Навколоанальні залози являють собою парний орган, що належить до видільної системи. Анальні залози виробляють специфічний секрет, що має запах для розмітки територіальних кордонів. Крім цього, виділення з параанальних залоз необхідне самцям для залучення статевих партнерів.

Запальний процес, що розвивається в залозах, — досить часта патологія, що виникає в результаті різних чинників. Тварина відчуває значний дискомфорт, а також біль під час дефекації.

Власник кішки повинен уважно стежити за станом організму вихованця і за появи характерних запальних симптомів, звернутися до фахівця для лікування. В іншому випадку, запалення навколоанальних залоз ускладнюється гнійно-некротичними процесами, швидко розвивається і загрожує небезпечними ускладненнями.

Робота параанальних залоз

Навколоанальні специфічні залози розташовуються в ділянці анального отвору, що й стало підставою для їхньої назви. Ці залози секреції продукують специфічну пахучу рідину, густу за консистенцією, а також таку, що має досить їдкий (смердючий) запах.

Для нюху власника та інших людей запах секрету параанальних залоз у кішки неприємний, а собаки та інші кішки відмінно вловлюють запах на великій відстані. Навколоанальні залози необхідні тваринам для розмітки територіальних кордонів. Секрет виділяється також і в момент конфліктної ситуації між двома самцями.

За нормальних умов, залози працюють у звичайному режимі і не мають запаху. Мішки анальних залоз очищаються самостійно в процесі акту виведення калових мас з організму. Кішки — охайні тварини, які скрупульозно стежать за власною гігієною, тому здорова тварина вилизує секрет у процесі гігієнічних процедур.

Порушення в роботі організму, пов’язані з патологіями шлунково-кишкового тракту, ослабленим організмом тварини (кішка не може нормально стежити за гігієною), провокують розвиток запального процесу в параанальних залозах. Вони забиваються, запалюються, можуть випинатися назовні, нагадуючи шишки геморою, спричиняють улюбленцю дискомфорт і больові відчуття.

Власник кішки повинен знати, які основні причини і симптоми початку запального процесу, що дасть змогу вчасно звернутися до ветеринарної клініки і надати допомогу вусатому улюбленцю.

Причини порушення

Запалення параанальних залоз унаслідок їхньої закупорки частіше діагностується у самців, які ведуть неактивний спосіб життя. Найчастіше реєструється запалення навколоанальних залоз у молодих улюбленців з довгим вовняним покривом. Існує кілька чинників, що провокують розвиток патологічного процесу.

Основними є:

• порушення в раціоні харчування, що провокують надалі системні зміни в кишечнику (диспепсичні розлади — системні запори або ж проноси);
• підвищений вміст у раціоні у кота різних хрящів і дрібних кісток, що сприяють порушенням процесу виведення калових мас;
• патології процесів обмінного характеру, що провокують набір маси тіла й ожиріння;
• травми механічного характеру в ділянці анального отвору, що порушують цілісність тканинних структур (утворені рани та їхня неправильна обробка може спровокувати запальні процеси);
• паразитарні захворювання — кишкові гельмінтози є частою причиною запалення в кишковій стінці і прямій кишці;
• період виношування кошенят.

Порушення нормального виходу специфічного секрету з навколоанальних залоз провокує початок запалення і набряклість. При цьому залози збільшуються і доставляють тварині дискомфортні відчуття. Запалення анальних залоз у кішки відбувається таким чином:

• відбувається порушення виходу секрету із залоз, провокуючи переповненість мішків;
• секрет накопичуючись, набуває щільної консистенції, спричиняючи сверблячі відчуття;
• у процесі механічного впливу (тварина намагається потертися місцем, що свербить), що призводить у результаті до інфікування патогенною бактеріальною мікрофлорою;
• уражена ділянка збільшується в розмірах, що в результаті стає причиною утворення абсцесу з подальшим розривом і виходом смердючого ексудату назовні;
• у тварини підвищуються температурні показники тіла, загальний стан погіршується, спостерігається апатія і млявість.

Важливо своєчасно розпізнати початок патологічного процесу, оскільки в результаті розриву абсцесу, що утворився в навколоанальних залозах, можливий розвиток сепсису і навіть летального результату. Не своєчасно вилікуване запалення гострого характеру може переходити в хронічний перебіг. Вилікувати хронічну форму запалення параанальних залоз у кішки не можливо.

Симптоми запалення

Симптоми закупорки параанальних залоз у домашнього улюбленця повинні бути помічені власником своєчасно. Це дасть змогу якомога швидше провести діагностику і призначити адекватні лікувальні процедури. Увагу власника має привернути поведінка улюблениці — вона стає неспокійною і навіть у деяких випадках агресивною, відмовляється вживати їжу, намагається сісти місцем, яке свербить, на килим або іншу шорстку поверхню і потертися об неї.

Від тварини починає виходити відразливий запах, який неможливо видалити під час здійснення звичайних гігієнічних процедур — купання.

Помітивши у кішки подібні ознаки, власник в силах самостійно провести попередню діагностику. Необхідно акуратно підняти хвіст хворої кішки й уважно оглянути область анального отвору. У разі запалення будуть помітні набряклі мішки навколоанальних залоз, а під час несильного натискання з ураженої ділянки виділятиметься специфічний густий секрет світло-жовтого відтінку з відразливим запахом.

