротовою порожниною кішки, що охоплює проведення гігієнічних процедур (чищення зубів кілька разів на рік в умовах ветеринарної клініки, що дає змогу запобігти розвитку зубного каменю);
• застосування іграшок для кішок, які можна жувати (дає можливість зміцнити зуби і ясна, а також виконують своєрідну очищувальну функцію).

Уважне ставлення до свого улюбленця дасть змогу власнику своєчасно виявити початок патологічного процесу і вжити заходів щодо ліквідації ускладнень. Особливо важливо стежити за станом ротової порожнини у тих кішок, які одного разу вже мали запалення ясен.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.