Домашні кішки відрізняються особливою охайністю від інших домашніх вихованців — собак. Вони не мають специфічного запаху від шерсті, навіть якщо промокнуть. Але це тільки в разі, якщо тварина абсолютно здорова.

Поява специфічного, а часом і дуже неприємного запаху з області вушного каналу у кішки — ознака нездоров’я. Причин розвитку неприємного симптому безліч. Необхідно розібратися в факторах, що провокують запах з вух для його успішного усунення.

Причини неприємного запаху з вух

У нормальних умовах вушний канал населяє стабільна мікрофлора, що перешкоджає проникненню патогенних грибків, паразитів і бактерій у внутрішні структури. При порушенні функцій стабільної мікрофлори вушного каналу, розвивається маса патологій, які за відсутності своєчасного лікування, призводять до розвитку серйозних ускладнень, аж до повної втрати слуху твариною, запалення оболонок мозку або ж летального результату.

Основними причинами, які призводять до появи запаху з вух у кішки, є:

• Нагноєння, спровоковані механічним пошкодженням. Тварина може самостійно завдати собі травму, якщо буде активно чухати своє вухо. У деяких випадках, травму коти отримують під час надмірно активних ігор між родичами або ж унаслідок травм. Занесення патогенної мікрофлори призводить до розвитку запальних процесів з приєднанням гною. Патогенні бактеріальні мікроорганізми люблять вологе і тепле середовище для розмноження. А вушний канал прекрасно підходить для цих цілей. В результаті розвитку нагноєння, виникає дискомфорт у кішки, що супроводжується занепокоєнням і появою неприємного запаху.
• Запальний процес . У вушній раковині та її продовженні — вушному каналі, свій гомеостаз. У разі потрапляння води або інших рідин, гомеостаз порушується, провокуючи розвиток запальних процесів. Проникнення рідин у вушний канал — недбалість власника кішки. Це може бути занадто часте миття вихованця, або ж використання агресивних засобів, що не підходять за складом і викликають алергію.
• Черепно-мозкові травми. Вуха розташовані на голові, тому будь-яке пошкодження черепа може стати причиною порушення роботи органу слуху. Анатомічно черепна коробка у кішок відрізняється пористістю, тому будь-яке сильне ушкодження під час удару голови призводить до розвитку запалень або кровотеч. Скупчення крові (гематома), що розвинулася після удару — прекрасне середовище для бактерій. Інфіковані тканини загноюються, з’являється специфічний запах із вуха, який у жодному разі не можна ігнорувати. 
• Отити. Часті причини звернення власників кішок до ветеринарного лікаря — це розвиток отитів. Розвиток отитів у домашніх вихованців супроводжується вираженим дискомфортом, який переходить у сильний біль. Кішка намагається позбутися неприємних відчуттів, трясе головою, посилено чухає вушка, відмовляється від їжі. За відсутності терапії, кішка може втратити слух.
• Отодектоз. Ураження вушної раковини домашніх улюбленців вушним кліщем, також діагностується не рідко. Мікроскопічні паразити під час своєї життєдіяльності харчуються лімфою, кров’ю і відмерлими частинками епітелію. Кліщ прогризає ходи, що призводить до появи таких характерних симптомів, як свербіж і запалення. Приєднання бактеріальної інфекції провокує виникнення гнійного ексудату зі специфічним відразливим запахом.
• Реакція алергічного типу. Специфічна реакція організму на чужорідний білок діагностується у кішок все частіше. Причиною стають неякісні корми, які отримує тварина, а також деякі лікарські препарати, які безконтрольно дає власник. Спровокувати алергію здатні й косметичні засоби.
• Злоякісні новоутворення. Поява запаху з вух у кішки може бути свідченням розвитку новоутворень злоякісного типу. Ракові клітини мають свій термін життя і, досягаючи піку розвитку, починають гинути і розкладатися. Виникнення неприємного, а часом смердючого запаху може вказувати на онкологічне захворювання.

Однією з найпоширеніших причин появи неприємного запаху з вух у кішки, стають саме алергії, особливо харчового типу.  В результаті дисгармонії мікрофлори вушного каналу, грибкові та бактеріальні патогени активізуються, починають розвиватися, провокуючи запалення. Особливо часто на тлі харчової алергії розвиваються дріжджові грибки.

Лікування при грибкових отитах тривале і потребує регулярного контролю з боку ветеринарного лікаря.

Серед чинників, що провокують появу запаху з вух у вихованця, значаться також і спадкові генетично обумовлені патології. Це досить рідкісні види себореї та дерматоміозиту. До розвитку захворювань схильні певні породи кішок, переважно сфінкси. Важливо відзначити, що сфінкси також частіше піддаються розвитку ракових новоутворень — сарком і меланом.

У разі появи характерних симптомів у кішки у вигляді запаху з вуха, занепокоєння тварини, підвищення місцевої температури тіла — необхідно звернутися за допомогою до ветеринарного фахівця. Без діагностичних заходів виявити причину розвитку патології складно. Небезпечно, якщо діагноз поставлено неправильно і призначено неправильне лікування, що погіршує не тільки клінічну картину, а й загальний стан кішки. Боротися із захворюванням вух необхідно комплексно.

Діагностика та лікування захворювань вух

Більшість власників кішок несерйозно ставляться до появи запаху з вух у тварини. Деякі господарі самостійно, не з’ясувавши причину, починають давати антибіотики вихованцеві, посилюючи тим самим перебіг патологічного процесу.

В умовах ветеринарної лікарні фахівець проводить загальний клінічний огляд, а також призначає низку досліджень. Для огляду вушного каналу використовують спеціальний прилад — отоскоп, що дає змогу визначити ступінь занедбаності запального процесу. Тільки за допомогою спеціального огляду існує можливість оцінити стан барабанної перетинки (її цілісність), а також виявити сторонні предмети у вусі.

Обов’язковий пункт діагностики — взяття проб або мазків з вуха для подальшого дослідження під мікроскопом. Також проводиться збір анамнезу. На підставі отриманих даних від інструментальних і лабораторних досліджень, фахівець розробляє індивідуальну схему лікування.

Якщо чинником, що спровокував розвиток запального процесу у вушному каналі в пацієнта, стала патогенна бактеріальна мікрофлора, лікар призначає протимікробні засоби. Попередньо визначається чутливість мікрофлори до обраного антибіотика. Курс лікування і дозування препаратів визначає ветеринар.

У разі кліщового отиту, проводитися терапія з використанням акарицидних препаратів. Отити грибкового походження лікуються тривало з регулярним контролем за процесом одужання. Якщо виявлено ділянки некрозу у вушному каналі, проводять хірургічне втручання. Омертвілі тканини висікають, і призначається консервативне лікування.

Профілактика хвороб вух у кішок

Основа здоров’я — своєчасна профілактика. Підтримка чистоти тварини завдання власника. Важливо регулярно проводити домашній огляд вушних раковин вихованця на предмет пошкоджень або запалень. Постійне миття кішки з використанням спеціальних шампунів, також не благотворно впливає на стан всього організму. У всьому потрібна міра.

При появі запаху з вух — не варто займатися самолікуванням. Краще відразу звернутися до лікаря, пояснивши проблему і чітко вказавши симптоми. Це дасть змогу максимально швидко призначити ефективне лікування, не давши розвинутися патології та позбавити тварину від мук.

Розбір теми 2025 року.