Запальні процеси, що протікають у середній частині органу слуху тварини, називають отитом середнього вуха. Найчастіше хвороба виникає у собак, у разі недотримання гігієнічних процедур з боку господаря.

В інших домашніх і сільськогосподарських тварин запалення можливе як ускладнення під час інфекційних або інвазійних хвороб.

Етіологія

Причиною отиту середнього вуха може бути запальний процес у вушній раковині та зовнішньому слуховому проході, який перейшов у хронічний стан.

Викликати запалення можуть:

• чужорідні тіла, не витягнуті своєчасно;
• ектопаразити, які місцем проживання обрали вушний прохід (кліщ Otodecres збудник отодектозу);
• косметичні препарати для очищення вушних раковин;
• неоплазії та поліпи;
• неправильно підібрані лікарські препарати для лікування зовнішнього вуха.

Причиною отиту можуть бути і сприятливі фактори: переохолодження, перегрів, стрес. Зміна імунного статусу організму призводить до того, що умовно-патогенна мікрофлора набуває статусу патогенної, і викликає запальний процес.

Іноді причиною опіту середнього вуха можуть бути патологічні процеси в підтримувальному хрящі.

Захворювання може протікати в серозній, серозно-катаральній і гнійно-катаральній формах. У разі тривалого перебігу запалення можлива перфорація барабанної перетинки.

Симптоми

Запалення середнього вуха супроводжується пригніченням, підвищенням температури, відсутністю апетиту.

Тварина трясе головою, нахиляє її в бік ураженого вуха, намагається тертися вухом об поверхні, собаки і коти труть вуха кінцівками. Іноді тварини при цьому створюють звуки, що вказують на хворобливість (стогони, писк, гарчання).

Під час пальпації основи вушної раковини тварина проявляє больову реакцію, що свідчить про гнійний, хронічний перебіг процесу.

Велика кількість в’язкого, слизового ексудату темного кольору свідчить про порушення цілісності барабанної перетинки, оскільки слиз виділяється келихоподібними клітинами барабанної порожнини, а під час запалення вони посилюють виділення.

При затяжних процесах порушується мобільність вушної раковини, що свідчить про фіброзованість або мінералізацію.

У домашніх тварин (кішки, собаки) видно ознаки втрати слуху.

Діагноз

Діагноз встановлюють на підставі огляду, пальпації, отоскопії, взяття мазка і зіскрібка.

Домашнім тваринам проводиться відеоотоскопія.

Для підтитрації мікрофлори на чутливість до антибіотиків необхідне проведення бактеріального посіву. Для цього відбирається матеріал (змиви, зіскрібки, мазки) і відправляється на лабораторне дослідження.

Для ретельного обстеження вушного проходу необхідна седація тварини та очищення зовнішнього слухового каналу від вмісту.

Диференціальний діагноз можна поставити на підставі комплексу ознак. Так за інвазії Otodectes cynotis характер виділень воскоподібний, сухий, темно-коричневого забарвлення. Під час мікроскопії виділень виявляються кліщі.

Характер ексудату також може підштовхнути до ідентифікації збудника. Так за переважання Proteus, Streptococcus spp., Staphylococcus spp. виділення жовтого кольору. У разі розвитку синьогнійної палички Pseudomonas spp. виділення зелені та смердючі. Мікроскопічні гриби дають виділення воскоподібні, шоколадного кольору.

У собак, іноді запалення середнього вуха проявляється за хламідіозу.

Лікування

Терапевтичні заходи спрямовані на проведення гігієни зовнішнього вушного проходу, усунення етіологічного чинника (поліпи, пухлини, кліщі), придушення патогенної мікрофлори.

Як засоби санації застосовують фізіологічний розчин, хлоргексидин, розчин Люголя.

Для зняття больових реакцій проводять закапування препаратом «Отипакс», «Отікаїн», «Отікс».

Щоб попередити гнійний процес, проводять закапування вух 10% розчином йодоформ-ефіру, розчином карболової кислоти на гліцерині.

Для дрібних тварин (собак, кішок) застосуємо комплексний препарат, що має антигрибкову, бактерицидну та акарицидну дію, краплі «Суролан».

У разі обтяженого гнійного запального процесу застосовують внутрішньовенне введення розчину гентаміцину.

Кваліфіковане застосування антибіотиків можливе тільки після лабораторної підтитрації та виділення чутливості мікрофлори.

У разі хламідіозної інфекції гарний ефект дає введення у вушний канал тетрациклінової мазі та застосування курсу антибіотиків перорально.

У разі підозри на отодектоз або встановленого діагнозу застосовні препарати «Івермек-спрей», «Декта», «Аміт».

Профілактика

Постійний огляд і спостереження за тваринами дасть змогу своєчасно виявити симптоми, що супроводжують запалення середнього вуха.

У домашніх тварин необхідна правильна і регулярна санація вушної раковини.

Профілактика

Постійний огляд і спостереження за тваринами дасть змогу своєчасно виявити симптоми, що супроводжують запалення середнього вуха.

У домашніх тварин необхідна правильна і регулярна санація вушної раковини.

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.