У запущених випадках секрет, що виділяється із залоз, буде густішим і темнішим. Можливий розвиток абсцесу з гнійним вмістом і подальше утворення виразкових уражень, а також свищів.

Збільшені в розмірах мішки параанальних залоз перешкоджають нормальному виходу калових маса з прямої кишки. У деяких випадках кішка не може нормально пересуватися через сильний дискомфорт і больові відчуття. Крім загальних симптомів занепокоєння у кішки відзначаються:

• підвищення загальної температури тіла;
• млявість і відмова від прийому їжі;
• абсцес навколоанальних залоз.

Перераховані вище ознаки вказують на розвиток серйозного і небезпечного патологічного стану організму на тлі запалення — сепсису. Поширення гноєтворної мікрофлори через системний кровотік по організму може стати причиною летального результату. Як правило, за діагностованого абсцесу параанальних залоз лікування передбачає хірургічне втручання.

Лікування

Лікування запального процесу в навколоанальних залозах передбачає комплексний підхід і тільки в умовах ветеринарної клініки. Кваліфікований лікар проводить детальний огляд улюбленця, даючи оцінку ступеню тяжкості ураження тканинних структур у ділянці анального отвору.

На підставі отриманих даних проводяться терапевтичні заходи. Основа лікування на початкових етапах патології — чистка параанальних залоз у кішки механічним способом. Також фахівець проводить інструктаж для власника з приводу подальшої організації догляду за твариною.

Самостійне лікування в домашніх умовах не рекомендується без консультації лікаря, оскільки існує великий ризик запустити патологічний процес, що призведе до серйозних порушень — абсцесу параанальних залоз у кішки (стану, який можна усунути виключно хірургічним шляхом).

Ветеринар після обробки анального отвору антисептиком, проводить ручну чистку залоз. Після повного спустошення уражену ділянку повторно обробляють антисептичними розчинами. Рекомендується накладення спеціальної мазі з антибіотиком, для запобігання розвитку патогенних бактеріальних мікроорганізмів. Больові відчуття у тварини знімають за допомогою новокаїнової блокади.

Кількість необхідних для повного одужання процедур очищення анальних мішків визначає фахівець, відштовхуючись від ступеня занедбаності запального процесу і від стану самої тварини.

Важкі випадки запалення анальних залоз мають на увазі більш глибокі очищення. Якщо ж клінічний випадок ускладнений абсцесом анальних залоз, норицею, і навіть розривом залозистих мішків, необхідне проведення резекції. Видалення параанальних залоз проводиться під загальним наркозом і пов’язане з великою кількістю ускладнень.

Так, існує високий ризик пошкодження сфінктера у тварини, що в результаті призводить до нетримання калових мас. Після оперативного втручання пацієнту прописують протимікробні препарати широкого спектра дії. Курс антибіотикотерапії становить від 5 до 7 днів, залежно від стану хворої тварини.

У разі ускладненого запалення, для запобігання розвитку абсцесу, кішці призначають мазі, що прикладаються до анального отвору. Це може бути Левоміколь або ж Левоміцетин. Можливе застосування Стрептоцидової мазі до анального отвору.  Необхідно регулярне промивання антисептичними розчинами ураженої ділянки за допомогою шприца без голки і накладання мазей терміном не менше 4 тижнів.

Ветеринарні фахівці рекомендують для зміцнення захисних сил організму і можливості протистояти патогенній мікрофлорі, застосовувати вітамінні препарати. Крім загальнозміцнювальної дії, цей вид біологічно-активних добавок сприяє якнайшвидшій регенерації пошкоджених шкірних покривів.

Варто зазначити, що проведення чищення параанальних залоз у тварин, які не страждають на запалення, заборонено, адже це може порушити нормальне їхнє функціонування. Без необхідності краще не втручатися у фізіологічні процеси. Краще вжити заходів профілактики запалення навколоанальних залоз, ніж надалі займатися лікуванням захворювання.

Профілактика

У разі, якщо у кішки часто відбуваються рецидиви запалення, рекомендується проведення чистки параанальних залоз не рідше 1 разу на 30 днів. На особливу увагу заслуговують коти, які перенесли оперативне втручання з видалення репродуктивних органів. Фахівці відзначають, що кішки з частим діагностованим запаленням анальних залоз страждають від злоякісних пухлин частіше.

Кішки зі схильністю до цього захворювання, повинні частіше проходити гігієнічні процедури. Бажано промивати область анального отвору теплою мильною водою. Крім гігієнічної функції маніпуляцій, існує і ще одна — додаткова стимуляція залоз до нормальної роботи.

Люблячий уважний власник повинен регулярно проводити візуальний огляд області під хвостом, стежити за якістю харчування і актів дефекації.

Важливо не допускати диспепсичних розладів — закрепи також небезпечні для життя тварини, як і профузні діареї.

Необхідно підвищувати фізичну активність кішки — займати її рухливими іграми, не допускати ожиріння. При будь-якому порушенні в стані здоров’я — звертатися до ветеринарної клініки за консультацією та допомогою.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.